Рішення № 43840332, 27.04.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 квітня 2015 р. Справа № 902/305/15

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

позивача: Бойко І.В., представник за довіреністю;

відповідача : Дробаха С.В., представник за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом:Приватного підприємства "АГРО ДОБРОБУД" (20500, Черкаська обл., Катеринопільський р-н, смт. Катеринопіль, вул. Карла Маркса, буд. 41)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРИКОЛА" (21036, м. Вінниця, пров. Червоний, буд. 28 А, офіс 121)

про стягнення 104 812,38 грн.

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "АГРО ДОБРОБУД" (далі позивач) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АГРИКОЛА" (далі відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 80 353,00 грн. - основного боргу; 22311,83 грн. - пені та 24459,08 грн. - 30% річних.

Ухвалою від 11 березня 2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 01 квітня 2015 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою про відкладення розгляду справи від 15 квітня 2015 року розгляд призначено на 27 квітня 2015 року.

В судове засідання з'явились представники сторін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві та в додаткових поясненнях та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві та в додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

01 квітня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки насіння № П 010404-ВГ (в подальшому Договір), відповідно до умов якого, Постачальник (позивач) зобов'язується поставити Покупцю (відповідачу) насіння сільськогосподарських культур (товар), а Покупець зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору поставці підлягає Товар, асортимент, кількість, ціна та вартість, якого встановлюється в специфікаціях (додатках до даного Договору, що є невід'ємними його частинами).

Загальну суму (ціну) цього Договору складає вартість всіх Товарів, поставлених на його умовах (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Товар Покупцю у строки та на умовах, що вказані у специфікаціях (додатках) до договору.

Згідно п. 5.1. Договору порядок та строки розрахунків за поставлений Товар визначається даним Договором та специфікаціями (додатками) до нього. У випадку, якщо Товар був поставлений на умовах цього Договору без підписання Сторонами відповідних специфікацій (додатків), такий Товар підлягає оплаті протягом 3 банківських днів з моменту дня поставки.

Відповідно до п. 5.4. Договору сторони домовились визначити грошовий еквівалент зобов'язання щодо оплати Товару в іноземній валюті (в доларах США). Грошовий еквівалент зобов'язання в доларах США визначається шляхом ділення загальної вартості Товару згідно специфікацій в гривнях на офіційний курс НБУ гривні щодо долара США на дату укладення (підписання) сторонами відповідної специфікації, збільшений на 0,1%.

01 квітня 2014 року між сторонами підписано специфікація № 1 до Договору поставки насіння № П 010404-ВГ згідно умов якої Постачальник передає, а Покупець приймає насіння соняшнику ПР64ЛЕ19 в кількості 83 п.о. (посівна одиниця) на загальну суму 139 606,00 грн.(п. 1.та 2. Специфікації).

Покупець зобов'язаний сплатити загальну вартість Товару, що поставляється згідно з цим Додатком в термін до 04 квітня 2014 року. Постачальник зобов'язується поставити зазначений в даному Додатку Товар Покупцю в строк до 15 квітня 2014 року.(п. 7.та 8. Специфікації).

Умови даної специфікації сторонами виконано позивач поставив товар на суму 139 606,00 грн. згідно видаткової накладної № 217 від 02 квітня 2014 року та довіреності № 113 від 01квітня 2014 року, а відповідач оплатив вказаний товар у сумі 139 606,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 01 квітня 2014 року.

28 квітня 2014 року між сторонами підписано специфікація № 2 до Договору поставки насіння № П 010404-ВГ згідно умов якої Постачальник передає, а Покупець приймає насіння кукурудзи ПР39В76 в кількості 177 п.о. (посівна одиниця) на загальну суму 296 085,60 грн. та насіння кукурудзи ПР38Н86 в кількості 80 п.о. (посівна одиниця) на загальну суму 142 400,00 грн. Загальна вартість Товару, що поставляється по цьому Додатку становить 438 485,60 грн. (п. 1.та 2. Специфікації).

Покупець зобов'язаний сплатити загальну вартість Товару, що поставляється згідно з цим Додатком І платіж 30% - в термін до 30 квітня 2014 року, ІІ платіж 70% - в термін до 01 жовтня 2014 року. Постачальник зобов'язується поставити зазначений в даному Додатку Товар Покупцю в строк до 15 травня 2014 року.(п. 7.та 8. Специфікації).

Згідно з умовами специфікації № 2 від 28.04.2014 року позивач поставив товар на суму 438 485,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № 369 від 30.04.2014 року, № 371 від 30.04.2014 року та довіреністю № 190 від 29.04.2014 року, відповідач на умовах специфікації № 2 провів розрахунок за поставлений товар перший платіж (30%) на загальну суму 131545,68 грн., що підтверджується банківськими виписками від 19.06.2014 р. на суму 20 000,00 грн.; від 02.07.2014 року на суму 5 500,00 грн.; від 08.07.2014 року на суму 84 685,68 грн.; від 14.07.2014 року на суму 21 360,00 грн.

Відповідно до умов специфікації № 2 до Договору поставки насіння № П 010404-ВГ відповідач мав сплатити другий платіж в розмірі 70% на суму 306 939,92 грн. до 01.10.2014 року.

З метою подальшої мінімізації ризиків Покупця щодо коливання валютних курсів 01 жовтня 2014 року сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору поставки насіння № П 010404-ВГ, згідно з вимогами якої Покупець зобов'язаний перерахувати Постачальнику ІІ платіж 306 939,92 грн. (70%) та суму переоцінки вартості товару в розмірі 82 753,30 грн., згідно підписаного сторонами Акта переоцінки вартості товару №1 від 01.10.2014 року.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди дана додаткова угода є невід'ємною частиною договору. Додаткова угода набирає чинності з дати підписання сторонами та діє протягом дії Договору.

Позивач за поставлений товар розрахувався в сумі 306 939,92 грн. (ІІ платіж 70%), що стверджується банківськими виписками від 23.10.2014 року на суму 100 000,00 грн.; 21.11.2014 року на суму 30 000,00 грн.; 03.12.2014 року на суму 20 000,00 грн.; 10.12.2014 року на суму 25 000,00 грн.; 19.12.2014 року на суму 60 000,00 грн. та 22.12.2014 року на суму 71939,92 грн.

Однак вказані розрахунки відповідач здійснив з простроченням встановленого в специфікації № 2 строку (до 01.10.2014 р.).

Крім того відповідач 09 лютого 2015 року сплатив позивачу 2 400,00 грн. в рахунок погашення переоцінки вартості товару.

З метою досудового врегулювання спору позивач 18.02.2015 року звернувся вимогою № 179 до відповідача про термінове погашення боргу в сумі 80 353,00 грн. Яку відповідач отримав 24.02.2015 року, що стверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції. Відповідач відповіді на претензію на адресу позивача не направив, кошти не сплатив.

З огляду на це у відповідача, на день розгляду судом позовних вимог, рахується заборгованість перед позивачем в сумі 80 353,00 грн. згідно Акта переоцінки вартості товару №1 від 01.10.2014 року.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У ст. 33-34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В судовому засіданні позивачем доведено суду, що на день розгляду справи у відповідача перед ним існує заборгованість у сумі 80 353,00 грн., яка підтверджена відповідачем у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях до нього, а тому суд приходить до висновку про задоволення даної позовної вимоги.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 22 311,83 грн. - пені та 24459,08 грн. - 30% річних.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.3. Договору у випадку порушення термінів або умов оплати товару Покупець зобов'язаний, на вимогу Постачальника, сплатити останьому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення, а також проценти на суму прострочення згідно ст.. 625 ЦК України у розмірі 30% річних.

Згідно розрахунку позивача пеня та 30% річних нараховані з 02 жовтня 2014 року по 04 березня 2015 року починаючи з суми заборгованості 389 693,22 грн. та закінчуючи сумою 80 353,00 грн. (з урахуванням часткових проплат).

Отже позивачем нарахована відповідальність за порушення відповідачем зобов'язання як за договором так і за додатковою угодою до договору, однак суд розглянувши дані вимоги не може погодитись с твердженнями позивача оскільки, відповідно до підписаної між сторонами специфікації № 2 у відповідача виникло зобов'язання сплатити до 01 жовтня 2014 року 70% поставленого товару на суму 306 939,92 грн..

В додатковій угоді від 01.10.2014 року якою сторони погодили переоцінку вартості товару на суму 82 753,30 грн. не зазначено строку виконання зобов'язання відповідачем, тому до неї слід застосувати вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно вимоги № 179 від 18.02.2015 року на суму 80 353,00 грн., яка отримана відповідачем 24.02.2015 року, у останнього виникло зобов'язання оплатити дану суму 04.03.2015 року дана дата є останнім днем нарахування позивачем пені та 30% річних згідно з розрахунку поданого до суду.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 509 цього Кодексу зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зі змісту ст. 13 ЦК України слідує, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

З огляду на викладене судом здійснено розрахунок в системі «Ліга Закон» пені та 30% річних з порушення зобов'язання за договором на суму 306 939,92 грн., за період визначений позивачем.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 22 311,83 грн. - пені та 24459,08 грн. - 30% річних, підлягають задоволенню частково в сумі 12034,12 грн. - пені та 13 826,41 грн. - 30% річних.

Також необхідно зазначити, що при зверненні до суду з позовною заявою № б/н від 04.03.2015 року позивачем зазначена ціна позову 104812,38 грн. з якої і сплачено судовий збір в сумі 2096,25 грн. однак судом встановлено, та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача 127 123,91 грн. (80 353,00 грн. - основного боргу; 22311,83 грн. - пені та 24459,08 грн. - 30% річних).

Виходячи з підпункту 2.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з платіжного доручення № 823 від 03.03.2015 року, доданого до позовної заяви як доказ сплати судового збору в розмірі 2096,25 грн., кошти позивачем перераховано в розмірах менших ніж встановлено п.2.1 ч.2 ст.4 Закону, тоді як потрібно було сплатити 2542,48 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь держави недоплачену суму судового збору в розмірі 446,23 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРИКОЛА" (21036, м. Вінниця, пров. Червоний, буд. 28 А, офіс 121, код 37898271) на користь Приватного підприємства "АГРО ДОБРОБУД" (20500, Черкаська обл., Катеринопільський р-н, смт. Катеринопіль, вул. Карла Маркса, буд. 41, код 36776501) 80 353,00 грн. - основного боргу; 12 034,12 грн. - пені; 13 826,41 грн. - 30% річних та 2124,27 грн. - судового збору.

3. В частині стягнення 10 277,71 грн. - пені та 10 632,67 грн. - 30% річних відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "АГРО ДОБРОБУД" (20500, Черкаська обл., Катеринопільський р-н, смт. Катеринопіль, вул. Карла Маркса, буд. 41, код 36776501) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 446,23 грн. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 29 квітня 2015 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи