Рішення № 43832824, 24.04.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/19143/14-ц

Провадження № 2/161/625/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2015 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді - Присяжнюк Л.М.,

при секретарі - Лукашевич І.П.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Соболєва А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІ КРЕДИТ" про визнання недійсним наказу про звільнення, зобов'язання змінити формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" про визнання недійсним наказу про звільнення, зобов'язання змінити формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Свій позов мотивує тим, що працювала у ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" з 01 серпня 2012 року на посаді менеджера з надання кредитів, а з 01 березня 2013 року її було переведено на посаду керівника філії товариства у м. Луцьку. Наказом № ЗП000000293-0000000821 від 02 вересня 2014 року вона була звільнена з займаної посади на підставі п. 2 ст. 41 КЗПП України за втрату довіри. Водночас, зазначає, що завжди працювала належним чином, сумлінно та професійно, до дисциплінарної відповідальності ніколи не притягалася за свою роботу неодноразово отримувала премії, а з 01березня 2013 року була підвищена до посади керівника філії. Вважає, звільнення з ініціативи власника згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України за втрату довіри незаконним, оскільки у відповідача немає на те законних підстав та вважає що дії відповідача суперечать чинному законодавству України, так як вона працювала на посаді, яка хоча і має відношення до грошових чи матеріальних цінностей, але не була пов'язана з їх безпосереднім обслуговуванням, таких обов'язків відповідачем на неї не покладалось. Крім того, їй не було надано можливості ознайомитись з жодним документом (крім наказу про звільнення в день звільнення), що б вказував на наявність її винних дій, не надано можливості надати свої доводи та міркування з приводу обставин, які могли б вказувати її провину.

В той же час неправильне формулювання причин звільнення в її трудовій книжці, стало перешкодою для її повсякденного життя, їй було завдано моральної шкоди, яка полягала у спричиненому їй тяжкому психологічному шоці у момент, коли вона дізналася про своє звільнення через втрату довіри, у переживаннях з приводу розуміння цілковитої незаконності дій та тверджень відповідача у нехтуванні відповідачем її законних прав, у використанні відповідачем свого домінуючого положення, що призвело до вчинення ним протиправних дій які він дозволяє собі здійснювати, з метою використання своїх можливостей для задоволення його власних потреб.

А тому просить із врахуванням збільшених позовних вимог, визнати недійсним наказ № ЗП000000293-0000000821 від 02 вересня 2014 року, про звільнення її з посади керівника філії №-30 у м. Луцьк, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України за втрату довіри; визнати формулювання підстав її звільнення за наказом № ЗП000000293-0000000821 від 02 вересня 2014 року, неправильним і таким, що не відповідає чинному законодавству; зобов'язати відповідача змінити формулювання у трудовій книжці та звільнити її за згодою сторін по п. 1 ст. 36 КЗпП України; стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди суму 30000 грн., стягнути із відповідача суму середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення по 24 квітня 2015 року в розмірі 18886 грн.

Представник позивача ОСОБА_3- ОСОБА_1 позовні вимоги із врахуванням збільшених позовних вимог підтримав та просив позов задовольнити повністю. Зазначив, що відповідачем порушено порядок звільнення ОСОБА_3, оскільки запис у трудовій книжці вчинено іншою особою відмінною від особи, яка підписала наказ про звільнення; відповідачем невірно трактується підстава для звільнення та зазначається, що підставою за застосування п. 2 ст. 41 КЗпП України не стали посадові обов'язки, що були на неї покладені; трудові обов'язки покладені на ОСОБА_3 є організаційно-розпорядчими і не пов?язані з безпосереднім обслуговуванням грошових, товарних або культурних цінностей; посада на якій перебувала ОСОБА_3 не відноситься до переліку посад згідно яких, остання несе повну матеріальну відповідальність.

Представник відповідача ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" - Соболєв А.В. позовні вимоги заперечив та зазначив, що ОСОБА_3 дійсно працювала у ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" з 01 серпня 2012року на посаді менеджера з надання кредитів, а з 01 березня 2013 року її було переведено на посаду керівника філії у м. Луцьк, а наказом № ЗП000000293-0000000821 від 02 вересня 2014 року вона була звільнена з займаної посади на підставі п. 2 ст. 41 КЗПП України за втрату довіри. В той же час в період із 20 серпня 2014 року по 02 вересня 2014 року працівниками ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" було проведено перевірку діяльності філії у м. Луцьку, яку очолювала відповідач, про що остання повідомлялася, та під час перевірки було виявлено зловживання та порушення з боку працівників філії та зокрема ОСОБА_3, про що було складено акт. Під час перевірки було встановлено, що позивач несумлінно відносилась до своїх службових обов'язків, не контролювала формування кредитних справ, не забезпечила їх збереження у повній кількості, не контролювала підлеглих, приймала безпосередню участь у здійсненні правопорушень, що призвело до завдання ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" матеріальної шкоди. Окрім того, позивач ОСОБА_3 укладала цивільно-правові договори з товариством із своїми знайомими та родичами, які фактично не працювали і не надавали послуги товариству, від імені неіснуючих працівників укладались кредитні договори, на цих осіб нараховувалася винагорода або заробітна плата, гроші перераховувались на банківські рахунки цих осіб або ж видавались за видатковим касовим ордером, при цьому підроблялися підписи одержувачів. Такими діями позивача товариству було завдано значної матеріальної шкоди. Вважає, що вимога позивача про зміну підстав формулювання звільнення "за згодою сторін" є необґрунтованою, оскільки ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" своєї згоди на звільнення не надавало. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані суду докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити із врахуванням наступного.

Судом встановлено, що 01 серпня 2012 року ОСОБА_3 була прийнята на підставі заяви та наказу № ЗП-П/000334-0000000821 на посаду менеджера з надання кредитів у ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" (а.с.70-71). Того ж дня, між нею та відповідачем було укладено трудовий контракт, відповідно до умов якого позивачка зобов'язалася якісно і сумлінно виконувати свої службові обов'язки, передбачені контрактом, додатковими угодами до нього та посадовою інструкцією, яка є невід'ємною складовою даного контракту. Невід'ємними складовими посадової інструкції, яка додається до даного контракту та підлягає виконанню, є усі накази, розпорядження та приписи для внесення до поправок до існуючої посадової інструкції, про які було повідомлено працівника. В той же час, п. 26 трудового контракту передбачено, що позивач також зобов'язалася якісно і сумлінно отримувати, зберігати, розпоряджатися та звітувати про довірені їй кошти та матеріальні блага (а.с.73). Перебуваючи на посаді менеджера позивач ОСОБА_3 зобов'язана була щоденно збирати, зберігати, відшкодовувати та звітувати про довірені їй грошові та матеріальні фонди, приймати від клієнтів внески, що підлягають оплаті від імені та коштом останніх, заповнювати особисто договори кредитування від імені клієнтів, вносити відомості про клієнта у базу даних товариства, зберігати та передавати на вимогу керівника зразки договору кредитування, та несла майнову та адміністративну відповідальність за будь-які збитки, завдані компанії у відповідності з діючим законодавством(а.с.77-78). 01 серпня 2012 року позивач ОСОБА_3 підписала договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.79).

01 березня 2013 року на підставі заяви ОСОБА_3 та наказу про переведення на іншу роботу № ЗП00000007-0000000821, позивач була переведена на посаду керівника філії ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" № 30 у м. Луцьку (а.с.84-85).

На підставі наказу №ЗП000000293-0000000821 від 02 вересня 2014 року позивач ОСОБА_3 була звільнена із посади керівника філії за втрату довіри згідно п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України . Підставою для звільнення став акт службового розслідування від 01 вересня 2014 року. На вказаному наказі, позивач зазначила, що документи щодо перевірки їй не вручались, до перевірок вона не залучалась, з наказом не згідна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення з підстав втрати довіри суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортування, розподілом тощо), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.

Так, із Положення про відокремлений підрозділ - Філію № 30 ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" у м. Луцьк, яке затверджене наказом товариства № 17-02 від 17 лютого 2014 року (далі - Положення) вбачається, що організаційна структура філії складається з керівника філії, який призначається наказом Генерального директора товариства (п. 2.1. Положення).

Пунктами 5.7.-5.9. Положення передбачено, що керівництво поточною діяльністю філії здійснює керівник філії, який в своїй діяльності підпорядковується генеральному директору товариства. Керівник філії діє на підставі статуту товариства, цього положення, посадової інструкції, інших внутрішніх положень товариства та довіреності виданої Генеральним директором товариства. Керівник філії: організовує поточну діяльність філії; в межах повноважень, визначених у довіреності Генерального директора товариства, підписує від імені товариства договори та вчиняє інші правочини; готує пропозиції Генеральному директора Товариства, щодо прийняття та звільнення працівників філії переведення на іншу посаду, а також преміювання працівників філії; подає Генеральному директору товариства доповідну записку з пропозиціями щодо необхідності введення нових посад або збільшення кількості працюючих на вже існуючих посадах в філії; забезпечує процес і контролює реалізацію цілей і функцій філії; та ін. В тому числі Положенням передбачено, що керівник філії здійснює контроль за суворим дотриманням правил та процедур Товариства, в тому числі з питань надання кредитів (а.с. 167-168).

В той же час, філія від імені товариства має право укладати договори про надання фінансових кредитів (кредитні договори), готувати необхідні документи для прийняття рішення про надання кредиту, проводити касові операції відповідно до Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою НБПУ № 637 від 15.12.2004 року, з метою надання фінансових послуг, а для досягнення постановлених цілей філія зобов'язана зберігати документи, кредитні, інші договори, документи по фінансовому моніторингу та інші документи, що стосуються діяльності товариства через філію (п.п. 3.4. -3.5. Положення) (а.с.161-162).

Положенням також передбачено, що службові (посадові) особи філії, які безпосередньо здійснюють роботу з клієнтами, укладення та виконання договорів, несуть відповідальність згідно чинного законодавства та посадових обов'язків. Службові (посадові) особи, при підписанні відповідних документів, приймають на себе встановлені товариством обмеження з метою недопущення дій, які можуть призвести до використання свого службового становища та пов'язаних із ним можливостей, а також можливостей філії і її авторитету в особистих, групових чи інших інтересах, що суперечать інтересам товариства. Службові (посадові) особи філії зобов'язані: належним чином виконувати свої посадові обов'язки на підставі посадових інструкцій, цього Положення, внутрішніх документів товариства (п.п. 4.10.1 -4.10.3 Положення) (а.с. 167).

Внутрішніми правилами надання фінансових кредитів, затверджених наказом товариства № 4 від 31 січня 2014 року, та у новій редакції згідно наказу № 04-03 від 04 березня 2014 року передбачено умови та порядок укладення договорів, умови здійснення фінансового моніторингу, порядок ведення та реєстрації укладених договорів, порядок зберігання договорів та інших документів, пов'язаних з наданням фінансових послуг, відповідальність посадових осіб, до посадових обов'язків яких належать безпосередня робота з клієнтами, укладення та виконання договорів (а.с.187-192).

Інструкцією про видачу кредитів у ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ", що діє разом із вищевказаними Внутрішніми правилами надання фінансових кредитів, передбачено, що контроль та відповідальність за дотриманням правил, викладених у ній несе регіональний менеджер (керівник філіалу), в т.ч. щодо дотримання умов видачі кредитів (а.с.195-198).

Як вбачається із копії довіреності від 07 березня 2013 року позивач ОСОБА_3 була уповноважена генеральним директором товариства на внесення грошових коштів на поточний рахунок товариства, отримання грошових коштів по чекам з чекової книжки товариства з поточного рахунку товариства та для здійснення вищевказаних дій їй було надано право представляти ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" перед будь-якими фізичними особами, надавати та одержувати усі необхідні документи, інформацію, ставити підпис від імені довірителя і здійснювати усі юридичні дії, пов'язані зі виконанням довіреності (а.с.157).

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_3 як на керівника філії ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" були покладені обов'язки із підписання документів, які є підставою для прийняття і видачі товарно-матеріальних цінностей, видачі кредитних коштів за кредитними договорами, а не лише загальні управлінські та організаційні функції, як стверджує позивач на обґрунтування власних позовних вимог.

Із протоколів перевірки ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" від 20 серпня 2014 року, від 02 вересня 2014 року були встановлені порушення позивачем покладених на неї обов'язків щодо формування кредитних справ та відсутності підписів на документах кредитних справ, зокрема на кредитних договорах. Позивач також не контролювала підписання підлеглими працівниками заявок на отримання кредитів, підписання чеків, видачі кредитних коштів, не контролювала схоронність кредитних справ, не контролювала підписання касової документації, зокрема на касових ордерах за період із 10 липня по 02 вересня 2014 року відсутні її підписи (а.с.89-115).

Із копії акту про відмову дати письмові пояснення щодо зловживань у філії від 02 вересня 2014 року було засвідчено, що позивач ОСОБА_3 відмовилась надавати будь-які пояснення щодо причини зловживання працівниками філії за період з 21 травня 2013 року по 28 серпня 2014 року, відмовилась ознайомитися із вищевказаними протоколами, дати пояснення щодо причин відмови (а.с.120).

Актом про виявлені зловживання вчинені керівником (регіональним менеджером) філії № 30 ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ" у складі комісії: голови комісії - заступника Генерального директора Мережинського А.Ю., та членів комісії - начальника служби безпеки Буханевича Ю.В., менеджера з питань регіонального розвитку Джежелия В.В., адміністратора офісу Шкурат Т.М., за результатами проведено перевірки з 10 серпня 2014 року до 01 вересня 2014 року, були встановлені порушення позивачем ОСОБА_3 щодо прийняття на роботу осіб на підставі договорів про надання послуг, які в подальшому формально рахувалися у філії, на роботу не виходили, не працювали, послуг товариству не надавали, та яким нараховувалася винагорода або заробітна плата з перерахунком коштів на їх банківські картки, або ж касовими ордерами, а за період із 2013-2014 року на рахунки формально оформлених у філії працівників ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" було перераховано 187149,80 грн.; щодо формування кредитних справ та їх збереження, втрати кредитних справ; щодо оформлення касових ордерів на підставі яких видавалися кредитні кошти (відсутність підпису керівника філії на ордерах) (а.с.147-153). Від підпису на вказаному акті перевірки позивач ОСОБА_3 відмовилась.

12 листопада 2014 року ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ" звернулося із заявою про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення до прокуратури м. Луцька про що по даному факту порушено кримінальне провадження. (а.с.126-128).

Враховуючи, що позивач ОСОБА_3 відмовилась надати будь-які пояснення щодо фактів викладених у акті перевірки, протоколах служби безпеки товариства, від писання як акту, так і протоколів відмовилась, суд вважає недоведеними обставини відмови відповідача позивачу у ознайомленні із результатами перевірки, обставини відмови відповідача від надання останній можливості висловити свої доводи та міркування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Позивачем ОСОБА_3 за час розгляду цивільної справи в суді не було надано жодного доказу, які б спростовувала факти викладені у протоколах перевірки філії та акті про виявлені зловживання від 02 вересня 2014 року.

Посилання представника позивача на ту обставину, що посада керівника філії не включена до переліку посад, з працівниками яких укладаються договори про повну матеріальну відповідальність, який затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28 грудня 1977р., яка є чинною на території України на день розгляду справи судом, суд вважає безпідставною, оскільки підписання касових ордерів про видачу кредитних коштів чи про їх зарахування за кредитними договорами (первинних бухгалтерських документів), відноситься до обов'язків пов'язаних із обслуговуванням грошових та товарних цінностей.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Так, позивач, як керівник філії, зобов'язана була дотримуватись статуту товариства, положення про філію, інших внутрішніх положень товариства та довіреності виданої Генеральним директором товариства, в т.ч. щодо виконання функцій та цілей ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ", які безпосередньо пов'язані із укладенням кредитних договорів та оформленням первинних бухгалтерських документів щодо видачі грошових коштів в процесі укладення таких договорів.

Твердження представника позивача про те, що наказ-розпорядження про припинення трудового договору підписаний не керівником ТзОВ "ІЗІ КРЕДИТ", а іншою особою не заслуговують на увагу, оскільки згідно поданої копії довіреності від 05 серпня 2014 року Кульоміна С.М. уповноважена підписувати трудові договори і без обмежень інші документи, передбачені законодавством України про працю (а.с.134).

В той же час покази свідка ОСОБА_10, щодо відсутності проведення перевірки спростовуються матеріалами акту проведення про виявлені зловживання вчинені керівником (регіональним менеджером) філії № 30 ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ", копіями відряджень членів комісії із посвідченими записами про дату прибуття та вибуття із місця перевірки, копіями товарних чеків про оплату послуг за проживання та проїзних квитків (а.с. 199-228).

Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 щодо визнання недійсним наказу № ЗП000000293-0000000821 від 02 вересня 2014 року, про звільнення її з посади керівника філії №-30 у м. Луцьк, згідно п. 2 ст. 41 КЗпП України за втрату довіри, визнання формулювання підстав її звільнення за наказом № ЗП000000293-0000000821 від 02 вересня 2014 року, неправильним і таким, що не відповідає чинному законодавству, зобов'язання відповідача змінити формулювання у трудовій книжці та звільнити її за згодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП України, стягнення з відповідача на її користь відшкодування моральної шкоди у сумі 30000 грн., стягнення із відповідача на її користь суми середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення по 24.04.2015 року в розмірі 18886 грн. слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 41 п. 2, 43, 232, 233 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізі кредит" про визнання недійсним наказу про звільнення, зобов'язання змінити формулювання причини звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Присяжнюк Л.М.