Рішення № 43859698, 27.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4322/15 Справа № 202/8241/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шклярук Д. С. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

27 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Болтунової Л.М., Козлова С.П.

при секретарі:Порубай М.Л.,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

1 серпня 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 25% частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Також позивачка просить стягнути аліменти з відповідача на її користь у вищезазначеному розмірі й за минулий час, а саме за останні три роки на утримання дитини ОСОБА_5.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилається на те, що вона і відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2010 року.

Під час шлюбу у них з відповідачем народилася донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ще у шлюбі відповідач не приймав участі в матеріальному утриманні родини, після розірвання шлюбу ситуація не змінилася. Відповідач матеріальної допомоги ніколи не надавав.

Дитина весь час проживає разом із нею, відвідує навчально-реабілітаційний центр і потребує постійної батьківської уваги і допомоги. Але відповідач розуміючи це, все одно ухиляється від надання матеріальної допомоги.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнено щомісячно з ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_2), аліменти на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до її повноліття, в розмірі 1/10 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01 серпня 2014 року.

Стягнено з ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 коп.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення платежу аліментів за один місяць.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення й постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони з 22 вересня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого в них народилася донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюб сторін було розірвано рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2010 року.

Донька ОСОБА_6 проживає разом із позивачкою ОСОБА_3, яка несе витрати по утриманню та вихованню дитини. Відповідач також надає допомогу дитині шляхом щомісячних переказів на корить позивачки грошових коштів, що підтверджується наданими квитанціями (а.с. 26-39).

Договори про сплату аліментів та про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно між сторонами не укладалися.

Встановлено, що відповідач дійсно проживає у місті Києві та винаймає житло згідно з договором оренди від 19 жовтня 2014 року і сплачує 4000,00 грн. орендної плати щомісячно, має захворювання на виразкову хворобу та перебуває на обліку у зв'язку з такими шлунковими захворюваннями.

Відповідач перебуває у іншому шлюбі з гр. ОСОБА_7, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає разом із ним та дружиною.

Розмір середньомісячної заробітної плати відповідача на підприємстві СВП "Автотранспорт" ПАТ "Київенерго" становить 13048,87 грн., що підтверджується довідкою про доходи(а.с.64).

Частково задовольняючи позовні вимоги позивачки суд першої інстанції посилався на те, що суд при визначенні розміру аліментів прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання. Суд стягнув аліменти у розмірі 1/10 частки з усіх видів заробітку відповідача.

Погодитися з таким висновком суду неможливо, враховуючи наступне.

Частиною 2 ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно вимог ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Враховуючи стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у нього іншої неповнолітньої дитини, інші обставини, що мають істотне значення, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване рішення суду скасувати, позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнути з відповідача аліменти на дитину у судовому порядку в розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з моменту звернення позивачки до суду, з 1 серпня 2014 року, до повноліття дитини, оскільки відповідач є батьком дитини та зобов'язаний її матеріально утримувати, працює, має стабільний, регулярний заробіток. На думку колегії суддів відповідач взмозі сплачувати аліменти на дитину саме в такому розмірі.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення платежу аліментів за один місяць.

Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243,60 коп.

У задоволенні позову в іншій частині слід відмовити, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Але позивачем суду першої та апеляційної інстанції не доведено, що вона вживала заходів у період з 01 серпня 2011 року по 01 серпня 2014 року щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням відповідача від їх сплати.

Більш того, відповідач до пред'явлення позову надавав допомогу позивачці на утримання дитини шляхом поповнення її банківської картки та щомісячних грошових переказів, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2015 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_2) аліменти на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до її повноліття, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01 серпня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення платежу аліментів за один місяць.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О.

С у д д і: Болтунова Л.М.

Козлов С.П.