Ухвала суду № 43794571, 22.04.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Саліхова В.В.

суддів: Музичко С.Г., Прокопчук Н.О.

при секретарі: Кутц А.В.

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2015 року в справі за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання договорів недійсними,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ПАТ «Укрсиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якому просило суд в рахунок погашення заборгованості за споживчим кредитним договором №11057550000 від 16.10.2006 в розмірі 555 856,71 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору №25898-Б від 21.05.2007, зареєстрованого за номером №1958, а саме: квартиру №28, загальною площею 74,05 кв.м., житловою площею 42,20 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження.

22.08.2014 ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсними договір поруки № 48-06-П/02 від 10.11.2006 та іпотечний договір від 21.05.2007.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.03.2015 зустрічний позов було залишено без руху.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.03.2015 зустрічну позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Справа № 753/12831/13-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/6488/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Цимбал І.К.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що зустрічна позовна заява ґрунтується на визнанні договору недійсним, підставою якого є, зокрема, і Закон України «Про захист прав споживачів», в зв'язку з чим він звільнений від сплати судового збору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про визнання зустрічної позовної заяви неподаною та поверненню позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що останній в строк встановлений суддею, не виправив недоліки позовної заяви, які були вказані в ухвалі суду про залишення позову без руху, відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, а саме не сплатив судовий збір.

З такими висновками колегія суддів погодитись не може.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено, що 01.08.2013 ПАТ «Укрсиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №25898-Б від 21.05.2007, за реєстровим номером №1958, а саме квартиру №28, загальною площею 74,05 кв.м., житловою площею 42,20 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Під час розгляду цієї справи 22.08.2014 ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсними договір поруки № 48-06-П/02 від 10.11.2006 та іпотечний договір від 21.05.2007. 16.03.2015 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва зазначена позовна заява залишена без руху та позивачу за зустрічним позовом надано строк для усунення її недоліків (а. с. 234). Підставою винесення такої ухвали стала несплата останнім судового збору. Суд надіслав ОСОБА_2 - представнику ОСОБА_3 - копію зазначеної ухвали (а. с. 235). Відповідно до розписки зазначена ухвала була отримана представником відповідача 20.03.2015 (а. с. 237). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.03.2015 зустрічну позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням недоліків. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» позивач за зустрічним позовом звільняється від сплати судового збору, а тому звернувся з апеляційною скаргою на вказану ухвалу.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до вимог п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Аналіз зазначеного дає можливість зробити висновок про те, що при залишенні позову без руху суддя повинен зазначити конкретні, законні обставини, які послужили підставою для такої дії, та мати данні про те, що позивач, отримавши ухвалу, мав реальну можливість виправити вказані в ній недоліки (а. с. 237).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач за зустрічним позовом отримав вищезгадану ухвалу суду, та мав реальну можливість на усунення зазначених в ній недоліків в строк вказаний судом першої інстанції.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» п. 7 ч. 1 ст. 5 від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 згідно із статтею 5 Закону № 3674-VIвизначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову. При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

З матеріалів справи вбачається, що зустрічна заява була подана ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 саме на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», в зв'язку з чим останній був звільнений від сплати судового збору, а тому вимоги суду про його сплату не відповідають вимогам закону.

Таким чином, доводи апелянта знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді, оскільки відповідно до законодавства апелянт звільняється від сплати судового збору, що судом першої інстанції було не враховано.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а питання про прийняття зустрічного позову передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2015 року скасувати, а питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: С.Г. Музичко

Н.О. Прокопчук