Вирок № 43856575, 28.04.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

28.04.2015

Кримінальне провадження

№ 1-кп/489/39/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

судді - Беспрозванного О.В.,

при секретарях - Онищенко М.В., Животовій А.В., Ляшик С.В.,

за участю прокурора - Точкаря В.М.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Миколаєва, громадянки України, українки, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, приватного підприємця, інваліда 3-ї групи, не судимої, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, ст.190 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 на підставі наказу директора спеціалізованого комунального підприємства «Гуртожиток», (далі СКП «Гуртожиток») від 10.04.2013р. займала посаду фахівця з вирішення конфліктів СКП «Гуртожиток». При цьому, згідно наказу директора СКП «Гуртожиток» від 10.09.2012р. ОСОБА_1 мала право організовувати розгляд скарг та звернень мешканців, а також приймати участь в роботі по приватизації житлових приміщень у гуртожитках.

При цьому, з огляду на посадові обов'язки, ОСОБА_1 фактично не могла здійснювати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

В серпні 2013р. (точна дата в ході досудового слідства не встановлена) до СКП «Гуртожиток» звернувся ОСОБА_4 з заявою щодо підготовки необхідних документів для подальшої приватизації його кімнати АДРЕСА_1, в якій він фактично проживав тривалий час.

Розгляд заяви ОСОБА_4 керівником підприємства було покладено на ОСОБА_1

Під час розгляду даної заяви у ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_4

З метою реалізації вказаного наміру, ОСОБА_1 14.05.2014р. зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_4 та запропонувала йому зустрітися за місцем його проживання, а саме в кімнаті АДРЕСА_1.

Цього ж дня, приблизно о 20:30 год. ОСОБА_1 приїхала до ОСОБА_4 та, маючи намір на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, усвідомлюючи неправдивість своїх слів, а також той факт, що складання актів обстеження кімнат, передбачене рішенням Миколаївської міської ради №44/24 від 04.03.2010р., для мешканців гуртожитків на безоплатній основі, повідомила ОСОБА_4 про необхідність передати їй 4000 грн., нібито для складання акту обстеження його кімнати АДРЕСА_1, та його підписання директором СКП «Гуртожиток». ОСОБА_4, будучи введеним в оману ОСОБА_1, внаслідок його необізнаності, щодо порядку складання та видачі актів обстеження кімнат у гуртожитках та безоплатності зазначених дій, погодився на передачу ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 4000 грн.

19.05.2014р. наказом керівника КП СКП «Гуртожиток» ОСОБА_1 звільнена з підприємства за власним бажанням. Про вказаний факт ОСОБА_1 ОСОБА_4 не повідомила, тим самим продовжуючи реалізацію умислу на заволодіння грошовими коштами останнього.

19.05.2014р. приблизно о 19:20 год. ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою доведення свого злочинного наміру, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, знаходячись в автомобілі HYNDAI TUCSON д/н НОМЕР_1, що був розташований на паркові ТЦ «Деликатесъ», за адресою: м. Миколаїв, пр. Леніна 259, отримала від ОСОБА_4 за складання акту обстеження кімнати гуртожитку останнього, наявні у нього грошові кошти в сумі 4000 грн.

При цьому, ОСОБА_1 виконала всі дії, які вважала за необхідне для доведення до кінця свого злочинного наміру, але кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, з причин, які не залежали від її волі, так як була затримана співробітниками міліції.

Обвинувачена ОСОБА_1 в ході судового розгляду вину свою не визнала та показала, що з 2013р. вона працювала спеціалістом в СКП «Гуртожиток». В вересні 2013р. до неї звернувся ОСОБА_4 з заявою щодо підготовки необхідних документів для подальшої приватизації його кімнати АДРЕСА_1, в якій він проживає. Вона подзвонила ОСОБА_4 та домовилася з ним зустрітися, так як їй потрібно було скласти акт про проживання. Після цього вона приїхала до ОСОБА_4 і склала акт про проживання. Цей акт підписала вона, сусіди, та ще один спеціаліст. Оплачувати даний акт не потрібно. Також вона йому сказала, що якщо у нього не має можливості займатися оформленням необхідних документів для приватизації своєї кімнати, то є люди, які цим займаються. Після цього вона звільнилася з СКП «Гуртожиток». Складений нею акт вона залишила у секретаря для підпису директором. В подальшому ОСОБА_4 необхідно було зареєструвати документи та вона запропонувала допомогти йому за певну суму. 19.05.2014р. вона зустрілась з ОСОБА_4 в автомобілі біля ТЦ «Деликатесъ». На зустріч вона взяла пакет документів, які ОСОБА_4 повинен був зареєструвати в СКП «Гуртожиток». В цей час ОСОБА_4 передав їй 4000 грн. і сказав, що хоче, щоб вона йому оформила документи на приватизацію його кімнати, на що вона дала свою згоду. Гроші в руки вона не брала. Про те, що вона звільнилася з СКП «Гуртожиток» вона ОСОБА_4 не говорила. Коли вона виходила з автомобілю її затримали працівники міліції. Стверджує, що грошові кошти в сумі 4000 грн. вона брала від ОСОБА_4 вже як фізична особа, яка подала на реєстрацію документи на право зайняття підприємницькою діяльністю по наданні послуг щодо допомоги в приватизації житла, та на той момент вона не являлась представником СКП «Гуртожиток», оскільки була звільнена.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_1, її вина в інкримінованому їй діянні підтверджується наступними зібраними по кримінальному провадженню доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показами потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що в вересні 2013р. він звернувся до спеціаліста СКП «Гуртожиток» ОСОБА_1 з заявою на приватизацію своєї кімнати АДРЕСА_1. Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_1, яка повідомила йому, щоб скласти акт проживання потрібно сплатити 4000 грн. Про те, що остання звільняється з місця роботи, йому не говорила. Він знав, що акт про проживання складається безоплатно, а тому він звернувся до працівників міліції, які видали йому грошові кошти для передачі ОСОБА_1. Згодом, після цієї зустрічі, він подзвонив ОСОБА_1 та сказав їй, що готовий передати їй гроші. 19.05.2014р. він зустрівся з ОСОБА_1 та сіли в автомобіль. З собою на зустріч ОСОБА_1 взяла акт проживання, який був не завірений підписом. Він дістав 4000 грн. і поклав їх, на прохання ОСОБА_1, зверху путівки в санаторій, яка лежала на панелі автомобіля. Коли ОСОБА_1 вийшла з автомобіля, її затримали працівники міліції.

- показами свідка ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснила, що з 2012р. вона працює інспектором з кадрів КП «Гуртожиток». ОСОБА_1 з весни 2013р. працювала в КП «Гуртожиток» фахівцем з вирішення конфліктів. В її обов'язки входило складання актів проживання і розгляд скарг. Працювала вона до травня 2014р., а потім звільнилася. На час подання ОСОБА_4 заяви про приватизацію ОСОБА_1 ще працювала. Потерпілого ОСОБА_4 вона не знає.

- показами свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні пояснила, що вона працює паспортистом ЖКП «Гуртожиток». Для приватизації помешкання потрібно паспорт, на підставі якого видається Ф-3. Особа, яка бажає приватизувати помешкання, повинна звернутися особисто з заявою. Всі довідки видаються безоплатно. ОСОБА_1 вона знає, так як вона теж працювала в КП «Гуртожиток». Вона не була підлеглою ОСОБА_1. Також пояснила, що до неї за Ф-3 ОСОБА_4 не звертався.

- показами свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що вона з 1976 року працює паспортистом СКП «Гуртожиток». ОСОБА_1 вона знає, так як вона працювала спеціалістом в СКП «Гуртожиток». Вона не була її підлеглою. Також пояснила, що її службова діяльність зі службовою діяльністю ОСОБА_1 не пов'язана. До актів про проживання вона відношення не має, так як займається лише паспортами та видачею довідки Ф-3.

- показами свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні показала, що вона працює головним спеціалістом відділу реформування комунальної власності управління з використання комунальної власності Миколаївської міської ради. Для того, щоб особа мала можливість приватизувати помешкання, складається акт про фактичне проживання, який засвідчується підписами мешканців, а потім керівником підприємства. Такий акт є обов'язковим та він є безоплатним.

- письмовою заявою потерпілого ОСОБА_4 від 16.05.2014р., згідно якої останній повідомив, що спеціаліст з вирішення конфліктних питань СКП «Гуртожиток» ОСОБА_1 вимагає від нього грошові кошти в сумі 4000 грн. за складання акту обстеження приміщення його кімнати №3 в гуртожитку СКП «Гуртожиток» за адресою: АДРЕСА_1 та 3000 грн. за сприяння в подальшій приватизації вказаної кімнати;

- протоколом обшуку від 19.05.2014р., згідно якого був проведений обшук автомобіля HYNDAI TUCSON д/н НОМЕР_1, в ході якого було виявлено документи ОСОБА_1 та путівка в санаторій «Победа» на ім'я ОСОБА_1, в якій знаходились 4000 грн.;

- заявою ОСОБА_1 від 16.05.2014р., згідно якої вона звільняється з КП СКП «Гуртожиток» з 19.05.2014р. за власним бажанням;

- заявою ОСОБА_4 від 01.10.13р., згідно якої останній просить направити представника КП СКП «Гуртожиток» для складання акту про проживання за адресою: АДРЕСА_1;

- висновком експерта № 964 від 29.05.2014р., згідно якого представлені на експертизу: путівочний лист (переважно по краях); аркуш паперу формату А-4, грошові засоби, містять на своїй поверхні спеціальні хімічні речовини - люмінофори, які мають між собою спільну родову належність;

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 20.05.2014р., згідно якого 19.05.2014р. о 15:00 год. в приміщенні УДСБЕЗ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_4 вручено грошові кошти в сумі 4000 грн. купюрами номіналом по 500 грн.: ВЗ9475356; ЛГ1048490; ВФ5976511; БР5102005; ГН3193729; ЛА2041781; ЛА2041782; ЗИ9494510, помічені спеціальною хімічною речовиною «Промінь-1», які ОСОБА_4 о 19:17 год. передав ОСОБА_1 в рекламний буклет, а остання поклала його у відсік дверей свого автомобілю;

- протоколом про результати аудіо, відео контролю за особою від 20.05.2014р., згідно якого було зафіксовано розмову між ОСОБА_1 та ОСОБА_4;

- речовими доказами: путівочним листом в санаторій-профілакторій «Перемога» на ім'я ОСОБА_1, грошовими коштами в сумі 4000 грн., заявою на проведення обстеження кімнати та двома незаповненими бланками актів обстеження займаного приміщення, підписаних мешканцями гуртожитку, актом обстеження приміщення кімнати АДРЕСА_1.

Оцінюючи докази, зібрані по кримінальному провадженню в сукупності, суд вважає, що органами досудового слідства правильно кваліфіковані дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ст.15 ч.2 ст.190 ч.1 КК України, а саме закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), не доведений до кінця, з причин, що не залежали від її волі.

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 та її захисників про те, що на момент отримання ОСОБА_1 грошових коштів від ОСОБА_4, вона діяла не як представник СКП «Гуртожиток», оскільки була звільнена, про що останній знав, а як фізична особа, що подала документи на реєстрацію на право зайняття підприємницькою діяльністю, так як в ході судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_4 сприймав ОСОБА_1 як працівника СКП «Гуртожиток» та не був обізнаним про те, що остання звільнилася з місця роботи. А тому суд розцінює дані твердження як спробу ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.

В ході вивчення наданих суду доказів, судом не було встановлено фактів отримання їх з порушенням вимог КПК України, а тому твердження сторони захисту про недопустимість визнання в якості доказів протоколу обшуку від 19.05.2014р., постанови слідчого про проведення обшуку у невідкладному випадку від 19.05.2014р., суд вважає надуманими, оскільки ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2014р. результати обшуку визнані такими, що відповідають вимогам ч.3 ст.233, ст.234 КПК України.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона не судима, приватний підприємець, характеризується позитивно, психічно здорова, інвалід 3-ї групи.

Призначаючи вид і розмір покарання обвинуваченій ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості нею скоєного - скоєння кримінального правопорушення невеликої тяжкості, її особу, обставини справи, що пом'якшують відповідальність- вчинення кримінального правопорушення вперше, стан її здоров'я, і вважає, що з врахуванням викладеного, покарання їй можливо призначити із застосуванням ст. 75 КК України, тобто з випробуванням.

Керуючись ст.ст.371, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, ст. 190 ч.1 КК України, та призначити їй покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити її від відбуття покарання із випробуванням строком на один рік.

На підставі ч.1 п.п.2, 3, 4 ст.76 КК України зобов'язати її не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, вчасно повідомляти їм про зміну свого місця проживання, а також періодично реєструватися у кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи № 964 від 29.05.2014 року в сумі 245 грн. 70 коп. на користь держави (р/р 31118115700005, одержувач УК у м.Миколаїв /Ленінський район/ 24060300, ЄДРПОУ одержувача 37992781, Банк одержувача - ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО банку - 826013).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Беспрозванний О.В.