Ухвала суду № 43793366, 23.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2519/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

23 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А.суддів Парінова А.Б., Грибан І.О.при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Шатл" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2015 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Шатл" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулася до суду із поданням, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Шатл" заборгованість перед бюджетом у розмірі 2426404,76 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2015 року подання задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні подання відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі акта №610/26-56-22-01-03/35235643 від 25.02.2013 року, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 19.03.2014 року №0002172201 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25 725,00 грн. (основний платіж - 20 444,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 5 281,00 грн.);

від 19.03.2014 року №0002162201 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 982 602,50 грн. (основний платіж - 786 082,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 196 520,50 грн.);

від 19.03.2014 року №0002142201 про нарахування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 1141089,06 грн.;

від 04.06.2014 року №0009641702/192 про нарахування податкового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників на загальну суму 155 578,80 грн. (основний платіж - 110 753,80 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 44 285,00 грн.) (отримане повноважним представником товариства 10.06.2014 року).

Визначені цими рішеннями грошові зобов'язання набули статусу узгоджених відповідно до абз.4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, у зв'язку із набранням законної сили судовим рішенням у справі №2а-1176/12/2670.

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом було складено податкову вимогу від 12.12.2014 року №7100-25 на загальну суму 2 426 404,76 грн., яка була отримана представником товариства 19.12.2014 року.

Заявник, посилаючись на наявність у відповідача боргу з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств, штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, з податку на доходи найманих працівників, який з урахуванням часткової сплати суми боргу та нарахованої контролюючим органом пені згідно даних облікових карток платника складає 2 426 404,76 грн., з них: з податку на додану вартість у розмірі 30 018,32 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 099 718,58 грн., штрафні санкції за порушення законодавства про патентування у розмірі 1 141 089,06, з податку на доходи найманих працівників у розмірі 155 578,80 грн., звернувся до суду із даним поданням про його стягнення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність правових підстав для задоволення подання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відтак, сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена своєчасно, набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до абзацу 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п.59.4 ст.59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Водночас, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджується, що податкову вимогу від 12.12.2014 року №7100-25 на загальну суму 2 426 404,76 грн. було направлено на адресу відповідача 17.12.2014 та отримана представником товариства 19.12.2014 року.

Пунктом 95.2 ст.92 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 2 статті 183-3 КАС України передбачено, що подання органу державної податкової служби подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Виходячи із зазначених норм законодавства, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків

З матеріалів справи вбачається, що з даним поданням позивач звернувся 16.02.2015, тобто в межах встановленого наведеними вище приписами строку.

Крім того, Вищий адміністративний суд України у Інформаційному листі від 12.04.2012 р. N 1044/11/13-12, акцентував увагу судів, що органом державної податкової служби повинно бути надано суду документальне підтвердження, в тому числі, розміру податкового боргу (для чого потрібно надати відповідні розрахунки із зазначенням періодів, за які виник борг, та підстав виникнення податкового боргу - податкові декларації, податкові повідомлення-рішення тощо).

Слід також зазначити, що відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Враховуючи, що підприємством не було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання податковим органом за кожним із видів зобов'язань була нарахована пеня.

З наданих заявником документів вбачається, що загальна сума боргу відповідача з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств, штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки та з податку на доходи найманих працівників станом на час звернення контролюючого органу до суду із даним поданням з урахуванням часткової сплати суми боргу та нарахованої контролюючим органом пені згідно даних облікових карток платника складає 2426404,76 грн., в тому числі:

з податку на додану вартість у розмірі 30 018,32 грн. (основний платіж - 20 444,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 5 281,00 грн., пеня - 4299,96 грн.);

з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 099 718,58 грн. (основний платіж - 786 082,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 196 520,50 грн., пеня - 124340,36 грн.);

штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 1 141 089,06,

з податку на доходи найманих працівників у розмірі 155 578,80 грн.

Докази оскарження в адміністративному або судовому порядку податкової вимоги, а також доказів сплати боргу у визначеному у поданні розмірі, в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податку, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення подання податкового органу.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Шатл" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2015 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Шатл" про стягнення заборгованості - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіА.Б Парінов І.О. Грибан

Повний текст ухвали виготовлено 24 квітня 2015 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Грибан І.О.