Ухвала суду № 43850397, 25.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Бердія М.А.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"25" жовтня 2012 р. Справа № 1715/9056/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від "12" червня 2012 р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 УДАІ ГУ МВС України у Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу ,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Рівненського міського суду від 12.06.2012 р. позов ОСОБА_3 залишено без розгляду з мотивів пропуску строку на звернення до суду.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою поновити пропущений строк, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представники сторін в судове засідання не зявились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. З урахуванням приписів ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги колегією суддів здійснюється за відсутності сторін та в порядку письмового провадження.

Розглянувши справу в межах ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ст. 200 КАС України визначено. що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Згідно зі статтею 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Разом з тим колегія суддів зауважує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. При цьому за змістом ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування..

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу (ч.1 ст.71 КАС України).

Виходячи з наведеного, доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду є обов'язком позивача, а суд у відповідності до положень ч.3 ст.86 КАС України має оцінити належність, допустимість та достовірність поданого нею доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі»від 19 червня 2001 року) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Як вірно встановлено судом першої інстанції позивач раніше звертався до суду з аналогічним позовом і ухвалою від 13.12.2011 р. його позовна заява залишена без розгляду з мотивів повторної неявки позивача у судове засідання без поважних причин. Дана ухвала набрала законної сили, а тому в силу ч.1 ст.72 КАС України встановлені нею обставини є обов'язковими і доказуванню не підлягають.

Даною ухвалою встановлено, що позивач не з'являвся в судові засіданні та не повідомляв суд про причини цієї неявки саме з власної волі.

Подальше оскарження ухвали в апеляційному та касаційному порядку теж відбувалося з волі позивача, при цьому він не був позбавлений права звернутися до суду з аналогічним позовом повторно.

Крім того, в клопотанні про поновлення строку на звернення до суду (а.с.5) позивач фактично не наводить жодної причини пропуску строку на звернення до суду, а обмежується лише викладом своєї власної позиції щодо законності прийнятої ухвали від 13.12.2011 р., а також положень ч.3 ст.155 КАС України. Лише в апеляційній скарзі на ухвалу суду від 12.06.2012 р. позивач вказує як причину пропуску строку звернення до суду тривалість судового оскарження попередньої ухвали. Представники сторін в судове засідання не зявились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. З урахуванням приписів ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги колегією суддів здійснюється за відсутності сторін та в порядку письмового провадження. Розглянувши справу в межах ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Ст. 200 КАС України визначено. що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Правильне по суті судове рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань. Обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення заяви, суд першої інстанції посилався на довготривалість судового розгляду справи й на те, що матеріали справи не містили відомостей про вручення ОСОБА_5 судового рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009 р. до моменту його звернення із заявою про видачу виконавчого листа. Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки довготривалість розгляду справи не може бути підставою для позбавлення права позивача на виконання судового рішення, ухваленого на його користь. Твердження особи, яка подала апеляційну скаргу, про відсутність поважних причин для несвоєчасного предявлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів відкидає за необґрунтованістю. Як вбачається з матеріалів справи, її апеляційний розгляд відбувся 07.09.2009 р. і ОСОБА_5 не був присутній під час цього. В матеріалах справи є лише повістка про виклик його до суду, однак дані про врORGID DOCGROUPORGID,DOCUMENT.CREATORID,DOCUMENT.CREATORORGID,DOCUMENT.CHANGERID,DOCUMENT.CHANGERORGID,CFT14.REALNAME CHANGERNAME,CFT15.REALNAME CREATORNAME,CFT16.REF_MANAGERNAME REF_MANAGERNAME,CFT16.PERIOD PERIOD,CFT16.PERIOD_KIND PERIOD_KIND,CFT16.FUTUREDATE FUTURE_DATE,CFT16.CLOSEDATE CLOSEDATE,CFT16.CONSIDERRESULT CONSIDERRESULT,DOCUMENT.PUBLISH_INET,DOCUMENT.PUBLINET_CHANGER_ID,DOCUMENT.PUBLINET_CHANGER_ORGID,CFT17.REALNAME PUBLINET_CHANGER_NAME,DOCUMENT.PUBLINET_CHANGE_DATE,DOCUMENT.NOTE,DOCUMENT.CHECK_DATE_SEND,DOCUMENT.SEND_CHECKER_ID,DOCUMENT.SEND_CHECKER_ORGID,CFT18.REALNAME SEND_CHECKER_NAME,DOCUMENT.NUMBER_IN_EDRSR,DOCUMENT.DATE_REG_IN_EDRSR,DOCUMENT.DATE_ENTRY_EDRSR,DOCUMENT.HEARING_CLOSED,DOCUMENT.FIRMID_RCPNT,DOCUMENT.FIRMORGID_RCPNT,CFT19.FIRMNAME FIRMNAME_RCPNT,DOCUMENT.IS_ARCH,DOCUMENT.IS_ARCH_CHANGER_ID,DOCUMENT.IS_ARCH_CHANGER_ORGID,DOCUMENT.IS_ARCH_CHANGE_DATE,CFT20.REALNAME IS_ARCH_CHANGER,DOCUMENT.LISTENINGDURATION,CFT21.CONTROLRESULT EDRSR_CONTROL,CFT22.LASTUSERID id_lastuser_sign,CFT22.LASTUSERORGID idorg_lastuser_sign,CFT22.LAST_DATE_CH date_sign,DOCUMENT.RESOLUTION_DATE_RES,DOCUMENT.DELIVERYMETHOD,CFT23.VALDATA DELIVERYMETHOD_NAME,DOCUMENT.FROM_DEPID,DOCUMENT.FROM_DEPORGID,CFT24.DEPNAME FROM_DEPNAME,DOCUMENT.OWNER_ID,DOCUMENT.OWNER_ORGID,CFT25.REALNAME OWNER_NAME,DOCUMENT.CAUSECATID,DOCUMENT.CAUSECATORGID,CFT26.TCCAUSENAME CAT_NAME,DOCUMENT.COLLEGE_SIZE,DOCUMENT.ARBITRATOR3INST_ID,DOCUMENT.ARBITRATOR3INST_ORG,DOCUMENT.APPEAL4INST_D

Керуючись ст.ст. 197, 199, 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від "12" червня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: ОСОБА_6

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу

2 - позивачу Шевчук Олександр Петрович вул.Ст.Бандери 55 кв.3,м.Рівне,33000

3- відповідачу ОСОБА_4 УДАІ ГУ МВС України у Київській області вул.Федора Ериста,3,м.Київ 48,03048