Рішення № 43792466, 20.04.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" квітня 2015 р.Справа № 924/202/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом першого заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ОСОБА_1 академії аграрних наук України, м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест 777", м. Хмельницький;

2. Хмельницької міжрайонної податкової інспекції, м. Хмельницький;

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінету міністрів України, м. Київ

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- Державного підприємства „Дослідне господарство „Зоря" Інституту сільського господарства Західного полісся ОСОБА_1 академії аграрних наук України", с. Пирогівці, Хмельницький район, Хмельницька область;

- Товарної біржі „Подільська", м. Хмельницький;

про - визнання недійсним договору відчуження майна, що перебуває в податковій заставі №5188 від 10.02.2012р., а саме: греблі, кріплення з плитами, шлюзного мосту з водовипусками №1,2,3, який укладений між Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією та товариством з обмеженою відповідальністю „Будінвест 777";

- повернення ТОВ „Будінвест 777" у власність держави в особі ОСОБА_1 аграрних наук України гідротехнічну споруду, а саме греблю, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1,2,3

За участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача-1: ОСОБА_2 - за довіреністю від 26.11.2014р.;

ОСОБА_3 - за довіреністю від 20.02.2015р.;

від відповідача-2: ОСОБА_4 - за довіреністю №3349/9/10-021 від 04.07.3013р.;

від третьої особи (Кабінет Міністрів України): ОСОБА_5 - за довіреністю від 06.01.2015р. №1-2015/1.3-1-1/22-2015;

від третьої особи (ДП ДГ „Зоря"): ОСОБА_6 - за довіреністю від 17.04.2014р.;

від третьої особи (ТБ „Подільська"): не прибув;

за участю: ОСОБА_7 - прокурор відділу прокуратури (служб. посвідчення №031942 від 02.02.2015р.)

В засіданні суду 20.04.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: перший заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ОСОБА_1 академії аграрних наук України звернувся до суду із позовом відповідно до якого просить визнати недійсним договір відчуження майна, що перебуває в податковій заставі №5188 від 10.02.2012р., а саме: греблі, кріплення з плитами, шлюзного мосту з водовипусками №1,2,3, який укладений між Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будінвест 777" та повернути ТОВ „Будінвест 777" у власність держави в особі ОСОБА_1 аграрних наук України гідротехнічну споруду, а саме греблю, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1,2,3.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що спірний договір відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, укладений з порушенням норм чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним, виходячи з наступного.

ОСОБА_8 звіту №59/11 про оцінку майна ДПДГ „Зоря" гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1,2,3 є гідротехнічною спорудою, яка відноситься до II групи капітальності та за своїм функціональними і конструктивними особливостями придатна для використання за призначенням. Гребля складається з земляного насипу довжиною 560 м та шириною 8м.

Відповідно до ст.89.2 Податкового кодексу України право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 ст.87 цього Кодексу.

Статтею 87.3 Податкового кодексу України визначено, що не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно , яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків та майно, яке не може бути предметом застави відповідно до Закону України „Про заставу".

ОСОБА_8 ст.4 Закону України „Про заставу" предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Пунктом „г" ст.5 Закону України „Про приватизацію державного майна" встановлена заборона приватизації гідротехнічних захисних споруд.

Положеннями п.4.1, 4.10 Статуту ДП ДГ „Зоря" встановлено, що майновий комплекс дослідного господарства складають всі матеріальні та нематеріальні активи, які обліковуються на балансі господарства і закріплені за ним Академією аграрних наук України або придбані господарством за рахунок бюджетних коштів. Майно господарства є державною власністю та належить йому на праві господарського відання. Земельні ділянки надані дослідному господарству у постійне користування є державною власністю.

Частинами 1,3 ст.136 Господарського кодексу України визначено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом), з обмеженням правомочності розпорядження .

Пунктами 4.15,4.16 Статуту ДП ДГ „Зоря" передбачено, що на нерухоме майно господарства, яке знаходиться на його балансі, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів. Відчуження нерухомого майна господарства, що перебуває у віданні ОСОБА_1 академії Аграрних наук України, здійснюється лише з дозволу її президії в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Обмеження щодо розпорядження державним майном галузевих академій наук встановлені і ст.ст.3, 5 Закону України „Про особливості правового режиму діяльності ОСОБА_1 академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", Земельним кодексом України та Порядком відчуження об'єктів державної власності, затвердженого ПКМ №804 від 06.06.2007. відповідно до яких, вимагається обов'язкова згода власника майна на відчуження об'єкта державної власності.

Крім того, ст.5 вказаного Закону встановлена заборона щодо звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 академії наук України, галузевих академій наук і організацій, що віднесені до їх відання, за претензіями кредиторів.

Відповідно до ст.15 Закону України „Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності" держава передала академіям наук основні фонди і обігові кошти у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності.

Статтею 96 Податкового кодексу України регламентований порядок дій податкового органу у разі відсутності у платника податків-державного підприємства майна, що відповідно до законодавства може бути внесено у податкову заставу та відчужено.

ОСОБА_9, в порушення зазначених норм Закону посадовими особами Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції 25.05.2011 неправомірно включено гідротехнічну споруду ДПДГ „Зоря", яка знаходиться у с. Пирогівці Хмельницького району до акту опису майна, яке перебуває у податковій заставі та 10.02.2012 реалізовано зазначене майно на прилюдних торгах з метою погашення податкового боргу.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (п.1 ст.215 ЦК України).

Відповідно до ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у випадках, передбачених законом.

ОСОБА_8 із ч.3 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Із врахуванням вищенаведеного, прокурор вважає, що спірний договір суперечить вимогам податкового, земельного законодавства, порушує інтереси держави, тому просить суд про задоволення позову.

Прокурор в засідання суду 20.04.2015р. прибув, позовні вимоги підтримав у повному обсязі із підстав викладених у позові, наполягає на їх задоволенні.

Представник позивача в засідання суду 20.04.2015р. не прибув. Відповідно до письмових пояснень за вих.№14юр-67 від 03.03.2015р. повідомив, що позов підтримує та просить суд позовну заяву першого заступника прокурора Хмельницької області задовольнити в повному обсязі. Крім того, позивач просить суд розгляд справи проводити за відсутності представника ОСОБА_1 академії аграрних наук України, а рішення суду направити на адресу ОСОБА_1 академії аграрних наук України у встановленому законодавством порядку.

Представники відповідача-1 в засіданні суду 20.04.2015р. проти позову заперечили із підстав, викладених у відзиві на позов від 26.02.2015р. за вих.№6. Крім того, у додаткових письмових поясненнях за вих.№8 від 26.03.2015р. відповідач-1 вважає позицію НААН України, викладену у письмових поясненнях від 03.03.2015р., необґрунтованою зважаючи на таке.

Хмельницька міжрайонна податкова інспекція задовго до укладення договору відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, двічі (25.05.2011р. та 02.12.2011р., Договір від 10.02.2012р.) зверталася з листом до ОСОБА_1 академії аграрних наук України про погодження реалізації майна, зокрема греблі, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, 2, З, через товарну біржу. Відповідь на перший лист ОСОБА_1 не надала, а у відповіді на другий лист за підписом в.о. президента ОСОБА_1 академії аграрних наук України, яка є суб'єктом управління відповідного майна, чітко зазначила, що академія не уповноважена надавати дозвіл на реалізацію державного майна, описаного у податкову заставу, а також не вбачає жодних перешкод зі своє сторони щодо виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2011 року.

Окрім того, відповідач-1 зазначає, що ОСОБА_1 була повідомлена і про постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. (справа № 2270/8856/11) про надання дозволу на погашення податкового боргу ДП ДГ „Зоря" за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. ОСОБА_9 не оскаржувала ані цю постанову, ані договір, за яким було відчужене спірне майно.

З того часу ОСОБА_9 не цікавила подальша доля спірного майна. А у письмових поясненнях від 03.03.2015р. за підписом в.о. віце-президента ОСОБА_9 зазначає, що не надавала згоди на відчуження нерухомого майна ДП ДГ „Зоря", що суперечить листу ОСОБА_9 від 23.04.2012р. за підписом в.о. президента ОСОБА_10.

Таким чином, на думку відповідача-1, безпідставним є посилання позивача на Порядок відчуження об'єктів державної власності, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 6 червня 2007 року №803. Відповідно до п."б" Порядку відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу (далі - згода) відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами.

Відповідно до п.89.3. ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку, опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

При цьому відповідач-1 зазначає, що до матеріалів адміністративної справи №2270/8856/11 долучено акт опису майна №16 від 25.05.2011 року, до якого включено греблю, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками № 1,2,3, які знаходиться у с. Пирогівці Хмельницького району.

Пунктом 87.3. ст.87 ПК України визначено, яке майно не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків. Зокрема позивач посилається на такі підпункти:

- 87.3.2. майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

- 87.3.7 майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України „Про заставу".

При цьому відповідач-1 зазначає, що пп.87.3.2 не містить заборони погашення додаткового боргу платника додатків за рахунок майна, що перебуває у господарському віданні платника податків, а вказує лише на заборону щодо майна, яке перебуває у володіння або користуванні платника податків.

Відповідно до п.4.10 Статуту ДП ДГ „Зоря", який є у матеріалах справи, майно господарства є державною власністю і закріплене за ним Академією і належить йому на праві господарського відання.

Щодо п.п.87.3.7, відповідно до ст.4 Закону України „Про заставу" предметом застави не можуть бути: - культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;

- пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1,2,3, не підпадають і під перелік об'єктів, які не можуть бути предметом застави.

Стосовно об'єктів державної власності, приватизація яких заборонена, то згідно із п.36 ст.85 Конституції України право затвердження переліку таких об'єктів належить до повноважень Верховної Ради України. Так перелік цих об'єктів міститься у Законі України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Серед переліку усіх об'єктів, визначених як такі, що не підлягають приватизації, не міститься гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1,2,3, яка знаходиться у с. Пирогівці Хмельницького району.

Статтею 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах. Суб'єкти господарювання-господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.73 ГК України, майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Стаття 74 ГК України передбачає, що державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.219 ГК України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Позивачі посилають на ОСОБА_11 НААН України, який містить заборону накладення стягнення за претензіями кредиторів на нерухоме майно ОСОБА_11, наукових установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні.

ОСОБА_11 НААН України є актом локальної дії та не може суперечити чинному законодавству України, що ми спостерігаємо у нашому випадку. До того ж ОСОБА_11 поширює свою дію на окремо взятих суб'єктів, тобто обжене коло осіб, серед яких ТОВ „Будінвест 777" відсутнє.

Отже, на думку відповідача-1, гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з недовипусками №1,2,3, правомірно були реалізовані на торгах як джерело погашення податкового боргу, в результаті чого ТОВ „Будінвест 777" стало добросовісним набувачем права власності на зазначене майно.

Також відповідач-1 звертає увагу суду на норму, що міститься у ч.3 ст.35 Господарсько-процесуального кодексу України „обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються-при розгляді інших справ. у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.".

Окрім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.63 КАС України у мотивувальній частині зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

При цьому відповідач-1 зазначає, що у судовому засіданні Хмельницького окружного адміністративного суду представник відповідача ДП ДГ „Зоря" проти позову заперечував та заявив про всі обставини, зокрема про те, що власником нерухомого майна ДП ДГ „Зоря" є держава в особі розпорядника ОСОБА_1 академії аграрних наук України. Проте суд, дослідивши матеріали справи, відхилив усі доводи відповідача та задовольнив позов Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, надавши дозвіл на погашення податкового боргу ДП ДГ „Зоря" за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (Постанова від 16.08.2011 р., Справа №2270/8856/11).

Таким чином, на думку відповідача-1, очевидним є те, що Хмельницький окружний адміністративний суд, приймаючи рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу ДП ДГ „Зоря" за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі було встановлено, що зазначеним майном є те, яке міститься у акті опису майна ДП ДГ „Зоря" №16 від 25.05.2011р., складеному податковим керуючим.

Відповідно до п.7 п.6 ОСОБА_11 НААН України ОСОБА_11 здійснює повноваження з управління державним майном, забезпечує його ефективне використання та розпоряджається ним у межах, визначених законодавством. ОСОБА_9 листом від 18.05.2011 року № 82 керівництво ДП ДГ „Зоря" повідомило про те, що згідно наказу „Про проведення інвентаризації № 11/1-В від 25.04.2011 року" проведено інвентаризацію основних засобів на підприємстві, в результаті чого у податкову заставу з метою подальшої реалізації в рахунок погашення податкового боргу надаються основні засоби, які не входять до цілісного майнового комплексу та не використовуються у виробничому процесі. У наведеному переліку міститься і гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з недовипусками №1,2,3.

Так, у зв'язку з невикористанням майна у виробничому процесі, оспорюване майно було використане для наповнення бюджету в рахунок погашення податкового боргу. Більш того, зміна права власності греблі, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1,2,3, з державної на приватну дає можливість використовувати його у господарських цілях, отримувати прибуток та сплачувати податки з прибутку. Так, спірне майно як власність ТОВ „Будінвест 777" можна розглядати як джерело для наповнення державного бюджету внаслідок отримання прибутку.

Таким чином, з вищевикладеного як зазначає відповідач-1, вбачається, що має місце непропорційне втручання до мирного володіння майном, що призводить до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник відповідача-2 в засідання суду 20.04.2015р. прибув, проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позов від 20.02.0215р. Крім того, у наданих суду додаткових письмових поясненнях від 23.03.2015р. зазначає, що викладені обставини в письмових поясненнях ОСОБА_1 академії аграрних наук України Хмельницька об'єднана ДПІ вважає не обґрунтованими та не погоджується з нижчевикладених підстав.

Так, у відповідності до п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності і (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

При цьому відповідач-2 зазначає, що ОСОБА_1 академія аграрних наук України робить аналіз ст.5 Закону України „Про приватизацію державного майна" та ст.4 Закону України „Про заставу" яка передбачає, що предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації та як наслідок приходить до висновку, що право податкової застави не поширюється на гідротехнічні захисні споруди.

Дане твердження, на думку відповідача-2, є помилковим оскільки п.4. ст.5 Закону України „Про приватизацію державного майна" визначено, що перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, та акціонерних товариств, державні пакети акцій яких не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Статтею 1 Закону України „Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено сам перелік, але до нього ОСОБА_1 академії аграрних наук України не увійшла. Все це вказує на те, що податковий орган діяв в межах чинного законодавства.

Посилання на ст.1 Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", на думку відповідача-2, є також помилковим, оскільки ст.2 даного Закону передбачає, що для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Представник третьої особи (Кабінет міністрів України) в засідання суду 20.04.2015р. прибув, у поданому суду письмовому поясненні від 02.04.2015р. повідомив суд про те, що згідно вимог ст.8 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" об'єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються ОСОБА_1 академії наук України, галузевим академіям наук у безстрокове безоплатне користування.

Так відповідно до п.89 ОСОБА_11 ОСОБА_1 академії аграрних наук України майновий комплекс ОСОБА_1 складається з усіх матеріальних та нематеріальних актів, які перебувають на балансі ОСОБА_1 і наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні, закріплені державою за Академією в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів, одержаних в результаті фінансово-господарської діяльності, чи набуті іншим шляхом, не забороненим законом.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного усе майно яке перебуває у віданні ОСОБА_1 академії аграрних наук України, у тому числі і майно, яке перебуває на балансі підприємств заснованих академією, у тому числі ДП ДГ „Зоря" с. Пирогівці Хмельницького району, перебуває на правах оперативного управління, а отже ні академія, ні її дочірні підприємства самостійно розпоряджатися переданим державою майном не мають права.

Крім цього, відповідно до вимог п.6 Порядку відчуження об'єктів державної власності затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. №803, відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, .який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами. Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна.

Також, вищевказаним Порядком передбачено, що згоду на відчуження майна надає за пропозиціями Фонду державного майна України Кабінет Міністрів України.

Тому, представник третьої особи стверджує, що відчуження майна було здійснено із порушенням норм діючого законодавства України, а саме Хмельницька міжрайонна податкова інспекція не мала права передавати на реалізацію майно, яке не належало на праві власності боржнику ДП ДГ „Зоря", без отримання відповідної згоди.

Отже, вважає, що позовні вимоги першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 академії аграрних наук України підлягають задоволенню.

Представник третьої особи (ДП ДГ „Зоря") в засідання суду 20.04.2015р. прибув, у наданих письмових поясненнях від 26.02.2015р. повідомив суд, що Статутом ДП ДГ „Зоря" передбачено, що останнє є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання.

Відповідно до п.1.3. ОСОБА_11 господарство перебуває в загальному підпорядкуванні ОСОБА_1 академії аграрних наук України як органу по управлінню державним майном, закріпленим за господарством. Майно господарства є державною власністю, закріплене за ним Академією і належить йому на праві господарського відання (п.4.10.). На нерухоме майно господарства, яке знаходиться на його балансі, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів (4.15.).

Господарство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йогу майна згідно з чинним законодавством (абз.2 п. 3.11. ОСОБА_11).

3.03.2011р. Хмельницькою МДПІ прийнято рішення про опис майна, що закріплене за ДП ДГ „Зоря" на праві господарського відання у податкову заставу.

16.08.2011р. постановою Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2270/8856/11 надано дозвіл на погашення податкового боргу ДП ДГ „Зоря" на користь Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, в дохід Державного бюджету України за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (постанова набула законної сили).

Відповідно до абз.3 п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України 19.09.2011р. начальником Хмельницької МДПІ прийнято відповідне рішення №4 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків. В подальшому відчуження майна, що перебувало в податковій заставі, було оформлено спірним Договором №5188 від 10.02.2012 року.

Листом від 23.04.2012р. ОСОБА_1 академія аграрних наук України повідомила Хмельницьку МДШ про те, що ОСОБА_1 академія аграрних наук України не уповноважена надавати дозвіл на реалізацію державного майна, описаного у податкову заставу, а також не вбачає жодних перешкод зі своєї сторони щодо виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2011р.

В свою чергу ДП ДГ „Зоря" погоджується з думкою ОСОБА_1 академії аграрних наук України, викладеної в листі від 23.04.2012р. (щодо відсутності повноважень НААН надавати дозвіл на реалізацію державного майна, описаного у податкову заставу), оскільки саме Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Крім того, ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Представник третьої особи (ТБ „Подільська") в засідання суду 20.04.2015р. не прибув, надав суду письмові пояснення від 17.03.2015р., відповідно до яких зазначив таке.

12.01.2012р. між Хмельницької МДПІ та Товарною біржею „Подільська" укладено договір на організацію аукціону, згідно якого біржа зобов'язана організувати та провести аукціон з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі. Хмельницька МДПІ надала копії акта опису майна №16 від 25.05.2011р., додаток №1 до акта опису майна №16 від 25.02.2011р., копію постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2011р., копію звіту про оцінку №58/11 та копію звіту про оцінку №59/11.

Як повідомляє третя особа, в газету „Є" №34 (409) від 18.01.2012р. подано оголошення про реалізацію спірного майна. Заяви на придбання греблі та приміщення будинку рибгоспу поступило від 2-х осіб: ТОВ „Будінвест-777" та ТОВ „Садвинпром".

За результатами проведеного 10.02.2012р. аукціону переможцем стало ТОВ „Будінвест-777", що підтверджується протоколами №3 та №4 проведення аукціону на ТБ „Подільська" від 10.02.2012р.

Переможець аукціону сплатив кошти за придбане майно, в результаті чого 10.02.2012р. укладено договір відчуження майна, що перебуває в податковій заставі.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Будінвест 777" м. Хмельницький як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно із Витягом із ЄДР від 01.12.2014р. №19690746.

Державне підприємство „Дослідне господарство „Зоря" Інституту сільського господарства Західного полісся ОСОБА_1 академії аграрних наук України", с. Пирогівці Хмельницький район, Хмельницька область як юридична особа значиться в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Спецвитягу із ЄДР від 09.02.2015р. №20065929.

Статутом ДП ДГ „Зоря" ІСГ Західного Полісся НААН (в редакції від 15.10.2010р.) передбачено, що останнє є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання (п.3.1 ОСОБА_11).

ОСОБА_8 п.1.3 Статуту ДП ДГ „Зоря" ІСГ Західного Полісся НААН безпосередньо підпорядковане „Хмельницькому інституту агропромислового виробництва ОСОБА_1 академії аграрних наук України". Загальне підпорядкування: ОСОБА_1 академії аграрних наук України як органу по управлінню державним майном закріпленим за господарством

Господарство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством (абз.2 п.3.11 ОСОБА_11).

Відповідно до п.4.10. ОСОБА_11 майно господарства є державною власністю, закріплене за Академією і належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи це право, господарство володіє, користується, розпоряджається зазначеним майном згідно з чинним законодавством та ОСОБА_11 та наукової установи, якій воно підпорядковане, і цим ОСОБА_11 відповідно до мети і статутних завдань господарства.

ОСОБА_8 із п.4.15. ОСОБА_11 на нерухоме майно господарства, яке знаходиться на його балансі, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів. Відчуження нерухомого майна господарства, що перебуває у віданні ОСОБА_11, здійснюється лише з дозволу ОСОБА_12 в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.4.17 ОСОБА_11).

Відповідно до підпункту 16 п.7 ОСОБА_11 НААН України ОСОБА_11 з метою виконання покладених на неї завдань здійснює повноваження з управління державним майном, забезпечує його ефективне використання та розпоряджається ним у межах, визначених законодавством, виступає головним розпорядником бюджетних коштів.

Пункт 94 ОСОБА_11 НААН України визначає, що відчуження нерухомого майна наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у віданні ОСОБА_11, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

03.03.2011р. Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області, відповідно до ст.89 розділу ІІ Податкового кодексу України, прийнято рішення про здійснення опису майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ДП ДГ „Зоря", код ЄДРПОУ 05453769.

21.04.2011р. Хмельницька МДПІ звернулась до ДП ДГ „Зоря" з листом №3754/10/24-013, в якому повідомила про наявну податкову заборгованість станом на 21.04.2011р. в сумі 657,7 тис. грн., а саме: податок на доходи із фізичних осіб - 657,6 тис. грн.; податок на додану вартість - 0,2 тис. грн. У зв'язку із виникненням права податкової застави на активи ДП ДГ „Зоря", податкова інспекція запропонувала самостійно виділити майно, яке не входить до цілісного майнового комплексу та не використовується у виробничому процесі, залишковою балансовою вартістю, яка відповідає сумі податкового боргу для проведення дій по його опису та реєстрації податкової застави, згідно чинного законодавства.

У відповідь ДП ДГ „Зоря" листом №82 від 18.05.2011р. повідомило про основні засоби (згідно переліку), які не входять до цілісного майнового комплексу та не використовуються у виробничому процесі, серед яких, крім іншого, зазначено: гребля, кріплення із плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, №3, первісна балансова вартість 556 469,00 грн., залишкова вартість 552 640,00 грн., рік введення в експлуатацію 1968р. (передано в оренду згідно договору №1 від 22.09.2009р.).

25.05.2011р. податковим керуючим складено акт №16 опису майна у податкову заставу платника податків ДП ДГ „Зоря", серед якого згідно додатку №1 до акту значиться: гребля, кріплення із плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, №3.

27.05.2011р. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про публічне обтяження (податкова застава) активів платника податків згідно акту опису від 25.05.2011р.

25.05.2011р. Хмельницька МДПІ звернулася до ОСОБА_1 академії аграрних наук України з листом №4817/10/24-013 з проханням надати дозвіл на реалізацію майна, що перебуває у податковій заставі, через товарну біржу, за експертною оцінкою.

Крім того, 25.05.2011р. з аналогічним листом Хмельницька МДПІ звернулась до директора Хмельницького інституту агропромислового виробництва ОСОБА_13

Із наявного в матеріалах справи повідомлення Хмельницького бюро технічної інвентаризації від 01.11.2011р. №8483/0015 вбачається, що право власності на об'єкти, зокрема на: греблю, кріплення з плитами, шлюзний міст з водопусками №1, №2, №3 за ДП ДГ „Зоря" не зареєстровано.

ОСОБА_8 бухгалтерської довідки ДП ДГ „Зоря" від 18.03.2015р. №54 зазначено, що станом на 01.04.2011р. на балансі ДП ДГ „Зоря" перебували наступні основні засоби: гребля, кріплення із плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, №3.

ОСОБА_8 про реєстрацію обтяжень рухомого майна від 27.05.2011р. №31571946 зазначено, що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про реєстрацію обтяження (податкова застава) майна згідно ОСОБА_5 опису від 25.05.2011р. №4907/10/24-013(16).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. у справі №2270/8856/11 надано дозвіл на погашення податкового боргу Державного підприємства дослідне господарство „Зоря", код 05453769, на користь Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, в дохід Державного бюджету України 641647,28 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Постанова набрала законної сили 29.08.2011р. При цьому у вказаній постанові зазначається акт опису майна ДП ДГ „Зоря" №16 та, з посиланням на останній, вказується про наявність заборгованості зі сплати податку на додану вартість.

19.09.2011р. Хмельницькою МДПІ прийнято рішення №4 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, ДП ДГ „Зоря", код ЄДРПОУ 5453769.

02.12.2011р. Хмельницька МДПІ повторно звернулася до ОСОБА_1 академії аграрних наук України з листом №10668/9/24-016 з проханням розглянути питання щодо розірвання трудового договору (контракту) з директором ДП ДГ „Зоря" ОСОБА_14 та з метою погашення податкового боргу підприємства-боржника перед бюджетом погодити реалізацію вищевказаного майна згідно експертної оцінки через товарну біржу.

Листом від 23.04.2012р. ОСОБА_1 академія аграрних наук України повідомила Хмельницьку МДПІ, що не уповноважена надавати дозвіл на реалізацію державного майна, описаного у податкову заставу, а також не вбачає жодних перешкод зі своєї сторони щодо виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2011р.

12.01.2012р. між Хмельницькою МДПІ та Товарною біржею „Подільська" був укладений договір на організацію аукціону, згідно якого біржа зобов'язана організувати та провести аукціон з продажу майна, яке перебуває в податковій заставі (позиція №1), зокрема: гребля, кріплення із плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, №3. ОСОБА_8 звіту про оцінку майна №59/11 від 07.11.2011р. вартість за експертною оцінкою становить 466 728,00 грн.

В газеті „Є" №34 (409) від 18.01.2012р. подано оголошення про реалізацію спірного майна. Від 2-х осіб: ТОВ „Будінвест-777" та ТОВ „Садвинпром" поступили заяви на придбання на участь у аукціоні по лоту №1 (гребля, кріплення із плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, №3).

За результатами проведеного аукціону переможцем стало ТОВ „Будінвест-777", м. Хмельницький, що підтверджується протоколом №3 проведення аукціону на ТБ „Подільська" від 10.02.2012р.

ТОВ „Будінвест-777" сплатило грошові кошти за придбане майно в розмірі 560 073,60 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №3 від 08.02.2012р. в сумі 56 007,36 грн., №16 від 28.02.2012р. на суму 25 000,00 грн., №19 від 29.05.2012р. в сумі 145 000,00 грн., №20 від 15.06.2012р. в сумі 100 000,00 грн., №21 від 31.07.2012р. в сумі 130 000,24 грн., №23 від 18.10.2012р. в сумі 10 000,00 грн.,, №27 від 25.12.2012р. в сумі 34 066,00 грн., №28 від 25.12.2015р. в сумі 60 000,00 грн., випискою по рахунку станом на 25.12.2012р.

За рахунок реалізації вказаного майна ДП ДГ „Зоря", кошти, що надійшли на балансовий рахунок №3412 були направлені на погашення податкового боргу відповідача, що підтверджується довідками про розподіл коштів №16 від 27.12.2012р., №7 від 30.05.2012р., №8 від 18.06.2012р., №10 від 31.07.2012р., №13 від 22.10.2012р., №5 від 30.03.2012р. №1 від 29.02.2012р.

10.02.2012р. між Хмельницькою МДПІ (Продавець) та ТОВ „Будінвест-777" (Покупець) був укладений договір №5188 відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, предметом якого є вказане в договорі (лот №1): гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, та №3 (гідротехнічні споруди водосховища). Характеристика: бувша в експлуатації, 1968 року введення в експлуатацію, довжина греблі - 560,0 м, кріплення верхнього укосу збірними з/б плитами по шарові щебеню, водовипуски шлюзного типу, бутобетонні, кількість прольотів - 2 шт., ширина прольотів 4 м, запірні щити не піднімаються і не опускаються. Розташований за адресою - Хмельницький р-н, с. Пирогівці, а покупець приймає вказане майно та сплачує за нього визначену цим договором суму коштів. (п.1 договору).

ОСОБА_8 п.3, 4 договору передбачено, що продаж цей вчинено згідно протоколу №3, проведення аукціону на ТБ „Подільська" від 10.02.2012р. за 560 073,60 грн., в т.ч. ПДВ, які покупець сплатить після підписання цього Договору. Продавець свідчить, що майно, яке є предметом цього договору, на момент його укладення нікому не продане, не подароване, не відчужене іншим способом.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками. ОСОБА_8 ст.15 Закону України „Про товарну біржу" цей договір зареєстрований на ТБ "Подільська" і не підлягає нотаріальному посвідченню. (п.8 договору).

Вважаючи, що Хмельницькою МДПІ неправомірно було включено майно (гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, та №3 (гідротехнічні споруди водосховища) до акту опису майна, яке перебуває у податковій заставі, а також без згоди ОСОБА_1 академії аграрних наук України реалізовано на прилюдних торгах з метою погашення податкового боргу ДП ДГ "Зоря", прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке:

Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для визнання недійсним договору відчуження майна, що перебуває в податковій заставі №5188 від 10.02.2012р., а саме: гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, та №3 та подальшого його повернення у власність держави особі ОСОБА_1 академії аграрних наук України, прокурор вказує, що спірне майно було відчужено без дозволу уповноваженого на те органу.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Таким чином, предметом позову є зокрема, вимога прокурора визнати недійсним договір відчуження майна, що перебуває в податковій заставі №5188 від 10.02.2012р., а саме: гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, та №3, який укладений між Хмельницькою МДПІ та ТОВ „Будінвест 777", та повернення у власність держави в особі ОСОБА_1 академії аграрних наук України вказаного майна.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.1, 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

ОСОБА_8 зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст.202 ЦК України)

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачений порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі. Зокрема, Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1).

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4.).

Судом встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. у справі №2270/8856/11 надано дозвіл на погашення податкового боргу Державного підприємства дослідне господарство „Зоря", код 05453769, на користь Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції, в дохід Державного бюджету України 641 647,28 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Постанова набрала законної сили 29.08.2011р.

При цьому враховується що станом на час прийняття зазначеної вище постанови, майно (гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, та №3 (гідротехнічні споруди водосховища) перебувало у податковій заставі, про що свідчить акт опису майна №16 від 25.05.2011 р.

Також у постанові Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. у справі №2270/8856/11 вказується акт опису майна ДП ДГ "Зоря" №16 та, з посиланням на останній, зазначається про наявність заборгованості зі сплати податку на додану вартість.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Підпунктом 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, яке майно не може бути використано як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про заставу" предметом застави не можуть бути:

- культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;

- пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом.

Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці.

Так, судом встановлено, що майно ДП ДГ "Зоря" є державною власністю і закріплене за ним Академією і належить йому на праві господарського відання (п.4.10 ОСОБА_11).

ОСОБА_8 п.1 ст.136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно ж до приписів статті 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" під управління об'єктами державної власності розуміється здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Приписами статті 4 цього Закону визначено, що Суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління); Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); ОСОБА_1 академія наук України, галузеві академії наук.

Відповідно до ч.3 ст.73 Господарського кодексу України майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

ОСОБА_8 з ч.1 ст.74 Господарського кодексу України Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. №803 затверджено порядок відчуження об'єктів державної власності, який визначає механізм та способи відчуження об'єктів державної власності.

Зокрема, в п.6 вказано, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу (далі - згода) відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами (далі - суб'єкт управління).

Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна.

Судом встановлено, що задовго до укладення договору відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, Хмельницька МДПІ зверталася з листами (від 25.05.2011р., від 02.12.2011р.) до ОСОБА_1 академії аграрних наук України про погодження реалізації майна, в тому числі: греблі, кріплення з плитами, шлюзного місту з водовипусками №1, №2, та №3 (гідротехнічні споруди водосховища), через товарну біржу. Однак відповідь отримано було лише 23.04.2012р.

Натомість, дозвіл на погашення податкового боргу ДП ДГ "Зоря" було надано Хмельницьким окружним адміністративним судом, про що свідчить зміст постанови від 16.08.2011р. у справі №2270/8856/11, яка набрала законної сили 29.08.2011р. Так, в постанові зазначено: надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

При цьому, стаття 95 Податкового кодексу України передбачає, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок лише майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. ОСОБА_9 майно, що вказане у спірному договорі, перебувало в податковій заставі згідно акту опису майна №16 від 25.05.2011 р., на який є посилання у вказаній вище постанові.

Отже, зважаючи на зміст постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. у справі №2270/8856/11 та статтю 95 Податкового кодексу України, встановлений факт перебування (на час прийняття вказаної постанови) майна, враховуючи наявність в матеріалах адміністративної справи єдиного акту опису майна №16 від 25.05.2011 р., приймаючи до уваги ст.35 ГПК України та обов'язковість рішень суду (ст.124 Конституції України), дозвіл на погашення податкового боргу ДП ДГ „Зоря" майном, вказаним у спірному договорі, було надано Хмельницьким окружним адміністративним судом.

Отже, із встановлених обставин справи вбачається, що спірний договір укладався не у зв'язку із здійсненням його сторонами господарської діяльності щодо вільного розпорядження майном, а у процедурі щодо погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, оскільки активи третьої особи ДП ДГ „Зоря" перебували у податковій заставі.

Судом також зважається на те, що майна (гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, та №3) знаходилось на балансі та перебувало у господарському віданні ДП ДГ „Зоря", а згідно вимог ст. 136 ГК України, останнє є речовим правом щодо володіння, розпорядження та користується майном, тобто охоплює три правомочності змісту права власності.

Крім того, за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна за спірним договором, було погашено податковий борг ДП ДГ „Зоря", що підтверджено довідками про розподіл коштів №16 від 27.12.2012р., №7 від 30.05.2012р., №8 від 18.06.2012р., №10 від 31.07.2012р., №13 від 22.10.2012р., №5 від 30.03.2012р. №1 від 29.02.2012р.

Із наявного в матеріалах справи листа ОСОБА_1 академії аграрних наук України від 23.04.2012р. вбачається, що ОСОБА_1 не заперечувала проти виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2011р. щодо реалізації державного майна, описаного у податкову заставу, а підставою для такої реалізації майна, як встановлено судом, був податковий борг ДП ДГ „Зоря" перед Хмельницькою МДПІ.

За таких обставин, враховуючи чинність постанови від 16.08.2011р. у справі №2270/8856/11, суд вважає, що реалізація прав держави як власника майна, відчуженого за спірним договором, була здійснена уповноваженим на те органом і без порушень вимог Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України „Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини" 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2,4,7 та 11 до Конвенції" №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

ОСОБА_8 ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 „Стретч проти Сполученого Королівства" майном у значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. „Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце „непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Статтею 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 14.03.2007р. у справі №21-8во07, в постанові Вищого господарського суду України від 31.07.2014р. у справі №910/1354/13.

Таким чином судом враховується, що ТОВ „Будінвест 777", укладаючи договір №5188 відчуження майна, що перебуває у податковій заставі від 10.02.2012р., та перераховуючи за нього кошти відповідно до умов договору, правомірно очікувало на набуття права власності в зазначенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним і доводи прокурора, викладені в позовній заяві цих висновків не спростовують.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання недійсним договору відчуження майна, що перебуває в податковій заставі №5188 від 10.02.2012р., а саме: гребля, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1, №2, та №3, який укладений між Хмельницькою державною податковою інспекцією та ТОВ „Будінвест 777".

Не приймається до уваги та спростовується вищенаведеними нормами законодавства позиція Кабінету Міністрів України, викладена в поясненнях від 02.04.2015р., яка ґрунтується на тому, що спірне майно відчужене без дозволу уповноваженого на те органу.

Судом звертається увага на те, що згода на реалізацію спірного майна була отримана на підставі постанови Хмельницького адміністративного суду від 16.08.2011р. у справі №2270/8856/11, яка набрала законної сили 29.08.2011р., а отже є обов'язковою до виконання на всій території України (ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України). Також, враховується, що ОСОБА_1 не заперечувала проти реалізації майна, що перебуває у податковій заставі, та була ознайомлена з переліком такого майна, але жодних дій щодо оскарження не вчинила.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відмову в позові про визнання недійсним договору відчуження майна, що перебуває в податковій заставі №5188 від 10.02.2012р., а саме: греблі, кріплення з плитами, шлюзного мосту з водовипусками №1, №2, та №3, який був укладений між Хмельницькою державною податковою інспекцією та ТОВ „Будінвест 777", суд вважає безпідставною також і вимогу про повернення Товариством з обмеженою відповідальністю „Будінвест 777" у власність держави особі ОСОБА_1 академії аграрних наук України зазначеного майна, оскільки ця вимога є похідною від первісної.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне у позові відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою в позові та враховується, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд - у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним позовним вимогам) (п.4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р.).

Керуючись ст. ст.1, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В:

У позові першого заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ОСОБА_1 академії аграрних наук України, м. Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Будінвест 777", м. Хмельницький; 2. Хмельницької міжрайонної податкової інспекції, м.Хмельницький; за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінету міністрів України, м. Київ; за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державного підприємства „Дослідне господарство „Зоря" Інституту сільського господарства Західного полісся ОСОБА_1 академії аграрних наук України", с. Пирогівці, Хмельницький район, Хмельницька область; Товарної біржі „Подільська", м. Хмельницький про визнання недійсним договору відчуження майна, що перебуває в податковій заставі №5188 від 10.02.2012р., а саме: греблі, кріплення з плитами, шлюзного мосту з водовипусками №1, 2, 3, який укладений між Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією та товариством з обмеженою відповідальністю „Будінвест 777"; повернення ТОВ „Будінвест 777" у власність держави в особі ОСОБА_1 аграрних наук України гідротехнічну споруду, а саме греблю, кріплення з плитами, шлюзний міст з водовипусками №1,2,3, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 академії аграрних наук України (м. Київ, вул. Васильківська, 37, код 00024360) в дохід Державного бюджету України (по коду класифікації доходів бюджету 22030001, рахунок отримувача 31218206783002, отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк отримувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: „Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору") 2 436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість гривень 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 24.04.2015р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи;

2 - прокуратура області (пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, 29000) - згідно заяви;

3 - позивачу (вул. Васильківська, 37, м. Київ-22, 03022) - рекоменд. кореспонд.;

4 - відповідачу-1 (вул. Примакова, 1, м. Хмельницький, 29000) - згідно заяви;

5 - третя особа ДП "ДГ "Зоря" (с. Пирогівці, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31343) - згідно заяви;

6 - Кабінет міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008) - рекоменд. кореспонд.