Ухвала суду № 43845566, 20.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Справа № 9104/124585/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Гудима Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у справі за позовом державного підприємства «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

державне підприємство «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.08.2011 № 0000131701, від 30.08.2011 № 0000112301та від 30.08.2011 № 0000122301,

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції від 30 серпня 2011 року за №0000122301 та №0000112301.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що Нововолинською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку державного підприємства «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011, про що 15.08.2011 складено Акт № 719/36/2301/35671961 згідно якого встановлено порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 73974 грн.; ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 р. № 610 «Про порядок відрахування у 2010 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)», в результаті чого підприємством не включено в 4 кварталі 2010 р. до рядку 09 Розрахунку «частина чистого прибутку, що підлягає сплаті» суму 113 884 грн.; пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого підприємством при виплаті заробітної плати не перераховувався податок з доходів фізичних осіб у строки протягом 30 календарних днів наступних за місяцем нарахування доходу за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2010 р.; п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством несвоєчасно перераховано податок з доходів фізичних осіб за 1 кв. 2011 р. На підставі вище зазначеного, Нововолинською ОДПІ прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням ДПА у Волинській області «Про результати розгляду первинної скарги» від 05.10.2011 р. № 4261/10/25-006, податкове повідомлення-рішення від 30.08.2011 р. № 0000112301 та № 0000131701 залишено без змін; податкове повідомлення-рішення від 30.08.2011 р. № 0000122301, скасовано в частині зайво застосованої штрафної санкції в сумі 550 605.50 грн., а в іншій частині 90 585.50 грн., де основний платіж - 73 974 грн. та штрафні санкції - 16 611.50 грн. - залишено без змін.

На підставі вище зазначеного, 07.10.2011р. Нововолинською ОДПІ прийнято нове повідомлення-рішення № 0000172301, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 90 585.50 грн., де основний платіж - 73 974 грн. та штрафні санкції - 16 611.50 грн.

За наслідками подальшого адміністративного оскарження, рішенням ДПС України «Про результати розгляду повторної скарги» від 19.12.2011р. № 9646/7/10-2315, повідомлення-рішення від 29.08.2011 № 0000131701 скасовано, інші оскаржувані рішення залишено без змін.

У постанові суд першої інстанції зазначає, що підставою для визначення валового доходу, як в бухгалтерському так і в податковому обліку по операціях з надання послуг є факт складення акта здачі-приймання виконаних робіт посилаючись на підпункт 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тобто суд пов'язує першу подію, як підставу формування валового доходу лишень факт складення акта здачі-приймання виконаних робіт.

Такі висновки суду повністю суперечать приписам підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» згідно якого датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають реалізації, у разі реалізації товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Дана норма Закону чітко вказує, що підставою та обов'язком платника податків збільшити валові доходи є факт виконання робіт.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

В свою чергу, встановлено, що єдиним замовником послуг у ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська» (далі - Виконавець) є ДП «ШПУ № 3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка».

Зокрема, між вказаними суб'єктами господарювання було укладено ряд договорів, відповідно до яких позивач щомісячно надавав наступні послуги: транспортування в шахті та на шахтній поверхні гірничої маси та інших вантажів по вузькоколійних шляхах, управління в шахті та на поверхні всіма комплексами обслуговування руху по вузькоколійних шляхах, дизеле-електровозна відкатка на поверхні та в шахті, технічне обслуговування дизеле- електровозів та іншого обладнання (механізмів, вагонеток та ін.), необхідних для транспортування, утримання шляхового господарства, обслуговування роботи кліткового стволу по спуску-підйому людей, вантажів, обладнання, обслуговування поверхневих опрокидувачів № 1, № 2, обслуговування (чистка та ін.) вагонеток.

Згідно з п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В свою чергу, підтвердженням надання Виконавцем Замовнику щомісячних послуг є: Книга нарядів, де щоденно вказано в розрізі змін: прізвище, ім'я по-батькові працюючих, професія, табельний номер, наряд на проведення робіт, заходи безпеки при проведенні робіт, підпис працюючого про отримання наряду. В даній книзі зазначено виконання таких робіт: спуск-підйом людей, видача породи, маневрові роботи, опрокід, чергування на дільниці, погрузка породи, заміна каната, відгрузка породи, чистка вагонів, ремонт рейкової колії, сцепка-розщепка вагонів, ревізія-ремонт світильників, прибирання території, доставка і заміна шпал, чистка канавки, доставка порожняка в забій, ремонт пневмоблоків, ремонт лебідки та інші роботи; табеля виходу на роботу працівників, нарахована та виплачена заробітна плата, яка відображена в головній книзі кореспонденцією рахунків: Д-т рах. 23, 91, 92 К-т рах.66 та Д-т рах. 66 К-т рах.31. Заборгованість по заробітній платі на кінець перевіряє мого періоду відсутня; щомісячні акти на списання інструменту, матеріалів, МШП, ПММ; відсутність залишку незавершеного виробництва на кінець кожного місяця, про що свідчить с-до по рах. 23 «Виробництво» в Головній книзі: помісячні бухгалтерські довідки, де відображено операції з собівартості виконаних робіт ( Д-т рах.90 К-т рах.23 та Д-т рах.79 К-т рах.90); відображення в валових витратах Декларації з податку на прибуток підприємств понесених витрат (з/плати, нарахувань на з/плату, допоміжних матеріалів)

Проте, посадовими особами виконавця акти виконаних робіт виписувались не щомісячно, а сумарно за певний період часу, зокрема, за лютий 2009-квітень 2009 в квітні 2010. за листопад 2009 - травень 2010 в липні 2010, за червень 2010 - серпень 2010 в серпні 2010, за вересень 2010 в жовтні 2010, за жовтень 2010 в грудні 2010, за листопад 20і 10 - березень 2011 акти не виписувались.

Оскільки виконані роботи в податковому обліку не були відображені в періоди їх фактичного виконання, перевіркою здійснено перерахунок валового доходу, валових витрат по факту виконання робіт та з посиланням на підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В деклараціях з податку на прибуток підприємства витрати на придбання товарів (робіт, послуг) (рядок 04.1 декларації) не відповідають даним бухгалтерського обліку, тим самим в порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач завищив валові витрати за 2009 р. на 15 608 грн., занизив витрати за звітні періоди 2010 р. на 53 418 грн., завищив валові витрати за І квартал 2011 р. на 37 419 грн.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий дохід включає, зокрема, загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді (підпункти 4.1.1, 4.1.6 пункту 4 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибуткуй підприємств»).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

З вище наведеного вбачається, що Нововолинською ОДПІ під час прийняття податкових повідомлень-рішень ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» порушень, які б ставили під сумнів правильність їх визначення в них грошових зобов'язань не допущено, а тому підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Додатково апелянт зазначає, що судом першої інстанції в мотивувальній частині постанови йдеться посилання на норми Податкового кодексу України, які не набрали законної сиди у період за який було проведено перевірку та донараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток.

Виходячи з вище наведеного просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 р. в частині задоволеного позову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Нововолинською об'єднаною державною податковою інспекцією 15 серпня 2011 року проведено планову виїзну перевірку ДП «Передпускова дирекція шахти №10» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2008 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт за №719/36/2301/35671961 згідно якого підприємством порушено Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено завищення податку на прибуток у сумі 73 974 грн. та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», бо підприємством при виплаті заробітної плати не перераховувався податок з доходів фізичних осіб у строки протягом 30 календарних днів наступних за місяцем нарахування доходу за період 1 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року. За наслідками перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 29 серпня 2011 року за №0000131701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з прибуткового податку з робітників і службовців в розмірі 7 708,25 грн.; від 30 серпня 2011 року за №0000112301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету в розмірі 142 355 грн., в тому числі 113 884 грн. за основним платежем та 28 471 грн. за-штрафними (фінансовими) санкціями; від 30 серпня 2011 року за №0000122301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій в розмірі 141 191 грн., в тому числі 73 974 грн. за основним платежем та 67 217 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»» оскаржило їх в адміністративному порядку і відповідно державна податкова адміністрація у Волинській області рішенням від 5 жовтня 2011 року за №4261/10/25-006 про результати розгляду первинної скарги вирішила скаргу задовольнити частково, скасувати податкове повідомлення рішення від 30 серпня 2011 року за №000122301 в частині зайво застосованої штрафної санкції у сумі 50 605,50 грн., а податкові повідомлення рішення за №0000112301 і №0000131701 залишити без змін, Державна податкова служба України рішенням від 19 грудня 2011 року за №9646/7/10-2315 про результати розгляду повторної скарги залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 30 серпня 2011 року за №000122301 і № 0000112301 та скасувала податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2011 року за № 0000131701.

Судом першої інстанції з'ясовано у даній спірній ситуації, що згідно вказаного вище Акту перевірки між ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»» та ДП «ШПУ №3 ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» було укладено ряд договорів, а саме: від 20 лютого 2008 року за №1/2, від 5 січня 2009 року за №1, від 31 грудня 2009 року за №19, від 28 квітня 2010 за №83/11, від 30 липня 2010 року за №13, від 21 вересня 2010 року за №33, згідно умов яких ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»» щомісячно надавало наступні послуги: транспортування в шахті та на шахтній поверхні гірничої маси та інших вантажів по вузькоколійних шляхах, управління в шахті та на поверхні всіма комплексами обслуговування руху по вузькоколійних шляхах, дизеле-електровозна відкатка на поверхні та в шахті, технічне обслуговування дизеле-електровозів та іншого обладнання (механізмів, вагонеток та ін.), необхідних для транспортування, утримання шляхового господарства, обслуговування роботи кліткового стволу по спуску-підйому людей, вантажів, обладнання, обслуговування поверхневих опрокидувачів №1, №2, обслуговування (чистка та ін.) вагонеток. Про надання щомісячних послуг свідчать книга щоденних нарядів працівникам, нарахована та виплачена зарплата, щомісячне списання інструментів, матеріалів, МШП та ПММ, відсутність залишку незавершеного виробництва на кінець кожного місяця, помісячні бухгалтерські довідки щодо операцій з собівартості виконаних робіт. Проте, посадовими особами ДП «Передпускова дирекція шахти №10»Нововолинська» акти виконаних робіт виписувались не щомісячно, а сумарно за певний період часу, зокрема, за лютий 2009 року - квітень 2009 року в квітні 2010 року, за листопад 2009 року - травень 2010 року в липні 2010 року, за червень 2010 року - серпень 2010 року в серпні 2010 року, за вересень 2010 року в жовтні 2010 року, за жовтень 2010 року в грудні 2009 року, за листопад 2010 року - березень 2011 року акти виконаних робіт не виписувались.

Оскільки виконані роботи було відображено по бухгалтерському і податковому обліку не в періоди їх фактичного виконання, то податковим органом здійснено перерахунок валового доходу, валових витрат по факту виконання робіт з посиланням на підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та визначено заниження ДП «Передпускова дирекція шахти №10 «Нововолинська»» валового доходу на 2 414 246 грн.

Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно враховано, що згідно пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. Валовий дохід включає, зокрема, загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді (підпункти 4.1.1, 4.1.6 пункту 4 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 вказаного вище Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають реалізації, у разі реалізації товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку. Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (підпункт 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). З урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян) (підпункт 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Крім того Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 вказаного Закону визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Також судом першої інстанції правильно враховано, що ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (пункт 137.1 статті 137 Податкового кодексу України). Крім того, пункт 135.2 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку

З урахуванням викладеного суд першої інстанції вірно вважав, що підставою для визнання доходів, як в бухгалтерському так і в податковому обліку є документ, оформлений належним чином - тобто акт здачі-приймання робіт (послуг), який підписаний виконавцем та замовником, а також скріплений печатками.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальні забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року за №88.

Судом першої інстанції з'ясовано, що надані послуги за лютий-квітень 2009 року підтверджені 30 квітня 2009 року після прийняття обсягів виконаних будівельно-монтажних робіт за вказаний період, та відповідно відображені в бухгалтерському обліку доходи по рахунку №703 на суму 1 257 412,97 грн., зобов'язання з ПДВ по рахунку №641/1 на суму 209 568,83 грн. про що свідчать дані, зазначені в журналах ордерах, головній книзі, деклараціях про прибуток та ПДВ. Послуги надані в листопаді-грудні 2009 року, січні-травні 2010 року, підтверджені та прийняті 30 липня 2010 року на суму 3 125 497,67 грн.; червень - серпень 2010 року прийняті та підписані 31 серпня 2010 року на суму 1 485 191,60 грн.; вересень 2010 року - 31 жовтня 2010 року на суму 232 130,40 грн.; жовтень 2010 року - 20 грудня 2010 року на суму 618 881,08 грн.; жовтень-грудень 2010 року включно прийняті та підписані 28 квітня 2010 року на суму 1 414 112,47 грн., січень-березень 2011 року-31 травня 2011 року на суму 1 617 365,99 грн. В місяці прийняття актів, доходи було взято до обліку та нараховано податки.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлені вимоги до підтвердження даних, визначених в податковій звітності, а саме ведення обліку доходів та витрат на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (підпункт 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 «Про оподаткування прибутку підприємств»). Крім того, платникам забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами.

Судом з'ясовано, що встановлена перевіркою сума заниження скоригованого валового доходу визначена не на підставі первинного документу, який підтверджує отримані доходи, а на підставі виконаної арифметичної дії шляхом додавання сум по кредиту бухгалтерських рахунків №23, №92, що зазначені в головній книзі.

Судом першої інстанції, з урахуванням викладеного, зроблено вірний висновок, що на підставі визначеного таким чином значення об'єкта оподаткування перевіркою неправомірно нарахована сума збільшення грошового зобов'язання з податку прибуток. В свою чергу, безпідставне визначення об'єкта оподаткування для розрахунку податку на прибуток, відповідно привело до невірного розрахунку частини чистого прибутку, що підлягало сплаті до державного бюджету. Тому податкові повідомлення-рішення відповідача від 30 серпня 2011 року за №0000122301 та №0000112301 обгрунтовано визнано протиправними та скасовано.

Крім того, суд першої інстанції підставно відмовив у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 серпня 2011 року за №0000131701, оскільки дане рішення скасоване рішенням Державної податкової служби України від 19 грудня 2011 року за №9646/7/10-2315 про результати розгляду повторної скарги.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуально права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року по справі № 2а/0370/950/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Л.Я. Гудим

Повний текст ухвали виготовлений 24.04.2015 року