Ухвала суду № 43804269, 27.04.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

27 квітня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Собіна І.М., Оніпко О.В.

секретар судового засідання: Шептицька С.С.

за участі: відповідача і представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Рівненського міського суду від 20 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Рівненського міського суду від 20 березня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною.

У поданій на ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликався на порушення суддею правил підсудності при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. Суддею неправильно застосовано вимоги ч.1 ст. 109 ЦПК України щодо пред'явлення позову до фізичних осіб в суд за зареєстрованим місцем її проживання або за зареєстрованим місцем її перебування, однак у той самий час не враховано, що фактичним місцем проживання відповідача є місто Хуст.

Крім того, суддя не звернув уваги на норми ч. 2 ст. 122 ЦПК України щодо обов'язку судді відмовити у відкритті провадження у справі у разі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав. Натомість позивач, звертаючись до суду із позовом, приховав, що у провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу на підставі оспорюваної позивачем розписки.

З цих підстав просить ухвалу судді першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про передачу справи за підсудністю.

У поданих запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2, вважаючи оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи і доводи ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя першої інстанції правильно виходив з того, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване у м. Рівному, а тому справа підсудна Рівненському міському суду.

Як убачається з матеріалів справи, 19 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсною розписки від 25.09.2010 року, а 20 березня 2015 року суддею першої інстанції відкрито провадження у зазначеній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердив, що місцем реєстрації його місця проживання є АДРЕСА_1, тобто в населеному пункті, який віднесено до територіальної юрисдикції Рівненського міського суду.

Тому наведене свідчить про обґрунтованість відкриття провадження у справі.

Разом з тим, суддя першої інстанції при вирішенні процесуального питання не звернув уваги на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 122 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Натомість матеріали справи не містять жодних даних про витребування суддею у компетентних органів даних про місце реєстрації (перебування) ОСОБА_1, що свідчить про невиконання цих положень процесуального закону, а тому й передчасність вирішення питання.

Хоча нехтування судді зазначеними імперативними нормами закону є очевидним і безсумнівним, однак за умови з'ясування колегією суддів реєстрації місця проживання відповідача у м. Рівне, тобто усунення зазначеної процесуальної прогалини, ця обставина остаточно не призвела до помилкового вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, на а.с. 5-6 міститься копія позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на підставі оспорюваної в Рівненському міському суді розписки, яка адресована до Рахівського районного суду Закарпатської області. З пояснень в засіданні апеляційного суду учасників процесу встановлено, що провадження у справі вже відкрите і її вирішення триває.

Наведені обставини вказують про можливість застосування судом першої інстанції правил ст. 116 ЦПК України щодо передачі справи з одного суду до іншого з метою більш повного і об'єктивного її розгляду.

Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення є додержання суддею першої інстанції вимог закону при постановленні оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Рівненського міського суду від 20 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: