Ухвала суду № 43823657, 27.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1771/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд-17» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2013 року №0003742204,-

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд-17» (далі - ТОВ «Дунайводбуд-17») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013 року №0003742204 про визначення грошового зобов'язання позивачу з податку на прибуток приватних підприємств всього у сумі 814 412 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що проведеною перевіркою на підставі договорів, накладних, актів виконаних робіт, виписок банків, даних кореспонденції бухгалтерських рахунків зворотно-сальдових відомостей по бухгалтерських рахунках встановлено завищення задекларованих ТОВ «Дунайводбуд-17» показників у р. 05.1 Декларацій «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 3 540 923 грн. Таких висновків відповідач дійшов, аналізуючи господарські стосунки ТОВ «Дунайводбуд-17» з ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Кафі», оскільки у вказаних контрагентів неможливо провести зустрічну звірку господарської діяльності. Крім того, позивач зазначив, що такий висновок податкового органу є безпідставним, оскільки адміністративним судом вже було надано оцінку господарським правовідносинам позивача з ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Кафі» та підтверджено реальність вказаних правовідносин. Отже, позивач вважає неправомірними та необґрунтованими висновки акту від 09.12.2013 р. №000145/15-32-22-04 за результатами перевірки ТОВ «Дунайводбуд-17» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2012 р., та, в свою чергу, неправомірним податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013 року №0003742204, прийняте на підставі висновків вказаного акту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року адміністративний позов ТОВ «Дунайводбуд-17» задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.12.2013 року №0003742204.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити повністю у задоволені позову ТОВ «Дунайводбуд-17».

24 квітня 2015 року представник позивача надав до апеляційного суду заяву про долучення до матеріалів справи копій рішення про погодження застосування податкового компромісу від 15 квітня 2015 року №8/15-54 та платіжного доручення №2150 від 16 квітня 2015 року.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та заяву з додатками, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року нечинною і закриття провадження у справі, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.11.2013 р. по 02.12.2013 р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Дунайводбуд-17» (код ЄДРПОУ - 01035868) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2012 р., за наслідками якої складено акт перевірки від 09.12.2013 р. №000145/15-32-12-04/01035868 (Т. 1 а.с. 9-52).

Згідно п. 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011 р. за №34/18772 (далі Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Дунайводбуд-17», зокрема, пп. 14.1.27, пп. 14.1.36, пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 814 412 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013 року №0003742204, яким ТОВ «ЮГК «Дунайводбуд-17» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 814412 грн. (Т. 1 а.с. 8).

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Дунайводбуд-17» суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Дунайводбуд-17» (замовник) та ТОВ «Тетрабудсервіс» (підрядник) у періоді, що перевірявся, було укладено наступні договори:

- договір від 22.08.2011 р. №15-А, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією і умовами даного контракту обов'язок на установку та виробництво виробів з ПВХ потужністю 20 тис.тон/рік (Т. 2 а.с. 54-56). До даного договору додаються додатки з визначенням ціни, строків та інших показників (Т. 2 а.с. 57-62).

Виконання вищезазначеного договору підтверджується рахунком-фактурою, податковими накладними, актами прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за жовтень 2011 р. (Т. 2 а.с. 63-84);

- договір від 19.09.2011 р. №20-А, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією і умовами даного контракту обов'язок на ремонт устаткування і трубопроводів цеху ХІКС-ММ (Т. 2 а.с. 85-87). До даного договору є додатки з визначенням ціни, строків та інших показників (Т. 2 а.с. 88-93).

Виконання вищезазначеного договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою, податковими накладними, актами прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за жовтень 2011 р. (Т. 2 а.с. 94-110);

- договір від 19.09.2011 р. №20-Б, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією і умовами даного контракту обов'язок на ремонт технологічного обладнання цеху ВХ (Т. 2 а.с. 111-113). До даного договору є додатки з визначенням ціни, строків та інших показників (Т. 2 а.с. 114-119).

Виконання вищезазначеного договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою, податковими накладними, актами прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за жовтень 2011 р. (т. 2 а.с. 120-170).

- договір від 03.10.2011 р. №27, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією і умовами даного контракту обов'язок на ремонт технологічного обладнання по виробництву етилену і поліетилену (а.с.171-173 т. 2). До даного договору є додатки з визначенням ціни, строків та інших показників (Т. 2 а.с. 174-179).

Виконання вищезазначеного договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою, податковими накладними, актами прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за жовтень 2011 р. (Т. 2 а.с. 180-197);

- договір від 17.10.2011 р. №34, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією і умовами даного контракту обов'язок на ремонт технологічних колон на виробництві етилену та поліетилену (Т. 2 а.с.198-200). До даного договору є додатки з визначенням ціни, строків та інших показників (Т. 2 а.с. 201-206).

Виконання вищезазначеного договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою, податковими накладними, актами прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за жовтень 2011 р. (Т. 2 а.с. 207-223).

Також з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Дунайводбуд-17» (замовник) та ТОВ «Кафі» (підрядник) у періоді, що перевірявся, було укладено низку договорів:

- договір від 03.10.2011 р. №29, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією і умовами даного контракту обов'язок на капітальний ремонт плоскої покрівлі К-409 цеху АК-2 з використанням ПВХ мембрани Protan (Т. 1 а.с. 169-171). До даного договору є додатки з визначенням ціни, строків та інших показників (Т. 1 а.с. 172-177).

Виконання вищезазначеного договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою, податковими накладними, актами прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за жовтень 2011 р. (Т. 1 а.с. 178-185);

- договір від 03.10.2011 р. №30, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією і умовами даного контракту обов'язок на ремонт технологічних трубопроводів виробництва Е і ПЕ (Т. 1 а.с.186-188). До даного договору є додатки з визначенням ціни, строків та інших показників (Т. 1 а.с. 189-193).

Виконання вищезазначеного договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою, податковими накладними, актами прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за жовтень 2011 р. (Т. 1 а.с. 194-222);

- договір від 03.10.2011 р. №31, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією і умовами даного контракту обов'язок на будівельно-монтажні роботи по Калуському політехнічному коледжу - Лабораторія (Т. 1 а.с. 223-225). До даного договору є додатки з визначенням ціни, строків та інших показників (Т. 1 а.с. 226-231).

Виконання вищезазначеного договору підтверджується наступними первинними документами: рахунками-фактурами, податковими накладними, актами прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за жовтень 2011 р. (Т. 1 а.с. 232-254, Т. 2 а.с. 1-17);

- договір від 12.10.2011 р. №32, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією і умовами даного контракту обов'язок на капітальний ремонт плоскої покрівлі К-318 цеху складського господарства ПАТ «Рівнеазот» з використанням ПВХ мембрани Protan (Т. 2 а.с. 18-20). До даного договору є додатки з визначенням ціни, строків та інших показників (Т. 2 а.с. 21-26).

Виконання вищезазначеного договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою, податковими накладними, актами прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за жовтень 2011 р. (Т. 2 а.с. 27-33);

- договір від 10.10.2011 р. №33, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією і умовами даного контракту обов'язок на виконання робіт по відновленню конструкцій корпусу 902 в осях 1-26 виробництва ВХ на відмітках +6,0 м +12,0 м за результатами обстеження визначення технічного стану корпусу: установка хлорування, установка ректифікації ДХЕ виробництва вінілхлориду та каустичної соди ТОВ «Карпатнафтохім» (Т. 2 а.с. 34-36). До даного договору є додатки з визначенням ціни, строків та інших показників (Т. 2 а.с. 37-42).

Виконання вищезазначеного договору підтверджується наступними первинними документами: рахунком-фактурою, податковими накладними, актом прийомки виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та затрати за жовтень 2011 р. (Т. 2 а.с. 43-48).

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ТОВ «Дунайводбуд-17» та ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Кафі».

Крім того, контрагенти позивача ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Кафі» мали ліцензію Інспекції ДАБК у м. Києві на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури відповідно до переліку (Т. 1 а.с. 146-148, Т. 2 а.с. 50), що підтверджує наявність відповідної кваліфікації та ресурсів для здійснення такого роду діяльності.

Також, судом першої інстанції правильно враховано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 р. у справі №1570/2213/2012, залишену без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 р. (Т. 1 а.с. 57-64), якою підтверджено, що ТОВ «Дунайводбуд-17» до валових витрат віднесені витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а наведені в акті перевірки висновки про безтоварність укладених ТОВ «Дунайводбуд-17» з ТОВ «Тетрабудсервіс» правочинів та іншими контрагентами ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланням на будь-які первинні документи та докази.

Адже, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини.

Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2012 р. по справі №1570/2213/2012 набрала законної сили, не змінена та не скасована.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адміністративним судом вже було досліджено відносини ТОВ «Дунайводбуд-17» із контрагентом ТОВ «Тетрабудсервіс» та встановлена їх реальність.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дунайводбуд 17» замовляв роботи у контрагентів ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Кафі» для виконання своїх господарських зобов'язань перед іншими контрагентами, а саме: ВАТ «Рівнеазот», ТОВ «Карпатнафтохім», ТОВ «Фірма Рембудпостач», ПАТ «Концерн Стирол», ЗАТ «Лукор».

Так, відповідно до договорів між ПАТ «Рівнеазот» (замовник) та ТОВ «Дунайводбуд 17» (виконавець) останнє зобов'язувалось з використанням власних матеріалів та на власний ризик виконати роботи по капітальному ремонту плоскої покрівлі К-318 цеху складського господарства ПАТ «Рівнеазот» з використанням ПВХ мембрани Protan, площею 2332 кв.м., роботи по капітальному ремонту плоскої покрівлі К-409 цеху Ак-2 ПАТ «Рівнеазот» з використанням ПВХ мембрани Protan, площею 1971 кв.м., роботи по капітальному ремонту плоскої покрівлі К-222/2 цеху ХПВ ПАТ «Рівнеазот» з використанням ПВХ мембрани Protan, площею 1903 кв.м. Зазначені договори були виконані позивачем у повному обсязі, що підтверджується рахунками-фактурами, довідками про вартість будівельних робіт та витрат, актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними.

В свою чергу, для виконання вищевказаних зобов'язань перед ПАТ «Рівнеазот» позивачем було укладено договори з ТОВ «Кафі» від 03.10.2011 р. №29 та від 12.10.2011 р. №32.

Також, ТОВ «Дунайводбуд 17» укладено договори з ТОВ «Карпатнафтохім» щодо виконання робіт позивачем по переведенню печі піролізу F0601 (інв. №1300022945) на газову сировину з використанням випарника E6765B виробництва етилену та поліетилену ТОВ «Карпатнафтохім»; електромонтажних робіт по ремонту мережі освітлення, силової мережі заземлення та вентиляції в хімічній лабораторії Калуського політехнічного коледжу; робот по ремонту технологічних трубопроводів виробництва Е і ПЕ; робіт по відновленню конструкцій корпусу 902 в осях 1-26 виробництва ВХ на відмітках +6,0 м +12,0 м за результатами обстеження визначення технічного стану корпусу: установка хлорування, установка ректифікації ДХЕ виробництва вінілхлориду та каустичної соди ТОВ «Карпатнафтохім», робіт по ремонту лабораторного обладнання ТОВ «Карпатнафтохім» згідно переліку.

Для виконання вищевказаних договорів з ТОВ «Карпатнафтохім» ТОВ «Дунайводбуд 17» було залучено для виконання відповідних робіт ТОВ «Тетрабусервіс» відповідно до договорів від 03.10.2011 р. №27, від 17.10.2011 р. №34 та ТОВ «Кафі» згідно договорів від 03.10.2011 р. №30, №31, від 10.10.2011 р. №33.

Виконання господарських зобов'язань позивача перед ТОВ «Карпатнафтохім» підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, для виконання договору субпідряду від 20.07.2011 р. №2007/02, укладеного між ТОВ «Фірма Рембудпостач» та ТОВ «Дунайводбуд 17» щодо робіт на установку та виробництво виробів з ПВХ потужністю 20 тис.тон/рік, позивачем було укладено договір від 22.08.2011 р. №15-А з ТОВ «Тетрабудсервіс» для виконання зазначених робіт.

Крім того, для виконання своїх господарських зобов'язань перед ПАТ «Концерн Стирол» щодо ремонту і заміни теплоізоляції аміачних трубопроводів, ремонти і заміни теплоізоляції технологічних трубопроводів, ремонту і заміни теплоізоляції паропроводів ТОВ «Дунайводбуд 17» уклало договір від 19.09.2011 р. №20-А з ТОВ «Тетрабудсервіс».

Договори з контрагентами ТОВ «Фірма Рембудпостач», ПАТ «Концерн Стирол» підтверджуються первинними документами, а саме: актами виконаних робіт, довідками про вартість будівельних робіт та затрати, рахунками-фактурами та податковими накладними.

Поряд з цим, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентом, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Позивач вважає господарські операції такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем документів вбачається, що виконані за цими договорами роботи, підтверджують ведення господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, однак відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення - рішення зазначене не було прийнято до уваги.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги твердження відповідача щодо наявності у ДПІ нової податкової інформації, яка не була досліджена адміністративним судом при винесенні рішення по справі №1570/2213/2012, оскільки надана відповідачем податкова інформація не є однозначним доказом нереальності господарських операцій ТОВ «Дунайводбуд-17» з ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Кафі» та не спростовує висновків суду, зроблених при вирішенні справи №1570/2213/2012.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що на час здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентами - постачальниками, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість (Т. 1 а.с. 145, 149-152, Т. 2 а.с. 49, 51, 53). Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків постачальником чи недостовірність його відомостей.

Поряд з цим, чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на формування валових витрат по операціях з ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Кафі», оскільки позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження господарської операції.

Також, колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на наявність у відповідача податкової інформації у вигляді постанови слідчого СУ ДПС податкової міліції від 20 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи стосовно невстановлених осіб за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України за фактом організації створення фіктивних підприємств у т.ч. ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Кафі», оскільки до теперішнього часу відповідачем не надано вироку, який набрав законну силу, у якому встановлюються обставини, на які посилається ДПІ. Адже, відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Дунайводбуд-17» та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.12.2013 року №0003742204.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, 24 квітня 2015 року на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 20.12.2013 року, з якого вбачається наявність підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням сторонами примирення на підставі податкового компромісу.

Так, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 51 КАС України, сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 194 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 113 КАС України, сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси.

У разі невиконання умов примирення однією із сторін суд за клопотанням іншої сторони поновлює провадження у справі.

Згідно з п. 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Згідно з п. 11 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до статті 102 цього Кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.

Предметом адміністративного спору є податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013 року №0003742204 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 814 412, 00 грн..

Таким чином, колегія суддів вважає, що до податкових зобов'язань, нарахованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Згідно з п. 8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Відповідно до п. 2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.

Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Колегія суддів виходить з того, що у матеріалах справи наявне рішення відповідача від 15 квітня 2015 року №8/15-54 щодо погодження застосування податкового компромісу по ТОВ «Дунайводбуд-17», з якого вбачається, що Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято рішення про погодження застосування процедури податкового компромісу відповідно до заяви ТОВ «Дунайводбуд-17» про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов'язань.

Крім того, позивачем сплачена узгоджена по податковому компромісу від 15 квітня 2015 року №8/15-54 сума податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 40720,6 грн., після чого загальна сума податку на прибуток у розмірі 773691,4 грн. вважається погашеною, що підтверджується платіжним дорученням №2150 від 16 квітня 2015 року та зазначеним рішенням про податковий компроміс.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що умови примирення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд-17» та Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області не суперечать вимогам закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо сторони досягли примирення.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи те, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року є законною та обґрунтованою, а обставина, яка є підставою для закриття провадження у справі, виникла після її ухвалення, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає визнанню нечинною, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. ст. 113, 157, 194, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, п. 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року - визнати нечинною, а провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд-17» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2013 року №0003742204 - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов