Ухвала суду № 43824116, 27.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 р.Справа № 816/116/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представників позивача Гнатенка С.І., Маховської Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2015р. по справі № 816/116/15-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" (далі за текстом - ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі за текстом - Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 29.08.2014 року № 0003882202/1636, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 607818,81 грн. (за основним платежем - 405212,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 202606,27 грн.);

- від 29.08.2014 року № 0003872202/1636, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за лютий, жовтень 2013 року в сумі 12791,67 грн.;

- від 17.11.2014 року № 0006292202/2495, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 581496,43 грн. (за основним платежем - 387664,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 193832,14 грн.);

- від 17.11.2014 року № 0006292202/2495, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за лютий 2013 року в сумі 2320,0 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 17.11.2014 року № 0006292202/2495, № 0006292202/2495. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 7, 9, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 129 Конституції України.

Кременчуцька ОДПІ зазначає, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по господарським відносинам з постачальниками та обґрунтовує це відсутністю реальності здійснення господарських операцій.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" (ідентифікаційний код 05756783) 13.03.1995 року зареєстрований у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, про що видане свідоцтво серії А01 №360709. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість.

Кременчуцькою ОДПІ була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (код за ЄДРПОУ 05756783) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Фірма "Даско" за травень 2011 року, ПП "Контранс-Сервіс" за травень 2011 року, ТОВ "Ініос" за травень 2011 року, ФОП ОСОБА_3 за травень 2011 року, ПП "ВКФ "МІГ" за травень 2011 року, ТОВ "ІТЄУ" за серпень 2011 року, ТОВ "Ресурс-Полтава" за серпень, грудень 2011 року, НАК "Нафтогаз України" за листопад 2011 року, ТОВ УРП "Союз" за листопад 2011 року, квітень-липень 2012 року, жовтень 2012 року, ТОВ "Проммаст-Стандарт" за листопад 2011 року, вересень 2012 року, ТОВ "Спецфрезінструмент" за березень, червень, серпень 2012 року, ТОВ НВКФ "Вест-Пром" за квітень, червень 2012 року, ТОВ "ТД "Ідея Ліхт Україна" за травень, червень 2012 року, ПП "Салфит" за травень 2012 року, ТОВ "Укртранссатндарт" за вересень 2012 року, ТОВ "НВФ "СТМ" за січень 2013 року, ТОВ "Промметалінвест" за жовтень 2013 року, ПАТ "Дніпрополімермаш" за жовтень 2013 року ТОВ "ТД "Новотел" за липень 2012 року, ТОВ "Градієнт Тек" за січень, лютий 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 1944/16-03-22-02-12/05756783 від 01.08.2014 року, в якому зафіксовано порушення п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме занижено податок на додану вартість у сумі 448254,91 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 12791,67 грн.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 29.08.2014 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0003882202/1636, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 607818,81 грн. (за основним платежем - 405212,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 202606,27 грн.) та № 0003872202/1636, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за лютий, жовтень 2013 року в сумі 12791,67 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Так, рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 07.11.2014 року № 2420/10/16-31-10-04-12, прийнятим за результатом розгляду первинної скарги та залишеним без змін рішенням Державної фіскальної служби України від 26.12.2014 року № 9916/6/99-99-10-01-04-25, скасовано податкові повідомлення-рішення від 29.08.2014 року № 0003882202/1635 в частині нарахованого основного платежу з податку на додану вартість на суму 17548,25 грн та штрафної санкції у сумі 8774,13 грн; №0003872202/1636 в частині зменшеного від'ємного значення на суму 1047l,67, грн.

В подальшому, на підставі Акту перевірки № 1944/16-03-22-02-12/05756783 від 01.08.2014 року та результатів адміністративного оскарження Кременчуцькою ОДПІ 17.11.2014 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0006292202/2495, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 581496,43 грн. (за основним платежем - 387664,29 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 193832,14 грн.) та № 0006292202/2495, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість за лютий 2013 року в сумі 2320,0 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами-постачальниками, з огляду на наявність всіх належним чином складених первинних документів, які свідчать про правомірність віднесення сплаченого постачальникам податку на додану вартість до податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування витрат виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегією суддів встановлено, що між ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" та ТОВ "НВКФ "Вест-Пром" укладений договір поставки металопродукції від 01.12.2011 року № 546-СН.

Виконання договору поставки та використання придбаного товару в господарській діяльності позивача підтверджується наступними первинними та іншими документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договором з додатковими угодами, податковими накладними, прибутковим ордером, видатковими накладними, подорожніми листами, платіжними дорученнями, вимогами.

Також між ТОВ УРП «Союз» та позивачем укладено договори поставки хімічної продукції №0915-СН від 17.12.2010 року, №0654-СН від 14.12.2011 року, №0913-СН від 15.12.2010 року.

Виконання вказаних договорів поставки та використання придбаного товару в господарській діяльності позивача підтверджується наступними первинними та іншими документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договором із додатковими угодами та специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактур, подорожніми листами, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, лімітно-заборними картками, накладними на внутрішнє переміщення та вимогами.

З ПП "Салфит" ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" укладено договір від 28.03.2012 року № 0232-СН на підставі якого позивачу було поставлено кутники та швелери.

Виконання договору поставки та використання придбаного товару в господарській діяльності позивача підтверджується наступними первинними та іншими документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договором із додатковими угодами, видатковою накладною, податковою накладною, платіжними дорученнями, подорожніми листами, вимогами.

З ТОВ "Торговий дім "Новотел" позивачем укладений договір від 05.12.2011 року № 0591-СН на підставі якого ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" придбано магнезитовий порошок.

Виконання договору поставки та використання придбаного товару в господарській діяльності позивача підтверджується наступними первинними та іншими документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договором із додатковими угодами та специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, актом, платіжними дорученнями, вимогами, накладними на внутрішнє переміщення, лімітно-заборною карткою.

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ТД "Ідея Ліхт Україна" та позивачем укладено договір поставки від 16.12.2011 року № 0645-СН. Виконання вказаного договору та використання придбаного товару в господарській діяльності позивача підтверджується наступними первинними та іншими документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договором із додатковими угодами, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, вимогами, лімітно-заборними картками.

З ТОВ "Градієнт ТЕК" ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" укладений договір поставки елктрообладнання від 10.01.2013 року №0020-СН.

Виконання договору поставки підтверджується наступними первинними та іншими документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договором, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактур, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами.

З ТОВ "Спецфрезінструмент" позивачем укладений договір поставки інструментів від 19.01.2012 року № 0041-СН.

Виконання договору поставки та використання придбаного товару в господарській діяльності позивача підтверджується наступними первинними та іншими документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договором із додатковими угодами та специфікаціями, податковими накладними, рахунками-фактур, видатковими накладними, платіжними дорученнями, лімітно-заборними картками, вимогами.

Між ТОВ "Укртрансстандарт" та позивачем укладений договір від 25.07.2012 року № 0411-СН поставки товарів (болтів, шайб, клем та ін.), виконання якого підтверджується наступними первинними та іншими документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договором із додатковою угодою, податковою накладною, видатковою накладною, платіжним дорученням.

Придбані позивачем товари отримувалися уповноваженими представника ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на підставі довіреностей, що витягом з журналу реєстрації довіреностей.

З ТОВ "Проммаст-Стандарт" 28.07.2011 року ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" укладений договір № 8/07-11 по наданню послуг хромування.

Виконання договору підтверджується наступними первинними та іншими документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договором із специфікаціями, податковою накладною, платіжним дорученням, подорожніми листами, актом здачі-приймання робіт.

Також з матеріалів справи встановлено, що ТОВ НВФ "СТМ" на підставі укладеного з ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" договору від 20.09.2012 року № 14-1 виконано роботи по проектуванню теплогенераторної тепловою потужністю 200 кВт.

Виконання зазначеного договору підтверджується наступними первинними та іншими документами, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: договором із додатковими угодами, кошторисом, податковою накладною, актом здачі-приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції, платіжним дорученням.

Колегією суддів встановлено, що на час видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані в установленому законом порядку, знаходилися на обліку в податковому органі, мали статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання договорів, докази що спростовують ці обставини відповідачем не надано.

Також відповідачем не надано до суду доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товарів та послуг (робіт) у вищезазначених підприємств за перевірений період.

Згідно з довідкою управління статистики у м. Кременчуці АБ №396691 позивач займається діяльністю за КВЕД : виробництво чавуну, сталі та феросплавів, лиття сталі, будівництво будівель, лиття чавуну, медична практика тощо.

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладених договорів про надання послуг та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст.ст. 201, 138 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості нарахування позивачу грошових зобов'язань, з огляду на наявність належного документального підтвердження правомірності віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого постачальникам при придбанні товарів, робіт (послуг), до податкового кредиту.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправомірності формування податкового кредиту позивача через ненадання до перевірки транспортних документів, з огляду на наступне.

Транспортування товарно-матеріальних цінностей, придбаних ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" у ТОВ НВКФ "Вест-Пром", ТОВ УРП "Союз", ПП "Салфит", здійснювалося автотранспортом позивача за базисом поставки ЕХW, згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року,

Термін ЕХW (франко-завод) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі, та інше), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Перевезення товару від ТОВ НВКФ "Вест-Пром", ТОВ УРП "Союз", ПП "Салфит" автотранспортом позивача підтверджується, наявними в матеріалах справи, подорожніми листами, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів та особовими картками (форма Т2) водіїв.

Придбаний позивачем у ТОВ "ТД "Ідея Ліхт Україна", ТОВ "Градієнт ТЕК", ТОВ "Спецфрезінструмент", ТОВ "Укртрансстандарт" товар транспортувався силами та за рахунок постачальників ТОВ "ТД "Ідея Ліхт Україна", ТОВ "Градієнт ТЕК", ТОВ "Спецфрезінструмент", ТОВ "Укртрансстандарт" на умовах СРТ.

Так, Офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року) ІНКОТЕРМС визначено, що СРТ - CARRIAGE PAID TO (.....named place of destination) фрахт перевезення оплачено до (.....назва місця призначення) означає, що продавець (постачальник) здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець (постачальник) зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вказаний вище спосіб.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Товарно-транспортна накладна включена до переліку документів, необхідних для використання при перевезенні вантажів автомобільним транспортом при внутрішньому сполученні, як це передбачено Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25.02.2009 року "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні". Однак, тільки у випадку, коли водій юридичної особи або ФОП здійснюють вантажні перевезення на договірних умовах.

Вказане свідчить, що товарно-транспортною накладною підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не сам факти придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання витрат з придбання ТМЦ.

Таким чином, матеріали справи містять належні докази транспортування придбаного товару, з урахуванням умов здійснення постачання визначених в перелічених вище договорах поставки.

Стосовно документів, які засвідчують якість продукції, колегія суддів зазначає, що сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт, гарантійний талон та інші не є первинними документами, які підлягають обов'язковому зберіганню, а тому сама собою їх наявність або відсутність не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також, колегія суддів відхиляє доводи Кременчуцької ОДПІ, що контролюючий орган не може встановити дату виникнення податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "НВФ "СТМ" та відповідно підставу для виписки податкової накладної від 17.01.2013 року № 1, оскільки оплата в січні не проводилася, а наданий до перевірки акт здачі-приймання послуг виписаний у грудні 2012 року, з огляду на наступне.

Акту здачі-приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції складений ТОВ "НВФ "СТМ" 12.12.2012 року, але підписаний з боку ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" 17.01.2013 року, а тому зазначена дата є першою подією за якою позивачу виписана податкова накладна від 17.01.2013 року № 1.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що відсутність реальності здійснення позивачем господарських операцій підтверджується інформацією викладеною в актах перевірок постачальників щодо порушень останніми податкового законодавства, з огляду на наступне.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а тому за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог податкового законодавства та правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 17.11.2014 року № 0006292202/2495 та № 0006292202/2495.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2015р. по справі № 816/116/15-а в частині задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2015 р.