Вирок № 43814475, 22.04.2015, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 474/191/15-к

Провадження № 1-кп/484/77/15

Кримінальне провадження № 1014150200000402

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2015 р. м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді: - Сотської С.О.

судді: -Маржиної Т.В.

присяжних: - Ювженко Є.В.

секретаря судового засідання: - Бикової О.П.

прокурора: - Кучеренка М.О.

-Лук»яненко І.С.

потерпілих: - ОСОБА_9

- ОСОБА_10

- ОСОБА_11

- законного представника потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_12

обвинувачених: - ОСОБА_13

- ОСОБА_14

- ОСОБА_15

захисників: - ОСОБА_16

- ОСОБА_17

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області кримінальне провадження № 1014150200000402 за обвинуваченням:

-ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України;

-ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Дніпропетровськ, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 20.10.2010 року Врадіївським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі строком 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки 2 місяці; 16.11.2010 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, 03.10.2011 року Врадіївським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, 06.09.2012 року Врадіївським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 7 місяців, в скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України;

-ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_2, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 29.06.2010 року Врадіївським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до обмеження волі строком 1 рік, 14.11.2011 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком 2 роки 1 місяць, звільнився 13.12.2013 року по відбуттю строку покарання, в скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України;

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2014 року ОСОБА_13 та ОСОБА_14, знаходилися в гостях у ОСОБА_15, в селі Доброжанівка Врадіївського району Миколаївської області, де на протязі дня вживали спиртні напої.

Біля 21 години в цей же день за попередньою змовою між собою з метою заволодіння чужим майном спільно прийшли до житлового будинку АДРЕСА_3 власником якого являвся ОСОБА_18.

Зайшовши на територію домоволодіння, ОСОБА_15 постукав у вікно, представившись ОСОБА_18, а останній, знаючи обвинуваченого, як односельчанина, відчинив вхідні двері будинку і всі троє: ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 незаконно проникли до кімнати будинку, де стали в потерпілого вимагати гроші. На ці вимоги ОСОБА_18 відповів відмовою, мотивуючи тим, що в нього грошей нема. Невдоволені відмовою, всі троє обвинувачених, діючи умисно, з корисливих мотивів, стали почергово наносити удари руками, ногами, в тулуб, обличчя, голову ОСОБА_18, з метою змусити зізнатися, де він зберігає гроші. Не знайшовши грошей, обвинувачені заволоділи мобільним телефоном потерпілого марки «TEXEN TM-B112» вартістю 200 грн. завдавши збитки на зазначену суму потерпілому, і покинули будинок.

В результаті ОСОБА_18 були заподіяні різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження.

01 грудня 2014 року за місцем проживання ОСОБА_18 було виявлено його труп з ознаками насильницької смерті. Причиною смерті ОСОБА_18 являлася травматична субдуральна гематома.

Своїми умисними діями обвинувачені скоїли злочин передбачений ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Крім цього, ОСОБА_14 29 листопада 2014 року біля 19 години 30 хвилин, перебуваючи у будинку ОСОБА_15 по АДРЕСА_4, де знаходилася і ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків умисно наніс останній удар кулаком в праве око, по лівій щоці. Після чого, схопив потерпілу за волосся, повалив на підлогу, і тримаючи за волосся наніс головою удар об підлогу.

Вказаними діями ОСОБА_14 скоїв злочин передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме легке тілесне ушкодженя.

В кінці листопада 2014 року ОСОБА_15 перебуваючи в гостях у ОСОБА_19 в смт. Врадіївка Миколаївської області по АДРЕСА_5 разом з ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_8 ОСОБА_15 помітив на ліжку в кімнаті мобільний телефон марки «Samsung Wave 25» з сім-картою належний ОСОБА_11 таємно повторно викрав його, заподіявши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 410 грн..

Своїми діями ОСОБА_15 скоїв злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно.

Вину в скоєному злочині обвинувачений ОСОБА_15, щодо розбійного нападу на ОСОБА_18 з метою заволодіння грошима визнав частково.

Пояснив суду, що разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 прийшли до потерпілого за його ініціативою, щоб купити вина. Постукав у вікно, і потерпілий відчинив вхідні двері, і він зайшов у кімнату. Передав потерпілому 50 грн. за пляшку вина, а останній здачі йому не дав. Це обурило його, і він став вимагати гроші, а ОСОБА_18стверджував, що гроші йому він не давав, і кружкою, яку взяв на столі, наніс йому удар по голові. У відповідь він наніс кілька ударів потерпілому по тулубу, обличчю. ОСОБА_14 і ОСОБА_13, зайшовши в будинок, стали також наносити удари ОСОБА_18 в різні частини тіла. Заволодівши мобільним телефоном, всі покинули будинок. ОСОБА_18 залишався у свідомості. З собою ОСОБА_13 зі стола в будинку взяв недопиту пляшку горілки та «фрикадельки».

ОСОБА_14 та ОСОБА_13 на початку судового слідства свою причетність до розбійного нападу на ОСОБА_18 заперечували, надалі визнали свою вину.

ОСОБА_14 розповів, що ОСОБА_15 запропонував піти до ОСОБА_18, щоб придбати вина. ОСОБА_15 постукав у вікно, ОСОБА_18 відчинив двері, і він зайшов у будинок. Через кілька хвилин він з ОСОБА_13 також зайшли в будинок, і побачили, що ОСОБА_15 наносить удари ОСОБА_18 і вимагає повернути гроші. Він також почав ногами, руками наносити удари ОСОБА_18 в груди, обличчя.

ОСОБА_13 заявив в суді, що він підтримує свої пояснення щодо обставин скоєного злочину, про які він детально розповідав при проведенні слідчого експерименту. Підтвердив, що також наносив удари потерпілому ногою в обличчя.

Всі троє обвинувачених стверджували, що умисла на позбавлення життя ОСОБА_18 в них не було. Залишаючи останнього в будинку, мокрою ганчіркою витерли кров на обличчі, та потерпілий запевнив їх, що почувається нормально. Протиправні дії скоїли, так як знаходилися в стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_20 визнав себе винуватим повністю в спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_10, і розповів, що 25 листопада 2014 року він знаходився в будинку ОСОБА_15. Там була і ОСОБА_10. Всі разом вживали спиртні напої. Між ним і ОСОБА_10 виникла сварка, в процесі якої він наніс їй удар в обличчя, другий в око. Після чого схватив за волосся, і головою вдарив об підлогу.

ОСОБА_15 також повністю визнав себе винуватим в крадіжці мобільного телефону в ОСОБА_11, який знаходився на ліжку, в одній із кімнат будинку ОСОБА_21, де він перебував в кінці листопада 2014 року разом із своєю співмешканкою.

Викладене обвинувачення підтверджуються сукупністю доказів безпосередньо досліджених судом в судовому засіданні.

Так, причетність обвинувачених до вчинення розбійного нападу на ОСОБА_18 підтверджується даними протоколів проведення слідчого експерименту від 03.12.2014 року, під час яких проводилась відеозйомка та протоколами ознайомлення з матеріалами відеозапису зазначених слідчих дій.

Судом переглянуті відеозаписи слідчого експерименту проведеного з ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_14.

Аналіз цих показань свідчить, що кожний з обвинувачених наводив такі деталі обставин злочину, які вони не могли знати, якби не були безпосередніми їх виконавцями. Розповіли про механізм заподіяння кожним з них тілесних ушкоджень потерпілому, і всі пояснювали, що прийшли до ОСОБА_18, з метою заволодіти грошима, для чого діяли узгоджено в досягненні своєї мети.

Будь-яких зауважень, доповнень та заяв щодо порушень кримінально-процесуального законодавства під час проведення слідчого експерименту від обвинувачених та їх захисників не надходило.

Допитані судом свідки ОСОБА_22, ОСОБА_23, які були залучені в якості понятих під час проведення вказаної слідчої дії пояснили, що обвинувачені добровільно і самостійно, без будь-якого примусу та тиску на них з боку працівників міліції, показували за яких обставин вони вчинили розбійний напад на ОСОБА_18

Пояснення обвинувачених, щодо заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень ногами і руками в обличчя, по тулубу узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи № 334 від 30.12.2014 року згідно якого в ОСОБА_18 наявні синець, крововиливи у шкірно-м'язові клапті голови і ссадни, перелом кісток носа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я (по відношенню до аналогічних пошкоджень у живих осіб); переломи ребер і тіла грудини, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я (по відношенню до аналогічних пошкоджень у живих осіб).

Травматична субдуральна гематома, травматичний субарахноїдальний крововилив, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Дані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів, якими могли бути руки, ноги.

Смерть ОСОБА_18 настала в ніч на 30.11.2014 року. Причиною смерті являється травматична субдуральна гематома. Смерть наступила через проміжок часу обчислюваний кількома часами після спричинення тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_24 підтвердив свій висновок у суді.

Під час затримання обвинувачених у них були виявлені та вилучені належний їм одяг, в якому вони були одягнені в день злочину.

В зв'язку з цією обставиною в обвинувачених за їх згодою та трупа були відібрані зразки крові та призначено проведення молекулярно-генетичних експертиз , якими були визначені ознаки крові зазначених осіб.

На підставі отриманих результатів експерт у висновку № 29 від 23.01.2015 року встановив, що на джинсах ОСОБА_13 виявлена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_18 і виключається від ОСОБА_14, ОСОБА_13

Згідно висновку № 28 від 23.01.2015 року на куртці, джинсах футболці, належних ОСОБА_15 наданих на експертизу знайдена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_18.

За даними висновку експертизи № 30 від 28.01.2015 року на брюках, черевиках, належних ОСОБА_14 знайдена кров, походження якої не виключається від ОСОБА_18.

За свідченнями потерпілої ОСОБА_25., свідків ОСОБА_26, ОСОБА_27 встановлено, що вранці 30.11.2014 року вони в будинку, де проживав ОСОБА_18 виявили його мертвим. В будинку безпорядок, речі розкидані, на підлозі, холодильнику сліди крові.

Зазначені пояснення підтверджуються даними протоколу огляду місця події, проведеного за участю понятих ОСОБА_28, ОСОБА_29

Із пояснень свідка ОСОБА_30 в суді вбачається, що біля 23 годин 29 листопада 2014 року до неї додому приходили обвинувачені з пляшкою горілки. Коли вони пішли з будинку, то у ванній кімнаті виявила в пакеті «тюфтелі» які були принесені обвинуваченими.

З пояснень обвинувачених в суді встановлено, що умислу на позбавлення життя потерпілого у них не було. Після нанесення йому тілесних ушкоджень потерпілий був у свідомості, вчиняв активні дії, покидаючи будинок вони дали йому вологу ганчірку, щоб він витер кров з обличчя, на погане почуття не скаржився. Ці показання обвинувачених наявними у справі доказами не спростовані, та не суперечать висновку судово-медичної експертизи та поясненням експерта в суді.

Враховуючи всі обставини вчиненого злочину, а саме те, що після побиття потерпілий залишався живим протягом певного проміжку часу, обвинувачені в подальшому будь-яких дій на позбавлення життя потерпілого не вчиняли. Суд погоджується з доводами обвинувачених, що умисла на позбавлення життя потерпілого в них не було.

Частина завданих тілесних ушкоджень відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, частина до середнього ступеня тяжкості, і не пов'язані з настанням смерті ОСОБА_18 Але, завдаючи потерпілому ударів по тулубу, обличчі, обвинувачені усвідомлювали, що такими діями заподіювали тілесні ушкодження небезпечні для його життя та передбачали, що від таких дій може настати смерть, але легковажно розраховували на її відвернення, тобто ставлення обвинувачених до наслідків, що настали були необережними.

Оцінивши в сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про винуватість обвинувачених в нападі з метою заволодіння чужим майном поєднаному з насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за попередньою змовою групою осіб, та умисному тілесному ушкодженню, небезпечному для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, і їх дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» у тому випадку коли тяжкі тілесні ушкодження при розбої потягли за собою смерть потерпілого все вчинене підлягає кваліфікації за ч. 4 ст. 187 і ч. 2 ст. 121 КК України.

Доводи обвинувачених на початку судового слідства, що до них на досудовому розслідуванні були застосовані недозволені методи ведення слідства, а саме застосовувалося фізичне та психічне насильство з боку працівників міліції є безпідставними.

Так, під час судового розгляду у суді їх заяви перевірялися прокуратурою Миколаївської області.

За результатами перевірки була винесена постанова від 08.04.2015 року про закриття кримінального провадження, оскільки зазначені обвинуваченими факти не знайшли свого підтвердження.

Вказане рішення у встановленому порядку не оскаржувалося. Тому суд розцінює таку позицію обвинувачених як намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин. Після перевірки їх заяв обвинувачені заявили в суді, що зробили зазначену заяву з метою пом'якшити свою відповідальність.

Потерпіла ОСОБА_10 розповіда, що обвинувачений ОСОБА_14 в процесі сварки заподіяв їй тілесні ушкодження.

Об'єктивно ці пояснення підтверджуються висновком судово-медичої експертизи № 653 від 04.12.2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_10 виявлено синець та ссадну обличчя. Дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень і могли бути заподіяні в час зазначений потерпілою.

При проведенні слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_10, остання детально і послідовно розповіла про обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_14.

Враховуючи, що показання обвинуваченого ОСОБА_14, потерпілої ОСОБА_10, матеріалів справи узгоджуються між собою, не містять протиріч, то суд вважає їх достовірними і кладе в основу вироку по справі.

Отже, викладені обставини свідчать, що ОСОБА_14 скоїв злочин передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

Із пояснень потерпілого ОСОБА_11 в суді встановлено, що в листопаді минулого року, коли він знаходився в будинку ОСОБА_19, то в нього був викрадений мобільний телефон «Samsung Wave 525» який лежав в кімнаті на ліжку.

Згідно довідки СПД «ОСОБА_31.» вартість бувшого у використанні мобільного телефону «Samsung Wave 525» становить 400 грн., вартість сім-картки «Київстар» становить 10 грн.

Викладені докази дають суду підстави вважати, що вина ОСОБА_15 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої повторно знайшла підтвердження в суді і його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до висновків судово-психіатричних експертиз за № 622, 623, 624 від 25.12.2014 року ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в період часу до якого відноситься інкримінований їм злочин, могли усвідомлювати свої дії і керувати ними. В теперішній час вони також усвідомлюють свої дії і можуть керувати ними, тобто є осудними.

Обираючи міру покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 4 ст. 187 КК України відноситься до категорії особливо-тяжких злочинів, ч. 2 ст. 121 КК України до тяжких.

Вивченням осіб обвинувачених встановлено, що ОСОБА_15, ОСОБА_14, неодноразово судимі за корисливі злочини, ОСОБА_13 відповідно до ст. 89 КК України не судимий, але притягувався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин.

Характеристика видана за місцем проживання ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 свідчать про їх негативну поведінку, вони ніде не працювали.

Обставин, що пом'якшують їх покарання суд не вбачає.

Обставини, що обтяжують покарання є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, скоєння злочину щодо особи похилого віку, для ОСОБА_15 та ОСОБА_14 рецидив злочину.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинувачених підлягають стягненню підтверджені витрати на залучення експертів.

Відповідно до довідки НДЕКЦ УМВС України в Миколаївській області витрати на проведення судово-трасологічної експертизи № 21 від 14.01.2015 року становлять 491,40 грн.

Цивільні позови потерпілими в суді не заявлялися.

Керуючись ст.. ст.. 368,370, 371, 373, 374 КПК України суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_15, визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України і призначити покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України - позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

-за ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі строком на 15 (п»ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його приватною власністю.

-за ч. 2 ст. 121 КК України - позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання - позбавлення волі строком на 15 (п»ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його приватною власністю.

ОСОБА_14, визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України і призначити покарання:

-за ч. 1 ст. 125 КК України - 200 годин громадських робіт.

-за ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі строком на 15 (п»ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його приватною власністю.

-за ч. 2 ст. 121 КК України - позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КК України 200 годин громадських робіт відповідає 25 дням позбавлення волі, із розрахунку 1 день позбавлення волі = 8 годин громадських робіт.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання - позбавлення волі строком на 15 (п»ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його приватною власністю.

ОСОБА_13, визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України і призначити покарання:

-за ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його приватною власністю.

-за ч. 2 ст. 121 КК України - позбавлення волі строком на 10 (десять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання - позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його приватною власністю.

Стягнути з ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_2, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Дніпропетровськ та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 на користь держави ( Первомайське УК/ м. Первомайськ/ 2406300, р/р 31112106700009, Державний бюджет: МФО 826013, КОД ОКПО 38011820, Банк: ГУДКСУ У Миколаївської обл. м. Первомайськ, Державний бюджет м. Первомайська 21081100.) витрати в сумі по 163,80 грн. з кожного, за проведення судової експертизи.

Речові докази по справі: гіпсовий зліпок сліду взуття (Пакет №1613723); кухонний ніж (пакет НДЕКЦ №1776298); кухонний ніж (Пакет НДЕКЦ №1776297); зрізи РВК з рук ОСОБА_18 (паперовий конверт акт №334); змив РБК вилучений зі стіни (холодильника) житлової кімнати, зіскріб РБК вилучений зі стіни кімнати, змив РБК вилучений з дверей кімнати №3, змив РБК вилучений з дверей кімнати № 2, марлеві тампони зі зразками крові ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та ОСОБА_18 (вісім паперових конвертів «Речові докази до висновку експерта №27»); скляна пляшка з-під коньяку «Борисфен», яку добровільно видала ОСОБА_30 (Пакет НДЕКЦ №0138886); фрагмент кухонної серветки з РБК (Пакет НДЕКЦ №1776280); пластикові уламки з РБК (Пакет НДЕКЦ №1776296); уламки стаціонарного телефону з РБК (Пакет НДЕКЦ №1694131) - знищити.

Куртку в біло-коричневу полосу, брюки світлого кольору, штани джинсові чорного кольору, футболку жовтого кольору, светр в полосу чорного-, білого-, жовтого- кольорів та шапку білого кольору з РБК, які добровільно видав ОСОБА_15 (Речові докази до висновку експерта №28) - повернути ОСОБА_15 Чоловічу куртку, джинсові штани, чоловічий светр та чоловічі ботинки, які добровільно видав ОСОБА_14 (Речові докази до висновку експерта №30) - повернути ОСОБА_14. Чоловічий светр чорного кольору, джинсові штани та чоловічі ботинки, які добровільно видав ОСОБА_13 - повернути ОСОБА_13.

Строк відбування покарання обчислювати ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 з 01.12.2014 року.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційної скарги було поновлено вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційну скаргу на вирок може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченому в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду .

головуючий суддя: -підпис-

суддя: -підпис-

присяжні: -підпис-

-підпис-

-підпис-