Ухвала суду № 43823430, 06.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 р. Справа № 876/7315/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліконт» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014р. по справі № 809/510/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліконт» до Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання дій при проведенні зустрічної звірки протиправними,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Геліконт» звернулося в суд з позовом до Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання дій при проведенні зустрічної звірки протиправними.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014р. по справі № 809/510/14 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліконт» - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ТзОВ «Геліконт» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, та з наведених в ній підстав з посиланням на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати оскаржувану постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, спір вирішено в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, оскільки сторони, будучи повідомленими про час та місце розгляду справ, явки представників в судове засідання не забезпечили.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі запиту Калуської ОДПІ від 20.03.2013 року №2056/7/22-1-147/3391, у відповідності до статті 73 Податкового кодексу України, відповідачем проведено зустрічну звірку ТзОВ "Геліконт" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків КП "Івано-Франківськводоекотехпром" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

Як вбачається з описової частини розділу 3 довідки від 08.08.2013 року, Калуською ОДПІ під час перевірки використано письмове пояснення і копії первинних документів ТзОВ "Геліконт", які надійшли до відповідача 05.08.2013 року за вх.№906/10, а також акт попередньої перевірки позивача №2209/22-0/35803413 від 23.10.2012 року "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ "Геліконт" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ "ТД "ББМ-Київ" за період з 01.01.2011 року по 31.07.2012 року".

Як встановлено перевіркою, на виконання договору поставки №19 від 31.03.2012 року, укладеного між ТзОВ "Геліконт" із КП "Івано-Франківськводоекотехпром", позивач виписав податкову накладну №7 від 08.05.2012 року на суму 14469,00 грн.; податкову накладну №9 від 16.05.2012 року на суму 16696,00 грн.; податкову накладну №16 від 21.05.2012 року на суму 6200,00 грн.; податкову накладну №9 від 11.06.2012 року на суму 11880,00 грн.; податкову накладну №34 від 19.06.2012 року на суму 2880,00 грн.; податкову накладну №33 від 19.06.2012 року на суму 7370,00 грн.; податкову накладну №22 від 28.08.2012 року на суму 4950,00 грн.; податкову накладну №12 від 28.02.2012 року на суму 12375,00 грн.; податкову накладну №4 від 20.12.2012 року на суму 24178,00 грн., провів їх по обліку і сформував податкові зобов'язання з податку на додану вартість, перелік яких із відповідними даними навів у довідці від 02.08.2013 року (а.с.14).

Матеріалами справи підтверджується, що із акту перевірки від 23.10.2012 року перевіряючий переніс у довідку від 08.08.2013 року дані про те, що Калуською ОДПІ встановлено порушення вимог частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ "Геліконт" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товари (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення статей 662, 655 і 656 Цивільного кодексу України. Перевіркою ТзОВ "Геліконт" по взаємовідносинах із ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" встановлено завищення податкових зобов'язань за лютий 2012 року в сумі 100 082,95 гривень, за березень 2012 року - 253317,73 гривень, за квітень 2012 року - 532695,21 гривень, за травень 2012 року - 414200,97 гривень, за червень 2012 року - 434378,00 гривень, за липень 2012 року - 575547,15 гривень.

За наслідками такої звірки 08.08.2013 року Калуською ОДПІ складено довідку №104/22-1/35803413, в якій сформовано висновок про те, що перевіркою ТзОВ "Геліконт" встановлено розбіжність з відомостями, отриманими від КП "Івано-Франківськводоекотехпром", яка мала правові відносини з платником податків.

Відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи державної податкової служби.

Положеннями п. 73.3 ст. 73 коментованого Кодексу визначено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Системний аналіз вказаних норм Закону вказує на те, що органи державної податкової служби наділені правом звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації та її документального підтвердження виключно з метою необхідності виконання покладених на контролюючі органи свої функцій і завдань. Такий запит повинен бути належним чином оформлений із обов'язковим зазначенням підстав для надіслання запиту.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що виключні підстави для надіслання письмового запиту визначені в абзаці 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а саме: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень підпункту 5 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків, серед іншого, у разі проведення зустрічної звірки.

Податковим кодексом України визначено, що однією із підстав для надіслання запиту є проведення зустрічної перевірки платника податку. У пункті 73.3 статті 73 коментованого Кодексу не встановлено будь-яких умов чи обмежень у надісланні письмово запиту під час проведення зустрічної перевірки. Підставою для проведення зустрічної перевірки, згідно вимог вказаного вище Порядку, є відповідний запит про проведення зустрічної звірки органу державної податкової служби (ініціатора), який надсилається органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, по якому необхідно здійснити зустрічну перевірку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Калуська ОДПІ отримала запит Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську від 20.03.2013 року за №2056/7/22-1-147/3391. У зазначеному запиті визначено, що у зв'язку з проведенням документальної планової виїзної перевірки КП "Івано-Франківськводоекотехпром" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, на підставі пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, необхідно провести зустрічну звірку ТзОВ "Геліконт" за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, яке перебувало у фінансово-господарських відносинах з КП "Івано-Франківськводоекотехпром" по першій ланці ланцюгу проходження товарно-матеріальних цінностей відповідно до укладених правочинів, а саме договорів поставки та відповідно до 9 податкових накладних.

На підставі такої вимоги відповідачем по питаннях, визначених ДПІ у м. Івано-Франківську, 17.07.2013 року підготовив відповідний письмовий запит № 834/10/22-1.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач формуючи 17.07.2013 року письмовий запит на отримання інформації та її документальне підтвердження по відносинах із КП "Івано-Франківськводоекотехпром", мав для цього усі правові підстави та не порушив норми пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві та письмових поясненнях вказує на те, що запит відповідача №834/10/22-1 від 17.07.2013 року не містить підстав для надання запиту.

Положеннями пункту 73.5 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що у письмову запиті № 834/10/22-1 від 17.07.2013 року відповідачем здійснено чітке посилання на пункт 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, зміст якого визначає проведення податковими органами зустрічних звірок даних суб'єктів господарювання для з'ясування реальності господарських відносин та повноти відображення в обліку платника податків щодо взаємовідносин із іншими платниками податків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у запиті також здійснено посилання на норми закону, відповідно до яких відповідач має право на отримання такої інформації - підпункт 20.1.6. пункту 20.1 статті 20 і пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що такого змісту запис у письмовій вимозі є достатнім для повідомлення платника податку про підстави надіслання запиту, а саме те, що проводиться зустрічна звірка (пункт 73.5 статті 75 Податкового кодексу України). Жодною статтею Податкового кодексу України і положеннями Поряду періодичного надання інформації не визначено обов'язку податкового органу детально розкривати зміст фактичної підстави для затребування інформації, в тому числі даних про орган державної податкової служби, який надіслав запит і ініціює проведення зустрічної звірки, всі реквізити запиту такого податкового органу.

Крім цього, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що зміст запиту від 17.07.2013 року в повній мірі відповідає встановленій формі такого письмового запиту, затвердженої Додатком №2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Положеннями абзацу 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, із змісту письмової відповіді позивача від 02.08.2013 року №01/08 та доданих копій документів, вбачається підтвердження про факт виписування 9 податкових накладних. Зазначено ким і коли проведено державну реєстрацію позивача як юридичної особи та вказано про те, що "всі зазначені документи надавались в Калуську ОДПІ при позаплановій перевірці Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліконт", яка проводилась з 12.10.2012 року по 16.10.2012 року".

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо порушення позивачем абзацу 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України в частині невиконання в повному обсязі законних вимог відповідача, визначених у письмовому запиті №834/10/22-1 від 17.07.2013 року.

Щодо доводів позивача про порушення Калуською ОДПІ визначеного порядку при складані довідки по результатах зустрічної звірки, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, в силу вимог абзаців 1 і 4 пункту 73.5 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, за результатами яких складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.03.2013 року відповідач отримав відповідний запит на проведення зустрічної звірки від ДПІ у м. Івано-Франківську, у визначений строк сформовано і вручено під розписку позивачу письмовий запит про надання інформації та документів на її підтвердження, в трьох денний строк з моменту отримання відповіді від позивача, 08.08.2013 року, складено довідку про результати зустрічної звірки. У зв'язку із відмовою посадових осіб позивача від підписання довідки від 08.08.2013 року перевіряючими складено акт про відмову від підпису та отримання довідки. В подальшому довідка зустрічної звірки відповідачем скерована ДПІ в м. Івано-Франківську.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відсутності порушення Калуською ОДПІ визначеного порядку при складання довідки по результатах зустрічної звірки, а відтак, у задоволенні вказаної частини позовних вимог відмовлено правильно.

Колегія суддів вважає, що не надання відповіді на запит податкового органу чи належної відповіді на такий запит не позбавляє права податкового органу на виконання власних повноважень із проведення зустрічної перевірки, а в силу вимог положень вказаного Кодексу, Порядку і Методики є його обов'язком.

Щодо позовних вимог ТзОВ "Геліконт" про визнання відсутності у відповідача компетенції щодо використання у Довідці від 08.08.2013 року юридичного терміну "правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними" у відношенні договорів, укладених ТзОВ "Геліконт", про визнання відсутності у відповідача компетенції встановлювати у Довідці від 08.08.2013 року факт порушення ТзОВ "Геліконт" ч.2 ст.215 ЦК України, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Як встановлено судом, в описовій частині позовної заяви і письмовому поясненні позивач, зазначає, що перевіряючим як уповноваженим представникам органів державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших фінансово-господарських операцій і правочинів фіктивними та нікчемними.

Положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України визначають загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, поняття недійсності правочину та правові наслідки недійсності правочину. В свою чергу, у довідці перевіряючий не вживає словосполучень і не викладає висновки про недійсність правочинів в період з січня 2011 року по грудень 2012 року, а здійснює цитування окремих вказаних вище висновків акта перевірки від 23.10.2012 року №2209/22-0/35803413 із посиланням на частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що відповідач у довідці зустрічної звірки від 08.08.2013 року №104/22-1/35803413 не визначав фінансово-господарські операції і правочини між ТзОВ "Геліконт" та КП "Івано-Франківськводоекотехпром" щодо поставки товарів в період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року фіктивними і нікчемними, позовні вимоги у цій частині також не підлягають до задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліконт», а відтак судом першої інстанції в задоволені позовних вимог відмовлено правильно.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліконт» суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліконт» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2014р. по справі № 809/510/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський