Рішення № 43840776, 24.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/31/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2015 Справа № 908/1342/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, буд. 29)

до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (70600, АДРЕСА_1)

про стягнення 82000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом, 37867,65 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом, 43352,34 грн. заборгованості по відсоткам, 1300,00грн. пені

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Пармузін А.С., довіреність № 411/13-Н від 01.04.2013р. ;

від відповідача - не з'явився.

02.03.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, Запорізька область, м. Пологи, Запорізької області про стягнення 82000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом, 37867,65 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом, 43352,34 грн. заборгованості по відсоткам, 1300,00грн. пені.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., автоматичним розподілом справ між суддями від 02.03.2015р., справу № 908/1342/15-г передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою від 02.03.2015р. порушено провадження у справі № 908/1342/15-г, справі присвоєно номер провадження 4/31/15, судове засідання призначено на 02.04.2015 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою від 02.04.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 24.04.2015р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 24.04.2015 р. справу розглянуто без участі представника відповідача і прийнято, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частину рішення.

Від відповідача поштовим відділенням з відміткою «За закінченням терміну зберігання» було повернуто ухвалу суду від 02.03.2015р.

Ухвала суду від 02.03.2015р. була направлена за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, яка також збігається з адресою, вказаною в свідоцтві про державну реєстрацію відповідача № НОМЕР_4 від 15.03.2005р., а також за адресою, зазначеною в договорі про відкриття та ведення поточного рахунку, операцій за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки НОМЕР_5 від 06.10.2011р. та у додатковому договорі (на встановлення кредитної лінії) № 1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки НОМЕР_5 від 06.10.2011р.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК ( 1798-12 ), зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином були сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В судові засідання 02.04.2015р. та 24.04.2015р. відповідач чи його представник не з'явився. Про поважність причин неявки представника відповідач суд не повідомив, не надав суду витребуваних ухвалами суду матеріалів.

В судовому засіданні 02.04.2015р. представником позивача надано матеріали, витребувані ухвалою суду від 02.03.2015р. (документи долучено до матеріалів справи).

Також, представником позивача надано витяг з ЄДР щодо місцезнаходження відповідача, станом на 23.03.2015р., згідно з яким, відповідач зареєстрований в ЄДР за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві.

В продовженому 24.04.2015р. судовому засіданні, представником позивача надано пояснення до позовної заяви. (пояснення долучено до матеріалів справи).

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Овердрафт - це форма кредитування позичальника, яка полягає у здійсненні платежів (переказів) з поточного рахунку в межах обумовленої максимальним та поточним лімітами суми, в разі відсутності (недостатності) грошових коштів на поточному рахунку.

Поточний ліміт - розмір овердрафту, що встановлюється на певний проміжок часу відповідно до умов договору та в межах якого позичальник має відновлюване право здійснювати платежі з поточного рахунку у разі відсутності (недостатності) на ньому грошових коштів

В цьому розумінні заявлена позивачем до стягнення сума дозволеного овердрафту є сума, яка не перевищує розмір встановленого договором поточного ліміту овердрафту (кредиту), тобто 82 000 грн. 00 коп.

Недозволений овердрафт - заборгованість позичальника за поточним рахунком, яка виникає у разі перевищення суми встановленого поточного ліміту.

Таким чином, у випадку невиконання позичальником взятих зобов'язань за кредитним договором щодо вчасного погашення тіла кредиту та нарахованих відсотків, виникає недозволений овердрафт. У такому випадку несвоєчасно сплачені відсотки додаються до основної суми боргу, і позичальник перевищує межі встановленого поточного ліміту.

Також, недозволений овердрафт виникає у разі списання комісії за зняття коштів з поточного рахунку, коли позичальник знімає всю передбачену поточним лімітом суму; списання комісії за річне обслуговування картки в той час, коли на рахунку немає достатньої суми; повне вичерпання кредитного ліміту та несвоєчасної сплати відсотків за кредитом.

06 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач, кредитор) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_4 (далі - відповідач, позичальник) укладено договір про відкриття та ведення поточного рахунку НОМЕР_5. (надалі - договір )

Згідно з п. 1.1. договору, банк на підставі заяви на відкриття рахунку та випуск корпоративних платіжних карток (надалі - заява) та цього договору відкриває на ім'я клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватись з використанням спеціального платіжного засобу (платіжної картки) ¹ НОМЕР_6/НОМЕР_1, МФО 0313827, ЄДРПОУ НОМЕР_2 у національній валюті (далі - КР/Рахунок), випускає та надає клієнту та його довіреним особам корпоративні платіжні картки (надалі - ПК/Картка), тип яких визначається заявою, а також здійснюється обслуговування Рахунку відповідно до вимог чинного законодавства України, правил платіжних систем, правил ведення поточних карткових рахунків фізичних осіб-підприємців та користування платіжними картками АТ «Райффайзен Банк Аваль».

В судовому засіданні 02.04.2015р. представником надано належне підтвердження отримання відповідачем платіжної картки у непошкодженому стані та у запечатаному конверті з ПІН кодом, що підтверджується: розпискою від 20.10.2011р. та квитанцією № 010/564-15 від 20.10.2011р.

20 жовтня 2011р. між сторонами до вищевказаного договору було укладено додаткову угоду № 1. (надалі - додаткова угода).

Згідно з п. 1.1.додаткової угоди, кредитор встановлює позичальнику кредитну лінію (надалі - кредит) до карткового рахунку № НОМЕР_3 (НОМЕР_1 - номер рахунку позичальника у внутрішніх програмних комплексах банку), МФО 313827, відкритому відповідно до договору банківського рахунку в розмірі 82 000 грн. 00 коп. Таким чином, було встановлено максимальний ліміт в розмірі 82 000 грн. 00 коп., та на дату укладання додаткового договору, поточний ліміт також склав 82 000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 1.2 додаткової угоди, строк дії кредиту - з дня підписання договору страхування у відповідності до умов статті 4 цього договору, по 19 жовтня 2013р. включно. (може змінюватись в порядку, передбаченому цим договором.)

Тривалість дії кредиту - 24 місяці.

Надання кредитних коштів проводилося згідно вимог ст. 3 додаткової угоди шляхом здійснення платежів з рахунку позичальника у разі відсутності (недостатності) на ньому грошових коштів, у межах ліміту кредитної лінії. З моменту здійснення таких платежів кредитор вважається таким, що надав позичальнику кредит на суму здійснення кредитом платежів.

Згідно з п. 5.1. додаткової угоди, позичальник зобов'язний за цим договором (здійснити погашення кредиту, сплатити проценти, комісії, штрафи та інші платежі)в порядку, визначеному цим договором. Під поняттям «Погашення заборгованості» сторони розуміють зарахування грошових коштів на рахунок позичальника (повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, неустойок та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені цим договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов цього договору, передбачених цим договором).

Згідно з п. 5.2. додаткового договору, позичальник зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення цього договору) датою розрахунку процентних платежів, зараховувати на картковий рахунок щомісячний обов'язковий платіж в сумі не менше 15 (п'ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на день, наступний за датою розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми встановленої відповідним тарифним планом, або в сумі залишку заборгованості, якщо вона менше за зазначену фіксовану суму.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав належним чином, а саме не здійснює щомісячну сплату кредиту, у зв'язку з чим заборгованість по кредиту становить 164 519 грн. 99 коп, з яких заборгованість за дозволеним овердрафтом складає 82 000 грн. 00 коп., заборгованість за недозволеним овердрафтом складає 37 867 грн. 65 коп., заборгованість за відсотками 43 352 грн. 34 коп. та пеню у розмірі 1 300 грн. 00 коп. (розрахунок по кожному виду стягнення долучений до матеріалів справи).

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" на адресу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 надіслано вимогу № 114-0-3-0/635 від 02.08.2013р., відповідно до якого позивач просив погасити відповідача заборгованість за дозволеним овердрафтом та за недозволеним овердрафтом.

Вимога позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, пред'явлені до стягнення 82 000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом та 37 867,65 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом, позивачем обґрунтовані та підлягають задоволенню.(розрахунок заборгованості за дозволеним овердрафтом та недозволеним овердрафтом долучений до матеріалів справи).

На підставі п. 2.1. додаткової угоди, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованість по сплаті відсотків у розмірі 43 352 грн. 34 коп. (розрахунок долучений до матеріалів справи).

Згідно з п. 2.1. додаткової угоди, протягом всього строку фактичного користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі процентної ставки в розмірпі 30 % річних.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 43352,34 грн. заборгованості по відсоткам є обґрунтована, доведена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідачем не виконано договірні зобов'язання належним чином, внаслідок чого позивачем на підставі п. 11.2. додаткової угоди, нарахована пеня у розмірі 1 300 грн. 00 коп. (розрахунок долучений до матеріалів справи).

Однак, оцінивши норми матеріального права та наявні у справі докази, суд вважає, що нарахована сума за своєю правовою природою є штрафом, нарахована згідно з п. 11.2 додаткової угоди № 1 від 20.10.2011р.

Так п. 11.2. додаткової угоди № 1 від 20.10.2011р., за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором, кредитор має право стягувати з рахунків позичальника штраф за кожен випадок такого порушення у розмірі 100 грн. 00 коп.

Згідно з ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1 300 грн. 00 коп. штрафу є обґрунтована, доведена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов договору про відкриття та ведення поточного рахунку НОМЕР_5 від 06.10.2011р. та додатковою угодою № 1 від 10.10.2011р. належним чином та в повному обсязі не виконав, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, Запорізька область, м. Пологи, 82000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом, 37867,65 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом, 43352,34 грн. заборгованості по відсоткам, 1300,00 грн. штрафу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 193 ГК України, ст., ст. 509, 525, 526, 611, 629, ЦК України, ст., ст., 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-84, 87 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Запоріжжя до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, Запорізька область, м. Пологизадовольнити повністю.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, (70600, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, буд. 29, МФО 313827, рахунок № 2909334 в ЗОД «Райффайзен Банк Аваль» код ЄДРПОУ 23794014) 82 000 (вісімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. заборгованості за дозволеним овердрафтом, 37 867 (тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 65 коп. заборгованості за недозволеним овердрафтом, 43 352 (сорок три тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 34 коп. заборгованості за відсотками, 1 300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп. штрафу.

Видати наказ.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, (70600, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, буд. 29, р/р № 37399565030021 в ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335, ЄДРПОУ 14305909) 3 290 (три тисячі двісті дев'яносто) грн. 40 коп. судового збору

Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "28" квітня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.