Постанова № 43823703, 14.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р. Справа № 820/19679/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2015р. по справі № 820/19679/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області, Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Юлії Олексіївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області, державний кадастровий реєстратор Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіна Юлія Олексіївна, в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Ю.О. від 17.07.2014 року №РВ-6300312182014; зобов'язати Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області внести до Державного земельного кадастру України відомості щодо надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 права строкового сервітуту для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на земельну ділянку розміром 20 кв. м, розташовану в АДРЕСА_1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 р. адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області, державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Юлії Олексіївни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Юлії Олексіївни від 17 липня 2014 року № РВ-6300312182014 .

У задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області внести до Державного земельного кадастру України відомості щодо надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 права строкового сервітуту для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на земельну ділянку розміром 20 кв. м, розташовану в АДРЕСА_1 було відмовлено.

Позивач, частково не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2015 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В іншій частині постанова суду першої інстанції сторонами не оскаржується.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надана заява про розгляд справи в письмовому провадженні, відповідачем надана заява про розгляд справи за їх відсутністю.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Ізюмської міської ради 50 сесії 6 скликання від 31.07.2013 року №1983 (а.с.8) надано дозвіл громадянці ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) внесення відомостей про особистий строковий сервітут щодо земельної ділянки площею 20 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, до Державного земельного кадастру.

Пунктом 2 зазначеного рішення доручено громадянці ОСОБА_1 відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, внести відомості про особистий строковий сервітут щодо земельної ділянки площею 20 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, до Державного земельного кадастру.

Пунктом 3 зазначеного рішення визначено, що після виконання п.1, п. 2 даного рішення дозволено громадянці ОСОБА_1 укласти договір особистого строкового сервітуту користування реальної частки території площею 20 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, терміном на 5 років, з метою встановлення тимчасової споруди - стаціонарного металевого павільйону з продажу продовольчих товарів.

Як вбачається з виписки з рішення Ізюмської міської ради 60 сесії 6 скликання від 31.01.2014 року №2344 (а.с.9), Ізюмська міська рада вирішила внести зміни до рішення Ізюмської міської ради від 31.07.2013 року №1983, а саме: замість прізвища сервітуарія - ОСОБА_1, визначила прізвище - ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про шлюб (серії НОМЕР_1, виданого 21.08.2013 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюм реєстраційної служби Ізюмського місьрайонного управління юстиції у Харківській області.

Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (ліцензія Державного агентства земельних ресурсів України від 01.03.2012 року НОМЕР_2), виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки Ізюмської міської ради, на яку поширюється право особистого строкового сервітуту ФОП ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що розташована в Харківській області, АДРЕСА_1 (а.с.10-24).

Позивач звернулася до Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області із заявою про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельний сервітут.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіною Юлію Олексіївною відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 17.07.2014 року №РВ-6300312182014 (а.с.25).

Суд першої інстанції, частково відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем разом з заявою про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельний сервітут було подано документи, які не відповідають вимогам п.4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Спірні правовідносини між сторонами врегульовано Законом України "Про Державний земельний кадастр", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку ведення Державного земельного кадастру", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. №105

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено права та обтяження, що підлягають державній реєстрації.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"); інші речові права відповідно до закону (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень")

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Згідно з ст. 8 вищезазначеного Закону саме орган державної реєстрації прав: 1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; 2) забезпечує ведення Державного реєстру прав; 3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; 4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; 5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Як вбачається з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор крім іншого встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Колегія судів зазначає, що суд першої інстанції частково відмовляючи в задоволенні вимог, виходив з того, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки Ізюмської міської ради, на яку поширюється право особистого строкового сервітуту ФОП ОСОБА_1, була виготовлена землевпорядною організацією та подана разом з заявою до державного кадастрового реєстратора, має визначення цільового призначення земельної ділянки - "для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, що розташована в Харківській області, АДРЕСА_1", але цільове призначення земельної ділянки, дозвіл на розроблення технічної документації якої надано позивачу рішенням Ізюмської міської ради від 31.07.2013 року №1983 - "для встановлення тимчасової споруди - стаціонарного металевого павільйону з продажу продовольчих товарів", в зв'язку з чим судом першої інстанції зроблено висновок, що документи поданні позивачем разом з заявою про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельний сервітут не відповідають вимогам п.4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме земельна ділянка має різні цільові призначення.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаною підставою для відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог та зазначає.

Як вбачається з рішення від 17.07.2014 року №РВ-6300312182014, єдиною підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру стало невідповідність поданих документів вимогам, установленим Законом України "Про Державний земельний кадастр" і Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме ч. 2 ст. 4 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону. Інших підстав у зазначеному рішенні вказано не було.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченими ч. 3 ст. 2 КАС України, критерієм, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі адміністративного судочинства.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Тобто, суд першої інстанції при визначенні підстав для відмови позивачу у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, на які державний кадастровий реєстратор у рішенні від 17.07.2014 року №РВ-6300312182014 не посилався, вдався до оцінки документів, які не були предметом відмови, тим самим перебрав на себе функції суб'єкта владних повноважень, а тому рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог є незаконним та підлягає скасуванню.

Разом з цим, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов'язання Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області внести до Державного земельного кадастру України відомостей про земельний сервітут не можуть бути задоволенні, оскільки суд не може перебирати на себе повноваження суб'єкта владних повноважень.

Однак, встановивши що рішенням відповідача було порушено права позивача, належним способом захистом прав позивача є зобов'язання Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області розглянути повторно заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо внесення до Державного земельного кадастру України відомостей про надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 права строкового сервітуту для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на земельну ділянку розміром 20 кв. м, розташовану в АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріпленні в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд першої інстанції частково дав неналежну оцінку доказам, а його висновки частково не відповідають фактичним обставинам справи, колегія судів вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, частково скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити в цій частині нову постанову.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2015р. по справі № 820/19679/14 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області, Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області Кузіної Юлії Олексіївни про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Держземагенства в Ізюмському районі Харківської області розглянути повторно заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо внесення до Державного земельного кадастру України відомостей про надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 права строкового сервітуту для будівництва і обслуговування будівель торгівлі на земельну ділянку розміром 20 кв. м, розташовану в АДРЕСА_1. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.