Постанова № 43845517, 29.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/1367/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Рябченко Л.М.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за апеляційною скаргою позивача - ОСОБА_3 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області щодо нездійснення нарахування та виплати з 01 січня 2014 року доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області щодо здійснення нарахування та виплати з 01 січня 2014 року доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести з 01 січня 2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області виконати рішення негайно та подати до суду звіт про виконання судового рішення в установлений судом строк.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи та має посвідчення особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи IV категорії, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, до складу якої входить підвищення за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткова пенсія за шкоду, заподіну здоров'ю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю - у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - з 01 січня 2014 року.

У грудні 2014 року відповідачем було направлено лист №472/М-01, яким відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії та додаткової пенсії.

Не погоджуючись із такою відповіддю позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), позивач має право на отримання доплати до пенсії, як непрацююча пенсіонерка, яка проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю - одну мінімальну заробітну плату.

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), позивач має право на додаткову пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю - у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України.

Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Однак, починаючи з 01 січня 2014 року, Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 16 січня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. ст. 39, 51 цього Закону.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року, Прикінцеві положення цього Закону доповнено п. 6-7, яким передбачено, що норми і положення ст. ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а тому вказана норма діє з 03 серпня 2014 року, що підтверджується Листом Міністерства юстиції України №8546-0-4-14/10.2 від 30 вересня 2014 року.

Частина 4 ст. 9 КАС України передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відтак, ураховуючи пріоритет законів над підзаконними актами, у спірних правовідносинах застосуванню підлягають норми ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням виплачених сум.

Проте, згідно з частиною 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.9 ст. 103 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач звернулась до суду 05 грудня 2014 року.

У матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду. Позивачем не надано доказів поважності причин пропуску встановленого законодавством строку.

Колегія суддів звертає увагу, що Закон України «Про Державний бюджет на 2014 рік» № 719-VII від 16 січня 2014 року офіційно опубліковано у офіційному виданні Офіційний вісник України 31 січня 2014 року - № 8, стор. 11, стаття 230.

Таким чином, позивач мала змогу дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів з дня офіційного опублікування Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Згідно зі статтею100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року - в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 99, статті 100 КАС України та те, що позивач звернулась до суду 05 грудня 2014 року, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, тому позовні вимоги за період з 01 січня 2014 року по 04 червня 2014 року - підлягають залишенню без розгляду.

Крім того, не підлягає задоволенню вимога позивача щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області виконати рішення негайно та подати до суду звіт про виконання судового рішення в установлений судом строк.

Статтею 1832 КАС України закріплено, що постанови в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг - не підлягають негайному виконанню.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 - підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Статтею 202 КАС України передбачено, що підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року - задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Позовні вимоги за період з 01 січня 2014 року по 04 червня 2014 року - залишити без розгляду.

Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області щодо здійснення нарахування та виплати доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та додаткової пенсії за шкоду, заподіну здоров'ю - у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - за період з 05 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 29.04.2015 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.