ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2015 р. Справа № 821/157/15-а
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.при секретаріПолянській А.М.
за участю сторін: ПАТ КЗЕЗУБілюшов В.М. (довіреність)ПАТ КЗЕЗУДулепов А.В. (довіреність)ДПІПєрін А.Є. (довіреність)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Каховський завод електрозварювального устаткування" на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства „Каховський завод електрозварювального устаткування" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними по проведенню перевірки, визнання протиправними та скасування наказу № 405 від 15.09.2014 р. та податкового повідомлення-рішення № 0001312206 від 29.09.2014 р.,-
встановиЛА:
Позивач, звернувся до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними по проведенню перевірки, визнання протиправними та скасування наказу № 405 від 15.09.2014 р. та податкового повідомлення-рішення № 0001312206 від 29.09.2014 р.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у задоволені адміністративного позову публічного акціонерного товариства „Каховський завод електрозварювального устаткування" відмовлено.
Публічне акціонерне товариство „Каховський завод електрозварювального устаткування" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 05 березня 2015 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, позивач зазначає, що висновку суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що публічне акціонерне товариство «Каховський завод електрозварювального устаткування» 30.12.1994 року зареєстровано Виконавчим комітетом Каховської міської ради, про що видано Свідоцтво №15001050001000070. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 15.01.1995 р. за №206-Ю.
15.09.2014 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 10.10.2012 р. №15/360, укладеному із ЗАО «Каховка» (Российская Федерация) за період з 10.10.2012 р. по 15.09.2014 р. та контракту від 12.07.2013 р. №15./162 укладеному із ООО «РСП-М» (Российская Федерация) за період з 12.07.2013 р. по 15.09.2014 р.
Згідно висновків наведеного акта перевіркою встановлено порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.0.91994 р. №185/94-ВР, із змінами та доповненнями, а саме:
- Розрахунки за експортними операціями по договору від 10.10.2012 р. №15/360, укладеному з ЗАО «Каховка» (Российская Федерация) не завершені, станом на 15.09.2014 р. виявлена прострочена дебіторська заборгованість на суму 2922991 рос.руб.;
- Розрахунки за експортними операціями по договору від 12.07.2013 р. №15/162, укладеному з ООО «РСП-М» (Российская Федерация) на суму 17000000 рос. руб. завершені з порушенням строків.
На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001312206 від 29.09.2014 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 726202, 26 грн.
Не погоджуючись із вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у задоволені адміністративного позову публічного акціонерного товариства „Каховський завод електрозварювального устаткування" відмовлено. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Щодо визнання протиправними дій відповідача по призначенню та проведенню документальної позапланової виїзної перевірки, визнання протиправним та скасування наказу від 15.09.2014 р. №405 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «КЗЕСО», суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 41.3 статті 41 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755- VI повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі
органи виконують, зокрема, такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Згідно з підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1. статті Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 75.1.2. статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи тощо.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Документальна позапланова виїзна перевірка, згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, зокрема здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
У зв'язку з отриманням Каховською ОДПІ інформації від ПАТ «Промінвестбанк», про факти порушення надходження в законодавчо встановлені строки валютної виручки листом від 01.07.2014 р. №20-9-1-727-1 по договору від 12.07.2013 р. №15/162 по операції від 06.03.2014 р., відповідачем було здійснено перевірку проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по договорам від 10.10.2012 р. №15/360, укладеного з ЗАО «Каховка» (Российская Федерация) за період з 10.10.2012 р. по 15.09.2014 р. та 12.07.2013 р. №15/162, укладеному із ООО «РСП-М» (Российская Федерация) за період х 12.07.2013 р. по 15.09.2014 р. Проведеною перевіркою встановлено, що на виконання договору №15/162 від 12.07.2013 р., укладеному з ООО «РСП-М» (Российская Федерация) ПАТ «КЗЕСО» 06.03.2014 р. відвантажено продукції на 96000000 рос.руб. (МД№807). Строк надходження валютної виручки 04.06.2014 р. На порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) валютна виручка на суму 17000000 рос.руб. надійшла несвоєчасно, а саме 16.07.2014 р. Відповідно до ст. 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР нараховано пеню.
Відповідачем 15.09.2014 року на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України було видано наказ № 405 про проведення виїзної позапланової документальної перевірки.
Перевірка суб'єкта господарювання здійснювалася на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 15.09.2014 №405 та направлення на проведення перевірки від 15.09.2014 №286.
Як уже зазначалось вище позивачу до початку проведення перевірки було вручено копію наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, а також було допущено посадових осіб Каховської ОДПІ до проведення перевірки, за наслідками якої було складено наведений вище акт перевірки.
Отже, перевірка проводилася в присутності представника позивача (в.о. головного бухгалтера ПАТ «КЗЕСО»), що надавало можливість внести свої заперечення щодо проведення даної перевірки.
Платник податків, який вважає порушенним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.
Таким чином, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
За таких обставин, процедурні порушення, допущені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки не можуть бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за невиконання його податкового обов'язку.
Крім цього, наказ про призначення перевірки за своєю правовою природою є актом тимчасової дії, фактично, дія наказу вимірюється певним проміжком часу, та вичерпується на момент виконання такого наказу - тобто на час безпосереднього проведення призначеної перевірки.
Враховуючи вищенаведене вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача по призначенню та проведенню документальної позапланової виїзної перевірки, визнання протиправним та скасування наказу від 15.09.2014 р. №405 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «КЗЕСО», - задоволенню не підлягає.
Щодо скасування податкового повідомлення - рішення №0001312206 від 29.09.2015.09.2014 року, суд зазначає наступне:
Як зазначалося вище, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 10.10.2012 р. №15/360, укладеному із ЗАО «Каховка» (Российская Федерация) за період з 10.10.2012 р. по 15.09.2014 р. та контракту від 12.07.2013 р. №15./162 укладеному із ООО «РСП-М» (Российская Федерация) за період з 12.07.2013 р. по 15.09.2014 р.
За результатами перевірки складено акт від 17.09.2014 р. №235/22/00213993 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «КЗЕСО» з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 10.10.2012 р. №15/360, укладеного з ЗАО «Каховка» (Российская Федерация) за період з 10.10.2012 р. по 15.09.2014 р. та 12.07.2013 р. №15/162, укладеному із ООО «РСП-М» (Российская Федерация) за період з 12.07.2013 р. по 15.09.2014 р.»
Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.0.91994 р. №185/94-ВР, із змінами та доповненнями, а саме: розрахунки за експортними операціями по договору від 10.10.2012 р. №15/360, укладеному з ЗАО «Каховка» (Российская Федерация) не завершені, станом на 15.09.2014 р. виявлена прострочена дебіторська заборгованість на суму 2922991 рос.руб.; розрахунки за експортними операціями по договору від 12.07.2013 р. №15/162, укладеному з ООО «РСП-М» (Российская Федерация) на суму 17000000 рос. руб. завершені з порушенням строків.
На підставі акта перевірки від 17.09.2014 р. №235/22/00213993 Каховською ОДПІ у Херсонській області прийнято податкове повідомлення рішення №0001312206 від 29.09.2014 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 726202, 26 грн.
З матеріалів справи вибачається, що по експортному договору від 12.07.2013 р. №15/162 укладеному з ООО «РСП-М» (Российская Федерация, м. Москава, Росія, 105082, ул. Большая Почтовая, д.26В, стр.2, в особі генерального директора Циканова М.М., ИНН 770101001, р/с 40702810338260018705 в ОАО «Сбербанк России», г. Москва, к/с 30101810400000000225, БИК 044525225,ОКПО 87614630) ПАТ «КЗЕСО» - продавець виготовляє відповідно до технічного завдання «Покупця» та продає комплекс мобільний рельсосварочний самохідний КСМ007 у кількості 2 штук на суму 96 000 000 рос. Руб. Умови поставки DA (Інкотермс 2010).
На виконання даного договору ПАТ «КЗЕСО», 06.03.2014 р. відвантажено продукції на 96000000 рос.руб. (МД№807). Строк надходження валютної виручки 04.06.2014 р.
Судом встановлено, що валютна виручка на суму 17000000 рос. руб. надійшла лише 16.07.2014 р., що є порушенням ст. 1 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями).
Саме дана господарська операція з контрагентом позивача ООО «РСП-М» (Российская Федерация) слугувала підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення.
Щодо законодавчої необґрунтованості застосування відповідачем 90 - денного строку повернення валютної виручки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-XII, експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно ч. 4 ст. 1 вказаного Закону Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Так, постановою правління Національного Банку України від 14.05.2013 № 163 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", яка набрала чинності 20.05.2013 року встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постанову аналогічного змісту прийнято правлінням Національного Банку України від 14.11.2013 № 453, яка набрала чинності 20.11.2013 року та діяла до 17.05.2014 року. Також, постанову аналогічного змісту прийнято правлінням Національного Банку України від 12 травня 2014 року № 270, яка набрала чинності 20.05.2014 року та діяла до 20.08.2014 року.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Зокрема, відлік 90 днів починається з:
- у разі експорту продукції - з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Датою митного оформлення продукції, що експортується, слід вважати дату завершення оформлення ВМД, а саме наявність на всіх її аркушах відбитку особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів;
- у разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Як вже зазначалося вище, на виконання експортного договору від 12.07.2013 р. №15/ ПАТ «КЗЕСО», 06.03.2014 р. відвантажено продукції на 96000000 рос.руб. (МД№807). Строк надходження валютної виручки 04.06.2014 р.
Валютна виручка на суму 17000000 рос. руб. надійшла несвоєчасно, а саме 16.07.2014 р.
Також, відповідно до листа ПАТ «Каховського заводу електрозварювального устаткування» від 04.09.2014 р. №19/1242 позивачем підтверджено, що 06.03.2014 р. було відвантажено продукції на 96000000 рос.руб. (ВМД №508010000/2014/000807). Оплата за відвантажену продукцію надійшла на рахунок позивача наступним чином: 07.05.2014 р. в сумі 50000000,00 рос. руб., а також 16.07.2014 р. в сумі 17000000,00 рос.руб. (а.с., 36-43).
Дана обставина, також підтверджується довідкою "Промінвестбанк" від 01.07.2014 року, якою відповідача повідомлено про виявлені факти порушень позивачем законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними угодами, які мали місце з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року.
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Отже, відповідач при винесенні податкового повідомлення - рішення діяв в межах повноважень у спосіб та в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Крім цього, доказів на підтвердження того, що строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується у зв'язку з розглядом повноважними судом позову про стягнення заборгованості з нерезидента представником позивача не надано.
Суд не приймає доводи позивача, про те що порушення строку повернення валютної виручки пов'язано з різким погіршенням взаємовідносин України з Російською Федерацією, у зв'язку з чим товари на кордоні не пропускалися на митну територію РФ, а тому дані обставини є форс - мажорними, оскільки дані обставини повинні бути підтвердженні висновком Торгово-промислової палати України.
Також, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо не порушення ним строків повернення валютної виручки, оскільки у редакції Закону, що діяла у періоді здійснення господарських операцій, такий строк встановлений у 180 календарних днів.
Як уже зазначалося вище, постановами правління Національного Банку України від 14.05.2013 № 163 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", та від 14.11.2013 № 453, від 12 травня 2014 року № 270, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Крім того, посилання апелянта в апеляційні скарзі на те, що у акті перевірки вказано на порушення позивачем лише ст. 1 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та не має посилань на вимог будь-яких постанов правління НБУ, колегією суддів не приймаються, оскільки означене не впливає на вимоги Постанов, на які посилався суд першої інстанції.
За таких обставин, суд вважає, що податковим органом правомірно нараховано ПАТ «Каховського заводу електрозварювального устаткування» пеню за порушення строків 90 -денного строку повернення валютної виручки.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
За змістом ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначені підставі для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем не надано суду належних доказів на обґрунтування своїх вимог. В свою чергу, надані відповідачем докази та встановлені судом обставини свідчать про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Каховський завод електрозварювального устаткування" про визнання дій протиправними по проведенню перевірки, визнання протиправними та скасування наказу № 405 від 15.09.2014 р. та податкового повідомлення-рішення № 0001312206 від 29.09.2014 р. належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Каховський завод електрозварювального устаткування", - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року по справі № 821/157/15-а, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Ухвалу складено у повному обсязі - 22 квітня 2015 року.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук
Судове рішення № 43793627, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 821/157/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: