Ухвала суду № 43823349, 23.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3942/14 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

при секретарі судового засідання Рипік О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарбовий завод «Аврора» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, за участю третьої особи: Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2014 року № 00002502301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2005 року між позивачем та Черкаською міською радою укладено договір оренди землі, зареєстрований в Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» при Держкомземі України, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 09.09.2005 року № 040577500140.

Відповідно до даного договору, орендодавець (Черкаська міська рада) на підставі рішення Черкаської міської ради від 07.07.2005 року № 8-403 надає, а орендар (ТОВ «ЛЗ «Аврора») приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться по вулиці Будіндустрії, 3, загальною площею 46088,9 кв.м.

Згідно з розділом 2 «Порядку встановлення розмірів річної орендної плати за землю в м. Черкаси», затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2010 року № 5-657 встановлено розміри орендної плати у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

14.02.2014 року Черкаською міською радою та позивачем підписані зміни до Договору оренди земельної ділянки від 11.08.2005 року згідно яких річна орендна плата за користування земельною ділянкою по вул. Будіндустрії, 3 встановлювалась з 01.01.2012 у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 257937грн. - 46088 кв.м. земель промисловості (п. 2 змін до договору). Обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з врахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації визначених законодавством (п. 3 змін до договору).

Також з матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 30.07.2014 року № 1234 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності та повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.05.2012 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлені актом від 06.08.2014 року № 279/23-01-22-06/32741978.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 288.1, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, а саме: занижено податкове зобов'язання по орендній платі за землю на загальну суму 107300 грн. 04 коп.

На підставі фактів встановлених перевіркою відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19.08.2014 року № 00002502301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ЛЗ «Аврора» по орендній платі за землю в розмірі 134125 грн. 05 коп.

Вважаючи, що дане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем протиправно, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-ХІV, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 21 зазначеного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

У відповідності до п. 7.3 ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Зі змісту пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно п. 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, тобто для земель промислового призначення не може бути меншою трьох відсотків нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 21 Закону №161-XIV передбачено можливість внесення змін до розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.

Позивач та третя особа скористались наданим правом та 14.02.2014 уклали зміни до Договору оренди земельної ділянки від 11.08.2005 року згідно яких річна орендна плата за користування земельною ділянкою по вул. Будіндустрії, 3 встановлювалась з 01.01.2012 року у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладання договору становить 257937грн. - 46088 кв. м. земель промисловості (п. 2 змін до договору).

Доказів оскарження в судовому порядку вказаного договору, або окремих його положень, у зв'язку з невідповідністю нормам чинного законодавства, відповідачем до суду не надано.

Також з листів від 21.03.2014 року № 2831-01-21, від 03.04.2014 року №3555-01-25 та від 16.02.2015 року № 215/18-08 Черкаської міської ради вбачається, що змінами до договору оренди землі від 14.02.2014 року (які пройшли державну реєстрацію) визначені періоди та ставки для нарахування орендної плати; заборгованість позивача перед Черкаською міською радою за оренду землі станом на 16.02.2015 року відсутня; переплата ТОВ «ЛЗ «Аврора» на 01.03.2014 року складає 306838 грн. 65 коп., рада не заперечує проти її зарахування в рахунок майбутніх платежів за оренду землі.

29.05.2014 року позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік для приведення розрахунків у відповідність до договору оренди та змін до нього.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що Державна податкова служба відповідно до пп. 191.1.1. ст. 191 ПК України наділена повноваженнями здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Водночас, ініціативою вносити зміни до договорів оренди землі згідно з приписами ст. 12, 80, 83 ЗК України, ст. 21 Закону №161-XIV наділена одна із сторін цих договорів, якими в даному випадку є - Черкаська міська рада, з однієї сторони та ТОВ «ЛЗ «Аврора», з іншої.

Згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 11.06.2013 року за наслідками перегляду постанови Вищого адміністративного суду України у зв'язку з неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм щодо сплати орендної плати за землю касаційним судом, орган державної податкової служби не може здійснювати владні (управлінські) функції, шляхом втручання у відносини сторін договору оренди землі, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умовам чинного законодавства України. Тому, хоча зміна розміру земельного податку відповідно до норм ПК України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати, шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак відповідного донарахування податковим органом суми грошового зобов'язання з орендної плати із застосування штрафних санкцій за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються вимоги його апеляційної скарги, і не довів правомірності своїх дій.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакофарбовий завод «Аврора» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, за участю третьої особи: Черкаської міської ради про визнання протиправним та скасування податкового - повідомлення рішення - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А. Г. Степанюк

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.