Рішення № 43837183, 28.04.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/865/15-ц

Провадження № 22-ц/792/873/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Грох Л.М.,

суддів: Костенка А.М., Гринчука Р.С.,

при секретарі: Гриньовій А.М.,

з участю представника апелянта,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2015 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», звертаючись до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1, вказувало, що відповідно до укладеного договору № DNH4KS31450043 від 14 березня 2006 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 34334,36 грн. на умовах сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14 березня 2008 року. Відповідач не виконувала зобов'язань перед банком, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 576352,37 грн., а саме: 50554,42 грн. - заборгованість за кредитом; 7117,54 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 490758,87 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штраф - 500 грн. (фіксована частина) та 27421,54 грн. (процентна складова), відповідно до п. 5.3. Умов та правил надання банківських послуг.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2015 року, з врахуванням виправленої ухвалою суду від 17.03.2015 року описки, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „Приватбанк" 50554,42 грн. боргу за кредитом, 7117,54 грн. заборгованості по процентах, 1000 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань та 500 грн. штрафу (фіксована частина), а всього - 59171,96 грн. В решті вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ КБ «Приват Банк» вважає вказане рішення в частині зменшення вимог про стягнення заборгованості з пені, відмови у стягненні штрафу (процентної складової) незаконним та необґрунтованим, просить його в цій частині змінити, задовольнивши вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з неустойки в повному обсязі.

На думку апелянта помилковим є висновок суду, що розмір неустойки у зв'язку із тим, що він значно перевищує розмір збитків, підлягає зменшенню до 1000 грн. При цьому суд не врахував розмір збитків, заподіяних банку, що лише по тілу кредиту складають 50554,42 грн., у рішенні не наведено мотиви, з яких пеню зменшено з 490758,87 грн. до 1000 грн. Тому вважає, що суд необґрунтовано застосував ч. 3 ст. 551 ЦК України, що призвело до неправильною вирішення справи по суті. Суд також дійшов хибного висновку про те, що договором не передбачено нарахування штрафу, не врахувавши положення пункту 5.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам („Розстрочка") (Стандарт), яким передбачено сплату 5 % від суми заборгованості.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, будучи належно повідомленою про розгляд справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.309 ч.1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, не застосував матеріальний закон, який підлягав застосуванню, допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим оспорюване рішення підлягає зміні з ухваленням нового рішення.

Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавств, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що 14.03.2006 року між позивачем і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ОІМН4К531450043, згідно якого відповідач отримала кредит в сумі 34334,36 грн. зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку непогашеної заборгованості.

ОСОБА_1 неналежно виконувала зобов'язання щодо повернення суми кредиту і станом 06.01.2015 року банком нараховано 576352,37 грн. заборгованості по кредиту, з них - 50554,42 грн. заборгованості по кредиту; 7117,54 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом; 490758,87 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штраф - 500 грн. (фіксована частина) та 27421,54 грн. (процентна складова).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача по тілу кредиту та процентах, а також фіксована складова штрафу підлягає стягненню в повному обсязі.

Зменшуючи розмір пені, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що для цього існують підстави, передбачені законом.

Так, відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Встановлено, що нарахована пеня в сумі 490758,87 грн. значно перевищує розмір заборгованості по тілу кредиту (50554,42 грн.), при цьому суд обґрунтовано врахував також той факт, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, не працює та отримує пенсію у розмірі 1224 грн., що є близьким до мінімального розміру пенсії.

Крім того, слід звернути увагу на те, що попри повне невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті чергових платежів за кредитом протягом більш як 6-ти років (протягом 2006-2012 років) та нерегулярну сплату платежів не в повному обсязі в подальшому (2013-2014 роки) банк не вживав жодних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, чим фактично сприяв збільшенню розміру цих збитків.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги щодо безпідставного зменшення пені.

Разом з тим, хибним є висновок суду про те, що договором не передбачено нарахування штрафу у розмірі 5 % від розміру заборгованості.

Так, пунктом 5.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам („Розстрочка") (Стандарт), які за змістом заяви позичальника разом із Тарифами та такою заявою складають кредитно-заставний договір, передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі

порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а зобов'язання позичальника полягає у поверненні кредиту та сплаті процентів.

Виходячи з суті зобов'язання позичальника за кредитним договором, колегія суддів вважає, що за умовами договору внаслідок прострочення відповідача правомірним є нарахування штрафу в розмірі 5% лише на суму заборгованості по тілу кредиту та процентах, що складає 57671,96 грн. (50554,42 грн. + 7117,54 грн.).

Тому підлягає стягненню з відповідача на користь банку штраф у розмірі 2883,60 грн., а не 27421,54 грн., розрахованих банком в тому числі і на нараховану пеню.

В зв'язку з цим рішення щодо відмови в позові в частині стягнення процентної складової штрафу слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку 2883,60 грн. процентної складової штрафу.

Рішення суду в частині задоволення позову не оскаржується апелянтом, відтак не переглядається в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» задовольнити частково.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2015 року щодо відмови у позові в частині стягнення процентної складової штрафу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» 2883,60 грн. процентної складової штрафу.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.М.Грох

______________

Головуюча у першій інстанції: Шевцова Л.М. Провадження № 22-ц/792/873/15

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 19, 27