Рішення № 43838045, 14.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №486/2109/14-ц 14.04.2015 14.04.2015 14.04.2015

Провадження №22-ц/784/679/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у 1-й інстанції Падалка В.О.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Яворська Ж.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Богуславській О.М.,

за участю відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2015 року

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» ( далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 29 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є ПАТ «АК «Промінвестбанк» та ОСОБА_2 укладено договір про іпотечний борг №1373-04/07, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 60 000 доларів США на строк до 27 жовтня 2027 року включно за умовами оплати за користування кредитом відсотків у розмірі 13 % річних.

17 грудня 2012 року між ПАТ «АК «Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про відступлення прав вимоги, за яким Банк відступив свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, серед яких і ОСОБА_2

Відповідач свої зобов'язання належним чином за договором не виконував.

Станом на 30 вересня 2014 року прострочена заборгованість за кредитом складає 56 611.52 доларів США, що за курсом Національного Банку України становить 733 073 грн.05 коп., по відсоткам - 30279. 29 доларів США, що за курсом Національного Банку України становить 392 092 грн.13 коп., пеня - 9607.15 доларів США, що за курсом Національного Банку України становить 124 404 грн.76 коп.

Посилаючись на вищевказані обставини та враховуючи положення ч.2 ст.258 ЦК України, позивач остаточно просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 218 857 грн.58 коп., із яких заборгованість за кредитом - 733 073 грн.05 коп., відсотки - 392 092 грн.13 коп., пеня - 93 692 грн.40 коп.

Рішенням Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2015 року позов ТОВ „Кредитні ініціативи " задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ „Кредитні ініціативи " суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 218 857 грн.58 коп., із яких заборгованість за кредитом - 733 073 грн.05 коп., відсотки - 392 092 грн.13 коп., пеня - 93 692 грн.40 коп. та судові витрати у розмірі 3654 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог ТОВ „Кредитні ініціативи " відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статями 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що за договором про іпотечний борг №1373-04/07, укладеним 29 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, правонаступником якого є ПАТ «АК «Промінвестбанк» та фізичною особою ОСОБА_2 останній отримав кредит у розмірі 60 000 доларів США на строк до 27 жовтня 2027 року включно за умовами оплати за користування кредитом відсотків у розмірі 13 % річних., на придбання нерухомості.

Договором №167/1-04/08 від 07 лютого 2008 року та договором №212-04/08 від 19 лютого 2008 року було внесено зміни до договору про іпотечний борг щодо порядку сплати процентів за користування кредитом.

Виконання зобов'язань за цим договором забезпечено іпотекою, предметом якої є квартира №73, що знаходиться за адресою м. Южноукраїнськ, пр. Леніна,25 .

17 грудня 2012 року між ПАТ «АК «Промінвестбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про відступлення прав вимоги.

Згідно з додатком №1 до цього договору Банк відступив свої права грошових вимог до боржника ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором станом на 17 грудня 2012 року, з яких :

- основна непогашена сума кредиту - 45 500 доларів США,

- основна непогашена прострочена сума кредиту - 11 111.52 доларів США,

- сума нарахованих, але не сплачених строкових процентів - 14 423.09 доларів США,

- сума нарахованих, але прострочених процентів -1910.01 доларів США.

Між тим, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконував.

В зв'язку з чим, станом на 30 вересня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 1 218 857 грн.58 коп., із яких заборгованість за кредитом - 733 073 грн.05 коп., відсотки - 392 092 грн.13 коп., пеня - 93 692 грн.40 коп.( за останній рік)

Позивачем 23 жовтня 2014 року було направлено ОСОБА_2 вимогу про досудове врегулювання спору, яка у визначений товариством строк, останнім не виконана.

Встановивши викладені обставини, суд дійшов вірного висновку про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань та наявність підстав в силу ст.ст. 526, 530, 553,610, 611, 1054 ЦК України для задоволення вимог позивача.

Між тим, стягуючи з відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 218 857 грн.58 коп., суд першої інстанції не врахував наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Миколаївської області від 12 квітня 2012 року фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 визнано банкрутом, відносно нього відкрили ліквідаційну процедуру та призначили ліквідатора.

Ухвалою ж цього суду від 27 грудня 2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів ФОП ОСОБА_2, серед яких ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у сумі 488 354 грн.99 коп. Ухвалою цього ж суду від 07 березня 2013 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» замінено на його правонаступника ТОВ «Кредитні ініціативи».

В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором вжито заходи по реалізації нерухомого майна банкрута.

На аукціоні 04 листопада 2013 року, належна відповідачеві квартира, яка була передана ним в іпотеку за договором про іпотечний борг №1373-04/07 була реалізована за 76 683 грн.24 коп.

Загальна ж сума коштів, отриманих від реалізації належного банкруту майна склала 96549 грн.48 коп., які було прийнято приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М. ( далі - приватний нотаріус) на депозит.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом.

Ухвалою господарського суду від 16 червня 2014 року було затверджено звіт про оплату послуг, відшкодування витрат та розподіл коштів, внесених на депозитний рахунок приватного нотаріуса. Із них 16 265 грн.90 коп. перераховано ТОВ «Кредитні ініціативи», які 25 липня 2014 року були отримані вказаним товариством.

Між тим, звертаючись до суду з даним позовом у листопаді 2014 року вказана сума не була включена позивачем до розрахунку заборгованості.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги товариства на вищевказані обставини уваги не звернув.

Правилами ст. 534 ЦК України визначено черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням у разі недостатності суми проведення платежу для виконання останнього у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.3.7 договору про іпотечний борг № 1373-04/07 від 29 жовтня 2007 року сторонами встановлено наступну черговість погашення позичальником заборгованості за договором : нараховані та не сплачені в строк проценти; нараховані проценти, строк сплати яких ще не сплив; прострочена заборгованість за кредитом; неустойка та збитки, що виплачуються понад неустойку.

Відповідно до наданого суду апеляційної інстанції розрахунку, на підтвердження заборгованості за кредитним договором, з урахуванням отриманої позивачем суми від реалізації предмету іпотеки, яка зарахована на погашення відсотків, станом на 30 вересня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 1 200 101 грн.21 коп., із яких заборгованість за кредитом - 733 073 грн.05 коп., відсотки - 374 170 грн.06 коп., пеня - 92 857 грн.70 коп. Колегія суддів виходить із даного розрахунку заборгованості, оскільки він відповідає умовам укладеного договору, з чим також погодився позивач.

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення по справі, то рішення суду в силу п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає зміні, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 200 101 грн.21 коп., із яких заборгованість за кредитом - 733 073 грн.05 коп., відсотки - 374 170 грн.06 коп., пеня - 92 857 грн.70 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що громадянин-підприємець звільняється від подальшого виконання усіх вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом не заслуговують на увагу, оскільки кредитний договір укладено між Банком та відповідачем, як фізичною особою для придбання нерухомості - квартири, а тому положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до вказаних правовідносин застосовані бути не можуть.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 січня 2015 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Кредитні ініціативи " суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 200 101 ( один мільйон двісті тисяч сто одна) грн.21 коп., із яких заборгованість за кредитом - 733 073 ( сімсот триста тридцять три тисячі сімдесят три ) грн.05 коп., відсотки - 374 170( триста сімдесят чотири тисячі сто сімдесят ) грн.06 коп., пеня - 92 857 ( дев'яносто дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн.70 коп.

Врешті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: