Ухвала суду № 43838037, 21.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/397/14-ц 21.04.2015 21.04.2015 21.04.2015

Провадження №22-ц/784/1002/15 Головуючий у першій інстанції Кокорєв В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого: Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

при секретарі судового засідання - Кудрі В.М.,

за участю: представника заявника - ОСОБА_3,

представників відділу ДВС - Іванченка І.В., Залюбовського А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_6

на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2015 року

за скаргою

ОСОБА_6 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та зобов'язання призначити повторну експертизу,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ.

В обґрунтування скарги зазначав, що у Ленінському відділі ДВС Миколаївського міського управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження щодо стягнення з нього на рахунок інших осіб 354 657 грн.66 коп.

Державним виконавцем в межах виконавчого провадження було проведено оцінку належного йому на праві власності нерухомого майна, а саме: трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1. Вартість оцінки склала 422 700 грн.

Враховуючи нестабільність ринку нерухомості та вважаючи, що оцінка вартості нерухомого майна є заниженою, він звернувся до державного виконавця із заявою про рецензування даного звіту. Відповідно до рецензії, звіт визнано таким, що відповідає діючому законодавству.

Посилаючись на вищевикладені обставини, заявник просив скасувати звіт з оцінки належного йому нерухомого майна та зобов'язати державного виконавця призначити повторну експертизу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2015 року в задоволенні скарги ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не застосування норм матеріального права, які повинні були бути застосовані, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, скаржник просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нову про задоволення вимог - скасувати звіт про оцінку нерухомого майна від 21 жовтня 2014 року, рецензію на цей звіт від 29 грудня 2014 року, призначити повторну експертизу з визначення реальної вартості майна.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, представників відділу ДВС, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Крім того, положеннями ч.2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторони оспорювати належність майна і результати його оцінки.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що на виконанні у Ленінському відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів виданих Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_6 на користь фізичних та юридичних осіб коштів на загальну суму 354 657 грн.66 коп.

10 грудня 2012 року державним виконавцем відділу ДВС проведено опис та арешт майна, що знаходиться у власності боржника, а саме: трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.68 зворот,70).

Статтею ч.1 та ч.3 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження»( далі - Закону) передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста ( у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця.

Відповідно до ст. 58 цього Закону визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Отже, відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця і здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах.

Спори пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку ( ст.33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 року).

Постановою державного виконавця від 08 жовтня 2014 року призначено експерта суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ОСОБА_7 для визначення вартості об'єкта оцінки для встановлення ціни відчуження шляхом продажу на прилюдних торгах ( а.с.68).

Відповідно до звіту з незалежної оцінки нерухомого майна від 21 жовтня 2014 року загальна вартість належної скаржникові квартири становить 422 700 грн. Заявника було повідомлено про результати оцінки нерухомого майна ( а.с.55-66).

Непогодившись з цією оцінкою, заявник подав державному виконавцеві заяву про призначення рецензування звіту про оцінку майна ( а.с. 40).

Постановою державного виконавця відділу ДВС від 25 грудня 2014 року, рецензентом у виконавчому провадженні було призначено ОСОБА_8 ( а.с.73 зворот)

Рецензією на звіт з незалежної оцінки майна, складеної 29 грудня 2014 року встановлено, що оцінка не суперечить обмеженням вказаним у ст. 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійної діяльності в Україні», вид вартості обрано обґрунтовано і відповідає нормативно-правовим актам з оцінки майна, обсяг зібраних виконавцем звіту вихідних даних та іншої інформації є достатнім для визначення вартості об'єкту оцінки, під час проведення оцінки, результати якої викладено у звіті, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано відповідно до вимог закону, звіт класифікується за ознакою абзацу 3 п.67 Національного стандарту №1, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки ( а.с.71-72).

Як зазначено у п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язаних з арештом і вилученням майна та визначення вартості й оцінки майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст.ст. 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження», суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби, і висновки експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.

Звертаючись зі скаргою на рішення державного виконавця щодо проведення оцінки майна та рецензії, скаржник фактично заперечує проти визначеної вартості, однак скарга не містить доводів щодо порушення державним виконавцем Закону України «Про виконавче провадження» при проведенні оцінки майна та проведенні рецензування.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_6 на дії державного виконавця відділу ДВС щодо оцінки майна боржника в межах виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що в порядку розгляду скарги на дії державного виконавця, суд перевіряє відповідність його дій Закону України «Про виконавче провадження», в даному випадку судом не встановлено порушення державним виконавцем норм вищезазначеного Закону, за такого при встановленні обставин справи та постановленні ухвали судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Оцінка належного скаржнику майна майна проводилась із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості - у відповідності до НС №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого постановою КМУ №1440 від 10.09.2003 року, та методиці оцінки майна, затвердженої постановою КМУ від 10.12.2003 року №1891 та неринковим видам вартості у відповідності з метою проведення оцінки майна.

Використана виконавцем звіту у процесі оцінки інформація є достатньо повною, з посиланням на використані джерела,та об'єктивною.

Доводи скарги на дії державного виконавця та апеляційної скарги щодо заниження оцінки трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1, не заслуговують на увагу та не є підставою для задоволення вимог ОСОБА_6 виходячи з такого.

Заявником самостійно було проведено оцінку його нерухомого майна ТОВ «Агенція оцінки «ГРОШ ЦЕНА». Але вказаний звіт не може бути прийнятий до уваги по-перше: складений значно пізніше, ніж оспорюваний звіт, по-друге вартість майна, не дивлячись на зміну курсу долара США, є приблизно однаковою. Так, за висновками оцінювача вищевказаного товариства вартість належного ОСОБА_6 майна станом на 12 березня 2015 року склала 673 193 грн., а з врахуванням курсу гривні по відношенню до долару США на цю дату 21.55 грн. за один долар США становить 31238.65 доларів США, в той же час, вартість майна за оскаржуваним звітом станом на 21 жовтня 2014 року за курсом -12.9506 за один долар США складає 32 640.92 долари США ( 422 700: 12.95).

Посилання апелянта у скарзі на те, що оцінювач нібито занизив оцінку належного йому майна на прохання державного виконавця не можуть бути взяті до уваги, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 57-58 ЦПК України.

Аргументи апеляційної скарги щодо недоліків, які містить рецензія є безпідставними, оскільки як вбачається із її змісту вона відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, якою затверджено Національні стандарти №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", зокрема п.п.62-67.

Та обставина, що державний виконавець передав спірну квартиру на реалізацію під час розгляду скарги на звіт про оцінку майна, не є підставою для скасування даної ухвали, оскільки вимоги щодо неправомірності таких дій державного виконавця скаржником не заявлялися, а отже не були предметом дослідження судом першої інстанції, а відтак правового аналізу при розгляді даної апеляційної скарги не потребують.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку про її відповідність вимогам норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим підстав для її скасування немає.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: