Ухвала суду № 43823615, 27.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2015 р. Справа № 876/9141/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: Завалишина Ю.О.

та представника відповідача: Юрченка Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові ДПС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року по справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

16.04.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2012 року №0001180804/15840.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що не погоджується з висновком податкового органу, викладеним в акті камеральної перевірки, оскільки суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних у лютому і вересні 2012 року ТзОВ «Фортуна-О» та ТзОВ «Мідема Трейд» правомірно включені позивачем до податкового кредиту жовтня 2012 року, що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 року №0001180804/15840.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що Перевіркою встановлено порушення ДТГО «Львівська залізниця» пункту 198.6 статті 198, статті 200, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, пункту 8 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2012.2011 року за № 1490/20228, а саме: занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22 158,01 грн., що підлягало сплаті до бюджету за жовтень 2012 року.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Юрченко Ю.А. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Завалишин Ю.О. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржується, не доведено факту заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22 158,01 грн., що підлягала сплаті до бюджету за жовтень 2012 року, тому податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № 0001180804/15840 є протиправним та підлягає скасуванню.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові ДПС (далі-СДПІ) було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Державним територіально-галузевим об'єднанням «Львівська залізниця» (далі - ДТГО «Львівська залізниця») у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, за результатами якої складено Акт № 25/33-00/01059900 від 19.12.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ДТГО «Львівська залізниця» пункту 198.6 статті 198, статті 200, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, пункту 8 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.11.2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2012.2011 року за № 1490/20228, а саме: занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22 158,01 грн., що підлягало сплаті до бюджету за жовтень 2012 року.

На підставі встановлених порушень СДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № 0001180804/15840, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 33 237,02 грн., у т.ч. за основним платежем - 22 158,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 079,01 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку та залишене без змін за результатами розгляду.

ДТГО «Львівська залізниця» до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість (далі ПДВ) за жовтень 2012 року та додатки до неї (в тому числі заяву із скаргою на контрагентів ТзОВ «Фортуна-О» та ТзОВ «Мідема Трейд»).

З Акту перевірки СДПІ встановлено, що контрагентом позивача ТзОВ «Фортуна-О» виписано податкову накладну від 16.02.2012 року № 1 на загальну суму 62 524,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 10 420,75 грн.) та контрагентом ТзОВ «Мідема Трейд» податкову накладну № 0102 від 20.09.2012 року № 0102 на загальну суму 109 087,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 181,30 грн.), які контрагентами не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено СДПІ у Акті перевірки, ДТГО «Львівська залізниця» по взаєморозрахунках з ТзОВ «Фортуна-О» не представлено документ, який підтверджує дату надходження податкової накладної від продавця (відсутній відтиск штемпеля на податковій накладній); у видатковій накладній не вказано дату та номер довіреності, що б підтверджувало факт отримання товару; згідно платіжного доручення списання коштів відбулось 17.07.2012 року, що є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту липня 2012 року.

По взаєморозрахунках з ТзОВ «Мідема Трейд» СДПІ встановлено, що ДТГО «Львівська залізниця» не представлено документ, який підтверджує дату надходження податкової накладної від продавця (відсутній відтиск штемпеля на податковій накладній); згідно видаткової накладної 20.09.2012 року товар отримано уповноваженою особою на склад, що є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту вересня 2012 року.

Враховуючи відомості Акту перевірки, на думку податкового органу заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період в якому відбувався факт списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або факт отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, а отримана податкова накладна повинна містити відтиск штемпеля, що підтверджувало б дату надходження податкової накладної від продавця.

Відповідно пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 201.6, 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Аналіз положень розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, окрім викладеного вище, дає підстави для висновку, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум ПДВ до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу та у разі отримання її у такому звітному періоді.

В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за покупцем протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Згідно з абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, заява зі скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Враховуючи викладене, пункт 198.2 статті 198 ПК України пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, а пункт 198.6 статті 198 ПК України передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Згідно з реєстром отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року податкова накладна від 16.02.2012 року № 1 від ТзОВ «Фортуна-О» та податкова накладна № 0102 від 20.09.2012 року від ТзОВ «Мідема Трейд», позивачем отримані 16.10.2012 року та 20.10.2012 року. На підставі зазначених накладних позивачем включено до податкової декларації за жовтень 2012 року суму ПДВ за лютий та вересень 2012 року в розмірі 22 158,01 грн..

Тому, у зв'язку із відсутністю у позивача вказаних податкових накладних в лютому та відповідно вересні 2012 року, право на включення таких сум ПДВ до податкового кредиту згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України у лютому та вересні 2012 року у ДТГО «Львівська залізниця» не виникло.

Відносно посилань відповідача на відсутність у позивача документального підтвердження дати надходження податкових накладних, а саме: листа з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля, колегія суддів погоджується з думкою першої інстанції.

Відповідно до пункту 10 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1002 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) у розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), ВМД, а також інші документи, на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг. Згідно з підпунктом 11.2 цього Порядку у графі 2 вказується дата отримання податкової накладної чи іншого документа, вказаного в підпункті 11.1 цього пункту.

А тому, у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних і має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість в поточному періоді.

Отже, дата отримання податкових накладних підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, які були складені відповідно до вимог Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та наданих відповідачу разом з податковою декларацією з ПДВ за відповідний період.

Викладене вище узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 22 грудня 2011 року у справі №К/9991/37434/11.

Окрім того, надсилання податкової накладної листом з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля не передбачене нормами ПК України, тому така вимога СДПІ є протиправною.

Відносно посилань СДПІ про відсутність у видатковій накладній дати та номера довіреності, що на думку податкового органу не підтверджує факт отримання товару, то такі не беруться судом до уваги, оскільки відсутність зазначених даних у видатковій накладній, не є підставою для висновку про позбавлення юридичної сили і доказовості зазначеного первинного документа.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у жовтні 2012 року були надані податкові накладні, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Отже, податковий орган не може робити висновків щодо даних, які не зазначені у податкових деклараціях платника податків.

Узагальнюючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ДТГО «Львівська залізниця» правомірно включено суми податку на додану вартість по податкових накладних від 16.02.2012 року № 1 та № 0102 від 20.09.2012 року, що отримані у жовтні 2012 року, до складу податкового кредиту жовтня 2012 року.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові ДПС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі №813/2927/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний