Постанова № 43819764, 22.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2015 року Справа № 904/8472/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Науменка І.М.

секретар: Назаренко С.Г.

Учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 року

у справі № 904/8472/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еворі Інвестмент", м. Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 04.03.2014 року у справі № 904/8472/13 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Еворі Інвестмент", м. Дніпропетровськ. Ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Еворі Інвестмент", м. Дніпропетровськ. Згідно пункту 5 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалено вважати погашеними вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ на суму 280 000,00 грн. Припинено повноваження ліквідатора Щоголєва Максима Ігоровича. Провадження у справі припинено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 року та припинити провадження у даній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- господарський суд в порушення вимог ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не надіслав до податкового органу ухвалу про призначення до розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а розглянувши відповідний звіт не врахував при цьому, що податковим органом була надіслана до господарського суду заява про визнання кредитором з урахуванням наявності обліку податкового боргу у Товариства з обмеженою відповідальністю "Еворі Інвестмент" на суму 7 112,32 грн.;

- судом першої інстанції не враховано, що в порушення ст. 60 ГК України боржником не було надано ліквідаційного балансу до податкового органу для перевірки його повноти та достовірності .

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 року ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року скасовано, справу направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.04.2015 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.04.2015 року.

Учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників.

Беручи до уваги, що неявка учасників провадження у справі не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи по суті у відсутності таких учасників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еворі Інвестмент" на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 1, а. с. 87-89).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еворі Інвестмент" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на шість місяців (до 14.05.2014 року). Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Щоголєва М.І. (т. 1, а. с. 91-96).

27.11.2013 року в газеті "Голос України" № 223 опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури (т. 1, а. с.117).

11.02.2014 року ліквідатором подано на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута (т. 1, а. с.153-180).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 року призначено розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на 04.03.2014 року (т. 1, а. с. 181).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 04.03.2014 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Еворі Інвестмент", м. Дніпропетровськ. Ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "Еворі Інвестмент", м. Дніпропетровськ. Згідно пункту 5 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвалено вважати погашеними вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ на суму 280 000,00 грн. Припинено повноваження ліквідатора Щоголєва Максима Ігоровича. Провадження у справі припинено (т. 1, а. с. 193-195).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали від 04.03.2014 року, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною 2 статті 41 Закону встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його зберігання; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом тощо.

Згідно з частиною 1 статті 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню тощо.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

При винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що ліквідатор здійснив всі необхідні заходи з ліквідації банкрута. Взявши до уваги, що у банкрута відсутнє майно, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Однак, такий висновок суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 95 Закону встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідне правило визначено частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

Як вбачається з матеріалів справи до господарського суду Дніпропетровської області 30.01.2014 року надійшов лист (заява) Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві за № 141/щ/26-55-10-02-12 від 23.01.14 року. В зазначеному листі заявник просив визнати кредитором Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві у справі № 904/8472/13, додавши при цьому копію довідки про обліковані суми податкового боргу перед бюджетом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еворі Інвестмент" (грошові вимоги, а. с. 2,3).

Листом № 904/8472/13/4918/14 від 30.01.2014 року господарський суд зобов'язав Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві в строк до 24.02.2014 року надати господарському суду та ліквідатору заяву про визнання грошових вимог на суму 7112, 32 грн. з відповідними доказами виникнення заборгованості (грошові вимоги, а. с. 1).

При цьому, суд першої інстанції в ухвалі від 04.03.2014 року послався на те, що станом на 04.03.2014 року до господарського суду Дніпропетровської області від Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві не надходило заяви про визнання грошових вимог з відповідними доказами виникнення заборгованості.

Згідно вимог статті 24 Закону господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Закону. У разі, якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог частини третьої статті 23 цього Закону, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому випадку суд виносить ухвалу про повернення заяви.

В пункті 20 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/606/2013 від 28.03.2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)") зазначено, що стаття 24 Закону визначає порядок перевірки відповідності заяв конкурсних кредиторів вимогам Закону, яка триває протягом п'яти днів з моменту надходження відповідної заяви. У разі виявлення недоліків заяви господарський суд відповідною ухвалою зобов'язує заявника усунути їх в установлений судом строк. Якщо у цей строк недоліки усунуто, господарський суд приймає заяву та призначає її до розгляду, а в іншому випадку - повертає заяву, про що виносить ухвалу.

Однак, затверджуючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, місцевий господарський суд не звернув увагу на те, що заява скаржника з кредиторськими вимогами до боржника не розглядалася ані ліквідатором, ані судом. При цьому, місцевим судом не надано належної правової оцінки тому, що навіть у разі невиконання кредитором вимог письмового повідомлення у відповідний строк, суд виносить саме ухвалу про повернення заяви, тоді як за матеріалами справи жодного судового рішення щодо заяви про визнання кредиторських вимог податкового органу прийнято не було.

Вищий господарський суд України в постанові від 24.03.2015 року у даній справі звернув увагу на порушення вимог Закону при розгляді заяви ДПІ у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві з вимогами до боржника (т. 2, а. с. 58-62).

Таким чином, на час вирішення господарським судом питання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, не було розглянуто заяву одного з кредиторів - Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві з вимогами до боржника на суму 7 112,32 грн.

Крім цього, із ухвали суду від 11.02.2014 року вбачається, що ДПІ у Печерському районі м. Києва не була повідомлена про призначення судом розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на 04.03.2014 року, не зважаючи на наявність в суді заяви кредитора з вимогами до боржника.

В зв'язку з цим, слід прийти до висновку, що, затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та припиняючи провадження у справі, судом першої інстанції належним чином не було досліджено матеріали справи, зміст звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

За таких обставин, суд передчасно прийняв рішення про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві підлягає частковому задоволенню. Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 року має бути скасована, а справа передана на розгляд до місцевого господарського суду.

Згідно з пунктом 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (із внесеними до нього доповненнями) у разі скасування судових рішень, які опосередковують рух справи про банкрутство, у тому числі ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про відмову в порушенні справи про банкрутство, справа (заява) передається на розгляд (новий розгляд) до відповідного господарського суду в іншому складі суду.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2014 року у справі № 904/8472/13 скасувати.

Справу № 904/8472/13 передати на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Копію постанови направити державному реєстратору Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції (49004, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 48) для здійснення реєстраційних дій щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Еворі Інвестмент" (код ЄДРПОУ 37471556).

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.04.2015 року

Головуючий суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко