Постанова № 43792585, 24.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2015 року Справа № 904/7062/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І. – доповідач,

суддів: Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2014 року у справі №904/7062/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 654 821,54 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2014 року у справі №904/7062/14 (суддя Колісник І.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" на користь Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" попередню оплату у сумі 1 196 389,44 грн., штраф у сумі 46 950,45 грн., судовий збір у сумі 24 866,80 грн. У решті позову відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області судовий збір у сумі 1 256,38 грн..

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

Апелянт вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому суд першої інстанції не в повному об’ємі з’ясував обставини справи, які мають значення для правильного і об’єктивного рішення господарського спору, неправильного і не в повній мірі дослідив докази, що привело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вся кореспонденція направлялася на адресу: м. Дніпропетровськ, вул. Тверська, буд. №5, оф. 1А, що вказана Відповідачем у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України. Тому, Позивачу не зрозуміло, чому Відповідач посилається в апеляційній скарзі на те, що на його адресу не надходили документи.

Також, 16.12.2013 року на адресу Відповідача було направлено лист №24-1-574, в якому Позивач вказав, що керуючись пунктом 2 статті 849 Цивільного кодексу України відмовляється від Договору підряду №560131171 від 06.06.2013 року, та просив повернути суму передоплати по Договору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року у справі №904/7062/14 прийнято та призначено апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Крутовських В.І., судді: Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є..

06.02.2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшла заява від представника Відповідача про долучення до матеріалів справи документів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року продовжено строк розгляду спору до 24.04.2015 року та відкладено розгляд справи на 24.03.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 року відкладено розгляд справи на 09.04.2015 року.

У судових засіданнях 09.04.2015 року та 16.04.2015 року оголошувались перерви.

На адресу суду 15.04.2015 року надійшло пояснення до відзиву на апеляційну скаргу від представника Відповідача.

Представники сторін у судове засідання 24.04.2015 року не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року №28.

У судовому засіданні 24.04.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

06.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД" укладено Договір підряду №560131171.

Відповідно до пункт 1.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 10.09.2013 року) підрядник приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту побутових приміщень 1, 2 3 поверхів АКБ КПЦ (ТПЦ-1) в рамках реалізації проекту "Підвищення культури виробництва", інв. №10310502, у об'ємі згідно кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити виконані роботи відповідно до узгоджених договірних цін, які є невід'ємною частиною договору.

Підрядник приймає на себе виконання додаткового об'єму робіт по капітальному ремонту побутових приміщень АКБ КПЦ (ТПЦ-1) в рамках реалізації проекту "Підвищення культури виробництва" - утеплення повітропроводів, установка дросель-клапана, інв. №10310502, у об'ємі згідно кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити виконані роботи відповідно до узгоджених договірних цін, які є невід'ємною частиною Договору. Роботи виконуються із матеріалів підрядника.

Пунктом 2.1. Договору визначено, сума Договору складає 2 916 666,67 грн. без ПДВ (з них: вартість матеріалів - 2 495 534,00 грн. без ПДВ), крім того ПДВ 583 333,33 грн.. Всього сума Договору складає 3 500 000,00 грн..

Додатковою угодою №2 від 10.09.2013 року до Договору сума Договору збільшена на 39874,80 грн. з ПДВ (з них вартість матеріалів - 28 762,80 грн. з ПДВ) та визначена у сумі 3 638 995,28 грн. (з них вартість матеріалів - 3 119 576,40 грн. з ПДВ), у тому числі ПДВ 606499,21 грн..

Загальна сума Договору складає 3 539 874,80 грн. з ПДВ (3 500 000,00 + 39874,80 = 3 539 874,80).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що термін виконання робіт - 180 робочих днів згідно із затвердженим графіком виконання робіт (додаток №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною). Приховані роботи проводяться підрядником під контролем уповноважених представників дирекції з безпеки замовника.

Приймання виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в уповноваженими представниками сторін із зазначенням матеріалів, з яких ці роботи були виконані (пункт 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору розрахунки за Договором проводяться замовником в наступному порядку:

- 2 994 640,80 грн. з ПДВ замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника згідно графіку фінансування (додаток №2 до Договору, що є його невід'ємною частиною) за наявністю рахунку підрядника;

- залишок суми замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника протягом 60 календарних днів після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт КБ-2в за наявності рахунку і податкової накладної.

Договір набуває чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2013 року. Закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що залишились невиконаними (пункт 8.1. Договору).

Сторонами погодженого графік фінансування робіт з ремонту побутових приміщень 3, 2, 1 поверхів АКБ КПЦ (додаток №2 до Договору) вартість матеріалів складає 2 994 640,80 грн., з яких: стосовно ремонту 3-го поверху - 944 896,80 грн. з оплатою протягом 10-ти днів після підписання Договору; стосовно ремонту 2-го поверху - 1 021 625,00 грн. з оплатою через 3 тижні після першої передоплати за умови дотримання графіку робіт по 3-му поверху; стосовно ремонту 1-го поверху - 1 028 119,00 грн. після виконання 100% робіт по 3-му поверху та за умови дотримання графіку робіт по 2-му поверху.

Відповідно до пункту 2.1. Договору та зазначеного графіку фінансування Позивач перерахував на користь Відповідача 1 251 261,84 грн..

Відповідно до умов Договору терміном виконання робіт є 13.02.2014 року, але роботи у повному обсязі не виконанні.

Актом КБ-2в приймання виконаних робіт №1 за червень 2013 року на суму 33 365,04 грн. та за актом КБ-2в приймання виконаних робіт №3 за серпень 2013 року на суму 13991,48 грн., підписаними керівниками та скріпленими печатками обох сторін, Відповідач здав, а Позивач прийняв виконані роботи з вартістю витрачених матеріалів на загальну суму 54 872,40 грн., з яких 31 134,13 грн. - вартість робіт за актом №1 за червень 2013 року та 4 720,56 грн. - вартість робіт за актом №3 за серпень 2013 року.

Невиконаними залишилися підрядні роботи на суму 480 616,51 грн., що і стало причиною спору.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повина вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

За частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до умов частини 3, 4 статті 849 Цивільного кодексу України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 Господарського кодексу України).

Позивач 28.03.2014 року направив лист №24-10-29, яким повідомив Відповідача про відмову від прийняття робіт за Договором та заявив вимогу про повернення передоплати у сумі 1 196 389,44 грн., яка залишена Відповідачем без будь-якого реагування.

Пунктом 5.3. Договору за змістом якого передбачено, що якщо після отримання від замовника грошових коштів підрядник не виконав прийняті на себе зобов'язання, підрядник зобов'язаний повернути замовнику здобуті від нього як передоплата грошові кошти протягом 10-ти банківських днів з дати встановленого цим Договором терміну виконання робіт.

Доказів на підтвердження повернення Відповідачем вказаної суми передоплати не надано.

З вищезазначеного вбачається, що передоплата підлягає до стягнення у сумі 1 196 389,44 грн..

Частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України визначила, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У разі порушення терміну виконання робіт, підрядник сплачує замовнику штраф у сумі розмірі 10% вартості робіт за Договором (пункт 5.1. Договору).

Позивачем заявлений штраф у сумі 46 950,45 грн. підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені Позивачем до стягнення з Відповідача пеня у сумі 170 936,19 грн., 3% річних у порядку статті 625 Цивільного кодексу України у сумі 24 878,34 грн. та інфляційні втрати у сумі 218 667,12 грн., розраховані на суму передоплати - 1 196 389,44 грн., задоволенню не підлягають.

Так, як частина 3 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1666/14 від 27.10.2014 року "Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року N01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов'язанням). На аванс можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Неможливість подання актів Відповідач пояснює тим, що не отримав ухвали про призначення та про відкладення справи. Суд приймає зазначений доказ Відповідача, хоча ухвали, як свідчать матеріали справи, направлено на юридичну адресу Відповідача, яка не змінювалася.

Скаржник посилається в апеляційній скарзі на те, що замовник не пропустив робітників підрядника на територію об’єкту де проводились будівельні роботи без будь-яких пояснень та повідомлень, грубо порушуючи пункт 6.1. Договору (а.с. 115). Посилання Відповідача на те, що він не міг виконати зобов’язання в терміни встановлені договором є необґрунтованими і не можуть бути прийняті до уваги, тому, що відсутні документи, які цей факт підтверджують (акти та інші документи).

Відповідач також посилається у скарзі на акти виконаних робіт за серпень, вересень 2013 року, які були направлені Позивачу 14.11.2013 року. Фактично зазначені акти не підписані замовником, а Позивач заперечує факт виконаних робіт підрядником.

Позивачем було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття у справі рішення.

Під час подання заяви про збільшення розміру позовних вимог Позивачем не було надано доказів сплати судового збору з урахуванням нової ціни позову. Суд керуючись нормами пункту 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" прийняв заяву до розгляду.

Пункт 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачає, що у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. З урахуванням конкретних обставин справи суд може розглянути й змінені вимоги позивача без доплати останнім суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

27.11.2014 року винесено рішення у справі, отже підстав для задоволення вищезазначеного клопотання у суду першої інстанції не було підстав, а тому недоплачена сума судового збору має бути розподілена між сторонами за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судом правомірно стягнуто з Позивача судовий збір у сумі 1 256,38 грн. до державного бюджету.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об’єктивного дослідження поданих доказів та вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний трест "ДНІПРО-ІНВЕСТ-БУД", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2014 року у справі №904/7062/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2014 року у справі №904/7062/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.04.2015 року.

Головуючий суддя В.І. Крутовських

Суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко