Рішення № 43840365, 25.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.15р. Справа № 904/2360/15

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Новомосковського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Гаврилюк Є.В., дов. № 969 від 22.12.14р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Новомосковського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про стягнення основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 5 122,65грн., пені у розмірі 355,27грн., 3% річних у розмірі 33,92 грн. та інфляційних у розмірі 248,78грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів №2014/ТП-Б-073107 від 17.04.2014р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу за грудень 2014р.

Відповідач явку представника в судове засідання, призначене на 09.04.2015р., не забезпечив, 08.04.2015р. подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи для оплати суми боргу. Однак у судове засідання, відкладене на 21.04.2015р., не з"явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення "Укрпошта" № 4994525132102 (а.с.57).

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

21.04.2015р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2014р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів №2014/ТП-Б-073107, за умовами якого постачальник здійснює споживачу поставку природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором

Згідно п.2.6. договору послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Акт приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.9. договору).

Пунктом 10.1. договору встановлено, що договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Разом з тим, сторони домовились, що відповідно до ч.2 ст.631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, тобто з 01.01.2014р.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу природний газ у грудні 2014р. на суму 5 122,65грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу № НОВ00004280 від 31.12.2014р., підписаний сторонами (а.с.22).

За п.4.1. договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до п.4.2. договору, в редакції додаткової угоди №5 від 29.12.2014р., ціна за 1000,00 куб.м природного газу без урахування ПДВ, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 5 900,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1 180,00 грн. Всього за 1000,00 куб.м природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 6 458,20 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 291,64 грн., разом за 1 000,00 куб.м - 7 749,84 грн.

Згідно п.4.5. договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору (п.4.5.1 договору).

Відповідно п.4.5.2. договору загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу та на момент укладення договору становить 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20%.

Згідно п.4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2. Авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником планового обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу (п.4.6.1. договору).

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (п.4.6.2. договору).

За п.4.6.3. договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п"ятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п.4.6.4. договору сторони домовились, що під поняттям "недоплата вартості послуг з постачання та транспортування газу" вони розуміють недоплату вартості фактично спожитого споживачем газу за розрахунковий період понад запланований або узгоджений з постачальником обсягу газу.

Оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (п.4.7. договору).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За п. 2.1. договору договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору. Даним додатком передбачено, що у грудні 2014р. обсяг постачання природного газу становив 0,387тис. куб.м (а.с.20).

Як зазначає позивач, підписанням акту прийому-передачі природного газу сторони узгодили обсяг газу у грудні 2014р. - 0, 661тис.куб.м.

Отже, враховуючи п.4.6.3. договору, відповідач повинен був оплатити вартість поставленого газу за грудень 2014р. у сумі 5 122,65 грн. - до 05.01.2015р. включно.

26.01.2015р. відповідач отримав від позивача претензію про сплату заборгованості (а.с.23-26), однак відповіді не надав, вимогу не задовольнив.

Станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем за грудень 2014р. складала 5 122,65 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач після порушення провадження у справі сплатив основний борг у розмірі 5 122,65 грн., що підтверджується листом від 01.04.2015р. (а.с.51-53), проти чого не заперечує позивач.

У зв"язку з цим суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 5 122,65грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.2.2. договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 355,27грн. за період з 25.11.2014р. по 02.03.2015р.

Оскільки кінцевий розрахунок за грудень 2014р. відповідач повинен був здійснити 05.01.2015р., нарахування на прострочену заборгованість слід робити з 06.01.2015р.

Господарський суд, перерахувавши пеню за період з 06.01.2015р. по 02.03.2015р., встановив, що вона складає 258,64грн. та підлягає до стягнення, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 33,92грн. за період з 25.11.2014р. по 03.03.2015р.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних за період з 06.01.2015р. по 03.03.2015р., встановив, що вони складають 24,00грн. та підлягають до стягнення, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних суд вважає за необхідне відмовити.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 248,78грн. з грудня 2014р. по січень 2015р.

Оскільки нарахування інфляційних слід робити з лютого 2015р. (місяць, наступний після місяця, в якому мав бути здійснений платіж), а позивач не заявляв його, господарський суд вважає, що у стягненні інфляційних у розмірі 248,78грн. слід відмовити.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз. 4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Керуючись ст.ст.49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 21 А, ЄДРПОУ 26239738) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Новомосковського управління по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Стадіонна, 30, код ЄДРПОУ 24607913) пеню у розмірі 258,64грн. (двісті п"ятдесят вісім грн. 64коп.), 3% річних у розмірі 24,00грн. (двадцять чотири) та 1 714,31грн. (одна тисяча сімсот чотирнадцять грн. 31коп.) судового збору шляхом зарахування на п/р 2600909892 в ПАТ "БАНК "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ", м. Київ, МФО 300647.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 5 122,65грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 27.04.2015р.

Суддя В.І. Петрова