Ухвала суду № 43805536, 23.04.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2911/13-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Карабаня В.М.,

при секретарі Мінгазовій А.В.,

за участю прокурора Ориняк Р.Р.,

адвоката Рижук М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві шляхом відео конференції з Київським СІЗО №13, клопотання адвоката Рижук М.С. в інтересах засудженої ОСОБА_2 в порядку ст. 409 КПК України (1960 року) про визначення ОСОБА_2 міри покарання з врахуванням ухвали ВССУ від 23.12.2014 року та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2014 року, -

встановив:

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.09.2013 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 366 КК України. За ч. 4 ст. 190 КК України їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього майна, а за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на 2 роки. Остаточне покарання призначене у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з конфіскацією всього майна з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності строком на 2 роки.

11.06.2014 року ухвалою Апеляційного суду м. Києва вирок Печерського районного суду м. Києва від 17.09.2013 року було змінено в частині, а саме звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання за ч.1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строку давності. В іншій частині вирок залишено без змін.

Ухвалою ВССУ від 23.12.2014 року ОСОБА_2 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

Адвокат Рижук М.С. звернулася до суду з клопотанням в порядку ст. 409 КПК України (1960 року) про визначення ОСОБА_2 остаточної невідбутої міри покарання з врахуванням ухвали ВССУ від 23.12.2014 року та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2014 року.

В судовому засіданні засуджена ОСОБА_2 просила вказане клопотання залишити без розгляду.

Адвокат Рижук М.С. підтримала думку своєї підзахисної.

Прокурор Ориняк Р.Р. не заперечувала щодо заяви ОСОБА_2

Суд вивчивши клопотання, матеріали справи та заслухавши думку учасників судового розгляду приходить до висновку про те, що клопотання адвоката Рижук М.С. в інтересах засудженої ОСОБА_2 необхідно залишити без розгляду з врахуванням позиції ОСОБА_2, яка клопотання не підтримала.

На підставі викладеного, керуючись ст. 353 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання адвоката Рижук М.С. в інтересах засудженої ОСОБА_2 в порядку ст. 409 КПК України (1960 року) про визначення ОСОБА_2 міри покарання з врахуванням ухвали ВССУ від 23.12.2014 року та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2014 року - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. Карабань