Ухвала суду № 43818077, 27.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 квітня 2015 року Справа № 908/2284/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяБакуліна С.В.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 рокуу справі№ 908/2284/13господарського судуЗапорізької областіза позовомПрокурора Приазовського району Запорізької областідоПриазовської районної державної адміністраціїза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:1. Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області; 2. Відділу Держземагентства у Приазовському районі Запорізької областіза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_5, 2. ОСОБА_6, 3. ОСОБА_7, 4. ОСОБА_8, 5. ОСОБА_9, 6. ОСОБА_10, 7. ОСОБА_11, 8. ОСОБА_4, 9. ОСОБА_12, 10. ОСОБА_13, 11. ОСОБА_14, 12. ОСОБА_15, 13. ОСОБА_16, 14. ОСОБА_17, 15. ОСОБА_18, 16. ОСОБА_19, 17. ОСОБА_20, 18. ОСОБА_21, 19. ОСОБА_22,

20. ОСОБА_23, 21. ОСОБА_24, 22. ОСОБА_25, 23. ОСОБА_26, 24. ОСОБА_27, 25. ОСОБА_28, 26. ОСОБА_29, 27. ОСОБА_30, 28. ОСОБА_31, 29. ОСОБА_32, 30. ОСОБА_33, 31. ОСОБА_34, 32. ОСОБА_35, 33. ОСОБА_36, 34. ОСОБА_37, 35. ОСОБА_38, 36. ОСОБА_39, 37. ОСОБА_40, 38. ОСОБА_41, 39. ОСОБА_42, 40. ОСОБА_43, 41. ОСОБА_44, 42. ОСОБА_45, 43. ОСОБА_46, 44. ОСОБА_47, 45. ОСОБА_48, 46. ОСОБА_49, 47. ОСОБА_50, 48. ОСОБА_51провизнання недійсним розпорядження

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року у справі № 908/2284/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Особливості процедури розгляду господарських справ в касаційному порядку передбачено розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 109 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.

Апеляційний господарський суд зобов'язаний невідкладно надіслати скаргу разом зі справою до Вищого господарського суду України.

Наслідки недотримання порядку подання касаційної скарги визначено п. 2 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, згідно якого касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу надіслано інакше ніж через місцевий або апеляційний господарський суд. Як випливає з приписів даної норми, законодавцем покладено обов'язок на суд повернути касаційну скаргу без розгляду у випадку порушення скаржником порядку подання касаційної скарги, передбаченого ст. 109 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з 14.04.2015 року відновлено роботу Донецького апеляційного господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 5.

Оскаржуючи постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року у справі № 908/2284/13, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу безпосередньо на адресу Вищого господарського суду України, тим самим порушивши приписи ст. 109 ГПК України, а тому Вищий господарський суд України не може прийняти таку касаційну скаргу до розгляду і зобов'язаний її повернути.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

З касаційної скарги ОСОБА_4 вбачається, що до останньої додано копії фіскальних чеків та описів вкладення від 04.07.2014 року про направлення копій касаційної скарги учасникам судового провадження.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що належним доказом надсилання учасникам судового провадження копій касаційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Однак, скаржником, в якості доказів, що підтверджують факт повідомлення сторін у справі, долучено до касаційної скарги копії фіскальних чеків та описів вкладення, які не можуть визнаватися належним доказом відправлення касаційної скарги учасникам судового провадження в розумінні ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, що є безумовною підставою повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу до скарги додаються докази сплати судового збору.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Так, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

В якості доказу сплати судового збору ОСОБА_4 до касаційної скарги додано копію квитанції № 2210073 від 04.07.2014 року, що не може вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому Законом порядку.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що скаржником при оформлені та подачі касаційної скарги не було враховано приписів процесуального права.

У зв'язку з поверненням касаційної скарги ОСОБА_4 на підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 заява скаржника про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження не розглядається.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року у справі № 908/2284/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддяС.В. Бакуліна СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко