Ухвала суду № 43822961, 15.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2015 рокусправа № 804/12366/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року по справі № 804/12366/14 за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ", в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за 2011-2013 роки у розмірі 69 308,84 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" (код ЄДРПОУ 00373882, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 11, індекс 49051) на користь Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 21928864, м. Дніпропетровськ, вул. Б.Хмельницького, 14-а, індекс 49051, р/р 25601303013178 в Дніпропетровському обласному управлінні ВАТ Державний ощадбанк, МФО 305482) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у розмірі 69 308,84грн. (шістдесят дев'ять тисяч триста вісім гривень 84 копійки).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені докази по справі.

Позивачем подані заперечення на апеляційну скаргу згідно яких, на думку позивача, апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав її необґрунтованості.

В судовому засіданні представник відповідача підтримував доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, представник позивача - доводи позовної заяви, просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами, що Публічне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ» (код ЄДРПОУ 00373882) зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровську як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, працівнику відповідача ОСОБА_1 на підставі п. п. "б" - "з" ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", якою визначені умови призначення пільгових пенсій за віком та перелік осіб, які мають право на такі пенсії, було призначено та виплачувалась пенсія за віком на пільгових умовах (робота за Списком №2), що підтверджується: копією розпорядження про призначення пільгової пенсії цьому пенсіонеру від 07.04.2011р. №166400, розрахунком його стажу, в тому числі пільгового; копією довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (а.с.32-34).

При цьому з означеної довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, виданої ЗАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ, вбачається, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на цьому підприємстві та виконував роботи з обслуговування аміачно-холодильних установок за професією машиніста холодильних установок 5-го розряду, що передбачена Списком №2.

З моменту призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії у квітні 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі міста Дніпропетровська здійснювалася виплата такої пенсії на рахунок цього пенсіонера.

Проте розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії вищевказаній особі у 2011-2013р.р. позивачем не формувався та відповідачеві не надсилався, зазначені обставини склалися через збій в роботі комп'ютерної програми, за допомогою якої в електронному режимі формуються розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. У зв'язку із цим ОСОБА_1 і не був зазначений серед інших осіб у таких розрахунках, що формувалися протягом 2011-2013р.р. та направлялися ПАТ «Кондитерська фабрика «А.В.К.» м. Дніпропетровськ.

При перевірці у квітні 2014 року пенсійної справи ОСОБА_1 вказану помилку було виявлено, сформовано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій із зазначенням в них відомостей по ОСОБА_1 за 2011-2013р.р. і надіслано їх разом із листом від 30.04.2014р. за вих. №4137/02/40 на адресу відповідача (а.с.5-10,42-46), які були отримані відповідачем 05.05.2014 року (а.с.13).

З наданих позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, а також з довідок про заборгованість відповідача перед позивачем за 2011-2013р.р. вбачається, що загальна сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за 2011-2013р.р. станом на час розгляду справи складає 69 308,84грн. (а.с.3,4,31).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що розрахунки УПФУ фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем, оскільки не були оскаржені, а отже є обов'язковими для виконання і підлягають сплаті.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція №21-1).

Дана Інструкція №21-1 розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції №21-1 ця Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розділ 6 Інструкції №21-1 визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до положень статті 1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вказаної норми права страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частина п'ятнадцята статті 106 Закону №1058 визначає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Колегія суддів, на підставі вищенаведеного доходить висновку, що заборгованість перед органами Пенсійного фонду України з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та недоїмка зі сплати страхових внесків не є тотожними поняттями, оскільки страховий внесок не є пенсією, призначеною на пільгових умовах, а тому пенсійні органи, звертаючись до суду з позовами про стягнення зазначеної різниці повинні додержуватися вимог ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, у позивача з 2011 року виникли підстави для звернення з адміністративним позовом до суду, але вказаним правом він скористався лише 14 липня 2014 року, тим самим порушивши шестимісячний строк на звернення до суду.

Згідно до п.9 ч.1 ст. 155 КАС України позовна заява залишається без розгляду, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними

Поважності причин пропуску строків, встановлених ст. 99 КАС України, до суду позивачем не було надано.

А отже, доводи апеляційної скарги щодо прострочення шестимісячного строку оскарження, який встановлено ст. 99 КАС України знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при вирішенні справи судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України вказані обставини є підставою для скасування постанови і ухвалення нового рішення про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 155, 160, 196, 198, 203, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К» м. Дніпропетровськ на постанову дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року по справі № 804/12366/14 - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року по справі № 804/12366/14 - скасувати.

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «А.В.К» м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай