Постанова № 43793650, 22.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2015 р. Справа № 1570/802/2012

Категорія: 5.5 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарях Голбан К.В., Мадюді В.В. та Кіселик Д.С.,

за участю представника військової прокуратури Риженко М.Ю., представника відповідачів Дідуха С.П. та 3-ї особи ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року по справі за адміністративним позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та 3-х осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання неправомірним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30.01.2012 року Військовий прокурор Одеського гарнізону, діючи в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління та КЕВ м.Одеси звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та 3-х осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_4, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Приморської РА №1071 від 30.11.2011 року в частині передачі квартири АДРЕСА_1 прокуратурі Приморського району м.Одеси, а також зобов'язати відповідача прийняти рішення (розпорядження), яким передати цю квартиру Південно-Східному територіальному КЕУ та КЕВ м.Одеси для повторного заселення військовослужбовцями гарнізону.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що не зважаючи на звернення начальника КЕВ м.Одеси від 30.11.2011 року (вих.№2526) із клопотанням про передачу для повторного заселення квартири АДРЕСА_1 для її розподілу військовослужбовцям, які перебувають в черзі на поліпшення житлових умов в Одеському гарнізоні, Приморська РА ОМР відмовилася передати дану квартиру до КЕВ та своїм спірним розпорядженням №1071 в той же день передала це житлове приміщення прокуратурі Приморського району м.Одеси.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року позов Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №1071 від 30.11.2011 року в частині передачі квартири АДРЕСА_1 прокуратурі Приморського району м.Одеси. Зобов'язано Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради прийняти рішення (розпорядження), яким передати Південно-Східному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню та Квартирно-експлуатаційному відділу м.Одеси для повторного заселення військовослужбовцями гарнізону квартиру АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, в.о. голови Приморської районної адміністрації ОМР 14.06.2012р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови, порушено норми процесуального і матеріального права та просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 року, постановити нову постанову, якою відмовити військовому прокурору у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

3-ї особи по справі - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вказане вище рішення суду 1-ї інстанції в апеляційному порядку не оскаржили.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність належних підстав для її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

9-ти поверховий 90-квартирний будинок АДРЕСА_1 був побудований в 1985 році за рахунок коштів Міністерства оборони, що підтверджується актом державної комісії від 30.09.1985р. про прийняття його до експлуатації та рішенням Приморської районної ради народних депутатів №554 від 18.10.2015р. (а.с.144,145).

Замовником будівництва вказаного будинку було Квартирно-експлуатаційне управління Одеського військового округу, генеральним підрядчиком - військова частина 73501, а субпідрядною організацією була військова частина 73545.

В лютому 1986 року, на підставі відповідного рішення житлової комісії Одеського гарнізону, військовослужбовцю - полковнику ОСОБА_5 (на склад сім'ї з 3 осіб) було виділено 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 та 24.02.1986р. КЕЧ Одеського району ОдВО видано ордер (а.с.17).

22.08.2007 року Одеська міська рада своїм рішенням №921 передала належний МО України житловий будинок АДРЕСА_1 на баланс КП ЖКС «Фонтанський», де він і знаходиться на обслуговуванні по цей час (а.с.55,139).

ІНФОРМАЦІЯ_1 основний квартиронаймач ОСОБА_5 помер, а 16.11.2011 року його було знято з реєстрації за цією адресою.

30.11.2011р. начальник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, дізнавшись про смерть основного наймача неприватизованої квартири АДРЕСА_1, звернувся до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради із письмовим клопотанням (вих.№2526), в якому, посилаючись на вимоги ст.55 ЖК України, просив передати цю квартиру для розподілу та повторного заселення військовослужбовцями, які перебувають в черзі на поліпшення житлових умов в Одеському гарнізоні (а.с.18,19).

Однак, голова Приморської РА ОМР в той же день своїм розпорядженням №1071 від 30.11.2011 року передав спірне житлове приміщення прокуратурі Приморського району м.Одеси, про що повідомив КЕВ м.Одеси в своїй відповіді за вих.№01-08/2895 від 04.01.2012р. (а.с.20,51).

Крім того, в подальшому, т.б. 28.11.2011 року, голова Приморської РА ОМР виніс ще одно розпорядження №1172, п.3.1. якого, прийняв рішення про видачу ордеру на 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 3-й особі по справі - помічнику прокурора Приморського району м.Одеси ОСОБА_3 (на сім'ю з 4-х осіб), який, в свою чергу, останній отримав вже наступного дня - 29.12.2011р. та 23.01.2012 року в ній зареєструвався (а.с.53,175-177).

Дізнавшись про таку відмову відповідача в передачі спірної квартири до КЕВ м.Одеси, 18.01.2012 року до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради звернувся начальник Південно-Східного територіальному КЕУ із аналогічним листом-клопотанням (вих.№303/22/2/20), в якому просив голову Приморської РА переглянути на скасувати зазначене вище розпорядження №1071 від 30.11.2011р. та зупинити видачу ордера на це житлове приміщення.

Але, не отримавши будь-якої позитивної відповіді, начальник Південно-Східного ТКЕУ 23.01.2012 року звернувся до військової прокуратури Одеського гарнізону за захистом та законних інтересів Міністерства Оборони України, Південно-Східного ТКЕУ та КЕВ м. Одеси, а також просив захистити конституційні та житлові права військовослужбовців Одеського гарнізоні, які тривалий час знаходяться на квартирному обліку та потребують поліпшення житлових умов.

Таким чином, не погоджуючись з вищезазначеними діями та розпорядженням районної адміністрації, військовий прокурор, діючи в інтересах Міністерства Оборони України, Південно-Східного ТКЕУ та КЕВ м. Одеси і звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов військового прокурора, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного розпорядження голови районної адміністрації та відповідно, з обґрунтованості та законності позовних вимог.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, частково погоджується з вказаними висновками суду 1-ї інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», актами місцевих державних адміністрацій - є відповідні розпорядження їх голів.

А відповідно до змісту ст.41 цього ж Закону, голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Так, як встановлено з матеріалів справи судами обох інстанцій та вже було зазначено вище, розпорядженням голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №1071 від 30.11.2011 року (п.3.2.) вирішено передати прокуратурі Приморського району м.Одеси звільнену ізольовану 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 (переданого рішенням Одеської міськради №921 від 22.08.2007р. на баланс КП ЖКС «Фонтанський») для поліпшення житлових умов оперативних працівників прокуратури району, згідно із клопотанням прокурора вих. №10/2-203-11 від 25.11.2011р. та плану райадміністрації «Про розподіл житлового фонду району, який звільняється на 2011 рік».

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №1172 від 28.12.2011 року було вирішено видати ордер на вказану квартиру ОСОБА_3 - помічнику прокурора Приморського району м.Одеси на склад родини з 4-х осіб (т.б. він, дружина - ОСОБА_4, син - ОСОБА_7, син - ОСОБА_6).

Проте, судовою колегією беззаперечно встановлено, що будинок АДРЕСА_1 був побудований в 1985 році за рахунок коштів Міністерства оборони, що підтверджується наявними у справі доказами, а саме: актом державної комісії від 30.09.1985р. про прийняття його до експлуатації та рішенням Приморської районної ради народних депутатів №554 від 18.10.2015р. Замовником будівництва вказаного будинку було Квартирно-експлуатаційне управління Одеського військового округу, генеральним підрядчиком - військова частина 73501, а субпідрядною організацією була військова частина 73545.

Також, апеляційним судом встановлено, що вищезазначена квартира АДРЕСА_1 в лютому 1986 року була виділена військовослужбовцю Одеського гарнізону - полковнику ОСОБА_5 (на склад сім'ї з 3 осіб) та 24.02.1986р. КЕЧ Одеського району ОдВО видало останньому ордер.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2011р. начальник Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси, дізнавшись про смерть 13.09.2011р. основного наймача цієї неприватизованої квартири АДРЕСА_1, звернувся до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради із письмовим клопотанням (вих.№2526), в якому, посилаючись на вимоги ст.55 ЖК України, просив передати цю квартиру для розподілу та повторного заселення військовослужбовцями, які перебувають в черзі на поліпшення житлових умов в Одеському гарнізоні, однак, голова Приморської РА ОМР, в той же день, т.б. 30.11.2011р., своїм розпорядженням №1071 передав спірне житлове приміщення прокуратурі Приморського району м.Одеси.

Проте, у відповідності до вимог ст.55 Житлового кодексу України, жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також жилі приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ, організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій. Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу передачі або закінчення спорудження жилого будинку.

Як слідує зі змісту положень п.9.1 «Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», затвердженої Наказом МОУ №737 від 30.11.2011р., КЕВ (КЕЧ) районів організовують та здійснюють належний облік жилої площі, яка надійшла від власного будівництва; одержана від районної, міської, районної у місті ради та центральних органів виконавчої влади; надійшла від перебудови нежилих приміщень; належить військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей у будинках, які раніше належали МО України та були передані у встановленому законодавством порядку на баланс житлово-експлуатаційних організацій виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад; побудована (придбана) за кошти інвесторів, та інших джерел надходження житла до МО України.

А відповідно до приписів п.1.9 вказаної Інструкції, жилі приміщення, які звільняються військовослужбовцями та особами, звільненими з військової служби, у зв'язку із наданням їм інших жилих приміщень за рахунок фондів МО України незалежно від належності будинків розподіляються між військовослужбовцями та особами, звільненими з в/служби, які перебувають на обліку в даному гарнізоні.

Крім того, як видно з п.4.4 даної Інструкції, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання в гарнізоні за рішенням КЕВ (КЕЧ) району, погодженим з житловою комісією військової частини та гарнізонною житловою комісією.

Таким чином, за вказаних обставин, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції, в даному випадку, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржуване розпорядження голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №1071 від 30.11.2011 року в частині передачі квартири АДРЕСА_1 прокуратурі Приморського району м.Одеси було видане з порушенням вимог ст.55 ЖК України та діючому порядку надання житлових приміщень військовослужбовцям, а тому, відповідно, підлягає скасуванню, як протиправне.

Що ж стосується інших позовних вимог військового прокурора щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення або розпорядження, яким передати цю спірну квартиру Південно-Східному територіальному КЕУ та КЕВ м.Одеси для повторного її заселення військовослужбовцями Одеського гарнізону, то, на думку апеляційного суду, останні не можуть бути задоволені в такому вигляді, оскільки у суду не має достатніх повноважень зобов'язувати орган місцевого самоврядування, до виключної компетенції якого відноситься вирішення спірного питання, прийняти те чи інше конкретне рішення з цього приводу.

Отже, в зв'язку із зазначеним, а також з урахуванням того, що саме КЕВ м.Одеси безпосередньо веде облік казармено-житлового фонду МО України, здійснює контроль за його використанням та приймає участь у розподілі житлових приміщень цього фонду, судова колегія приходить до висновку про те, що вказані позовні вимоги необхідно задовольнити частково, а саме шляхом зобов'язання відповідача вирішити питання щодо передачі спірної квартири АДРЕСА_1 КЕВ м.Одеси для повторного заселення військовослужбовцями Одеського гарнізону.

Крім того, слід ще зазначити й про те, що у відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, а суд, в свою чергу, згідно зі ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку, не було належним чином зроблено представниками відповідача при розгляді даної справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Отже, за таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції, в даному випадку, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального і матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, в зв'язку із чим, судове рішення окружного суду, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2012 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №1071 від 30.11.2011 року в частині передачі квартири АДРЕСА_1 прокуратурі Приморського району м.Одеси.

Зобов'язати Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради вирішити питання щодо передачі квартири АДРЕСА_1 Квартирно-експлуатаційному відділу м.Одеси для повторного заселення військовослужбовцями Одеського гарнізону.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко