Рішення № 43840807, 23.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 2/22/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015 Справа № 908/1238/15-г

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь, Донецька область,

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", м.Авдіївка, Донецька область,

про стягнення 23336,14 грн.

за участю представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" з позовом до Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення збитків у розмірі 23336,14 грн., завданих втратою вантажу при перевезенні.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 527, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст.175, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.110 Статуту залізниць України.

Ухвалою господарського суду від 02.03.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/22/15 та призначено розгляд справи на 26.03.2015р.

Сторони своїх представників в судове засідання 26.03.2015р. не направили.

Від позивача 16.03.2015р. надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, у зв'язку з неможливістю з'явитися у судове засідання.

Від відповідача 26.03.2015р. електронною поштою надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідач не отримав позовної заяви з додатками та не мав можливості підготувати відзив. Також позивач просить суд зобов'язати позивача направити копії позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача nu@railway.dn.ua.

Враховуючи викладене, ухвалою від 26.03.2015р. суд відклав розгляд справи на 23.04.2015р., зобов'язав позивача направити позовні матеріали відповідачу на його електронну адерсу, залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод", яке є вантажовідправником за договором №МДМ-13.50-13-0748 від 31.12.2013р.

Сторони своїх представників у судове засідання 23.04.2015р. не направили. У зв'язку з цим фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Від позивача 21.04.2015 р. надійшло письмове клопотання про розгляд справи без присутності його представника.

Третя особа надіслала суду відзив на позов від 22.04.2015 р., у якому погодилась з вимогами позивача, оскільки відповідальність за збереження вантажу несе залізниця, однак зауважила, що ціна коксу згідно рахунку-фактури № 90073185 від 09.10.2014р. є іншою і складає 2980,04 грн. без ПДВ.

Відповідач не надав відзиву на позов, не направив у судове засідання 23.04.2015 р. свого прдставника, причин неявки не повідомив.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.03.2015 р. місцезнаходженням відповідача є вул. Артема, 68, м.Донецьк, 83000, відповідач не є припиненим.

Поштова відправка кореспонденції у м. Донецьк, яке є місцезнаходженням відповідача, не здійснюється на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 20.01.2015 р. № 04-16-83.

У зв'язку з цим копію ухвали суду від 02.03.2015 р. про призначення справи до розгляду було надіслано відповідачу 04.03.2015 р. електронною поштою на адерсу: direction@railway.dn.ua.

Також текст даної ухвали суду було розміщено до уваги відповідача на офіційному веб-порталі «Судова влада України», що підтвердужється роздруківкою відповідної веб-сторінки за 04.03.2015 р.

Ухвалу від 26.03.2015 р. про відкладення розгляду справи була відправлена відповідачу електронною поштою 01.04.2015 р. на зазанчену відповідачем електронну адресу: nu@railway.dn.ua.

Також текст даної ухвали було розміщено до уваги відповідача на офіційному веб-порталі «Судова влада України», що підтвердужється роздруківкою відповідної веб-сторінки за 01.04.2015 р.

Крім того, ухвалою від 26.03.2015 р. суд зобов'язував позивача надіслати відповідачу позовну заяву з додатками на електронну адресу nu@railway.dn.ua, докази відправки надати суду.

Позивачем надані суду разом із письмовими поясненнями від 03.04.2015 р. № 09/26 роздруківки сторінок своєї електронної пошти від 17.04.2015 р. про відправлення відповідачу на електронну адресу nu@railway.dn.ua копії позовних матеріалів та залізничної накладної з описом вагонів.

За таких обставин суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Статтею 75 ГПК України передбачено, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представників сторін та третьої сооби.

В судовому засіданні 23.04.2015 р. судом прийнято рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На виконання договору № ММД-13.50-13-0757/152 від 31.12.2013 р., укладеного між ПАТ «ММК ім. Ілліча» (позивач у справі) та ТОВ «Метінвест Холдинг», яке здійснює поставки на умовах FCA, за залізничною накладною № 52879822 від 09.10.2014 р. (вантажовідправник ПАТ «Авдіївський КХЗ») на адресу позивача був відправлений кокс доменний у напіввагоні № 65888851. Як зазначено у накладній, у вагони вантаж зававантажений вантажовідправником. Зважування вантажу проводилось на електронних вагах. Згідно відомості вагонів маса вантажу у вагоні № 65888851 складає 45250,00 кг.

Як вказує позивач, на станції Пологи Придніпровської залізниці була здійснена перевірка ваги вантажу з представниками залізниці. Була встановлена нестача та складений акт загальної форми №185 від 11.10.2014 р. Потім за досилковою накладною № 45195849 вантаж був відправлений на станцію призначення.

Після прибуття вантажу на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці в результаті перевантаження підтвердилась нестача вантажу у напіввагоні № 65888851 в кількості 7400,00 кг та був складений комерційний акт БН№723167/654 від 12.10.2014 р.

В комерційному акті зазначено, що на підставі акту загальної форми станції Пологи Придніпровської залізниці № 185 від 11.10.2014 р. здійснювалось комерційне перевантажування вагону № 65888851. По документу значиться вантаж: кокс доменний. Вага визначена відправником на вагонних вагах (150 т): брутто - не вказано, тара - 21800,00 кг, нетто - 45250,00 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 59650,00 кг, тара з бруса - 21800,00 кг, нетто 37850,00 кг, що менше документу на 7400,00 кг. Над 1-2 люками наявна воронка 2,5м х 2,2м по ходу руху потяга, маркування відстунє. В іншій частині вагону завантаження 1м вище рівня бортів, шапкоподібне. По середені шапки маркування білою полосою вапняку 10см. З північного боку під 1-2 люками на візку наявні сліди просипання вантажу, що відповідає попутньому акту станції Пологи № 185 від 11.10.2014 р. Витікання вантажу на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці немає. Вагон прибув в технічному відношенні справний. Двері у вагоні справні і закриті. Обсяг кузова 73 кв.м. Перевантаження вантажу здійснювалось на 150-ти тонних електронних вагах станції Сартана2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону. При повторному зважуванні нестача підтвердилась.

Предметом розгляду у даній справі є вимога ПАТ "ММК ім. Ілліча" до ДП "Донецька залізниця" про стягнення 23336,14 грн. збитків у вигляді часткової втрати вантажу на підставі ст. 110 Статуту залізниць України.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з на наступних підстав.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Аналогічні приписи містить ст. 307 ГК України.

Частиною 5 ст. 307 ГК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Статуту залізниць України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Приписи аналогічного змісту викладені в Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р.

Договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній (п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644).

У статті 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт").

Статтею 110 Статуту залізниць України визначено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин (ст. 113 Статуту залізниць України).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Вимоги вантажовідправників, вантажоодержувачів, пасажирів до перевізників щодо порушених прав і законних інтересів розглядаються в претензійному чи позовному порядку. Порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України відповідно до чинного законодавства України.

У статті 129 Статуту залізниць України визначено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин невідповідності маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

У разі недостачі, псування або пошкодження вантажу одержувач має право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів - за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Маса вантажів визначається відправником. Тип ваг указується у накладній.

Згідно з пунктам 5 і 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 р. № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 р. за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

За залізничною накладною № 52879822 від 09.10.2014 р. (вантажовідправник ПАТ «Авдіївський КХЗ») в адресу позивача був відправлений кокс доменний. Згідно накладної у вагони вантаж завантажений вантажовідправником. Зважування вантажу проводилось на електронних вагах. Згідно відомості вагонів маса вантажу у вагоні №65888851 складає 45250,00 кг. Вантаж маркований. Завантаження вище бортів «шапка».

У комерційному акті БН№723167/654 від 12.10.2014 р. зазначено, що над 1-2 люками наявна воронка 2,5м х 2,2м по ходу руху потяга, маркування відстунє. В іншій частині вагону завантаження 1м вище рівня бортів, шапкоподібне. По середені шапки маркування білою полосою вапняку 10см. З північного боку під 1-2 люками на візку наявні сліди просипання вантажу. Витікання вантажу на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці немає. Вага нетто вантажу менше, ніж по документу на 7400,00 кг.

Таким чином, в комерційному акті зафіксований факт нестачі вантажу.

В комерційному акті також зафіксовано, що вагон є відкритого типу, у технічному відношенні справний і протікання вантажу на станції не виявлено. Тобто вантаж був завантажений відправником у справний вагон. Маса вантажу при завантаженні була перевірена, вантаж маркований. На шляху слідування потягу по станції Пологи Придніпровської залізниці, а також після прибуття вагону на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці виявлено порушення маркування вагону №65888851, а також те, що над 1 та 2 люками маркування відстунє, наявна воронка та сліди просипання вантажу, тобто спосіб завантаження порушений.

Комерційний акт підписаний представниками залізниці (заступником начальника станції, комерційним агентом), а також представниками вантажоотримувача (прийомоздавальником вантажу та весовщиком комбінату ім. Ілліча), які є належними особами в розумінні п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001 р., встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

У пункті 28 Правил приймання вантажів до перевезення визначено, що факт приймання вантажу до перевезення, завантаженого у вагон (контейнер) відправником, підтверджується підписанням Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, видачу/приймання контейнерів працівниками відправника і залізниці. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Таким чином, приймаючи вантаж до перевезення, відповідач мав право візуально оглянути вагон, у який відправником завантажений вантаж та, відповідно, виявити порушенян при його завантаженні. Перевізник повинен був їх бачити при візуальному огляді під час прийняття до перевезення вантажу у такому напіввагоні.

Відповідно до вимог ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

За приписами п. 12.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. N 411, забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Згідно п.2.1 Правил комерційного огляду поїздів та вагонів усі вагони, які прибувають і відправляються із станції, де розташований пункт комерційного огляду (ПКО) оглядаються з метою виявлення та усунення несправностей, що загрожують збереженню вантажів.

Проте на станції відправлення ніяких недоліків, зауважень з боку залізниці до стану вагону №65888851 та вантажу у ньому, згідно документів, наданих до матеріалів справи, виявлено не було.

Пунктом 3.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002 р. зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Докази наявності претензій чи зауважень до відправника з боку залізниці відправлення стосовно правильності розміщення та закріплення вантажу відсутні.

Досліджені у судовому засіданні вищенаведені письмові докази свідчать про те, що нестача вантажу виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу залізницею на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень над люками у вагоні залізницею зазначено не було, не зазначалось і про зазори чи прогинання розвантажувальних люків. Відповідачем не доведено, що нестача вантажу виникла з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

За залізничною накладною № 52879822 від 09.10.2014 р. в адресу позивача був відправлений кокс доменний (вологий).

У пункті 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах, - для вантажів у вологому стані.

Маса вантажу по документу нетто - 45250,00 кг

Позивач, розраховуючи суму збитків, застосовує норму природної втрати для такого вантажу 2%. Звідси природна втрата вантажу складає 45250,00 кг х 2% = 905,00 кг.

Виявлена нестача вантажу складає 7400,00 кг.

Отже, нестача вантажу з урахуванням природної втрати складає: 7400,00 кг - 905,00 кг = 6495,00 кг.

Згідно виставленого позивачу постачальником рахунку-фактури № 90073185 від 09.10.2014 р., ціна 1 тони коксу доменного (вологого), який був відправлений по залізничній наклданій № 52879822, складає 3576,05 грн. з ПДВ.

У вартісному вираженні сума нестачі з урахуванням ПДВ складає 3576,05 грн. х 6,495 тон = 23226,44 грн.

Таким чином, розрахунок суми збитків виконаний позивачем, є невірним, оскільки позивач застосував ціну коксу 3592,94 грн., яка розрахована як середня ціна по рахунку (виходячи з загальної суми рахунку та загальної наведеної ваги вантажу). Однак по даному рахунку для різних відправок коксу визначена своя ціна. Для залізничної накладної №52879822 ціна коксу складає 3576,05 грн. з ПДВ, що вбачається зі змісту самого рахунку №90073185 від 09.10.2014р., наданого як позивачем так і третьою особою у справі (відправником). Зокрема з цього рахунку вбачається, що за залізничною накладною № 52879822 була відправлена саме партія доменного коксу по фактичній вазі 219,770т за ціною 2980,04грн. без урахування ПДВ, а з урахуванням ПДВ ціна за 1 тону цієї партії вантажу складає 3576,05 грн. Допущена помилка призвела до завищення суми збитків.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. (ст. 43 ГПК України).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

За таких обставин, господарський суд визнав обгрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків, зумовлених втратою вантажу, в частині суми 23226,44 грн. У стягненні збитків в сумі 109,70 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоовлених вимог.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Донецька залізниця" (83062, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68, код ЄДРПОУ 01074957, nu@railway.dn.ua) на користь публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191129) 23226,44 грн. (двадцять три тисячі двісті двадцять шість грн. 44 коп.) збитків та 1818,41 грн. (одна тисяча вісімсот вісімнадцять грн. 41 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 28.04.2015 р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.