Ухвала суду № 43816233, 28.04.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/104/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь Є. В.Номер провадження 22-ц/788/557/15 Суддя-доповідач - Сибільова Л. О. Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сибільової Л. О.,

суддів - Криворотенка В. І. , Гагіна М. В. ,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» про визнання договору недійсним та відшкодування збитків,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано недійсним договір №229464 від 06 червня 2014 року та додатки до нього, укладений між ТОВ «Гранфінресурс» та ОСОБА_3

Стягнуто з ТОВ «Гранфінресурс» на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 3 500 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, який заперечує проти скарги та вважає рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

13 січня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Гранфінресурс», мотивуючи вимоги тим, що після ознайомлення в маршрутному таксі з оголошенням про надання в рамках програми «Альянс-Україна» позики під 3%-12%, з метою отримання позики в сумі 50 000 грн. під низький процент в червні 2014 року звернувся до ТОВ «Гранфінресурс» за вказаною в оголошенні адресою.

06 червня 2014 року між ним та ТОВ «Гранфінресурс» був укладений договір № 229464 і того ж дня він сплатив на рахунок відповідача перший внесок 3 500 грн.

При підписанні договору та додатків до нього вважав, що підписує договір позики з фінансовою установою, яка у встановленому законом порядку має право на залучення коштів фізичних осіб та видачу позики. Він не обізнаний в юриспруденції, а запропоновані до підпису документи були набрані на семи аркушах дрібним шрифтом. Його запевнили, що протягом трьох-п'яти днів він отримає на наданий ним рахунок кошти в сумі 50 000 грн., проте до вказаної дати позику не отримав. У телефонному режимі йому запропонували сплатити передбачений договором черговий щомісячний платіж.

Фахівці в галузі права йому пояснили, що він став учасником програми діяльності «Альянс-Україна» і може отримати згідно договору не гроші в сумі 50 000 грн. в якості позики, а лише товар, про який він мови не вів, оскільки бажав отримати гроші не пізніше вказаної дати. Ні до 11 червня 2014 року - через п'ять діб, як йому повідомили, що він отримає кошти, як тільки його офіційно зареєструють учасником програми діяльності «Альянс-Україна» та в накопичувальному фонді з'явиться необхідна сума коштів, ні до сьогоднішнього дня коштів не отримав. Дата отримання коштів в договорі та додатках до нього не зазначена. Сплачені ним відповідачу 3 500 грн. були не першим внеском в рахунок майбутніх платежів за позикою, а одноразовим комісійним платежем, який нікуди не враховується.

Він вважав, що з ним повинні були укласти договори позики, оскільки консультант відповідача ввів його в оману, повідомивши, що за програмою «Альянс Україна» він отримає позику впродовж 3-5 діб. Виявилось, що відповідач не надає позик, а займається адмініструванням коштів. Ййому не була надана інформація про порядок формування фонду групи, за рахунок якого повинні були надаватись позики, його ввели в оману щодо процентної ставки, оскільки фактично він мав сплатити не 7%, а 17%. В рекламних оголошеннях і первинних консультаціях відповідач замовчує про необхідність сплати комісійного внеску і адміністративного платежу. Ввела його в оману і інформація про те, що ТОВ «Гранфінресурс» працює 11 років, що істотно вплинуло на намір отримати позику саме у цього товариства.

Зазначав, що він уклав договір і внаслідок помилки щодо природи правочину, оскільки вважав, що уклав договір позики.

Крім того, посилався на розпорядження Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09 жовтня 2012 року № 1676, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України за № 1805/2211 і набрало чинності 12 листопада 2012 року, згідно якого надання послуг при придбанні товарів у групах містять ознаки фінансової послуги, пов'язаної з прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб, і обов'язково підлягають ліцензуванню, а тому відповідач повинен був отримати на свою діяльність ліцензію або її припинити і повернути кошти вкладникам; не мав правових підстав для укладення з ним спірного договору.

Посилався також на ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо заборони нечесної підприємницької практики з огляду на те, що відповідач ввів його в оману, замовчавши ту обставину, що він не має відповідної ліцензії, яка б давала право на укладення спірного договору, та повідомив йому, що він укладає договір позики, а не інший за своєю природою договір.

Просив визнати недійсним договір № 229464 від 06 червня 2014 року та додатки до нього, укладений між ним та відповідачем; стягнути з відповідача на його користь завдані матеріальні збитки у вигляді сплачених ТОВ «Гранфінресурс» як винагороди за фактично невиконану роботу 3 500 грн.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав права укладати спірний договір внаслідок відсутності у нього ліцензії на надання фінансових послуг.

Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи та відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 06 червня 2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Гранфінресурс» був укладений договір № 229464 з додатками № 1 і № 2 («Умови Програми «Альянс Україна») до нього.

Статтею 2 договору та додатком №1 передбачені обов'язки учасника, зокрема, сплатити одноразовий комісійний внесок, щомісячно сплачувати загальний платіж та адміністративні витрати.

Додаток №1 містить анкетні дані учасника програми та перелік платежів з зазначенням їх кількості та розміру, які позивач повинен був здійснити. В ньому зазначене призначення грошової суми, заявленої на отримання на умовах діяльності програми «Альянс Україна», - на купівлю техніки, та розмір заявленої грошової суми - 50 000 грн. (а.с.7).

Згідно додатку №1, одноразовий комісійний внесок та адміністративний платіж складають по 7% - 3 500 гр., адміністративні витрати 0,33 % - 165 гр., чистий внесок - 520,85 гр., загальний платіж - 685,85 гр., мінімальний платіж - 425,45 гр.

Відповідно до додатку № 1 до договору, позивач сплатив 3 500 грн. одноразового комісійного внеску, що було обов'язковим для отримання заявленої грошової суми (а.с. 6).

Додаток №2 містить умови програми «Альянс Україна». Предметом даного договору є послуги, що надаються шляхом формування реєстрів учасників програми «Альянс Україна», метою яких є отримання грошової суми, зазначеної у додатку № 1 до договору (п. 1.3 додатку № 2; а.с. 8-9).

Умовами укладеного сторонами договору (додаток № 2 «Умови Програми «Альянс Україна») передбачається, зокрема, наступне:

1.1. 3а цим Договором Адміністратор, за згодою Учасника, зобов'язується вчинити від імені та за рахунок Учасника певні дії, спрямовані на отримання Учасником грошової суми, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору, на умовах діяльності Програми "Альянс Україна", надалі за текстом «Програма», у порядку та строки, що містить Додаток №2, який є невід'ємною частиною цього Договору, в тому числі:

а) сформувати Реєстр Учасників, забезпечити його адміністрування;

б) організовувати та проводити Захід по розподілу грошового фонду, надати Учаснику відповідну суму, заявлену для отримання на умовах діяльності Програми;

в) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами, у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього.

1.2. Розмір грошової суми, заявленої Учасником для отримання на умовах діяльності Програми, та строки розрахунків по даному Договору зазначаються у відповідних додатках до цього Договору.

1.3. Учасник доручив Адміністратору використовувати суми Чистих внесків для формування Фонду Реєстру та його розподілу, а також надавати заявлені грошові суми. Адміністратор не має права використовувати сплачені Учасником Чисті внески для власних потреб.

2.1. У відповідності до положень даного Договору та Додатків до нього Учасник зобов'язується:

2.1.1 сплатити Одноразовий комісійний внесок у день підписання Сторонами даного Договору та Адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Дозволу;

2.1.2 своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає Чистий внесок, за рахунок якого Адміністратор надає заявлені для отримання грошові суми та Адміністративні витрати, що є платою за послуги Адміністратора з організації діяльності Програми.

2.3. Кошти, необхідні для отримання відповідної грошової суми (Чисті внески), вносяться Учасником на розрахунковий рахунок Адміністратора щомісячно. Чисті внески є власністю Учасника.

3.1. Учасник зобов'язується щомісяця сплачувати Загальний або Мінімальний платіж на зазначений Адміністратором поточний рахунок. Зобов'язання по сплаті Загальних або Мінімальних платежів виникає в Учасника з наступного місяця, який іде за тим, у якому був укладений Договір.

3.2. Учасник повинен сплачувати Загальний або Мінімальний платіж не пізніше 15 числа кожного поточного місяця.

4.1. У відповідності до ст.1. Договору, Адміністратор організовує комітет по розподілу грошового фонду (надалі Захід). Після вчасної сплати чергового Загального платежу Учасник Програми набуває право брати участь у найближчому Заході, коли Фонд Реєстру є достатнім.

4.2. Учасники, що не виконують своїх зобов'язань, передбачених Договором та відповідними додатками до нього, не допускаються до участі у Заході.

4.3. Захід по розподілу грошового фонду проводиться комітетом по розподілу грошового фонду (надалі комітет), який утворено наказом Адміністратора.

4.5. Дозволи на отримання відповідних грошових сум на умовах діяльності Програма «Альянс Україна» надаються у кількості, встановленій Адміністратором, із врахуванням Фонду Реєстру, сформованого не пізніше одного календарного дня до дати проведення Заходу.

4.9. У заході беруть тільки ті заяви, що надійшли до центрального офісу Адміністратора не пізніше одного календарного дня перед запланованою датою проведення Заходу, викладені на спеціальному бланку Адміністратора. Заяви відсилаються Учасником у закритих конвертах поштою або передаються представнику Адміністратора в будь-якому офісі Адміністратора.

4.10. Учасник, який не надіслав заяву, або не передав представнику Адміністратора в будь-якому офісі Адміністратора, не бере участі у Заході.

4.11. Перший та наступні Дозволи, якщо дозволяє Фонд Реєстру, надаються в такому порядку: перевагу має той Учасник, що надіслав Заяву, яка містить найбільшу кількість сплачених Загальних платежів. У випадку, коли декілька Учасників надіслали Заяви з однаковою найбільшою кількістю сплачених Загальних платежів, перевагу має той Учасник, який раніше уклав Договір.

4.12 Процедура проведення заходу:

а) комітет по розподілу грошового фонду визначає Фонд Реєстру;

б) комітетом розглядаються заяви на предмет відповідності вимогам, встановленим цим договором, з обов'язковим занесенням встановлених даних до Протоколу Заходу по розподілу грошового фонду;

в) Комітет визначає Учасників, що вказали максимальну сплачену кількість Загальних платежів, з урахуванням дотримання усіх вимог Договору та Додатків до нього, після чого, якщо Фонд Реєстру є достатнім для надання Дозволу одному або декільком Учасникам, приймається рішення про видачу таким Учасникам Дозволу, що фіксується у Протоколі Заходу по розподілу грошового фонду.

4.15. Дозвіл, отриманий Учасником за результатами Заходу, є підставою для надання відповідної грошової суми Учаснику за рахунок Фонду Реєстру.

5.1. Адміністратор надає відповідну заявлену грошову суму учаснику, який отримав дозвіл, протягом 3 банківських днів після того, як учасником будуть виконані вимоги цієї статті.

5.2 Для отримання заявленої грошової суми Учасник зобов'язується:

а) сплатити Адміністративний платіж, передбачений п. п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Договору, в строк не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Дозволу. Сплачений Учасником Адміністративний платіж не повертається. У випадку невиконання цього платіжного зобов'язання в передбачений строк, Дозвіл анулюється і Учасник позбавляється права на участь у наступному найближчому Заході;

б) підписати додаток № 3 до договору.

5.4. Якщо учасник не виконав вимоги п. 5.2 ст. 5 даного додатку, або не скористався правом, передбаченим п. п. а) п. 5.3 ст. 5 даного додатку протягом 60 календарних днів з моменту отримання дозволу, його дозвіл анулюється, внаслідок чого учасник позбавляється права на отримання відповідної грошової суми, заявленої на умовах діяльності програми «Альянс України», втрачає сплачений ним адміністративний платіж і позбавляється права на участь у наступному найближчому заході. Цей факт фіксується у відповідному протоколі, про що адміністратор повідомляє учасника.

Таким чином з укладеного сторонами договору (а.с. 7-9), зокрема, п. 1.1 ст. 1, вбачається, що адміністратор, тобто відповідач, за згодою учасника, тобто позивача, зобов'язався вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на отримання учасником грошової суми, зазначеної у додатку № 1 до договору, на умовах діяльності програми «Альянс Україна», що міститься в додатку № 2 до договору, які є невід'ємними частинами цього договору. Виконання послуг відповідачем полягає в тому, що учасник сплачує передбачені договором кошти, а відповідач формує групу осіб, за рахунок чистих внесків яких здійснюється захід по розподілу грошового фонду групи, за результатами якого надається дозвіл, тобто право на отримання грошових коштів.

Фактично учасник одержує відповідну суму у позику відповідно до методів визнання права на отримання ним коштів, передбачених договором (ст. ст. 4, 5 договору - порядок проведення заходу по розподілу грошового фонду; отримання заявленої грошової суми), і таке визнання права відповідач здійснює на власний розсуд.

Право на першочергове отримання коштів мають ті учасники програми, які, згідно умов договору (п. 4.11), зробили найбільшу кількість внесків. Як вбачається з умов договору, така умова отримання коштів як кількість платежів, здійснених учасниками, які подали заяви на участь у заході по розподілу коштів, робить можливим отримання коштів учасником, який уклав договір пізніше, але здійснить платежів більше порівняно з учасниками, які уклали договір раніше нього. Таким чином, такий учасник має право отримати кошти раніше попередніх учасників, які не будуть проінформовані про таку обставину, як здійснення одним з учасників більшої кількості платежів, що робить можливим для відповідача за бажання робити вибірковим надання коштів учасникам за виконання ними умови внесення хоча б на один платіж більше. Інформація про кількість здійснених учасниками платежів, в зв'язку з цим - їх місце щомісяця у відповідному реєстрі учасників, що є суттєвою і вирішальною умовою для отримання грошових коштів, для учасників недоступна.

Пунктом 3 частини 1 ст. 9 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено, що відповідно до спеціальних законів ліцензуванню підлягає господарська діяльність, зокрема, із надання фінансових послуг.

Згідно з пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» під фінансовою установою слід розуміти юридичну особу, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Такими фінансовими послугами, як зазначено у пунктах 2, 6, 11-1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, вважаються довірче управління фінансовими активами, надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту та адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

П. 4 ч. 1 ст. 34 даного Закону передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.

Здійснення такої діяльності дозволяється тільки після отримання відповідної ліценції (ч. 2 ст. 34 вказаного Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що для укладення договору з позивачем відповідач повинен був отримати у встановленому законом порядку відповідну ліцензію.

За програмою «Альянс Україна» виконання послуг відповідачем полягає в тому, що учасник сплачує передбачені договором кошти, а відповідач формує реєстри учасників, в яких накопичуються кошти цих учасників за рахунок чистих внесків, після чого учасником подається заява на участь в заході по розподілу грошового фонду, потім здійснюється сам захід по розподілу грошового фонду об'єднання учасників, за результатами якого надається дозвіл, тобто право на отримання грошових коштів, якщо їх достатньо у цьому фонді. Переважне право на отримання коштів надається тому з учасників, який надіслав заяву, яка містить найбільшу кількість сплачених загальних платежів.

При цьому отримання учасником обумовленої договором суми відбувається у тому числі й за рахунок внесків інших учасників. Передбачається, що за умовами договору, гроші мають отримати усі учасники, навіть ті, які фінансово були найменш "активними", за умови виконання ними умов договору.

Зі змісту умов спірного договору вбачається, що відповідачем надаються громадянам грошові суми у позику на умовах програми «Альянс Україна», за якою такі позики надаються за рахунок внесків, які періодично вносяться іншими громадянами - учасниками цієї програми разом з платою за послуги в порядку, визначеному укладеним договором про отримання грошової суми.

За таких умов не можна погодитись з доводами відповідача про те, що він є лише контролером коректного розподілу коштів на умовах безвідсоткового їх повернення, оскільки його діяльність має всі ознаки фінансової послуги, визначені пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", тому що при її проведенні здійснюються операції з фінансовими активами (грошовими коштами) в інтересах учасників, за рахунок цих осіб (позика надається за рахунок чистих внесків, сплачених учасниками) з метою отримання прибутку (за надання послуг встановлюється плата).

Відповідач від такої діяльності отримує прибуток у вигляді комісійного внеску, адміністративного платежу - 7 % кожен від заявленої грошової суми, адміністративних витрат по 0,33 % від заявленої суми щомісяця.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав надану послугу фінансовою, а діяльність відповідача - такою, що підлягає ліцензуванню.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з положень Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 02 червня 2011 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 9 січня 2012 року, згідно яких фінансові установи були зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідності з вимогами цього Закону.

На підставі вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розпорядженням від 9 жовтня 2012 року № 1676 затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Таким чином, відповідач повинен був отримати ліцензію до 9 січня 2013 року.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", в редакції Закону України від 10 жовтня 2013 року, N 643-VII, органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг згідно із статтею 21 цього Закону, можуть приймати в межах своїх повноважень рішення:

1) про належність операцій, які здійснюються на ринках фінансових послуг, до певного виду фінансових послуг, визначених частиною першою цієї статті;

2) про визначення операції як фінансової послуги, відсутність такої фінансової послуги серед видів фінансових послуг, передбачених переліком, визначеним частиною першою цієї статті, та заборону надання зазначеної послуги.

Ст. 21 зазначеного Закону передбачає, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється: щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України; щодо ринків цінних паперів та похідних цінних паперів (деривативів) - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; щодо інших ринків фінансових послуг - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Антимонопольний комітет України та інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринків фінансових послуг та отримують від них інформацію у межах повноважень, визначених законом.

Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів України.

З огляду на зазначене, здійснення ТОВ «Гранфінресурс» діяльності з ознаками фінансової послуги підтверджене і повідомленнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) та Антимонопольного комітету України, щодо іншої юридичної особи - ПП «Грандфінресурс», яке також діяло на підставі саме умов Програми «Альянс Україна», і умови договорів, укладених вказаним підприємством з громадянами, є ідентичними з умовами спірного в даній справі договору.

Зокрема, з листа Нацкомфінпослуг вбачається, що комісією були розглянуті скарги фізичних осіб та надані до них пакети документів щодо взаємовідносин із ПП «Грандфінресурс». За результатами розгляду скарг складений акт про порушення законодавства про фінансові послуги від 02 вересня 2013 року № 72/16/4-АП; встановлено, що підприємство до Державного реєстру фінансових установ Нацкомфінпослуг не вносилось і ліцензії не отримувало. За наслідками розгляду справи про правопорушення Нацкомфінпослуг винесена постанова № 38/16/04-АП від 17 вересня 2013 року. 02 квітня 2014 року Нацкомфінпослуг звернулась з адміністративним позовом до підприємства щодо стягнення штрафної санкції за постановою. 14 квітня 2014 року Окружним адміністративним судом м. Києва відкрите провадження по справі № 826/4672/14. Господарська діяльність підприємства щодо укладання договорів з фізичними особами, предметом яких є послуги, що надаються шляхом формування реєстрів учасників програми «Альянс Україна", метою яких є отримання відповідної грошової суми, зазначеної у договорі, передбачає залучення фінансових активів від фізичних осіб, тобто є фінансовою послугою. Станом на 10 листопада 2014 року інформація щодо підприємства до Державного реєстру фінансових установ Нацкомфінпослуг не вносилась, статусу фінансової установи зазначена юридична особа не набувала.

Колегія суддів приймає до уваги і ту обставину, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, у справі № 826/19393/13-а за позовом ПП «Грандфінресурс» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про скасування постанови від 17 вересня 2013 року, в задоволенні позову ПП «Грандфінресурс» відмовлено.

В обґрунтування позову у вказаній справі ПП «Грандфінресурс» зазначало, що вид діяльності, який воно здійснює, не є фінансовою послугою з надання кредитів за рахунок залучених коштів та не потребує надання статусу фінансової установи та отримання відповідної ліцензії.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, надійшли скарги від фізичних осіб про порушення ПП «Грандфінресурс» (код за ЄДРПОУ 31469012) законодавства про фінансові послуги. На підставі розгляду скарг та документів до них, Нацкомфіпослуг складено акт про порушення законодавства про фінансові послуги ПП «Грандфінресурс» від 02 вересня 2013 року № 72/16/4-АП. На підставі акту Нацкомфінпослуг винесла постанову від 17 вересня 2013 року № 38/16/04-АП про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, у розмірі 170 000 грн.

Правопорушення полягали у порушені вимог:

- частини 1 та частини 2 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в частині зобов'язання юридичної особи, яка має намір надавати фінансові послуги, звертатися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових установ, а у разі, якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій;

- пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та держане регулювання ринків фінансових послуг», якою передбачено, що діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, які передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Адміністративний суд прийшов до висновку про правомірність прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, постанови про накладення штрафу за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, оскільки діяльність підприємства є фінансовою послугою.

З врахуванням того, що ТОВ «Гранфінресурс» здійснює аналогічну діяльність на умовах тієї ж програми «Альянс Україна», є безпідставними його доводи про те, що він лише контролює процес взаємовідносин учасників, і його діяльність неможливо вважати фінансовою послугою, оскільки вона не передбачає залучення фінансових активів від фізичних осіб для надання фінансових послуг учасникам програми «Альянс Україна», кошти, передбачені для надання грошових коштів Учасниками програми «Альянс Україна», є власністю самих учасників, і не можуть вважатися, такими, що він як адміністратор залучив на зворотній основі.

Доводи відповідача про те, що норми Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», передбачають ліцензування адміністрування, предметом якого є лише придбання товарів в групах, а він не адмініструє придбання учасниками товарів, не купує та не розподіляє товари між учасниками, а адмініструє одержання учасниками грошових сум, які не мають конкретного призначення, не спростовують висновків суду в цій частині.

Є безпідставними і доводи відповідача про те, що предметом укладення договору є надання клієнту адміністративних послуг, спрямованих на отримання грошових коштів на умовах діяльності соціальної програми «Альянс Україна», що базується на створенні груп учасників, метою яких є придбання грошових коштів з розстрочення платежу на досить тривалий час, і вид послуг, які надає ТОВ «Гранфінресурс» відноситься до господарських комерційних послуг, пов'язаних із контролем та посередництвом між учасниками програми «Альянс Україна», а тому така форма адміністрування, яку здійснює ТОВ «Гранфінресурс», не підпадає під регулювання Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і не підлягає ліцензуванню, оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг, не може виступити регулятором діяльності, яку здійснює ТОВ «Гранфінресурс».

Відповідач не спростував тієї обставини, що при проведенні його діяльності здійснюються операції з фінансовими активами - грошовими коштами в інтересах учасників програми «Альянс Україна»), за рахунок осіб, оскільки єдиним джерелом коштів, за рахунок яких надається фінансова послуга, є чисті внески, сплачувані учасниками, з метою отримання прибутку (за надання послуги встановлюється плата), а тому його послуги потребують надання статусу фінансової установи та отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

За обставин, коли відповідач ТОВ "Гранфінресурс" не надало доказів про набуття статусу фінансової установи, у встановленому законом порядку не отримало ліцензію на здійснення фінансової послуги, оспорюваний договір з додатками до нього суд обґрунтовано на підставі вказаних норм ЦК України визнав недійсним та повернув позивачу сплачені за цим договором кошти, відповідно до наслідків недійсності правочину.

Рішення суду в цій частині узгоджується з роз'ясненнями, які містяться в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними, згідно яких правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) , згідно зі статтею 227 ЦПК, є оспорюваним.

Твердження апелянта щодо відсутності обману з його боку при укладенні спірного договору не заслуговують на увагу, так як доводи позивача судом першої інстанції в цій частині були відхилені.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гранфінресурс» відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 лютого 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -