Ухвала суду № 43826559, 01.02.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Справа № 2а-10116/10/0670

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"01" лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

при секретарі Феськовій М.Ю. ,

за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" вересня 2011 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 паперова фабрика -ВАЙДМАНН" до ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малинському районі №0001442340/0 від 09.12.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 81333,00грн. та податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малинському районі №0001452340/0 від 09.12.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32487,00грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16244,00грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду Житомирської області від 15 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малинському районі від 09.12.2010 року:

- № 0001442340/0 - повністю;

- № 0001452340/0 - в частині визначення податкового зобов"язання за основним платежем в сумі 32487 грн. та за штрафними санкціями в сумі 16244 грн.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечень, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено , що у період з 11.11.2010 року по 24.11.2010 року посадовими особами ДПІ у Малинському районі Житомирської області проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ "ОСОБА_3 паперова фабрика - Вайдман" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у суму 159234,00 грн. за червень 2010 року на розрахунковий рахунок та у сумі 883736,00 грн. за вересень 2010 року на розрахунковий рахунок, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року та з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, про що складено акт №178/23-12/00278735 від 26.11.2010 року (а.с.10-34).

Згідно висновків перевірки встановлено порушення:

- п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2., п.п.7.4.3, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №198/97-ВР, п.п.4.4 п.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054, п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ (р.18.2 Декларації):

- за травень 2010 року на суму 53625,00грн.;

- за червень 2010 року на суму 54107,00грн.;

- за серпень 2010 року на суму 27708,00грн.;

- за вересень 2010 року на суму 8986,00грн. (не включена податковим органом до податкового повідомлення-рішення);

- п.п.7.2.3, п.п.72.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року та п.п.4.4 п.4 Порядку її заповнення і подання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054, п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, в результаті чого позивачем завищено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню:

- за червень 2010 року на суму 53625,00грн.;

- за вересень 2010 року на суму 27708,00грн.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Малинському районі прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001442340/0 від 09.12.2010 року (а.с.40), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 81333,00грн. та № 0001452340/0 від 09.12.2010 року (а.с.118), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 81161,00грн., з яких: 54107,00грн. - за основним платежем, 27054,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, посилаючись на положення Законів України Про податок на додану вартість (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), виходив з того , що при отриманні продукції ВАТ "Холдингова компанія Елінар", право власності на товар набувалося саме ним, однак при їх поверненні, таке право власності отримав позивач. При цьому продукція після повернення була оприбуткована на склад, переведена у зворотне волокно та використана для виготовлення аналогічної продукції, а отже, у відповідності до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" була придбана у нерезидента та використана у власній господарській діяльності, що є визначальним для відображення позивачем податкового кредиту по даній господарській операції та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, наказом Державної митної служби України "Про затвердження відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, і порядку їх ведення" №1048 від 12.12.2007 року, містить розділ D, яким визначено код DI - переміщення раніше поставлених товарів (та їх замінників) з метою заміни в межах гарантійних зобов"язань, що й задекларовано товариством у ВМД на повернення бракованого товару від ОАО "Холдингова компанія Елінар", а графа 1 ІМ 40- засвідчує режим імпорту. На всіх податкових накладних, вказаних ДПІ в додатку 10 до акту перевірки, є наявний вхідний номер та дата, які засвідчують несвоєчасне отримання позивачем зазначених накладних. Податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ, фактично отримані ПАТ "ОСОБА_3 паперова фабрика - Вайдман" від контрагентів у травні, червні, серпні 2010 р., що підтверджується відповідними записами у журналі реєстрації вхідних документів, а тому відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року, передбачено, що платник податку має право на коригування податкових зобов"язань. Зменшення податкових зобовязань на суму 12,32 грн. відбулось у звязку з списанням кредиторської заборгованості, тобто зазначена сума не є надмірно сплаченими податками, як про це зазначає в акті перевірки податковий орган, так як це є визнанням кредиторської заборгованості за отриманими авансами за продукцію безнадійною та її списання в обліку. Тобто зазначене є новою господарською операцією, яка спричинила дохід в податковому обліку.

Висновок податкового органу щодо неправомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за придбані квіти та прапор суперечить статті 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" №2807-ІV від 06.09.2005 року, якою визначено такий перелік благоустрою: покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; зелені насадження (у томі числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об"єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення і зовнішньої реклами; технічні засоби регулювання дорожнього руху; будівлі та споруди системи інженерного захисту території; комплекси та об"єкти монументального мистецтва; обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Благоустрій території товариства передбачає озеленення. тому є господарською діяльністю, що також підтверджується п.5 розділу І Інструкції з санітарного утримання приміщень та обладнання виробничих підприємств, затвердженої Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров"я СРСР за №658-66 від 31.12.1966 р., де передбачено, що територія підприємства повинна утримуватися в чистоті та повинна бути максимально озеленена.

Теж саме, стосується прапорів, закуплених у ПП "Белз", які вивішені перед центральним входом з метою представницького іміджу товариства.

Позивачем підтверджено правомірність формування податкового кредиту та визначення суми податкових зобов"язань у травні, серпні 2010 року, безпідставним є посилання податкового органу про завищення ПАТ "ОСОБА_3 паперова фабрика - Вайдманн" суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню у червні та вересні 2010 року.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.195,198, 200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: ОСОБА_4

ОСОБА_2

З оригіналом згідно: суддя _______ С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_5 акціонерне товариство "ОСОБА_3 паперова фабрика -ВАЙДМАНН" вул.Приходька,66,м.Малин,Житомирська область,11602

3- відповідачу ОСОБА_3 міжрайонна державна податкова інспекція пл.Соборна 10,м.Малин,Житомирська область,11601