Постанова № 43793422, 21.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6652/14 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Яхнюка В.А., представника відповідача - Шевченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Свентовіт» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Свентовіт» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Свентовіт» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій, які полягали у проведенні відповідачем зустрічної звірки ПП «Свентовіт», результати якої оформлено листом від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655; визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності ПП «Свентовіт» в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655; зобов'язання поновити в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби показники податкової звітності ПП «Свентовіт» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального права, на підставі висновків, що які не відповідають обставинам справи, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі 31.10.2014 складений лист за №619/10-13-22-03/38857655 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень та вересень місяці 2014 року», який містить загальну інформацію про позивача, перелік інформації, яку необхідно зіставити, зафіксовано факт відсутності реєстрації податкових накладних за липень та вересень 2014 року у Єдиному реєстрі податкових накладних. При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації встановлено, що за період липень, вересень 2014 року на ПП «Свентовіт» відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби. У зв'язку із порівнянням даних додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за період липень та вересень місяці 2014 року в сукупності з усією наявною інформацією, в тому числі про стан підприємства - « 9» (направлено повідомлення про відсутність його за місцезнаходженням), посадові особи податкового органу у листі висловили припущення, що за даний період усі господарські операції ПП «Свентовіт» здійснені без мети настання реальних наслідків. Крім того, даний лист містить інформацію про необхідність вжиття заходів щодо упередження декларування схемного кредиту по ланцюгу постачання за липень та вересень 2014 року, оскільки вбачається відсутність у ПП «Свентовіт» об'єктів оподаткування.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачем його прав діями, які полягали у складанні листа, жодних змін до інформаційних баз даних податкового органу на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655 відповідачем не вносилось.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232.

Відповідно до пунктів 2-4 вказаного Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Пунктом 6 даного Порядку визначено, що у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Крім того, з метою впровадження єдиного порядку направлення та обліку запитів на проведення зустрічних звірок, оформлення, накопичення та реалізації їх матеріалів органами державної податкової служби, наказом ДПА України №236 від 22.04.2011 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Згідно п.п. 4.3-4.4 п. 4 вказаних Методичних рекомендацій, при отриманні запиту про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання структурний підрозділ органу ДПС, визначений керівником (заступником керівника) органу ДПС, відповідальним за її проведення (далі - відповідальний підрозділ), у той самий день проводить аналіз інформації та документального її підтвердження, які містяться в інформаційних базах органу ДПС та справі суб'єкта господарювання.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Зі змісту приведених правових приписів убачається, що у разі відсутності у податкового органу інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів такий орган зобов'язаний направити суб'єкту господарювання письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження факту надіслання позивачу відповідного запиту.

Так, колегією суддів встановлено, що підставами для складення листа про неможливість проведення зустрічної звірки позивача слугувала інформація, що на момент проведення зустрічної звірки стан позивача зазначено як: 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

З цього приводу, колегія суддів акцентує увагу на тому, що доказів, які б свідчили про наявність у Єдиному державному реєстрі даних про відсутність ПП «Свентовіт» за місцезнаходженням, як і про вжиття податковим органом заходів, спрямованих на безпосереднє виявлення відсутності чи наявності позивача за зареєстрованим місцезнаходженням, відповідач суду також не надав.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не дотримано порядку проведення зустрічної звірки, передбаченого нормами Податкового кодексу України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Крім того, відповідно до пп. 4.4 п. 4 «Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок», затверджених наказом ДПА України №236 від 22.04.2011, визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

У додатку №3 наказу №236 затверджено зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Так, в п. 15 проформи, у разі наявності зазначається інша інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.

Отже, актом про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Оскільки податковим органом не досліджувались первинні документи, які відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а також дані розрахункових документів, котрі згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» опосередковують рух коштів у безготівковій формі, можна зробити висновок про протиправність дій відповідача щодо зазначення ним у листі від 31.10.2014р. за № 619/10-13-22-03/38857655 про встановлення факту неможливості реального вчинення позивачем господарських операцій за перевіряємий період.

Зміст викладених вище норм свідчить про відсутність у податкового органу повноважень по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби». В той час, як функція щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, які полягали у проведенні зустрічної звірки ПП «Свентовіт», результати якої оформлено листом від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо коригування показників податкової звітності ПП «Свентовіт» в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655 та зобов'язання поновити в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби показники податкової звітності ПП «Свентовіт» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655, колегія суддів виходить з наступного.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (надалі також - Порядок; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також зазначити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що самостійна зміна відповідачем у базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2014 року по справі № К/800/58427/13 та від 04 березня 2014 року по справі № К/800/46922/13.

Так, під час апеляційного розгляду справи, на вимогу хвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, представником відповідача було надано витяг з АІС «Податковий блок» по ПП «Свентовіт», з якого вбачається, що за наслідками проведення зустрічної звірки податковим органом було відкориговано показники податкової звітності ПП «Свентовіт». Вказане було підтверджено і самим представником відповідача в судовому засіданні.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, то колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанова суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Свентовіт» задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2015 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги приватного підприємства «Свентовіт» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, які полягали у проведенні зустрічної звірки ПП «Свентовіт», результати якої оформлено листом від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області щодо коригування показників податкової звітності ПП «Свентовіт» в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області поновити в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби показників податкової звітності ПП «Свентовіт» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655..

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Постанову в повному тексті виготовлено 27.04.2015 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.