Постанова № 43819778, 23.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015 року Справа № 904/10072/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача-1: адвокат Заіменко Д.В., адвокатська угода про представництво та захист інтересів перед третіми особами у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах № б/н від 01.04.2015 року,

від позивача-2: представник Заіменко Д.В., довіреність № 158 від 18.02.2014 року,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: представник ОСОБА_2, довіреність № 1304 від 16.10.2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 року у справі № 904/10072/14

за позовом

позивача-1: ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

позивача-2: ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ

до

відповідача-1: ОСОБА_6, м. Київ

відповідача-2: ОСОБА_3, м. Київ

про стягнення матеріальних збитків в розмірі 2 743 980, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (позивач-1), ОСОБА_5 (позивач-2) звернулись до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_6 (відповідача-1), ОСОБА_3 (відповідача-2) про стягнення солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на свою користь в рівних частинах матеріальних збитків у розмірі: 1 577 000, 00 грн. - за виконані роботи, 378 480, 00 грн. - дольова участь у створеному проекті, 788 500, 00 грн. - штраф, а всього матеріальних збитків (шкоди) у загальній сумі 2 743 980, 00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 року у справі № 904/10072/14 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено; стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь солідарних кредиторів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 1 577 000, 00 грн. коштів за виконані роботи, 378 480, 00 грн. коштів дольової участі у проекті, 788 500, 00 грн. штрафу; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 по 24 115, 83 грн. витрат по сплаті судового збору з кожного; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області по 4 237, 46 грн. судового збору з кожного.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачами зобов'язань, передбачених п.п. 3.1.2., 3.1.3. Меморандуму, укладеного між відповідачами (за Меморандумом стороною-2) та позивачами (за Меморандумом стороною-1), щодо переоформлення в Державному департаменті інтелектуальної власності свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_5, а також щодо переоформлення у реєстратора Imena.Ua доменних імен Інтернет-ресурсів, вказаних в п. 2.1.1. даного Меморандуму, на створене згідно з п. 3.1.1. товариство з обмеженою відповідальністю, у зв'язку з чим дійшов висновку про односторонню відмову відповідачів (сторони-2) від виконання умов Меморандуму, що, в силу положень п. 5.2. Меморандуму, спричиняє виникнення у сторони-2 (відповідачів) зобов'язання повернути стороні-1 (позивачам) повну суму сплачених нею згідно п. 3.1.4. Меморандуму грошових коштів, а також повну суму грошових коштів за виконані стороною-1 (позивачами) роботи згідно п.п. 3.1.5., 3.1.6, 3.1.7. Меморандуму на підставі підписаних актів. Окрім того, встановивши, що в листопаді 2013 року рішеннями загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.У.А." позивачів було виключено зі складу учасників цього товариства та звільнено позивача-1 з посади директора товариства, які в подальшому у судовому порядку визнані недійсними зі скасуванням реєстраційних дій, проведених на підставі відповідних рішень, що у сукупності зі встановленими судом обставинами щодо визнання недійсним в судовому порядку договору про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгівельну марку "Клумба" та скасування перереєстрації доменного ім'я klumba.ua свідчать про те, що з листопада 2013 року позивачів навмисно було усунуто від контролю за використанням вказаного інтернет-ресурсу та торгівельної марки, які в той час продовжували працювати, та приносити відповідний дохід, місцевий господарський суд дійшов висновків про наявність факту приховування стороною-2 Меморандуму доходів, які пов'язані з Інтернет-ресурсами і спільним проектом в цілому, про існування підстав для застосування у спірних відносинах п. 5.3. Меморандуму та стягнення з відповідачів на користь позивачів заявленої до стягнення суми штрафу. При цьому, зважаючи на те, що за умовами укладеного сторонами Меморандуму предмет зобов'язання сторони-2 (відповідачів) та право вимоги сторони-1 (позивачів) є неподільними, застосувавши положення ст. 541 ЦК України, місцевий господарський суд вбачав підстави вважати, що заявлені до стягнення суми підлягають стягненню з відповідачів солідарно на користь солідарних кредиторів - позивачів. Також у оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд дійшов висновку, що спір у даній справі не є таким, що виник з корпоративних відносин, оскільки спірні правовідносини сторін не передбачають виникнення, зміну чи припинення корпоративних прав; за своєю правовою природою укладений сторонами Меморандум є договором простого товариства, про що, зокрема, свідчить наявність домовленості сторін щодо об'єднання своїх вкладів та спільних дій з метою одержання прибутку й досягнення інших цілей. Разом з тим, врахувавши, що дана справа приймалась господарським судом до свого провадження саме як корпоративний спір, що підлягав вирішенню за місцем знаходження господарського товариства - ТОВ "КЛУМБА.У.А.", про що, в тому числі, було зазначено в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 12.12.2014 року, в якій, виходячи з характеру спірних правовідносин та суб'єктного складу сторін, було зроблено висновок щодо віднесення даного спору саме до корпоративних, місцевий господарський суд вважав, що дана справа була прийнята ним до провадження з додержанням правил підсудності, а зміна її підсудності, в тому числі внаслідок фактичної зміни (доповнення) позивачами підстав позову, яка фактично відбулася саме в процесі розгляду справи та зумовлена встановленням в процесі розгляду справи, що спірні правовідносини не стосуються корпоративних відносин сторін, в силу положень ч. 3 ст. 17 ГПК України є підставою для розгляду справи господарським судом Дніпропетровської області. Відносно можливості вирішення даного спору як такого, що не пов'язаний з корпоративними відносинами, в господарському суді місцевий господарський суд також зазначив, що позивачі та відповідачі є зареєстрованими суб'єктами підприємницької діяльності, а спірні відносини передбачають здійснення сторонами діяльності, спрямованої на отримання прибутку, відтак, вбачав підстави дійти висновку, що характер правовідносин і суб'єктний склад сторін у даній справі відповідають вимогам ст.ст. 1, 21 ГПК України і даний спір є підвідомчий господарським судам України. При цьому судом в оскаржуваному рішенні позивачі та відповідачі зазначені як фізичні особи-підприємці.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, ОСОБА_3 просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм процесуального права відповідач-2 вбачає в тому, що провадження у даній справі порушено за відсутності доказів оплати позивачами судового збору за подання позовної заяви у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", не було зобов'язано позивачів доплатити судовий збір в подальшому та не надано позивачам для цього процесуального часу, зі збігом якого у разі невиконання ними вимог суду щодо доплати судового збору суд мав підстави залишити позов без розгляду. Також, за доводами відповідача-2, порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм процесуального права полягає у тому, що спір у даній справі не є спором, що виник з корпоративних відносин, та не підсудний господарському суду. Щодо наведеного відповідач-2 зазначає, що заявлені позивачами вимоги ґрунтуються на умовах укладеного між позивачами та відповідачами Меморандуму, який у розумінні законодавства України не є установчим документом товариства та не може містити у собі правила, які регулюють відносини між учасником та товариством; разом з тим, у позовній заяві не наведено жодної вимоги позивачів, як учасників товариства, до товариства. За таких обставин, на думку відповідача-2, товариство не має жодного відношення до відносин між фізичними особами у сфері їх цивільно-правової діяльності та діяльності з виконання умов Меморандуму, а взаємовідносини сторін, що виникли з моменту підписання сторонами Меморандуму (цивільного правового договору), є цивільними, а не корпоративними. Відповідач-2 не погоджується з твердженням місцевого господарського суду і про те, що дана справа прийнята судом до провадження з додержанням правил підсудності, яке мотивоване наведеним в ухвалі від 12.12.2014 року висновком Дніпровського районного суду м. Києва щодо віднесення даного спору до корпоративних. Відповідні заперечення відповідача-2 ґрунтуються на тому, що позов, який було подано до Дніпровського районного суду м. Києва, та позов, за яким порушено провадження у даній справі, є різними за підставами. Окрім того, на думку відповідача-2, визначальними для господарського суду мають бути норми закону, а не зазначена ухвала суду. Відповідач-2 вбачає також підстави вважати, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку стосовно правосуб'єктності сторін даного спору, оскільки спір, що вирішується у даній справі виник між фізичними особами, позов подано позивачами - фізичними особами та до відповідачів - фізичних осіб, сторонами Меморандуму виступали фізичні особи, тоді як у оскаржуваному рішенні суд зазначив позивачів та відповідачів фізичними особами-підприємцями.

Відповідач-2 не погоджується і з правовою оцінкою місцевим господарським судом обставин справи. Зокрема, відповідач-2 не погоджується з висновком місцевого господарського суду про невиконання відповідачами п.п. 3.1.2. та 3.1.3. Меморандуму щодо переоформлення свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_5, а також доменних імен Інтернет-ресурсів, вказаних у п. 2.1.1. Меморандуму, на створене товариство з обмеженою відповідальністю та не вважає, що такий висновок слідує з рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, яким визнано недійсним договір про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгівельну марку "ІНФОРМАЦІЯ_1", не вважає визнання недійсним зазначеного договору відмовою відповідачів від виконання умов Меморандуму. Одностороння відмова від договору і визнання договору недійсним, на думку відповідача-2, є різними юридичними актами, що спричиняють різні правові наслідки; жодних документів про односторонню відмову від Меморандуму відповідачі не подавали та у повному обсязі виконали умови Меморандуму щодо передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгівельну марку, на підтвердження чого між сторонами Меморандуму складений відповідний акт від 01.10.2011 року. Окрім того, за доводами відповідача-2, відповідачем-1 оскаржено до суду умови укладеного договору, а не сам договір, який, на думку останнього, укладено з суттєвими порушеннями умов чинного законодавства. Відповідач-2 не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для застосування передбаченої п. 5.3. Меморандуму відповідальності у вигляді штрафу, оскільки вважає, що позивачами не надано жодного доказу отримання та приховування коштів відповідачем-2. Також, відповідач-2 зазначає, що згідно змісту акту від 01.10.2011 року, який є підсумком виконання Меморандуму його сторонами, після його підписання чинними залишаються лише п.п. 2.1.5 та 3.1.8.; решта пунктів Меморандуму припинила свою дію. Отже, за доводами відповідача-2, після складання акту в підтвердження умов виконання Меморандуму посилання позивачів на невиконання відповідачами його умов є безпідставним. Щодо вказівки місцевого господарського суду на наявність судового спору про виключення позивачів зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА", відповідач-2 зазначає, що відповідачі не мають відношення до порушення корпоративних прав позивачів, пов'язаних з втратою їх права участі в товаристві. Відповідач-2 не погоджується і з твердженням місцевого господарського суду про те, що Меморандум є договором простого товариства.

Позивач-1 та позивач-2 відповідно до наданого відзиву на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечують, оскаржуване рішення суду вважають обґрунтованим та прийнятим при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, в задоволенні апеляційної скарги просять відмовити. В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги позивачі посилаються на ті обставини, що між сторонами у справі було укладено Меморандум (угоду про співробітництво), яким визначені порядок та умови створення, а також фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА". За доводами позивачів, на виконання умов Меморандуму (п.п. 3.1.4., 3.1.5.) ними було перераховано в період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року на користь відповідачів 24 000 доларів США в якості грошової дольової участі позивачів у створеному проекті та в період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року виконано роботи по рефакторингу Інтернет-ресурсів на суму 100 000 доларів США. При цьому на момент укладення Меморандуму відповідачі гарантували позивачам надання повної інформації щодо існуючих та новостворених грошових коштів на рахунках, що належать до Інтернет-ресурсів, та складають прибуток від їх діяльності. Однак в подальшому, як стверджують позивачі, відповідачі в односторонньому порядку відмовилися від виконання умов Меморандуму з початку шляхом неправомірного позбавлення позивачів корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА", а потім у судовому порядку визнали недійсним договір на оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку, наслідком чого стало поновлення за відповідачем-2 права володіння торговельною маркою Клумба та доменним ім'ям klumba.ua. Оскільки положеннями Меморандуму передбачені правові наслідки односторонньої відмови відповідачів від умов Меморандуму у вигляді обов'язку відповідачів повернути позивачам повну суму сплачених позивачами коштів, передбачену п. 3.1.4. Меморандуму, тобто 24 000 доларів США, а також повну суму грошових коштів за виконану відповідачами роботу згідно з п.п. 3.1.5., 3.1.6., 3.1.7. Меморандуму, тобто 100 000 доларів США, а у зв'язку з односторонньою відмовою відповідачів від виконання умов Меморандуму та одноособовим користуванням торговельною маркою ІНФОРМАЦІЯ_1 та доменним ім'ям ІНФОРМАЦІЯ_2, як наслідок, скеруванням грошових коштів від спільного проекту на користь відповідачів, згідно п. 5.3. Меморандуму у відповідачів виникає обов'язок сплатити на користь позивачів штраф у сумі 50 000 доларів США, позивачі і звернулись з позовом до суду про стягнення з відповідачів наведених сум у гривневому еквіваленті, а саме про стягнення 2 743 980, 00 грн. Щодо правової природи укладеного між сторонами по справі Меморандуму позивачі вважають, що наведена угода містить ознаки різних за суттю договорів: засновницького договору, договору про спільну діяльність, договору простого товариства, договору підряду та інвестиційного договору. На думку позивачів, є безпідставним посилання відповідача-2 щодо припинення договірних зобов'язань сторін про подальше співробітництво після створення Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" та підписання акта від 01.10.2011 року, оскільки метою укладення Меморандуму був розвиток існуючого проекту та подальше спільне отримання додаткового прибутку від оновленого за рахунок позивачів сайту, чого самостійно, без участі позивачів відповідачі досягти не могли, не маючи відповідного фаху у програмуванні. Окрім того, позивачі вважають, що факт подальшої співпраці за проектом сторони Меморандуму зафіксували і Додатком № 1 до нього, відповідно до якого погодили, що головними цілями проекту є збільшення прибутку та його щомісячна виплата на користь сторін. На думку позивачів, даний факт спростовує твердження відповідача-2 відносно належного виконання усіх умов Меморандуму, а подальші узгоджені неправомірні дії відповідачів привели до односторонньої відмови від виконання угоди, приховання спільного прибутку від проекту та скерування його виключно на свою користь. Окрім того, позивачі вважають, що місцевим господарським судом вірно встановлено факт підвідомчості спору господарському суду та факт господарських відносин між сторонами як фізичними особами-підприємцями. За доводами позивачів, виходячи з предмета позову, ними, як засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА", пред'явлено вимоги до співзасновків цього товариства - відповідачів про стягнення матеріальних збитків, що завдані протиправною підприємницькою діяльністю відповідачів, як співзасновників товариства, та якими здійснено дії щодо незаконного привласнення майна, корпоративних прав позивачів, як співзасновників товариства, що зумовлює виникнення між сторонами спору, пов'язаного із здійсненням корпоративних відносин, які виникли між учасниками (засновниками) товариства та пов'язані із діяльністю цього товариства. В той же час, позивачі зазначають і про правомірність визначення місцевим господарським судом спірних правовідносин як таких, що не є корпоративними, внаслідок фактичної зміни (доповнення) позивачами підстав позову, однак що не впливає на підсудність справи господарському суду Дніпропетровської області.

Відповідач-1 відповідно до наданого відзиву на апеляційну скаргу погоджується з доводами відповідача-2, наведеними в апеляційній скарзі, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. За доводами відповідача-1, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що спір у даній справі не є таким, що виник з корпоративних відносин, а територіальна підсудність даної справи має визначитись за правилами ст. 15 ГПК України, тобто за місцезнаходженням відповідачів, однак при цьому вважав за можливе продовжити розгляд справи, посилаючись на зміну підсудності в процесі розгляду справи та керуючись при цьому ч. 3 ст. 17 ГПК України. Разом з тим, на думку відповідача-1, застосування ч. 3 ст. 17 ГПК України, виходячи з її змісту, можливе в тому випадку, коли справа прийнята господарським судом з додержанням правил підсудності. Однак, як вважає відповідач-1, подана позивачами - фізичними особами позовна заява до відповідачів - фізичних осіб, вимоги якої ґрунтуються на договорі про співробітництво, укладеному між фізичними особами, предметом якого є надання послуг однією стороною договору іншій, взагалі не підлягала прийняттю до розгляду господарським судом, відповідно, суд не мав правових підстав для застосування положень ч. 3 ст. 17 ГПК України. Відповідач-1 оскаржуване рішення місцевого господарського суду просить скасувати повністю та припинити провадження у справі.

У жодне із судових засідань, призначених для розгляду апеляційної скарги, відповідач-1 не з'явився особисто та не забезпечив явку свого повноважного представника. Про дату, час та місце проведення судових засідань відповідач-1 повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи.

Виходячи з наведеного, а також враховуючи надання відповідачем-1 відзиву на апеляційну скаргу, неявка відповідача-1 або його повноважного представника у судове засідання не перешкоджає перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду у даній справі.

Апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги з 02.04.2015 року на 16.04.2015 року, з 16.04.2015 року на 23.04.2015 року.

У судовому засіданні 23.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та представника відповідача-2, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2010 року ОСОБА_5, ОСОБА_4 (Сторона-1) та ОСОБА_6, ОСОБА_3 (Сторона-2) укладено Меморандум (угоду про співробітництво) (а.с. 18-21, т. 1).

Відповідно до вступної частин Меморандуму він є документом, який фіксує та визначає юридичну сторону взаємовідносин по співробітництву між його учасниками; підписуючи цей Меморандум сторони зобов'язуються не допускати порушень встановлених ним зобов'язань, дотримуватись встановлених ним принципів, у всіх своїх наступних діях вважати положення Меморандуму пріоритетними та не порушувати їх, дотримуватись правил конфіденційності та пріоритету щодо один одного.

Як передбачено п. 2.1. Меморандуму, його предметом є визначення та реалізація положень про співробітництво між Сторонами у сфері інтернет-технологій, реалізація спільного інтернет-проекту.

Відповідно до п. 2.1.1. Меморандуму його сторони дійшли домовленості на базі існуючих Інтернет-ресурсів, розміщених за адресами: ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 ІНФОРМАЦІЯ_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 (далі - Інтернет-ресурси), торгової марки "КЛУМБА", які належать Стороні-2, та фінансування Сторони-2, а також за рахунок виробничо-технічної участі і фінансування Сторони-1, спільно реалізувати розвиток вказаних Інтернет-ресурсів та торгової марки з метою додаткового залучення рекламодавців та отримання додаткового прибутку, починаючи з жовтня 2010 року.

Згідно з п.п. 2.1.2., 2.1.3. Меморандуму Сторона-2 підтверджує, що є власником в особі ОСОБА_3 торгової марки "ІНФОРМАЦІЯ_9" на підставі свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_5, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 10.06.2010 року, а також Сторона-2 підтверджує, що є законним власником доменних імен Інтернет-ресурсів, зареєстрованих в компанії Imena.Ua.

Сторона-1, зі свого боку, підтверджує, що має грошові кошти, а також необхідний досвід та знання у сфері розробки Інтернет-ресурсів, достатній для реалізації визначеного угодою проекту (п. 2.1.4. Меморандуму).

За змістом п. 2.1.5. Меморандуму, Сторони домовились, що увесь отриманий прибуток, включаючи кошти, отримані від розміщення третіми особами реклами на Інтернет-ресурсах, прибуток від торгівельної діяльності через вказаний Інтернет-ресурс, в процесі реалізації спільного проекту з моменту укладення даної угоди буде розподілений між Сторонами наступним чином: Сторона-1 отримує 50% прибутку, Сторона-2 отримує 50% прибутку.

Увесь створений з моменту підписання Меморандуму програмний код та зміст баз даних є спільною власністю Сторін. Жодна із Сторін не має права на використання жодного програмного коду та змісту бази даних, отриманих в результаті роботи над проектом, без погодження з іншою Стороною (п. 2.1.7. Меморандуму).

Пунктом 3 Меморандуму його Сторони визначили порядок та механізм виконання умов Меморандуму.

Відповідно до п. 3.1. Меморандуму виконання його Сторонами здійснюється наступним чином:

Сторони спільно зобов'язуються у строк до 06.10.2010 року заснувати товариство з обмеженою відповідальністю в місті Дніпропетровську з визначенням частки кожного з учасників у розмірі 25% від статутного капіталу; учасники товариства з обмеженою відповідальністю: ОСОБА_5 - частка в статутному капіталі 25%, ОСОБА_4 - частка в статутному капіталі - 25%, ОСОБА_6 - частка в статутному капіталі 25%, ОСОБА_3 - частка в статутному капіталі 25% (п. 3.1.1.);

Сторона-2 зобов'язується в строк до 20.10.2010 року переоформити в Державному департаменті інтелектуальної власності на створене згідно з п. 3.1.1. угоди товариство з обмеженою відповідальністю свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_5 (п. 3.1.2. Меморандуму);

Сторона-2 зобов'язується в строк до 20.10.2010 року переоформити у реєстратора Imena.Ua на створене згідно з п. 3.1.1. угоди товариство з обмеженою відповідальністю доменні імена Інтернет-ресурсів, вказаних в п. 2.1.1. даного Меморандуму (п. 3.1.3.);

Сторона-1 зобов'язується в період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року щомісяця, починаючи з жовтня 2010 року, до 10 числа поточного місяця вносити на користь Сторони-2 грошові кошти у розмірі 2 000 доларів США для забезпечення реалізації спільного проекту Сторін. Зазначені кошти Сторона-2 отримує в якості грошової дольової участі Сторони-1 у вже створеному проекті в період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року включно. Загальна сума фінансування становить 24 000 доларів США (п. 3.1.4. Меморандуму);

Сторона-1 в період з жовтня 2010 року по липень 2011 року щомісяця, спираючись на свій досвід та знання, виконує роботи по рефакторингу Інтернет-ресурсів (п. 3.1.5. Меморандуму);

Щомісяця, в строк до 5 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з листопада 2010 року, Сторони зобов'язуються підписувати акт виконаних робіт по спільному проекту. Зазначеним актом фіксується перелік та об'єм виконаних Стороною-1 робіт (п. 3.1.5. угоди) з метою реалізації спільного проекту (п. 3.1.6. Меморандуму);

Сторона-1 гарантує, що з жовтня 2010 року по липень 2011 року буде виконано повний рефакторинг проекту, тобто реалізація всієї функціональності проекту на мові програмування РНР. В грошовому виразі орієнтовний щомісячний об'єм робіт, виконаних Стороною-1 по проекту, буде складати 10 000 доларів США. Сторона-1 зобов'язується щомісяця до другого числа місяця, наступного за звітним, надавати Стороні-2 для підписання акт виконаних робіт (п. 3.1.7. Меморандуму);

Сторона-2 гарантує Стороні-1 надання повної інформації про рух існуючих та новостворених грошових потоків, які прямо або опосередковано пов'язані з Інтернет-ресурсами і становлять дохід від їх діяльності (п. 3.1.8. Меморандуму);

Сторона-1 гарантує Стороні-2 надання повної інформації про хід розробки проекту, включаючи можливість прямого спілкування з керівником проекту, перегляду створених документів, змісту бази даних, програмного коду, звітів та іншої інформації, яка безпосередньо відноситься до проекту, у будь-який час (п. 3.1.9. Меморандуму).

На виконання умов п. 3.1.1. Меморандуму позивачами та відповідачами засновано Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА", державну реєстрацію якого проведено 30.09.2010 року (а.с. 34-53, т. 1).

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" засновниками (учасниками) товариства є громадяни України: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_3. Для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників товариства створюється статутний капітал у розмірі 1 000, 00 грн. Вклади у статутному капіталі товариства розподіляються між учасниками наступним чином: ОСОБА_5 - розмір вкладу 250, 00 грн., що становить 25% статутного капіталу товариства; ОСОБА_4 - розмір вкладу 250, 00 грн., що становить 25% статутного капіталу товариства; ОСОБА_6 - розмір вкладу 250, 00 грн., що становить 25% статутного капіталу товариства; ОСОБА_3 - розмір вкладу 250, 00 грн., що становить 25% статутного капіталу товариства. Вкладами учасників товариства до статутного капіталу товариства є грошові кошти.

Також, як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи копій актів виконаних робіт по спільному проекту "ІНФОРМАЦІЯ_10" (а.с. 22-33, т. 1), які підписані позивачами (Сторона-1) та відповідачами (Сторона-2) без зауважень, на виконання умов Меморандуму (п. 3.1.5., п. 3.1.7.) у листопаді 2010 - серпні 2011 року Сторона-1 (позивачі) виконала передбачені п. 3.1.5. Меморандуму роботи по рефакторингу Інтернет-ресурсів, зазначених в п. 2.1.1. Меморандуму, на загальну суму, яка в грошовому виразі еквівалентна 100 000 доларів США (в розрізі кожного місяця наведеного періоду - на суму, яка в грошовому виразі еквівалентна 10 000 доларів США).

Окрім того, наведеними актами виконаних робіт по спільному проекту "ІНФОРМАЦІЯ_10" підтверджується виконання Стороною-1 її зобов'язань, передбачених п. 3.1.4. Меморандуму, щодо внесення на користь Сторони-2 щомісяця грошових коштів у розмірі 2 000 доларів США в якості грошової дольової участі Сторони-1 у вже створеному проекті. Відповідно до актів виконаних робіт загальна сума внесених Стороною-1 у період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року на користь Сторони-2 грошових коштів становить 24 000 доларів США.

Також, зазначеними актами виконаних робіт підтверджується, що Сторона-1 в повному обсязі виконала і зобов'язання, передбачені п. 3.1.9. Меморандуму, тобто виконала всі зобов'язання по Меморандуму, а Сторона-2 претензій та зауважень щодо змісту, об'єму, якості та строків виконаних Стороною-1 робіт не має.

При цьому відповідно до п.п. 7, 8 акту по спільному проекту "ІНФОРМАЦІЯ_10" від 01.10.2011 року (відповідно до матеріалів справи останній підписаний Сторонами акт виконаних робіт; а.с. 32, т. 1) Сторони підтверджують, що угода про домовленість про розподіл прибутку згідно з пунктом 2.1.5. та угода про надання повної інформації про рух існуючих та новостворених грошових потоків згідно з пунктом 3.1.8. залишається в силі.

У свою чергу, 08.10.2010 року між ОСОБА_3 (правовласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" (правонаступник) укладено договір № 007 про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку (а.с. 184-191, т. 1).

За умовами вказаного договору правовласник за винагороду передає і відчужує на користь правонаступника, а правонаступник приймає від правовласника всі належні правовласнику права на Знак - торговельну марку "ІНФОРМАЦІЯ_9", що отримав правову охорону згідно свідоцтва України на знак для товарів та послуг № НОМЕР_5, виданого 10.06.2010 року, у повному обсязі, включаючи майнові права та ділову репутацію, що асоціюються з ними (п. 2.1. договору).

07.12.2010 року Державним департаментом інтелектуальної власності за результатами розгляду заяви власника свідоцтва № НОМЕР_5 ОСОБА_3 прийнято рішення (а.с. 192, т. 1) про опублікування в офіційному бюлетені "Промислова власність" та про внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на знак Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА".

Разом з тим, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 201/14163/13-ц від 25.11.2013 року (а.с. 55-60, т. 1), яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.10.2014 року (а.с. 211-214, т. 1), а також рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська та ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області залишені без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.12.2014 року (а.с. 215-217, т. 1), визнано недійсним договір № 007 про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку від 08.10.2010 року; скасовано реєстрацію договору № 007 про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку від 08.10.2010 року, яка була здійснена 27.12.2010 року у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг за номером 10375; поновлено запис у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг як володільця торгівельної марки на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_5 за ОСОБА_3; визнано за ОСОБА_3 право володіння торгівельною маркою на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_5, зареєстрованого 10.06.2010 року в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг; зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести запис у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг про володіння ОСОБА_3 торговельною маркою на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_5, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" на користь ОСОБА_6 суму збитків у розмірі 15 000, 00 грн.; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 1 000, 00 грн.; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" скасувати перереєстрацію доменного ім'я ІНФОРМАЦІЯ_11, яка була зроблена у зв'язку зі зміною власника торгівельної марки та відповідними заявами ОСОБА_3 шляхом надання розпорядження від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хостмайстер" на зміну власника домену ІНФОРМАЦІЯ_11 з вказанням у полі admin-c домену ник-хэндла ІНФОРМАЦІЯ_12, що належить ОСОБА_3; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" перевести керування доменним ім'ям ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_3 шляхом передачі доменного ім'я ІНФОРМАЦІЯ_11 до облікового запису zueva, що належить ОСОБА_3, відповідно до системи облікових записів, що використовуються для ідентифікації клієнтів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" перевести домен ІНФОРМАЦІЯ_11 до відповідного облікового запису, що належить ОСОБА_3; визнано за ОСОБА_3 право володіння доменом ІНФОРМАЦІЯ_11 з пов'язаною торгівельною маркою на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_5, зареєстрованого 10.06.2010 року в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, згідно з правилами домену UA.

Вказане судове рішення прийнято за результатами розгляду позову ОСОБА_6, який обґрунтував позовні вимоги порушенням при укладенні договору від 08.10.2010 року № 007 про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку його прав, як чоловіка ОСОБА_3, які йому гарантовані Сімейним кодексом України, порушенням при укладенні договору вимог цивільного законодавства; не погодженням з ним істотних умов договору, які суперечать інтересам сім'ї.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі № 201/14163/13-ц від 25.11.2013 року встановлено, зокрема, що з моменту реєстрації за ОСОБА_3 права на об'єкт інтелектуальної власності, який виник на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_5, зареєстрованого 10.06.2010 року, ОСОБА_6 працював над рекламуванням даної торгівельної марки, своєю працею та коштами забезпечив розвиток цієї торгівельної марки. Особливостей подальшого оформлення торгівельної марки на інших осіб ОСОБА_6 не знав, а знав лише, що у вересні 2010 року ОСОБА_3 було залучено інвесторів для подальшого просування торгівельної марки, але про те, що 08.10.2010 року ОСОБА_3 передала (продала) торгівельну марку за 100, 00 грн. третій особі, ОСОБА_6 не знав.

Відповідно до змісту наведеного судового рішення ОСОБА_3 при розгляді вказаної справи Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська подавала заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_6 у повному обсязі. Окрім того, матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_3, яка адресована Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська по справі № 201/14163/13-ц (а.с. 210, т. 1) та у якій зазначено, що ОСОБА_3 позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Клумба.УА" у 2013 році виник корпоративний конфлікт.

Відповідно до змісту рішення господарського суду Запорізької області від 02.09.2014 року у справі № 908/1460/14 (а.с. 61-74, т. 1) загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" від 07.11.2013 року та від 12.11.2013 року прийняті рішення, зокрема, про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_5 (рішення від 07.11.2013 року) та ОСОБА_4 (рішення від 12.11.2013 року).

Визнаючи недійсними вказані рішення загальних зборів товариства, суд встановив, що збори проведені за участю представників ОСОБА_3 та ОСОБА_6 В той же час, відповідно до висновків комплексної судової почеркознавчої експертизи по кримінальному провадженню № 42013040650000297, проведеної Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз (висновок від 21.07.2014 року № 1202/1233-14) підпис ОСОБА_4 у додатку до протоколу загальних зборів учасників товариства б/н від 07.11.2013 року виконаний не ним, а іншою особою із наслідуванням його справжнього підпису.

В подальшому, як зазначено в судовому рішенні, за участю представників ОСОБА_6 та ОСОБА_3 проведені загальні збори учасників товариства від 20.11.2013 року, якими, зокрема, прийняте рішення про звільнення директора товариства ОСОБА_4; проведені загальні збори учасників товариства від 25.11.2013 року, якими, зокрема, прийняті рішення про включення до складу учасників товариства Міжнародної комерційної компанії "Радікал Дистриб'юшин Лтд.", про збільшення статутного фонду та про перерозподіл статутного фонду товариства між ОСОБА_6, ОСОБА_3 та Міжнародною комерційною компанією "Радікал Дистриб'юшин Лтд.". Також, за участю представників ОСОБА_6, ОСОБА_3 та Міжнародної комерційної компанії "Радікал Дистриб'юшин Лтд." проведені загальні збори учасників товариства від 27.11.2013 року, якими, зокрема, прийняті рішення про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з переданням належних їм часток статутного капіталу у розмірі 90,9%, про перерозподіл статутного капіталу, внаслідок чого Міжнародна комерційна компанія "Радікал Дистриб'юшин Лтд." набула частку у розмірі 100% статутного капіталу, про зміну місцезнаходження товариства (Львівська область). 02.12.2013 року загальні збори учасників товариства, проведені за участю представника Міжнародної комерційної компанії "Радікал Дистриб'юшин Лтд.", прийняли рішення про зміну місцезнаходження товариства на м. Запоріжжя.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.09.2014 року у справі № 908/1460/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 року (а.с. 51-73, т. 2), вказані вище рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" визнані недійсними та скасовані реєстраційні дії, проведені на підставі цих рішень.

Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд керується наступним.

Позивачі звернулись з позовом до господарського суду як засновники Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" з вимогами до співзасновників цього товариства - відповідачів, обґрунтовуючи заявлені вимоги порушенням їх корпоративних прав, пов'язаних з діяльністю товариства, які спричинені невиконанням, односторонньою відмовою відповідачами від виконання умов Меморандуму.

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників (ст. 1130 ЦК України).

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ч. 2 ст. 1131 ЦК України).

За приписами ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до статті 142 ЦК України, якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю не є установчим документом. Подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим.

Згідно положень ч. 2 ст. 88 ЦК України у засновницькому договорі товариства визначаються, зокрема, зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників.

За своєю правовою природою договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю є угодою про сумісну діяльність, мета якої - створення самостійної юридичної особи, тому на нього поширюються положення як статті 142 ЦК України, так і вимоги, передбачені статтями, що регулюють відносини про спільну діяльність. Окрім того, зазначений договір є консенсуальним і багатостороннім, на який поширюються основні положення, передбачені у Книзі п'ятій Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З встановлених та наведених вище положень укладеного Сторонами Меморандуму вбачається, що Сторони, дійшовши згоди щодо реалізації спільного інтернет-проекту, яка полягає у розвитку визначених умовами Меморандуму Інтернет-ресурсів та торгової марки, з кінцевою метою отримання додаткового прибутку, та визначивши порядок та механізм виконання умов Меморандуму, прийняли на себе певні грошові та майнові зобов'язання і, перш за все, зобов'язання спільно створити товариство з обмеженою відповідальністю за участю позивачів та відповідачів, частка в статутному капіталі якого кожного з них складатиме 25% статутного капіталу.

Також, за умовами Меморандуму майновими та організаційно-правовими засадами створення товариства з обмеженою відповідальністю є обов'язок Сторони-2 з переоформлення на новостворюване товариство з обмеженою відповідальністю свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_5 та переоформлення на товариство доменних імен Інтернет-ресурсів, а Сторони-1 - грошовий внесок компенсаційного характеру Стороні-2 в обмін на грошову дольову участь у вже створеному проекті та виконання робіт по рефакторингу Інтернет-ресурсів, які належатимуть товариству.

Переоформлення Стороною-2 на товариство з обмеженою відповідальністю прав на торгову марку та доменні імена гарантовано забезпечуватиме рівні права учасників товариства (позивачів та відповідачів) на отримання прибутку від діяльності товариства, пов'язаного з використання торгової марки.

При цьому всю сукупність умов, зобов'язань Сторін за Меморандумом, щодо яких Сторонами досягнуто згоди, апеляційний господарський суд вважає і умовами створення позивачами та відповідачами товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки ці умови у їх сукупності визначені сторонами самостійно відповідно до їх волевиявлення, а не врахування будь-якої з них суперечитиме такому волевиявленню. Також, апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати, що у разі не досягнення позивачами та відповідачами згоди з будь-якої з умов, передбачених Меморандумом, такий Меморандум був би укладений та, у тому числі, створене товариство з обмеженою відповідальністю.

Як встановлено вище, на виконання умов вказаного Меморандуму було створено Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА", засновниками (учасниками) якого стали позивачі та відповідачі з частками у статутному капіталі товариства по 25% кожний з них.

За вказаних положень законодавства та встановлених обставин справи апеляційний господарський суд вважає, що укладений між Сторонами Меморандум за своєю правовою природою є засновницьким договором (договором про створення товариства з обмеженою відповідальністю), який визначає склад засновників товариства, майнові засади створення товариства, інші права та обов'язки учасників товариства, пов'язані з участю у його створенні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Згідно положень ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Оскільки спір, що вирішується у даній справі, виник між учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА", а спірні відносини за своїм характером є відносинами, пов'язаними із створенням та діяльністю товариства, отже такими, що виникають з корпоративних відносин, дана справа за участю фізичних осіб є підвідомчою господарському суду.

У зв'язку з зазначеним колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком місцевого господарського суду, наведеним в оскаржуваному рішенні, що спір у справі не пов'язаний з корпоративними відносинами Сторін, а укладений Сторонами Меморандум за своєю правовою природою є договором простого товариства, відповідно, вважає, що судом безпідставно змінено статус позивачів та відповідачів з фізичних осіб на фізичних осіб-підприємців.

Як зазначалось вище, до договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю застосовуються основні положення про зобов'язання (Книга п'ята Цивільного кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Умовами Меморандуму його Сторони погодили відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань, односторонню відмову від умов Меморандуму.

Так, відповідно до п. 5.1. Меморандуму у випадку порушення Стороною-2 взятих на себе зобов'язань, зокрема, передбачених п.п. 2.1.2., 2.1.3., 2.1.5., 2.1.6., Сторона-2 зобов'язується повернути повну суму, сплачених Стороною-1 згідно п. 3.1.4. Меморандуму, грошових коштів.

Відповідно до п. 5.2. Меморандуму у разі односторонньої відмови від умов даного Меморандуму Сторона-2 зобов'язується повернути Стороні-1 повну суму сплачених Стороною-1 згідно з п. 3.1.4. Меморандуму грошових коштів, а також повну суму грошових коштів за виконану Стороною-1 роботу згідно п.п. 3.1.5., 3.1.6, 3.1.7 Меморандуму, на підставі підписаних актів (п. 3.1.6.).

Як встановлено вище, Сторона-2 зобов'язання, передбачені п.п. 3.1.2., 3.1.3. Меморандуму щодо переоформлення свідоцтва на знак для товарів і послуг № НОМЕР_5, а також щодо переоформлення доменних імен Інтернет-ресурсів, вказаних в п. 2.1.1. даного Меморандуму, на створене згідно п. 3.1.1. товариство з обмеженою відповідальністю належним чином не виконала.

Судовим рішенням у справі за позовом відповідача-1, який підтримала відповідач-2 (разом Сторона-2), договір, на підставі якого переоформлено свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_5, визнано недійсним, скасовано реєстрацію цього договору у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг, поновлено запис у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг як володільця торгової марки на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг за номером НОМЕР_5 за відповідачем-2 у даній справі, визнано за відповідачем-2 у даній справі право володіння відповідною торговельною маркою, а також зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести запис у Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг про володіння ОСОБА_3 торговельною маркою на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_5, як зобов'язано відповідних осіб і скасувати перереєстрацію доменного ім'я ІНФОРМАЦІЯ_11, яка була зроблена у зв'язку зі зміною власника торгівельної марки та відповідними заявами ОСОБА_3, на зміну власника домену ІНФОРМАЦІЯ_11 з вказанням у полі admin-c домену ник-хэндла ІНФОРМАЦІЯ_12, що належить ОСОБА_3, перевести керування доменним ім'ям ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_3, перевести домен ІНФОРМАЦІЯ_11 до відповідного облікового запису, що належить ОСОБА_3, та визнано за ОСОБА_3 право володіння доменом ІНФОРМАЦІЯ_11 з пов'язаною торгівельною маркою на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_5.

Недійсність договору від 08.10.2010 року № 007 не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України.

На теперішній час ОСОБА_3 є власником торгової марки на підставі свідоцтва на знак для товарів та послуг № НОМЕР_5 та власником (володільцем) відповідного домену з пов'язаною торгівельною маркою, наділена правом керування відповідним доменним ім'ям.

Доказів подальшої перереєстрації вказаної торговельної марки та права володіння доменом, передачі права керування доменним ім'ям ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" чи відчуження цієї торговельної марки на користь товариства за договорами, матеріали справи не містять.

Вказані дії відповідачів свідчать про односторонню відмову Сторони-2 від виконання умов Меморандуму, що має наслідком застосування відповідальності, передбаченої п. 5.2. Меморандуму, та стягнення з відповідачів на користь позивачів грошових коштів, сплачених останніми в якості грошової дольової участі у вже створеному проекті у відповідності з п. 3.1.4. Меморандуму, у сумі 24 000 доларів США та вартості виконаних позивачами робіт у відповідності з п.п. 3.1.5., 3.1.6., 3.1.7. Меморандуму, у загальній сумі 100 000 доларів США.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Умовами Меморандуму (п. 5.3.) Сторони погодили, що у разі встановлення факту приховування стороною-2 доходів, які прямо або опосередковано пов'язані з Інтернет-ресурсами і спільним проектом в цілому, Сторона-2 виплачує Стороні-1 штраф у розмірі 50 000 доларів США, а також, додатково, виконує зобов'язання, передбачені п.п. 5.1., 5.2. Меморандуму.

Відповідальність, передбачена вказаним пунктом Меморандуму, співвідноситься з наведеною у п. 3.1.8. Меморандуму гарантією Сторони-2 надавати Стороні-1 повну інформацію про рух грошових коштів та дохід від діяльності Інтернет-ресурсів.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом у оскаржуваному рішенні, встановлені вище обставини справи у їх сукупності щодо визнання недійсним в судовому порядку договору про оплатне передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгівельну марку "ІНФОРМАЦІЯ_1" з ініціативи відповідача-1, скасування перереєстрації доменного ім'я ІНФОРМАЦІЯ_11, а також неправомірне виключення позивачів загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА", проведених за участю представників відповідачів, свідчать про те, що з листопада 2013 року позивачів умисними погодженими діями відповідачів було усунуто від контролю за використанням вказаного Інтернет-ресурсу та торгівельної марки, які в той час продовжували працювати, та приносити відповідний дохід.

У зв'язку з виключення позивачів зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛУМБА.УА" та відсутність доступу до домену ІНФОРМАЦІЯ_11, позивачі позбавлені можливості отримувати інформацію щодо прибутків товариства.

Зазначені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність факту приховування відповідачами доходів, які пов'язані з Інтернет-ресурсами і спільним проектом в цілому, що відповідно вказує на існування підстав для стягнення заявленої до стягнення суми штрафу у розмірі 50 000 доларів США.

При цьому наявність такого доходу не є визначальною, а визначальним є сам акт приховування (відсутність доступу) певної інформації.

Однак, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд не врахував, що у разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.

Зазначене відповідає правовій позиції, наведеній у п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Позивачі розрахували заявлені до стягнення суми у національній валюті України станом на 16.12.2014 року (дату складання позову), тоді як відповідно до штампу вхідної кореспонденції господарського суду Дніпропетровської області позовна заява подана 18.12.2014 року.

Станом на 18.12.2014 року курс долара США змінився порівняно з 16.12.2014 року та становив - 1576,8497 (грн. за 100 од.).

Отже, правомірно розрахованими та заявленими до стягнення є 1 576 849, 70 грн. коштів за виконані роботи, 378 443, 93 грн. коштів дольової участі у проекті, 788 424, 85 грн. штрафу.

За вказаних обставин, оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині розміру задоволених позовних вимог - сум коштів, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів.

При цьому апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, наведеним в оскаржуваному рішенні, щодо наявності підстав, враховуючи положення ст. 541 ЦК України, для солідарного стягнення з відповідачів на користь солідарних кредиторів - позивачів правомірно заявлених до стягнення сум, оскільки за умовами укладеного Сторонами Меморандуму предмет зобов'язання Сторони-2 (відповідачів) та право вимоги Сторони-1 (позивачів) є неподільними.

Приймаючи рішення про правомірність заявлених позивачами вимог в частині, апеляційний господарський суд також враховує, що позов мотивовано не лише обставинами неналежного виконання відповідачами зобов'язань за Меморандумом та передбаченою Меморандумом у зв'язку з цим відповідальністю, але і нормами цивільного та господарського законодавства про відшкодування збитків (ст. 22 ЦК України, ст. 225 ГК України), нормами цивільного законодавства про відшкодування майнової шкоди, яка виникає з деліктних правовідносин (ст. 1166 ЦК України). Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для застосування у спірних правовідносинах законодавства про відшкодування збитків та майнової шкоди та часткового задоволення позову з цих підстав.

Також, приймаючи постанову, апеляційний господарський суд виходить з того, що неналежне виконання відповідачами, відмова відповідачів від належного виконання зобов'язань за Меморандумом порушує корпоративні права позивачів, зокрема, право на отримання частки прибутку від діяльності товариства (з використанням торгової марки).

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача-2 з приводу недоплати позивачами при поданні позову судового збору.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України позовна заява повертається без розгляду у випадку ненадання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні; у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК України або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Вказане узгоджується з п. 2.23. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Отже, щодо наведеного місцевим господарським судом не допущено порушень процесуального закону.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача-2 щодо відсутності у спірних відносинах факту відмови відповідачів від виконання умов Меморандуму. Відповідач-2 ототожнює поняття про відмову від виконання окремих умов Меморандуму з поняттям про односторонню відмову від договору. Одностороння відмова від договору у випадках, передбачених законом та договором, має правовим наслідком припинення договірних зобов'язань у повному обсязі, тоді як відмова від виконання окремих умов договору, яка щодо даного випадку полягає у невиконанні відповідачами зобов'язань, передбачених Меморандумом, та яка підтверджується сукупністю обставин, про що зазначено вище, призводить до застосування до відповідачів відповідальності, передбаченої умовами Меморандуму.

Також, колегія суддів апеляційного господарського суду вбачає за необхідне зазначити, що після державної реєстрації юридичної особи договір про її створення, укладений засновниками, автоматично не припиняється. Цей договір може бути припинений на загальних підставах, передбачених законом або визначених самими засновниками в договорі. Разом з тим, Меморандум не передбачає підстави його припинення, не передбачає, що Меморандум припиняється створенням товариства з обмеженою відповідальністю або повним виконанням Сторонами Меморандуму його умов. Меморандум, у даному випадку, не є припиненим і в силу закону. Окрім того, актом по спільному проекту "Клумба.УА" від 01.10.2011 року Сторони підтвердили про продовження дії їх домовленостей про розподіл прибутку та про надання повної інформації про рух грошових коштів. Відповідні обставини підтверджуються і доповненням № 1 до Меморандуму, укладеним 06.07.2013 року (а.с. 180, т. 1).

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє решту доводів відповідача-2 як таких, що спростовуються встановленими вище обставинами справи та наведеними положеннями законодавства.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що спір у даній справі є корпоративним спором, відповідно, спір є таким, що вирішений господарським судом Дніпропетровської області з додержанням правил підвідомчості, відсутні підстави для припинення провадження у справі, про що зазначив відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу.

У зв'язку з неправильним визначенням місцевим господарським судом сум, що підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів, підлягає зміні і розподіл судових витрат між сторонами за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачений судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову підлягає стягненню з відповідачів у рівних частинах на користь позивача-1; недоплачена сума судового збору за подання позовної заяви щодо задоволених судом вимог підлягає стягненню з відповідачів у рівних частинах до спеціального фонду Державного бюджету України; недоплачена сума судового збору за подання позовної заяви щодо вимог, у задоволенні яких суд відмовляє, підлягає стягненню з позивачів у рівних частинах до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 року у справі № 904/10072/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2015 року у справі № 904/10072/14 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_6 (02002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (02166, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь солідарних кредиторів ОСОБА_4 (49000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) та ОСОБА_5 (49000, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 1 576 849 (один мільйон п'ятсот сімдесят шість тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 70 коп. коштів за виконані роботи, 378 443 (триста сімдесят вісім тисяч чотириста сорок три) грн. 93 коп. коштів дольової участі у проекті, 788 424 (сімсот вісімдесят вісім тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 85 коп. штрафу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 (02002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (49000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 23 202 (двадцять три тисячі двісті дві) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_3 (02166, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_4 (49000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 23 202 (двадцять три тисячі двісті дві) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_6 (02002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (49000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Стягнути з ОСОБА_3 (02166, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_4 (49000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Стягнути з ОСОБА_6 (02002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункт 2.1. з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору) судовий збір у сумі 4 234 (чотири тисячі двісті тридцять чотири) грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (02166, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункт 2.1. з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору) судовий збір у сумі 4 234 (чотири тисячі двісті тридцять чотири) грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (49000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункт 2.1. з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору) судовий збір у сумі 2 (дві) грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 (49000, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок № 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, пункт 2.1. з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору) судовий збір у сумі 2 (дві) грн. 61 коп.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 28.04.2015 року.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко