Ухвала суду № 43855594, 01.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2015р. м. Київ К/800/27696/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013

у справі № 0670/7160/12 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес»

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 № 0000642200.

В касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 25.06.2012 № 1188/22-00/00217426, про порушення ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» норм пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму податкового кредиту у податковому обліку за жовтень-грудень 2010 року, травень, серпень-грудень 2011 року, січень 2012 року на загальну суму 184029,00 грн. у зв`язку з включенням до податкового кредиту цієї суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними КП «Альянс» за операціями з поставки робіт.

За наслідками перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 № 0000642200 про донарахування ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 266273,00 грн. (у т.ч., 184029,00 грн. - основний платіж та 82244,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» (замовник) та КП «Альянс» (підрядник) укладено договори підряду від 20.09.2010 № 20/1640 та від 20.03.2011 № 310, згідно яких підрядник зобов'язується вибрати абразивостійке полімочевинне покриття та виконати роботи з його нанесення, а замовник - прийняти та оплатити вказані роботи.

За наслідками виконання цих договорів КП «Альянс» виписало на адресу позивача податкові накладні, суми ПДВ за якими ПАТ «Бердичівський машинобудівний завод «Прогрес» включило до податкового кредиту у податковому обліку за жовтень-грудень 2010 року, травень, серпень-грудень 2011 року, січень 2012 року.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у платника податку у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій договорів підряду від 20.09.2010 № 20/1640, від 20.03.2011 № 310, специфікацій до договорів, податкових накладних, платіжних доручень, актів здачі-прийняття робіт), суди попередніх інстанцій встановили факт поставки позивачу від КП «Альянс» робіт (нанесення абразивостійкого полімочевинного покриття) на загальну суму 1104175,63 грн., у тому числі ПДВ 184029,00 грн. Відповідно до встановлений фактів суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про правомірне збільшення позивачем в податковому обліку за жовтень-грудень 2010 року, травень, серпень-грудень 2011 року, січень 2012 року податкового кредиту на загальну суму 184029,00 грн., що відповідає вище наведеним нормам матеріального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев

№ К/800/27696/13