Постанова № 43844242, 28.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2015 року 08:10 № 826/993/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1до:Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк»про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк», в якому, з урахуванням уточнень, просить:

1) визнати триваюче не здійснення працівником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Уповноваженої особи Фонду - Куреним О.В. заходів спрямованих на зняття заборони відчуження належної позивачеві земельної ділянки розміром 0,1010 га., що розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2), а саме: не звернення із відповідним повідомленням до приватного нотаріуса Тисменицького нотаріального округу Магас О.Є. про зняття заборони відчуження вищевказаної земельної ділянки - протиправною бездіяльністю відповідача;

2) зобов'язати вчинити весь обсяг необхідних дій, що спрямовані на зняття заборони відчуження майна - земельної ділянки розміром 0,1010 га., що розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2).

Позивачка зазначає, що у відповідності до умов договору № 3788 від 15.10.2007 р., укладеного між позивачкою та директором Івано-франківської філії АБ «Брокбізнесбанк» (далі - Банк), вона одержала кредитні кошти у розмірі 12 тис. доларів США.

На забезпечення зобов'язань повернення вказаної суми, позивачкою з Банком укладено іпотечний договір від 16.10.2007 р., предметом іпотеки якого виступала належна позивачці земельна ділянка розміром 0,1010 га., що розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2), на яку за заявою банку приватним нотаріусом Тисменицького нотаріального округу Магас О.Є. того ж дня внесено заборону до державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо можливості її відчуження.

Між тим, позивачка зазначає, що у відповідності до п. 6.2. іпотечного договору від 16.10.2007 р. - іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення дії Кредитного договору, а згідно положень п. 6.1. Кредитного договору від 15.10.2007 р. - строк дії договору встановлюється з дати отримання коштів позичальником і до повного повернення кредиту, а також одержання банком всіх належних йому процентів та неустойки.

Позивачка зазначає, що станом на 27.02.2014 р. заборгованість по вищевказаному Кредитному договору нею перед банком погашена у повному обсязі, про що Банком позивачці надано відповідну довідку від того ж числа за вихідним № 118/04 іф.

Однак, на день формування позову належна позивачці земельна ділянка, як вказується у позові, і надалі знаходиться під обтяженням в силу не своєчасного виконання Банком своїх зобов'язань.

В контексті останнього позивачка звертає увагу на обставини віднесення банку до категорії неплатоспроможних, введення тимчасової адміністрації, відкликання банківської ліцензії та початку процедури ліквідації Банку.

Надалі, посилаючись на положення ст. 3, 2, 30, 46, 47 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивачка зазначає, що керівництво Івано-Франківської філії Банку на її неодноразові усні звернення повідомляло про неспроможність в порядку визначеному ст. 74 Закону України «Про нотаріат» звернутися до нотаріуса який наклав відповідну заборону для її зняття в силу відсутності відповідних повноважень, рекомендувавши при цьому звернутися до Уповноваженої особи Фонду - Куреного О.В.

Позивачка зазначає, що 29.07.2014 р. в приміщенні вказаної філії Банку нею була написана заява про зняття заборони на ім'я Уповноваженої особи Фонду, яку з пакетом всіх підтверджуючих документів, банком було направлено на його адресу.

Однак, жодної відповіді отримано не було отримано.

Позивачка зазначає, що повторно, 06.10.2014 р., вона звернулася до керівництва філії Банку із заявою, в якій просила проінформувати її про хід вирішення попередньої заяви. Однак, аналогічно, жодної відповіді не було отримано.

Внаслідок наведеного, 29.10.2014 р. позивачка звернулася до директора-розпорядника Фонду із скаргою, в якій вказала на триваючу ситуацію, що склалася із діючим обмеженням та на бездіяльність Уповноваженої особи.

В отриманих відповідях вказувалось на те, що питання надання дозволу на зняття обмежень, належить до компетенції Кредитного комітету та буде розглянуто найближчим часом.

Однак, станом на дату формування позову, відповіді не отримано.

Як зазначено у позові, враховуючи триваючу протиправну бездіяльність відповідачів, позивачка вимушена звернутися до суду та просить задовольнити позов.

Згідно з наявною у справі заявою, позивачка просила розглянути її позов без її участі.

Під час розгляду справи представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зазначив, що по суті до ситуації, що склалася, не має відношення, прав та інтересів позивача Фонд не порушував, оскільки в силу профільного Закону саме Уповноважена особа Фонду є тією особою, що здійснює відповідні функції у спірних відносинах.

Уповноважена особа Фонду у запереченнях від 09.04.2015 р. зазначила, що позивачка порушила умови кредитного договору, не зазначивши, однак, у чому це полягає. Вказана особа також зазначила у письмових запереченнях, що позивачкою не надано доказів, які підтверджують заборгованість за кредитним договором, а надана довідка підтверджує відсутність заборгованості перед філією, а не перед банком.

Між тим, Уповноважена особа Фонду, або її представник, у судове засідання не з'явилися.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні 09.04.2015 р. на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши всі подані сторонами документи і матеріали, дослідивши позовні вимоги позивача та заслухавши пояснення представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, під час розгляду справи сторонами не спростовувались та не заперечувались обставини щодо укладання кредитного та іпотечного договору, викладені у позовній заяві, як і обставини обтяження земельної ділянки, обставин звернень позивачки до банку в особі Уповноваженої особи Фонду, самого Фонду, а також не заперечувались обставини надання та змісту відповідей позивачці.

Між тим вбачається, що у Державному реєстрі іпотек наявні відомості про іпотеку, а саме: реєстраційний номер обтяження 5847453; тип обтяження: іпотека; зареєстровано: 16.10.2007 р. реєстратором: приватний нотаріус Магас О.Є, АДРЕСА_2, НОМЕР_3; підстава обтяження: іпотечний договір, 1-1240, 16.10.2007 р., ПН Магас О.Є.; об'єкт обтсяженн земельна ділянка, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 0.1010 га, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2. Іпотекодержатель АТ «Брокбізнесбанк», код 19357489, м. Київ, вул. Перемоги, 41. Іпотекодавець: ОСОБА_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_3. Розмір основного зобов'язання 12000 доларів США. Заставна не видавалася.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстрована заборона на нерухоме майно, кадастровий номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_2, реєстраційний номер обтяження 5847326; зареєстровано 16.10.2007 р. за № 5847326, підстава обтяження - вищезгаданий іпотечний договір.

Щодо прав позивачки на земельну ділянку надано копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 14.06.2006 р.

Між тим, у матеріалах справи наявна довідка Банку від 27.02.2014 р. № 118/045іф, підписана заступником керуючого з індивідуального бізнесу ІФ РВ АТ «Брокбізнесбанк» Банасевич Л.В., якою повідомляється, що станом на 27.02.2014 р. кредитна заборгованість позивачки перед Івано-Франківським РВ АТ «Брокбізнесбанк», де забезпеченням виступала вищевказана земельна ділянка, погашена повністю.

Сторонами не заперечувались та не спростовувались обставини віднесення банку до категорії неплатоспроможних, введення тимчасової адміністрації, відкликання банківської ліцензії та початку процедури ліквідації Банку.

В контексті останнього суд зазначає, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року №107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» (код за ЄДРПОУ 19357489; МФО 300249; місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, буд. 41, 03057) (далі -АТ «Брокбізнесбанк»).

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Брокбізнесбанк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Куреного Олександра Вікторовича.

Тимчасову адміністрацію в АТ «Брокбізнесбанк» запроваджено строком на три місяці з 03 березня 2014 по 02 червня 2014.

Керуючись частиною шостою статті 12, статтями 34 та 37 Закону, виконавча дирекція Фонду рішенням від 03.06.2014 № 42 продовжила повноваження уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію АТ «Брокбізнесбанк» Куреного Олександра Вікторовича з 03.06.2014 до дня отримання Фондом рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк». Оголошення про наведене розміщено на офіційному веб-сайті Фонду 06.06.2014 р.

Згідно із постановою НБУ від 10.06.2014 № 339 відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк». Оголошення про прийняте рішення розміщено 11.06.2014 р. на офіційному веб-сайті НБУ.

11.06.2014 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 45 (далі - Рішення № 45), відповідно до якого розпочато ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк».

Згідно з Рішенням № 45 призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного Олександра Вікторовича на період з 11 червня 2014 року по 10 червня 2015 року включно.

Вказане рішення офіційно оприлюднено в газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» 14.06.2014 р. Оголошення про наведене розміщено 12.06.2014 р. на офіційному веб-сайті Фонду.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, процедура ліквідації банку здійснюється у особливому порядку, який регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вказані Закони суд вважає спеціальними, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а всі інші Закони України можуть застосовуватись до правовідносин, в яких стороною є Банк, лише в тій частині, що не суперечить положенням цих спеціальних законів, що у свою чергу відповідає приписам ч. 8. Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до положень статті 3 цього Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду.

В контексті наведеного ст. 37 Закону визначено, що Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду (ч.1).

Уповноважена особа Фонду має право, крім іншого, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 37 Закону на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ст. 1 цього Закону обтяження, це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місця розташування об'єкта нерухомого майна.

Відповідно до ч. 8. ст. 16 цього Закону державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якими встановлено обтяження, особи, в інтересах якої встановлено обтяження, уповноваженої ними особи.

Частиною другою статті 19 Закону встановлено, що державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; 4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; 5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; 7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Частиною дев'ятою ст. 16 Закону передбачено, що державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

При цьому, відповідно до п. 73. Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 у разі проведення державної реєстрації припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є також особа, якою припинено обтяження, а також особа, в інтересах якої припинено обтяження.

Пунктом 75. Зазначеного Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є, крім іншого, рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Враховуючи наведене та беручи до уваги довідку від 27.02.2014 р. № 118/045іф про те, що кредитна заборгованість позивачки погашена повністю, а також наявність неодноразових заяв позивачки про зняття обтяження, у Уповноваженої особи Фонду виникав обов'язок зняття обтяження вищезгаданої земельної ділянки.

У той же час, 20.04.2015 р. канцелярією суду зареєстровано заяву представника Уповноваженої особи, до якої надано розрахунок заборгованості позивачки за кредитним договором, згідно якого заявником визначено наявність грошових вимог до позивачки.

Так, вбачається, що позивачці нараховано штрафні санкції у розмірі 600 доларів США та 6 514 грн. у зв'язку з відсутністю договору страхування. Однак, відповідно до умов п. 4.2. та п. 5.3.2. іпотечного договору позивачка зобов'язана укласти договір страхування лише з тією компанією, яка рекомендована Банком або акредитована у Банку. Під час розгляду справи не надано доказів вчинення вказаних дій Банком, що є передумовою здійснення позичкою дії по страхуванню предмету іпотеки, а відтак нарахування цих санкцій позивачці та відмова у зв'язку з цим вчинити заходи по зняттю обтяження є протиправними.

Що стосується нарахування згідно із наведеним розрахунком:

«пені, неустойки за прострочення основного зобов'язання (кредиту)» у розмірі 143,68 доларів США,

«пені, неустойки за прострочення сплати процентів» у розмірі 18,44 доларів США,

« 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України за неправомірне користування чужими грошовими коштами (основним зобов'язанням)» у розмірі 32,91 доларів США,

« 3% річних згідно ст. 625 ЦК України за неправомірне користування чужими грошовими коштами (нарахованими процентами)» у розмірі 3,23 долари США,

слід зазначити, що враховуючи довідку Банку від 27.02.2014 р. № 118/045іф про відсутність заборгованості, Уповноваженою особою Фонду в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, на її спростування не надано до матеріалів справи будь-яких документально підтверджених відомостей щодо підписання позивачкою угод про визнання вказаних зобов'язань, направлення позивачці претензій щодо наявності таких зобов'язань, як і не надано доказів звернення Уповноваженої особи Фонду до суду та визнання судом відповідної юрисдикції наявності у позивачки таких зобов'язань та про їх стягнення. Відсутні і відомості щодо звернення Уповноваженої особи Фонду до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки за вищезгаданими зобов'язаннями.

Більш того, на спростування відомостей, наведених у довідці Банку від 27.02.2014 р. № 118/045іф, Уповноваженою особою Фонду не надано будь-яких платіжних документів, банківських виписок, тобто первинних документів, які б підтверджували наявність обставин, які б зумовлювали виникнення вищевказаних зобов'язань, щодо яких, як вбачається з матеріалів справи, позивачка навіть не інформувалась.

В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які повідомлення на адресу позивачки щодо наявності у неї додаткових зобов'язань перед Банком.

Таким чином Уповноваженою особою Фонду не доведено наявності обставин, які б зумовлювали б продовження чинності обтяження та, відповідно, не доведено правомірності своєї бездіяльності. Натомість судом встановлено, що має місце протиправна бездіяльність Уповноваженої особи Фонду, яка полягає у не вчиненні заходів про зняттю обтяження шляхом направлення відповідного повідомлення особі, яка зареєструвала обтяження.

Що стосується вимог до власне Фонду, суд зазначає, що судом не встановлено обставин порушення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прав позивачки, у зв'язку з чим позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, як зазначено вище, Уповноваженою особою Фонду не доведено правомірності своєї бездіяльності, а відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню з урахуванням положень ч. 2 ст. 11 та ч. 2 ст. 162 КАС України, а саме: шляхом визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи та зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати з урахуванням положень ст. 75 Закону України «Про нотаріат» заяву про припинення обтяження, дії щодо чого повинна була вчинити зазначена особа, але не вчинила. В частині позовних вимог до Фонду слід відмовити, оскільки вказані вимоги є необґрунтованими.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» (код 19357489) Куреного Олександра Вікторовича, яка полягає у невжитті заходів по зняттю заборони відчуження земельної ділянки розміром 0,1010 га., що розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_2), яка належить на праві власності ОСОБА_1 (код НОМЕР_1).

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Брокбізнесбанк» (код з ЄДР 19357489) Куреного Олександра Вікторовича подати до приватного нотаріуса Магас О.Є. АДРЕСА_2, НОМЕР_3) заяву про припинення наступного обтяження:

- реєстраційний номер обтяження 5847453; зареєстровано 16.10.2007 р., реєстратор - приватний нотаріус Магас О.Є, АДРЕСА_2, НОМЕР_3); підстава обтяження: іпотечний договір, 1-1240, 16.10.2007 р., ПН Магас О.Є.; об'єкт обтяження земельна ділянка, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 0,1010 га, що розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2; іпотекодержатель АТ «Брокбізнесбанк», код 19357489, м. Київ, вул. Перемоги, 41; іпотекодавець: ОСОБА_1, код НОМЕР_1, АДРЕСА_3.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін