Постанова № 43843064, 14.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 року (10:05) м. Київ 810/1056/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Центрального району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К" про стягнення податкового боргу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся з позовом Прокурор Центрального району міста Миколаєва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного Управління Міністерства доходів і зборів України у Миколаївській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 22781,41 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлений законодавством строк грошові зобов’язання з орендної плати за землю в повному розмірі, в зв'язку з чим утворився податковий борг в розмірі 22781,41 грн., який позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Позивачем 14.04.2015 через канцелярію суду подано клопотання про зменшення позовних вимог про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю, а саме нарахованих штрафних санкцій на суму 680,00 грн., яка була прийнята до розгляду судом протокольною ухвалою, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати.

Відтак, предметом спору у цій справі наразі є податковий борг відповідача в сумі 22101,41 грн. (22781,41 грн. – 680,00 грн.).

Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області подано 14.04.2015 через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Артур-К" зареєстровано в якості юридичної особи 21.09.1994, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення відомостей про юридичну особу – 04.03.2005 № 1 070 120 0000 006437, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20240804 від 11.03.2014 (а.с. 7-8).

Згідно поданої позивачем звітної податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 р. від 28.07.2014, щомісячна сума податкового зобов’язання визначена позивачем у розмірі 3655,24 грн. (за грудень 2014 – в розмірі 3655,21 грн.).

Сума податкового боргу за декларацією з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 р. від 28.07.2014 за період з липня по грудень 2014 року складає 21931,41 грн.

Враховуючи самостійне визначення у податковій декларації сум податку до сплати, грошові зобов'язання з орендної плати за землю вважаються узгодженими.

Згідно з актом від 03.09.2014 № 315/14-03-22-02-14/21643699 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності ТОВ «Артур-К» за 2014 рік, податковою інспекцією було встановлено порушення відповідачем вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України в частині несвоєчасного подання податкової звітності.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0016272202 від 23.09.2014 про збільшення суми грошового зобов’язання з орендної плати за землю на 170,00 грн. (за штрафними санкціями), яке було отримано відповідачем 10.07.2014, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 30.09.2014.

Сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з орендної плати за землю, нарахована до сплати податковою інспекцією згідно вищенаведеного податкового повідомлення-рішення, а також самостійно визначені у зазначеній податковій декларації грошові зобов’язання за період з липня по грудень 2014 року в сумі 21931,41 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю “Артур-К” сплачені не були, що, з урахуванням нарахованих штрафних санкцій в сумі 170,00 грн., призвело до утворення заборгованості в розмірі 22101,41 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, податкова інспекція звернулась до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артур-К" заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з липня по грудень 2014 року.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Правова регламентація плати за землю (у тому числі орендної плати за землю) знайшла своє відображення в Розділі XIII ПК України.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України – платниками податку за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є:земельніділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з приписами статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

П. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 Кодексу) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, що місяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Відтак п. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 57 ПК України визначені строки сплати податкового зобов`язання.

Пунктом 57.1 ПК України зазначеної статті передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Самостійно визначені позивачем суми податкових зобов'язань з орендної плати за землю відповідачем в повному обсязі сплачені не були.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов’язань на загальну суму 22101,41 грн. відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що 19.08.2014 року ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області Товариству з обмеженою відповідальністю “Артур-К” була виставлена податкова вимога № 732-25 про сплату податкового боргу в сумі 9627,05 грн. (а.с. 14), яка отримана відповідачем 02.12.2014, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 14, зворотній бік).

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав заперечення на позов, докази оскарження податкових повідомлень-рішень позивача або доказів сплати заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Щодо способу захисту права позивача за позовом суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Артур-К ” (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вул. Валентини чайки, буд. 4, ідентифікаційний код21643699) 22101,41 грн. (двадцять дві тисячі сто одна гривня, 41 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.