Ухвала суду № 43851837, 27.04.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"27" квітня 2015 р. Справа № 806/234/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Охрімчук І.Г.

Шевчук С.М.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю:

представника позивача Друга В.В.

представника відповідача Курдиляса Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІК" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0001282200, №0001292200 від 30 вересня 2014 року, прийняті відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервік".

В апеляційній скарзі Бердичівська ОДПІ посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати рішення суду першої інстанції із ухваленням нового про відмову в позові. Зазначає, що контрагент позивача - ПП "Інтердорсервіс" для ведення господарської діяльності не мало відповідних на те ресурсів та основних засобів, що підтверджується актом документальної позапланової перевірки Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 26 червня 2014 року, а тому має місце факт нереальності здійснення господарських операцій з ПП "Інтердорсервіс", з огляду на що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту 89927 грн. Вказує, що у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими то платник податків несе відповідальність відповідно до ПК України. Тому, ТОВ "Сервік" безпідставно сформовано податковий кредит за лютий 2014 року у сумі 899927 грн. з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Інвестдорсервіс".

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що Бердичівською ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Сервік" з питання достовірності визначення податкового кредиту з податку на додану вартість по фінансово-господарських операціях з ПП "Інвестдорсервіс" за лютий 2014 року, про що складено акт від 3 вересня 2014 року №1569/2200/20400894, що містить висновок про порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, статті 185 пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1 пункту 198.3, пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено податковий кредит за лютий 2014 року по взаємовідносинах з ПП "Інвестдорсервіс" на суму 89927 грн., як наслідок завищено залишок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (р.19) у розмірі 85679 грн. та занижено податок на додану вартість в сумі 4248 грн.

Податковим повідомленням-рішенням форми "В4" від 30 вересня 2014 року №0001282200 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 85679 грн. Податковим повідомленням-рішенням форми "Р" від 30 вересня 2014 року №0001292200 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6372 грн., з яких 4248 грн. - основний платіж, 2124 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Встановлено, що 13 лютого 2014 року між ПП "Інвестдорсервіс" (Продавець) та ТОВ "Сервік" (Покупець) укладено договір поставки №1302/1 та додаток до договору №1 Специфікація (а.с.25-26, на звороті 26). Відповідно до пункту 1.1 договору Продавець зобов'язується передавати у власність Покупця матеріали верхньої будови колії, у подальшому (товар), а Покупець зобов'язується приймати товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених даним договором. Пунктом 1.3 встановлено, що найменування, кількість та ціна товару, що постачається по даному договору, визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Згідно з пунктом 3.1 поставка товару здійснюється партіями на умовах, вказаних у специфікаціях. Відповідно до пунктів 3.2 та 3.4 Продавець передає товар Покупцю разом зі всією відповідною документацією: видаткова накладна, податкова накладна та рахунок. Прийом товару по кількості проводиться у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року №П-6. Прийом товару по якості проводиться у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року №П-7. Згідно з пунктами 4.1 та 4.3 ціна на товар у договорі є звичайною з урахуванням податку на додану вартість і вказується у специфікаціях. Загальна ціна договору визначається складанням сум, вказаних у видаткових накладних.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору в матеріалах справи містяться: рахунок-фактура від 13 лютого 2014 року №14 (а.с.27), видаткові накладні від 14 лютого 2014 року №25-№27 (а.с.28-30), гарантійний лист (а.с.103), оборотна відомість по товарно-матеріальних рахунках (а.с.105), реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с.89-90), податкові накладні від 14 лютого 2014 року №23-25, (на звороті а.с.28-30), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

В акті перевірки перевіряючими податкового органу підтверджено, що суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту лютого 2014 року у сумі податку на додану вартість 89926 грн 97 коп. та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року в сумі 89926 грн. 97 коп.

На підтвердження безготівкових розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності в матеріалах справи містяться платіжне доручення від 14 лютого №8 на суму 520000 грн., у тому числі податок на додану вартість 86666 грн. 67 коп. та платіжне доручення від 18 лютого 2014 року №13 на суму 19561 грн. 80 коп., у тому числі податок на додану вартість 3260 грн. 30 коп., звіти про дебіторські та кредиторські операції по рахункам ТОВ "Сервік" (а.с.39-41, 104). Кредиторська заборгованість ТОВ "Сервік" перед ПП "Інвестдорсервіс" відсутня.

Згідно з наданим під час перевірки наказом підприємства від 11 лютого 2014 року №6 директор Друг В.В. був відряджений до ПП "Інвестдорсервіс" (м.Кривий Ріг) для відвантаження та митного оформлення товару в Естонію, на підтвердження вказаного факту в матеріалах справи містяться: витяг з книги наказів ТОВ "Сервік" (а.с.22-24), посвідчення про відрядження (а.с.31), квитанція №25 та посадочний документ (а.с.32), рахунок за проживання в готелі (а.с.34), проїзний документ (а.с.37).

Судом також встановлено, що 22 січня 2014 року між ТОВ "Сервік" (Продавець) та ТОВ "Сфінкс КН" (Естонія, м.Сіламає) (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №02-14SF (а.с.60-62) та складено Специфікацію №1 до вказаного контракту (а.с.63). Відповідно до пункту 1 контракту Продавець продав, а Покупець купив: матеріали верхньої будови колії, шпали залізобетонні, шпали дерев'яні, переводи стрілочні, елементи стрілочних переводів. Кількість матеріалів вказана у специфікації в додатку. Загальна сума контракту складає 100000 тисяч доларів Сполучених Штатів Америки. Згідно з пунктом 3 контракту поставка товару здійснюється партіями залізничним та автомобільним транспортом. Продавець (Вантажовідправник) зобов'язується провести відвантаження та митне оформлення товару на митній території України тривалістю два дні з моменту подачі транспортного засобу під завантаження. Термін відвантаження та митного оформлення товару більше 2-х днів вважається простоєм. Простій автомобіля оплачує Продавець з розрахунку 100 євро на добу. Умови та базис поставки, строк поставки та кількість товару встановлюється згідно специфікації в додатку.

В матеріалах на підтвердження виконання вказаного контракту містяться наступні документи: рахунок-проформа №1 від 14 лютого 2014 року (а.с.82), валютно-митна декларація від 18 лютого 2014 року №110050004/2014/000632 (а.с.67-68), міжнародні товарно-транспортні накладні СМR №024930, №024931, №025364 (а.с.69-71), пакувальні листи від 14 лютого 2014 року №1-3 та загальний (на звороті а.с.69-71, а.с.72), експертний висновок від 17 лютого 2014 року №Е-15 (а.с.73-76), вантажно-митні декларації (а.с.64-66).

13 лютого 2014 року між ТОВ "Імекс КР" (Виконавець) та ТОВ "Сервік" (Замовник) було укладено договір на виконання послуг №8/ЗТК (а.с.77-78) та складено додаток №1 до договору Базова тарифна угода (на звороті а.с.78). Відповідно до пункту 1.1 договору Виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг і виконання робіт в інтересах Замовника на місці прибуття автотранспортних засобів у зоні митного контролю Дніпропетровської митниці за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт.Радушне, Нікопольське шосе, 2а. Роботи та послуги, які надає Виконавець: забезпечення в'їзду автотранспортних засобів з вантажем, що належить Замовнику на охоронювану територію, надання диспетчерсько-інформаційних послуг, забезпечення охорони автотранспортного засобу з вантажем, виконання завантажно-розвантажувальних робіт, пов'язаних з проведенням процедур контролю, стосовно вантажів Замовника, розміщення та охорону вантажів Замовника на території, включаючи їх приймання та охорону у складських приміщеннях на підставі договорів зберігання, регулювання руху автотранспорту з вантажем на території зони прибуття.

В матеріалах на підтвердження виконання вказаного контракту містяться рахунки та акти здачі-прийомки виконаних робіт/послуг (а.с.79-81).

28 серпня 2014 року між Дніпропетровською торгово-промисловою палатою (Підприємство-декларант) та ТОВ "Сервік" укладено договір №15-Д на виконання послуг з декларування товарів, транспортних засобів, іншого майна, що переміщується через митний кордон України (а.с.83-84). Згідно пункту 1.1 вказаного договору Підприємство-декларант від свого імені і за рахунок Замовника виконує послуги посередника під час декларування товарів, транспортних засобів, іншого майна, що переміщуються Замовником через митний кордон України, а Замовник оплачує послуги Підприємства-декларанта. Пунктом 1.2 Підприємство-декларант виконує послуги по декларуванню товарів, транспортних засобів та іншого майна, на підставі наданої Замовником заявки, в якій Замовник обумовлює строки виконання послуг. Відповідно до пункту 1.4 договору місцем надання послуг є м.Кривий Ріг, якщо інше місце не вказане в заявці замовника.

На виконання умов вказаного договору в матеріалах справи містяться акт прийому-передачі наданих послуг від 19 лютого 2014 року №Д-31 (а.с.85) та податкова накладна від 19 лютого 2014 року №335, яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

28 січня 2014 року між ТОВ "Сервік" (Замовник) та Криворізьким представництвом Дніпропетровської торгово-промислової палати (Виконавець) укладено договір про надання послуг №16-Е (а.с.86-87). Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату наступні послуги: сертифікація походження товарів, оформлення та видача висновку експерта про походження товарів; проведення судово-товарознавчої експертизи; проведення експертизи товарів з якості та кількості товарів, сировини, обладнання тощо; визначення виходу готової продукції з давальницької сировини та рівню її вартості в загальній вартості, оцінка майна; проведення експертизи з визначення кодів товарів; переклад та засвідчення документів, інформаційно-консультативні послуги, послуги по захисту прав інтелектуальної власності, послуги щодо оформлення документів на присвоєння ідентифікаційних номерів в Асоціації "GS1 Ukraine".

На виконання умов вказаного договору в матеріалах справи містяться акт прийому-передачі наданих послуг від 17 лютого 2014 року №Е-15 (а.с.88) та податкова накладна від 20 лютого 2014 року №378, яка відповідає вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в ході проведення перевірки та у судовому засіданні даний факт відповідач не спростував (на звороті а.с.88).

Вищевказаними документами підтверджується реальність проведених операцій, подальший продаж товарів та спростовується зазначене в акті перевірки твердження, що правовідносини між ТОВ "Сервік" та ПП "Інвестдорсервіс" не спричинили реального настання правових наслідків.

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача ПП "Інвестдорсервіс" було зареєстроване як платник податку на додану вартість та перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.56-59).

Щодо зазначеного в акті перевірки, що ТОВ "Сервік" не надано до перевірки довіреності на отримання товару та сертифікату якості одержаного товару, слід зазначити наступне. Довіреність не є первинним документом у розумінні Закону України №996-XIV, факт здійснення господарської операції підтверджується саме первинними документами, такими як: накладні, акти, тощо. Сертифікат якості взагалі ніяким чином не може підтвердити чи спростувати факт реальності здійснення господарської операції. А перевірка наявності сертифікатів якості не входить до компетенції податкової інспекції.

Стосовно твердження про відсутність відмітки у відрядженні директора Друга В.В. про прибуття в ПП "Інтердорсервіс" слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 21 червня 2011 року №738 "Про визнання таким, що втратив чинність наказу Державної податкової адміністрації України від 28 липня 1997 року №260" скасовано форму посвідчення про відрядження. Крім того, податковим кодексом України з переліку документів, що є необхідними для підтвердження відрядження, було вилучено посвідчення про відрядження.

Посилання представника відповідача на акт Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції від 26 червня 2014 року №797/22-02/34062342 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Інвестдорсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з суб'єктами господарської діяльності за період з 1 лютого 2014 року до 28 лютого 2014 року з податкових зобов'язань ПП „Інвестдорсервіс" є безпідставними, оскільки ТОВ "Сервік" не може нести відповідальності за неправомірні дії своїх контрагентів. Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацами 1-3 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пунктів 198.3 та 198.4 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

З наведених норм вбачається, що платник податків вправі віднести суми податку до податкового кредиту у разі придбання товарів, у тому числі з метою використання у господарській діяльності.

Згідно з абзацом 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів сформував податковий кредит.

Первинними документами підтверджено реальне виконання ТОВ "Сервік" з контрагентом ПП "Інтердорсервіс" своїх зобов'язань за договором поставки, що спростовує висновки відповідача про відсутність факту нереального здійснення господарських операцій.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 30 вересня 2014 року №0001282200 та №0001292200 та про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2015 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: І.Г. Охрімчук

С.М. Шевчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" квітня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:

1 - в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІК" вул.Вінницька (Сердлова),39 А, м.Бердичів,Житомирська область,13300

представники:

- ОСОБА_6 - АДРЕСА_2

- ОСОБА_7 АДРЕСА_1

3- відповідачу: Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Б.Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13300

- ,