Ухвала суду № 43855588, 01.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2015р. м. Київ К/800/19244/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у письмовому провадженні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013

у справі № 2а-3746/12/2170 Херсонського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Алеф» ЛТД

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (ДПІ)

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 30.08.2012 № 0000731504, № 0000741504, № 0000751504.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 13.08.2012 № 1577/15-4/23140525. Згідно з цим актом підприємство порушило норми ст. 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (ПК): завищено податковий кредит у податковому обліку за квітень, травень 2012 року на 207765,00 грн. та 55036,00 грн. відповідно за податковими накладними, виписаними ТОВ «Южтехмонтаж» та ТОВ «Яна-ЛТД» за наслідками нікчемних правочинів з поставки позивачу товару (жмих соняшника), внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за квітень 2012 року на 182925,00 грн., та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду у квітні 2012 року, на 24840,00 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в податковій декларації за травень 2012 року на 25265,00 грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного періоду (з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду), на 54611,00 грн. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Южтехмонтаж» та ТОВ «Яна-ЛТД» обґрунтований посиланням на присутність ознак фіктивного підприємництва у постачальників ТОВ «Южтехмонтаж» у другому ланцюзі поставки (ТОВ «Глобал Консалтинг ЛТД», ПМП «Марія») та неможливістю здійснити зустрічну звірку ТОВ «Яна-ЛТД».

На підставі акту перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.08.2012: № 0000731504 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у податковому обліку за квітень 2012 року на 182925,00 грн. та про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 91462,50 грн.; № 0000741504 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у податковому обліку за травень 2012 року на 25265,00 грн.; № 0000751504 - про збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 54611,00 грн. за основним платежем та 27305,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу жмиху соняшника від ТОВ «Южтехмонтаж» та ТОВ «Яна-ЛТД» ці постачальники виписали позивачу видаткові на податкові накладні; позивач сплатив вартість товару та включив суми податку на додану вартість, сплачені у ціні товару, до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті (у редакції до внесення змін Законом України від 4 липня 2013 року № 408-VII) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Суди попередніх інстанцій, на підставі доданих до матеріалів справи доказів, а саме: засвідчених відповідно до правових норм копій договорів на поставку продукції від 20.04.2012 №20042012-3, укладеного між позивачем та ТОВ «Южтехмонтаж», та від 20.04.2012 № 20042012-3, укладеного позивачем з ТОВ «Яна-ЛТД», додатків до цих договорів, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, реєстру платіжних документів, доказів подальшої реалізації придбаної позивачем продукції на адресу ТОВ «ПТК-Юг» - суди попередніх інстанцій встановили факт поставки позивачу від ТОВ «Южтехмонтаж» та ТОВ «Яна-ЛТД» товару (жмиху соняшника). Відповідно до вказаних обставин суди зробили обґрунтований та юридично правильний висновок про правомірність декларування позивачем сум податкового кредиту за податковими накладними, виписаними вказаними постачальниками. Оцінка судом перелічених доказів відповідає нормам ст. 86 КАС України. Вказані висновки судами попередніх інстанцій було зроблено з урахуванням умов поставки позивачу товару CPT ПАТ «Дніпровський Термінал», м. Херсон, вул. Перекопська, 169.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» (CPT) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, яка на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Вищенаведені норми ПК не ставлять у залежність право платника податку на формування сум податкового кредиту, які у подальшому приймають участь у визначення суми бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюзі поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована. Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про індивідуальний характер відповідальності платника податку.

Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 цієї статті).

Пунктом 200.3 встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 200.4 цієї статті).

Згідно з пунктом 200.7 ст. 200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Враховуючи, що позивач має право на податковий кредит в сумах, включених в податкові декларації за квітень, травень 2012 року, суди зробили обґрунтований висновок про неправомірність зменшення у податковому обліку позивача сум бюджетного відшкодування та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду вищенаведених податкових періодів.

Доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев