Рішення № 43841537, 20.04.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Справа № 915/131/15

за позовом: Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону /вул. Нікольська, 18а, м. Миколаїв, 54030/ в інтересах держави в особі

позивача-1: Міністерства оборони України /Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168/

позивача-2: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва /пр-т Миру, 62-а, м. Миколаїв, 54056/

до відповідача-1: Військової частини А1890 /с. Ульянівка, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57116/

до відповідача-2: Фермерського господарства «АЛЕСЯ» /вул. Шкільна, 6а, с. Кубряки, Веселинівський район, Миколаївська обл., 57070/

про визнання недійсним на майбутнє договору про спільний обробіток землі від 24.09.2009 № 350

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокурора: Андрєєв А.П., посвідчення від 26.11.2012 № 013233

від позивача-1 - Саламатін О.В., довіреність від 17.11.2014 № 220/878/д

від позивача-2 - Мечинська І.Ю., довіреність від 05.01.2015 № 26

від відповідача-1 - Ліхолєтов В.В., довіреність від 03.02.2015 № 37

від відповідача-2 - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів - 1, 2 з позовом до відповідачів - 1, 2 про визнання недійсним на майбутнє договору про спільний обробіток землі від 24.09.2009 № 350, укладеного між відповідачами.

Підставою даного позову прокурор визначив дві обставини:

- землекористувачем земельної ділянки, яку відповідач-1 залучив у спільну діяльність за спірним договором, є позивач-2, а не відповідач-1;

- земельна ділянка, яку відповідач-1 залучив у спільну діяльність за спірним договором, належить до земель полігонів, п. 2.5. Положення про полігони ЗСУ, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.05.2008 № 187, встановлена заборона використання земельних ділянок полігонів не за призначенням та передача у користування іншим землекористувачам.

Позивачі 1, 2 позов прокурора підтримали у повному обсязі.

Відповідач-1 проти задоволення позову прокурора заперечив, мотивуючи наступним:

- рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.04.2012 у справі № 5016/136/2012(17/19) встановлений факт, що відповідач-1 є законним і повноправним землекористувачем земельної ділянки, наданої йому за державним актом на право користування земельною ділянкою від 1989 року № 062777;

- позивачами пропущений строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06.02.2015 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 12.03.2015 о 11 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 12.03.2015 розгляд справи був відкладений на 26.03.2015 о 14 год. 30 хв. у зв'язку з неподанням учасниками судового процесу усіх витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.

У зв'язку з хворобою судді Бездолі Д.О. розгляд справи № 915/131/15, призначений на 26.03.2015 о 14 год. 30 хв., не відбувся.

Ухвалою суду від 06.04.2015 розгляд справи був призначений на 06.04.2015 о 14 год. 30 хв. Повідомленням від 06.04.2015 учасники судового процесу були додатково повідомлені про призначення судового засідання на 06.04.2015 о 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 06.04.2015 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів, а розгляд справи відкладений на 20.04.2015 о 14 год. 30 хв. у зв'язку з неподанням учасниками судового процесу усіх витребуваних судом доказів по справі.

Відповідач - 2 свого представника в судові засідання не направив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, згідно з ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

У 1989 році Квартирно - експлуатаційній частині Миколаївського району Червонопрапорного Одеського військового округу Української РСР був виданий державний акт № 062777 на право постійного користування землею. Згідно з цим актом земельна ділянка площею 29319,3 га надана для Широколанівського учбового центру.

Позивач-2 є правонаступником Квартирно - експлуатаційній частині Миколаївського району Червонопрапорного Одеського військового округу Української РСР, що підтверджується витягом з директиви Міністра оборони України від 30.06.2005 №Д-322/1/014, довідкою Південно - Східного територіального квартирно - експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 23.03.2015 № 303/22/7/137 та визнається присутніми представниками учасників судового процесу.

Відповідач-1 є правонаступником Широколанівського учбового центру, що підтверджується довідкою відповідача-1 від 24.03.2015 № 317 та визнається присутніми представниками учасників судового процесу.

Відповідач-1 є постійним землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом 1989 року № 062777 на право постійного користування землею.

Даний факт встановлений рішенням господарського суму Миколаївської області від 18.04.2012 у справі № 5016/136/2012(17/19) за позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до В/ч А1890 та ФГ "Са.Ер." про визнання недійсним договору, яке набрало законної сили, та підтверджується листом Управління Держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області від 12.02.2015 № 697/751-МР/701. На підтвердження іншого прокурором та позивачами не подано суду належних та допустимих доказів.

24.09.2009 між відповідачем - 1 та Фермерським господарством "Са.Єр." був укладений спірний договір про спільний обробіток землі № 350 (далі - договір), предметом якого є: з метою відпрацювання співпраці з підприємствами і залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності та життєдіяльності відповідача 1 сторони за цим договором домовилися про спільну діяльність і співробітництво без утворення юридичної особи з використанням земель, які надані відповідачу 1 в безстрокове користування, та можливостей ФГ "Са.Ер." спільно діяти для досягнення загальних цілей, а саме: вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, збирання, зберігання та їх реалізація. Сторони домовились, що спільний обробіток землі буде здійснюватися наступним чином: відповідач- 1 бере на себе зобов'язання залучити площу земельної ділянки під спільну діяльність та проводити її обстеження на предмет наявності та, в подальшому, проведення заходів своєчасного знешкодження вибухонебезпечних предметів з метою створення безпечних умов праці. Завчасно попереджати ФГ "Са.Ер." про початок проведення військових навчань та інших заходів бойової підготовки на території полігону; ФГ "Са.Ер." бере на себе зобов'язання власними силами та коштами провести необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування продукції, яка обумовлена договором (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору відповідач 1, в тому числі, зобов'язався залучити до спільної діяльності разом з ФГ "Са.Ер." земельні ділянки, що надані відповідачу 1 в безстрокове користування згідно з державним актом від 1989 року за № 062777, площею 1210 га, терміном на 5 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2014.

Відповідно до п. 4.1. договору ФГ "Са.Ер.", в тому числі, зобов'язалось приступити до господарської діяльності з використання залучених земельних ділянок.

Згідно з п.п. 6.1., 6.2. договору:

- внесок відповідача 1 - вартість права користування земельними ділянками загальною площею 1210 га згідно з актом обміру земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору, а також ділова репутація та ділові зв'язки, складає 204490,00 грн.;

- внесок ФГ "Са.Ер." - грошові кошти, паливно-мастильні матеріали, обробка ґрунтів, сівба, посадка, внесення добрив та засобів захисту рослин, всі необхідні дії щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також професійні знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв'язки, інше, що встановлюють сторони по закінченню сільськогосподарського року.

Відповідно до п. 7.1. договору грошові та майнові внески сторін, а також майно, створене сторонами в результаті їх діяльності, є їх власністю. Земельна ділянка є власністю держави.

Згідно з п. 8.1 договору прибуток, що отримують сторони від спільної діяльності, підлягає розподілу пропорційно понесеним фактичним затратам на вирощування сільськогосподарської продукції, при цьому відповідач 1 у будь-якому випадку повинен отримати прибуток у розмірі не менше частки та внеску, визначеними у статті 6 договору.

Відповідно до п.п. 12.1., 12.2. договору:

- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.12.2009;

- цей договір укладений строком на 2010 - 2014 сільськогосподарські роки з обов'язковим щорічною пролонгацією та узгодженням ціни внесків сторін за договором на кожний наступний сільськогосподарський рік впродовж строку дії договору.

Даний договір погоджений позивачем 2, про що свідчить напис "погоджено", підпис, скріплений печаткою, начальника позивача-2 на 7 аркуші договору.

24.09.2009 сторонами договору був затверджений акт обміру земельної ділянки загальною площею 1210 га, яка виділена для здійснення спільної діяльності за договором.

Листом від 06.04.2010 № 465-02-04 Миколаївська районна державна адміністрація Миколаївської області надала погодження відповідачу-1 на надання дозволу ФГ "Са.Ер." вирощувати сільськогосподарські культури на землях, наданих відповідачу-1 у постійне користування.

10.06.2010 відповідач-1 та ФГ "Са.Ер." уклали додаткову угоду № 1 до договору, у п. 1, 2 якої узгодили, що спірний договір пролонгований на 2011 сільськогосподарський рік, а ціна внеску відповідача 1 у 2011 році дорівнює 204490,00 грн.

15.09.2010 відповідач-1 та ФГ "Са.Ер." уклали додаткову угоду № 2 до договору, у п.п. 1-3 якої узгодили внести наступні зміни та доповнення до договору:

- у п. 3.1. договору внести зміни та викласти їх в наступній редакції: «Залучити до спільної діяльності разом зі Стороною - 2 (ФГ "Са.Ер.") земельні ділянки, що надані Стороні - 1 (відповідачу 1) у безстрокове користування згідно державного акту від 1989 року за № 062777, площею 1355 га, терміном на 5 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2014»;

- п. 6.1 договору викласти в наступній редакції: «внесок Сторони 1 - вартість права обробки земельних ділянок загальною площею 1355 га, згідно до акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору, а також ділова репутація та ділові зв'язки, складає 228995 грн.»;

- п. 12.2 договору слова «обов'язковою щорічною пролонгацією» замінити на слова «обов'язковим щорічним складанням акту звірки взаєморозрахунків».

15.09.2010 сторонами договору був складений акт обміру земельної ділянки загальною площею 1355 га, яка виділена для здійснення спільної діяльності за договором.

15.11.2012 відповідач-1 та ФГ "Са.Ер." уклали додаткову угоду № 4 до договору, у п.п. 1-3 якої узгодили внести наступні зміни та доповнення до договору:

- п. 1.2. договору викласти у такій редакції: "Сторона - 2 бере на себе зобов'язання власними силами та коштами провести необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування продукції, яка обумовлена договором, що включає в себе придбання насіння, засів, вирощування, обробка грунту, збирання врожаю та інші заходи і дії, які зазвичай виконуються з метою вирощування сільськогосподарської продукції та які необхідні для найефективнішого досягнення мети цього договору.";

- у п. 3.1. договору внести зміни та викласти їх у наступній редакції: "Залучити до спільної діяльності разом зі Стороною - 2 земельні ділянки, що надані Стороні - 1 у безстрокове користування згідно державного акту від 1989 року за № 062777, площею 1201,47 га, терміном на 5 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2014";

- п. 6.1. договору викласти у наступній редакції: "Внесок Сторони 1 - вартість права обробки земельних ділянок загальною площею 1201,47 га, згідно до акту обміру, який є невід'ємною частиною договору, а також ділова репутація та ділові зв'язки, складає 308249,14 грн.".

15.11.2012 сторонами договору був затверджений акт обміру земельної ділянки загальною площею 1201,47 га, яка виділена для здійснення спільної діяльності за договором.

05.09.2014 відповідач-1 та ФГ "Са.Ер." уклали додаткову угоду № 3 до договору, у п.п. 1-4 якої узгодили внести наступні зміни та доповнення до договору:

- пункт 3.1. договору викласти у такій редакції: "Залучити до спільної обробки, що буде проводитись разом зі Стороною 2, земельні ділянки площею 801,84 га терміном на 11 сільськогосподарських років, тобто до 31.12.2020.";

- пункт 6.1. договору викласти в такій редакції: "Внесок Сторони 1 - вартість права обробки земельних ділянок загальною площею 801,84 га, згідно до акту обміру земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору, а також ділова репутація та ділові зв'язки, складає 329556,24 грн.";

- п. 8.6. договору викласти в такій редакції: "Сторони погодились, що Сторона 2 перераховує Стороні 1 у строк до 01 квітня наступного року грошові кошти у рівних долях щомісячно як достроково розподілений прибуток від спільної діяльності у наступному сільськогосподарському році на загальну суму не менше вартості внеску військової частини А1890 у спільний обробіток. В такому разі, Сторона 2 самостійно на свій розсуд розпоряджається зібраним врожаєм, отриманим від результату діяльності, але якщо це не порушує або не призведе до порушення в подальшому прав та законних інтересів Сторони 1. Кінцеві терміни етапів дострокового розподілення прибутку можуть змінюватися Сторонами за взаємною згодою, але не перевищувати тримісячного терміну від дати, зазначеної у договору.";

- пункт 12.2. договору викласти у наступній редакції: "Цей договір укладений строком на 11 сільськогосподарських років з обов'язковим щорічним узгодженням (індексацією) ціни внесків Сторін за цим договором на кожний наступний сільськогосподарський рік впродовж строку дії договору...".

05.09.2014 сторонами договору був затверджений акт обміру земельної ділянки загальною площею 801,84 га, яка виділена для здійснення спільної діяльності за договором.

07.11.2014 між відповідачами 1, 2 та ФГ «СА.ЄР.» був укладений договір про заміну сторони у договорі, за яким ФГ «СА.ЄР.» передало, а відповідач-2 прийняв на себе права та обов'язки ФГ «СА.ЄР.» у договорі.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов заступника прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ст. 77 Земельного кодексу України, в редакції станом на 24.09.2009, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Господарським судом встановлено, що земельна ділянка, яка залучена відповідачем-1 до спільної діяльності за договором, належить до категорії земель оборони, а отже порядок її використання є предметом регулювання Закону України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони" навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Позивач-1 пояснив суду, що на даний час Кабінет Міністрів України не визначив порядок надання військовими частинами дозволу фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

В той же час, п. 38 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 № 483, визначено, що ділянки, території, що тимчасово не використовуються, полігонів, танкодромів, стрільбищ та інших об'єктів Збройних Сил України, придатних для сінокосіння, випасу скоту та посіву сільськогосподарських культур, дозволяється передавати у тимчасове використання (але не у збиток бойовій підготовці та при умові забезпечення збереження державної таємниці) військовим радгоспам, а також іншим сільськогосподарським підприємствам.

Отже, чинним на час укладення законодавством України військовим частинам не заборонено надавати дозвіл юридичним особам та передавати у тимчасове використання (але не у збиток бойовій підготовці та при умові забезпечення збереження державної таємниці) для вирощування сільськогосподарських культур земельні ділянки, що належать до категорії земель оборони, в тому числі ділянки полігонів, з огляду на що господарським судом не приймаються до уваги посилання заступника прокурора на п. 2.5. Положення про полігони Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.05.2008 № 187, який за висновком суду має застосовуватись до полігонів, що використовуються.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України прокурором та позивачами не подано суду належних та допустимих доказів, що земельна ділянка, яка залучена відповідачем-1 у спільну діяльність за договором, використовувалась / використовується для цілей полігону, визначених у Положенні про полігони Збройних Сил України, на п. 2.5. якого посилається прокурор в обгрунтування даного позову.

Господарським судом встановлено, що відповідач-1 є постійним землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом 1989 року № 062777 на право постійного користування землею.

Господарським судом встановлено, що даний факт встановлений рішенням господарського суму Миколаївської області від 18.04.2012 у справі № 5016/136/2012(17/19) за позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до В/ч А1890 та ФГ "Са.Ер." про визнання недійсним договору, яке набрало законної сили, та підтверджується листом Управління Держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області від 12.02.2015 № 697/751-МР/701.

За цих обставин, господарський суд вважає, що підстав для задоволення позову заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону немає.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, код 00034022) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (пр-т Миру, 62-а, м. Миколаїв, 54056, код 08029523) до Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 27.04.2015.

Суддя Д.О.Бездоля