Рішення № 43802394, 21.04.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/18426/14ц Провадження № 22-ц/773/427/15 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В.В. Категорія: 27 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів: Завидовської-Марчук О.Г., Свистун О.В.,

при секретарі Лимарю Р.С.,

з участю представника позивача Савчук Ю.Н.,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

14 листопада 2014 року позивач ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивував тим, що 25 квітня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього грошові кошти в розмірі 1000000 грн. зі сплатою процентів у розмірі, що визначався у додаткових угодах до договору, але в будь-якому разі, не більше 18 % річних у гривні та 15 % річних у доларах США та з терміном надання кредитних послуг протягом періоду з 25 квітня 2008 року по 24 квітня 2018 року.

Відповідно до п.п. 3.3.4, 3.3.7 генерального договору про надання кредитних послуг ОСОБА_2 зобов'язувався повертати кредит відповідно до строків/термінів, встановлених у відповідних додаткових угодах до генерального договору та сплачувати проценти в розмірі, передбаченому у відповідних додаткових угодах до цього договору.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за генеральним договором про надання кредитних послуг 25 квітня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 070-12/82/08, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 4971, за умовами якого в іпотеку банку передано незавершений будівництвом склад змішаних товарів А-2, готовністю 61% та земельну ділянку, загальною площею 0,6601 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним генеральним договором про надання кредитних послуг між АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 25 квітня 2008 року укладено договір поруки № 070-12/51, згідно якого останній поручився перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К та зобов'язався відповідати перед банком разом із позичальником як солідарний боржник.

25 квітня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К від 25 квітня 2008 року, відповідно до умов якої банк зобов'язувався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 1000000 грн. у формі відновлювальної кредитної лінії зі сплатою 17 % річних в гривні, 14 % річних у доларах США та комісій, в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів за генеральним договором, що містяться в додатку № 1 до генерального договору.

20 червня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 2 до генерального договору про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К від 25 квітня 2008 року, відповідно до умов якої встановлено нові тарифи та послуги банку, пов'язані з наданням кредитів.

26 лютого 2009 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 1 до додаткової угоди № 1 від 25 квітня 2008 року до генерального договору про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К від 25 квітня 2008 року, відповідно до умов якого максимальний ліміт заборгованості за кредитом визначено у сумі 197993,28 доларів США зі сплатою 14 % річних у доларах США та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів за генеральним договором, що містяться в додатку № 1 до генерального договору, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 23 квітня 2010 року.

29 травня 2009 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір до додаткової угоди № 1 від 25 квітня 2008 року до генерального договору про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К від 25 квітня 2008 року, відповідно до умов якого сплата процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 26 березня 2009 року по травень 2009 року включно, здійснюється у валюті кредиту на рахунок № НОМЕР_3 у Львівській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» не пізніше 5 серпня 2009 року.

Банк свої зобов'язання, передбачені договором, виконав повністю, надавши ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1000000 грн., що підтверджується листами-заявками на кредит/транш № 5 від 20 травня 2008 року, № 6 від 26 травня 2008 року, № 7 від 29 травня 2008 року, № 8 від 2 червня 2008 року, № 9 від 20 червня 2008 року, № 5 від 27 червня 2008 року, № 10 від 27 червня 2008 року, № 10 від 15 липня 2008 року, заявами на видачу готівки № 5-007 від 20 червня 2008 року, № 7-005 від 2 червня 2008 року, № 5-002 від 26 травня 2008 року, № 5-004 від 20 травня 2009 року, № 5-024 від 29 травня 2008 року, № 7-003 від 27 червня 2008 року, № 7-008 від 15 липня 2008 року, № 7-007 від 15 липня 2008 року та меморіальними валютними ордерами № 7-004 від 2 червня 2008 року, № 5-001 від 26 травня 2008 року, № 5-023 від 29 травня 2008 року, № 7-104 від 30 квітня 2008 року, № 7-002 від 27 червня 2008 року, № 7-005 від 27 червня 2008 року, № 7-007 від 15 липня 2009 року, № 7-008 від 15 липня 2008 року, на яких наявний підпис позичальника про одержання коштів.

ОСОБА_2 своїх зобов'язань не виконав належним чином. В процедурі банкрутства фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за рахунок реалізації нерухомого майна, що виступало предметом іпотеки за іпотечним договором погашено заборгованість в сумі 318130,67 грн.

Залишок заборгованості станом на 4 листопада 2014 року становив 4809485,59 грн., в тому числі 174439,61 дол. США, що еквівалентно 2259123,08 грн. (за офіційним курсом долара США до гривні станом на 4 листопада 2014 року - 12,9507) заборгованості за кредитом, 141867,69 дол. США, що еквівалентно 1837292,47 грн. заборгованості за відсотками, 713070,04 грн. пені, в тому числі 416431,69 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 3 листопада 2013 року по 3 листопада 2014 року включно та 296638,35 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 3 листопада 2013 року по 3 листопада 2014 року включно.

Позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 4809485,59 грн. а також судові витрати.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2014 року позов задоволено повністю.

Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, як основного боржника та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, як поручителя на користь ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019 - 4809485,59 грн. заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К від 25 квітня 2008 року, з яких: 174439,61 доларів США, що еквівалентно 2259123,08 грн. (офіційний курс долара США до гривні станом на 4 листопада 2014 року становить 12,9507) - заборгованість за кредитом, 141867,69 доларів США, що еквівалентно 1837292,47 грн. - заборгованість за відсотками, 713070,04 грн. - пеня, в т.ч. 416431,69 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 3 листопада 2013 року по 3 листопада 2014 року включно та 296638,35 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків за період з 3 листопада 2013 року по 3 листопада 2014 року включно.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019 - понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, індивідуальний податковий номер НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019 - понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2015 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2014 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.

Представник позивача Савчук Ю.Н. заперечила апеляційну скаргу.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи.

Заслухавши пояснення представника позивача Савчук Ю.Н. та представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 не виконує належним чином своїх зобов'язань щодо повернення коштів по укладеному 25 квітня 2008 року генеральному договору про надання кредитних послуг, а відповідач ОСОБА_4 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання згідно укладеного 25 квітня 2008 року договору поруки, в результаті чого утворилась заборгованість перед банком в розмірі 4809485,59 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, що 25 квітня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього грошові кошти в розмірі 1000000 грн. зі сплатою процентів у розмірі, що визначався у додаткових угодах до договору, але в будь-якому разі, не більше 18 % річних у гривні та 15 % річних у доларах США та з терміном надання кредитних послуг протягом періоду з 25 квітня 2008 року по 24 квітня 2018 року.

Відповідно до п.п. 3.3.4, 3.3.7 генерального договору про надання кредитних послуг ОСОБА_2 зобов'язувався повертати кредит відповідно до строків/термінів, встановлених у відповідних додаткових угодах до генерального договору та сплачувати проценти в розмірі, передбаченому у відповідних додаткових угодах до цього договору (а.с. 6-11).

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за генеральним договором про надання кредитних послуг 25 квітня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 070-12/82/08, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 4971, за умовами якого в іпотеку банку передано незавершений будівництвом склад змішаних товарів А-2, готовністю 61% та земельну ділянку, загальною площею 0,6601 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним генеральним договором про надання кредитних послуг між АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 25 квітня 2008 року укладено договір поруки № 070-12/51, згідно якого останній поручився перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К та зобов'язався відповідати перед банком разом із позичальником як солідарний боржник (а.с. 12-13).

25 квітня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 1 до генерального договору про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К від 25 квітня 2008 року, відповідно до умов якої банк зобов'язувався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит в сумі 1000000 грн. у формі відновлювальної кредитної лінії зі сплатою 17 % річних в гривні, 14 % річних у доларах США та комісій, в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів за генеральним договором, що містяться в додатку № 1 до генерального договору (а.с. 14).

20 червня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 2 до генерального договору про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К від 25 квітня 2008 року, відповідно до умов якої встановлено нові тарифи та послуги банку, пов'язані з наданням кредитів (а.с. 18).

26 лютого 2009 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 1 до додаткової угоди № 1 від 25 квітня 2008 року до генерального договору про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К від 25 квітня 2008 року, відповідно до умов якого максимальний ліміт заборгованості за кредитом визначено у сумі 197993,28 доларів США зі сплатою 14 % річних у доларах США та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів за генеральним договором, що містяться в додатку № 1 до генерального договору, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 23 квітня 2010 року (а.с. 15).

29 травня 2009 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір до додаткової угоди № 1 від 25 квітня 2008 року до генерального договору про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К від 25 квітня 2008 року, відповідно до умов якого сплата процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 26 березня 2009 року по травень 2009 року включно, здійснюється у валюті кредиту на рахунок № НОМЕР_3 у Львівській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» не пізніше 5 серпня 2009 року (а.с. 16).

Банк свої зобов'язання, передбачені договором, виконав повністю, надавши ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1000000 грн., що підтверджується листами-заявками на кредит/транш № 5 від 20 травня 2008 року, № 6 від 26 травня 2008 року, № 7 від 29 травня 2008 року, № 8 від 2 червня 2008 року, № 9 від 20 червня 2008 року, № 5 від 27 червня 2008 року, № 10 від 27 червня 2008 року, № 10 від 15 липня 2008 року, заявами на видачу готівки № 5-007 від 20 червня 2008 року, № 7-005 від 2 червня 2008 року, № 5-002 від 26 травня 2008 року, № 5-004 від 20 травня 2009 року, № 5-024 від 29 травня 2008 року, № 7-003 від 27 червня 2008 року, № 7-008 від 15 липня 2008 року, № 7-007 від 15 липня 2008 року та меморіальними валютними ордерами № 7-004 від 2 червня 2008 року, № 5-001 від 26 травня 2008 року, № 5-023 від 29 травня 2008 року, № 7-104 від 30 квітня 2008 року, № 7-002 від 27 червня 2008 року, № 7-005 від 27 червня 2008 року, № 7-007 від 15 липня 2009 року, № 7-008 від 15 липня 2008 року, на яких наявний підпис позичальника про одержання коштів (а.с. 20-51).

Позичальник ОСОБА_2 своїх зобов'язань не виконав належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 4 листопада 2014 року становила 4809485,59 грн., в тому числі 174439,61 дол. США, що еквівалентно 2259123,08 грн. (за офіційним курсом долара США до гривні станом на 4 листопада 2014 року - 12,9507) заборгованості за кредитом, 141867,69 дол. США, що еквівалентно 1837292,47 грн. заборгованості за відсотками, 713070,04 грн. пені, в тому числі 416431,69 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 3 листопада 2013 року по 3 листопада 2014 року включно та 296638,35 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 3 листопада 2013 року по 3 листопада 2014 року включно (а.с. 60-63).

Як встановлено ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Кредитор АКБ «Укрсоцбанк» та позичальник ОСОБА_2 встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню 23 квітня 2010 року.

Крім того, судом установлено, що ОСОБА_2 16 липня 2009 року отримав письмове повідомлення АКБ «Укрсоцбанк» від 9 липня 2009 року № 41-01/96-12 про зміну умов кредитного договору, згідно з яким банк скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України, і змінив строк виконання зобов'язань за кредитним договором, вимагаючи погасити заборгованість у повному розмірі (а.с. 54-55).

З вимогою про стягнення заборгованості банк звернувся в суд у листопаді 2014 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У справі, яка переглядається, судом установлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та у строки, визначені графіком повернення кредиту, та щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також установлено відповідальність за порушення графіка повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, якщо за умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, у рахунок чого вносяться кошти, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-169цс14, який згідно вимог ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для суду.

В даній цивільній справі відповідач ОСОБА_2 до винесення рішення судом першої інстанції 16 грудня 2014 року подав заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 72), якій суд першої інстанції у своєму рішенні оцінки не дав.

Доводи представника позивача про те, що термін надання кредитних послуг згідно генерального договору про надання кредитних послуг № 070/22.2-117К визначено у період з 25 квітня 2008 року по 24 квітня 2018 року не свідчать про відсутність підстав для застосування позовної давності у даному спорі, оскільки позовну давність для стягнення щомісячних платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Звернення до господарського суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки не перериває строку позовної давності на звернення із позовом про стягнення заборгованості, оскільки такі позови мають різний предмет.

Наявність провадження у справі про банкрутство, яка розглядалася господарським судом відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не було перешкодою для звернення з позовом в загальний суд до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки ЦПК України на відміну від норм ГПК України не передбачено відповідної підстави для відмови у відкритті провадження у цивільній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Проте вказана норма стосується лише погашення вимог до фізичної особи-підприємця, а ОСОБА_2 отримав кредит від АКБ «Укрсоцбанк» як фізична особа.

Звертаючись в суд із позовом позивач не вважав строк позовної давності пропущеним, не просив суд першої інстанції поновити строк звернення до суду.

Оскільки вимогою від 9 липня 2009 року № 41-01/96-12 АКБ «Укрсоцбанк» змінив строк виконання зобов'язань за кредитним договором, вимагаючи погасити заборгованість у повному розмірі, в силу ст.ст. 261, 530 ЦК України строк позовної давності розпочав перебіг у липні 2009 року, а банк звернувся в суд із позовом до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором у листопаді 2014 року, тобто після спливу позовної давності, вказані обставини є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У даній справі договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України і п. 3.2.6 генерального договору про надання кредитних послуг використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши вимогу від 9 липня 2009 року № 41-01/96-11 про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних з ним платежів, яку поручитель ОСОБА_4 отримав 14 липня 2009 року (а.с. 52, 53).

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом 6 місяців, починаючи від цієї дати.

Вказаний правовий висновок щодо договору поруки міститься в постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-190цс14, який згідно вимог ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для суду.

Отже, позивач пропустив строк позовної давності із вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором до позичальника, порука припинилася, тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2014 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В позові публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді