Постанова № 43823375, 23.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1212/15 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, за апеляційними скаргами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-1) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про:

- визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича щодо не включення ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню про відшкодування коштів за договором банківського вкладу від 03.07.2014 № 43693, укладеного між позивачем (ІПН НОМЕР_2) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ»;

- зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В засідання з'явились учасники процесу.

Представники апелянтів наполягали на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні оскаржуваного рішення.

Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 (вкладник) та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (банк) укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Вигідний альянс» від 03 липня 2014 року №43693, за яким банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 16 000,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 03 жовтня 2014 року та зобов'язується сплачувати проценти за його користування.

Відповідно до п.п. 2.1.2, 2.1.3 п. 2.1 договору банк зобов'язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути вкладнику суму вкладу та нараховані проценти; у разі якщо вкладник не звертається до банку за отриманням вкладу при настанні дати повернення вкладу цей договір вважається продовженим (пролонгованим) на той самий строк.

Як підтверджує квитанція №ТR.57991.1107.130 від 03.07.2014 року на вкладний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 16 000 доларів США, що еквівалентно 189 457,74 грн.

Разом з тим, на підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 року №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 року №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС», згідно з яким з 15.08.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Гончарова С.І.

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 року №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13.11.2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» строком на 1 рік з 13.11.2014 року по 12.11.2015 року.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21.11.2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ»; для отримання коштів вкладники ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Альфа-Банк»; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Дізнавшись про відсутність його в Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся до Уповноваженої особи із заявою, у якій просив включити його до переліку (реєстру) вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом.

За результатами розгляду звернення позивача Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у листі від 12.12.2014 року №001/2422 повідомила, що договір банківського вкладу від 03.07.2014 року №43693, укладений між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», та операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 228 Цивільного кодексу України.

Вважаючи протиправними бездіяльність та рішення відповідачів щодо не включення його до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452) визначено обов'язок уповноваженої особи Фонду щодо забезпечення перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

Цією ж статтею визначено підстави за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону №4452 Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Матеріалами справи підтверджується, що уповноваженою особою Фонду було вжито заходів щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемних. Для чого наказом від 30.10.2014 року було створено Комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів). За результатами роботи вказаної комісії 10.11.2014 року було складено протокол, яким запропоновано уповноваженій особі Фонду визнати нікчемними правочини (договори), перелік яких наведено в Додатку №1, який є невід'ємною частиною протоколу.

З урахуванням висновків Комісії, уповноваженою особою наказом від 18.11.2014 року №6 було визнано нікчемним низку правочинів, зокрема і правочин за участю позивача.

Під час проведення перевірки правочинів, було встановлено, що основною метою проведення цих транзакцій за участю співробітників банку є створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду гарантування на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.

У зв'язку з цим, позивача поінформовано, що договір між ПАТ «КБ «УФС» від 03.07.2014 року №43693, операції з внесення та перерахування коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними.

Крім того, у вказаному вище листі, було звернуто увагу позивача, що 26.11.2014 року Банком подана заява про відкриття кримінального провадження до органів МВС України.

З матеріалів справи також вбачається, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок так званого «дроблення» депозитного рахунку одного клієнта, на якому була розміщення значна сума коштів, загальний розмір якої складав 304 000 доларів США. Прізвище цих клієнтів становить банківську таємницю в розумінні ст. ст. 60-62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Також, надана довідка підтверджує, що протягом дня з інтервалом в десятки хвилин було зареєстровано внесення готівкових коштів в сумі 304000 доларів США, що відповідає розміру виданої суми.

Підтвердженням протиправних дій посадових осіб Банку є також порушення вимог п. 8 постанови Правління НБУ №328 від 30.05.2014 року відповідно до якої банки зобов'язанні обмежувати видачу готівкових коштів в національній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 150 000 гривень на добу на одного клієнта.

Оцінюючи докази по справі у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що Уповноваженою особою Фонду правомірно не включено позивача до переліку вкладників, і як наслідок Фондом не включено позивача до загального реєстру вкладників і не відшкодовано кошти за рахунок Фонду у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Вищевикладене судом першої інстанції не було враховано під час вирішення справи по суті, що свідчить про порушення норм матеріального права і є підставою для скасування рішення.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2015 року - скасувати та прийняти нову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 28.04.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 28.04.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.