Рішення № 43791818, 22.04.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 рокуСправа № 912/4905/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4905/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь", м. Новоукраїнка, Кіровоградська область

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстройпоставка", м. Бєлгород, Російська Федерація

про стягнення 1 225 220,00 рублів РФ

За участю представників:

від позивача - Балян А.С., довіреність № 3 від 22.09.14;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимогу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстройпоставка" 2 225 220,00 рублів РФ, що еквівалентно (за офіційним курсом гривні до російського рубля, встановленого НБУ на день подання позову - 16.12.2014) 601 588,23 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано обов'язок сплати коштів за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 22.12.2014 вказаний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/4905/14.

Заявою від 07.04.2015 позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстройпоставка" 1 225 220,00 рублів РФ, з покладенням на відповідача судових витрат.

Відповідно до частини четвертої ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити, збільшити розмір позовних вимог, відмовити від позову повністю чи в частині.

Передбачені наведеною нормою права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Згідно з частиною третьою ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

На підставі викладеного, господарський суд приймає подану заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 07.04.2015 та розглядає справу з урахуванням нової ціни позову.

В судовому засіданні 22.04.2015 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 22.04.2015 представником позивача заяву від 07.04.2015 підтримано повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується ухвалою іноземного суду від 09.04.2015.

12.02.2015 на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги в сумі 2 225 220,00 рублів РФ не визнає, вказуючи на те, що згідно акта звірки розрахунків між сторонами борг становить 1 225 220,00 рублів РФ (а.с. 47-49). Крім того, відповідач, у вказаному відзиві з посиланням на нормативні акти Російської Федерації, повідомляє про те, що всі документи викладені на українській мові, що порушує його процесуальні права.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, з огляду на відсутність обґрунтованих клопотань про необхідність відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача та за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дорстройпоставка" (Покупець) укладено Контракт № 42 (а.с. 10-11).

Відповідно до п. 1.1. вказаного Контракту № 42 Продавець зобов'язався продати щебеневу продукцію (далі - Товар) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Додатках, які є невід'ємною частиною Контракту, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити її.

Сторони погодили, що ціна за товар, який поставляється, вказується в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Контракту (п. 2.1. Контракту).

Пунктам 2.3. Контракту визначено, що загальна сума Контракту складається з вартості фактично поставленого товару, та може змінюватись за згодою сторін шляхом підписання додаткових угод. У відповідності до п.2.2. Контракту валютою платежу є російські рублі.

За розділом 3 Контракту поставка товару здійснюється зі станції вантажовідправника на умовах, вказаних в специфікаціях до Контракту відповідно до правил "Інкотермс" в редакції 2000 р. по відвантажувальних реквізитах вантажоотримувача, які вказується Покупцем у заявках. Товар відвантажується партіями, на умовах, вказаних в специфікаціях (п.п. 3.1., 3.4.Контракту). Датою поставки вважається дата оформлення вантажної митної декларації (п. 3.5. Контракту).

Відповідно до п. п. 5.1., 5.4. Контракту оплата Товару проводиться на умовах, які визначені у Специфікаціях до Контракту шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок Продавця у валюті Контракту - у рублях РФ.

Даний Контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 (п. 9.6. Контракту).

Контракт № 42 від 29.05.2014 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

07.08.2014 та 11.09.2014 між сторонами підписано Специфікації № 9 і № 11 до Контракут, в яких узгоджено перелік товару для поставки по передбаченій у Специфікаціях ціні та на узгоджених умовах поставки й оплати (а.с. 12, 13).

Згідно поданих до матеріалів справи доказів підтверджено, що на виконання умов Контракту та Специфікацій № 9 від 07.08.2014 і № 11 від 29.05.2014 позивачем здійснено поставку Товару відповідачеві на загальну суму 2 225 220,00 рублів РФ, що підтверджується залізничними накладними: № 42465484 від 03.10.2015, № 42559591 від 07.10.2014, № 42241679 від 24.09.2014, № 41944133 від 11.09.2014, № 41968678 від 12.09.2014 (а.с. 14, 17, 20,23, 26); рахунками - фактурами: № 03/10.14.3 від 03.10.2014 на суму 155 400,00 рублів РФ, № 07/10.14.3 від 07.10.2014 на суму 146 300,00 рублів РФ, № 24/09.14.1 від 24.09.2014 на суму 354 200,00 рублів РФ, № 11/09.14.1 від 11.09.2014 на суму 801 120,00 рублів РФ, № 12/09.14.1 від 12.09.2014 на суму 768 200,00 рублів РФ (а.с. 15, 18, 21, 24, 27).

Про поставку Товару свідчать також вантажні митні декларації від 03.10.2014, від 07.10.2014, від 24.09.2014, від 11.09.2014 від 12.09.2014 (а.с.16, 19, 22, 25, 28).

Отримання Товару згідно зазначених вище документів не заперечується відповідачем у поданому на позов відзиві.

З матеріалів справи слідує, що 03.11.2014 позивачем направлено на адресу відповідача претензію про сплату суми поставленого товару в розмірі 2 225 220,00 рублів РФ (а.с. 58).

Відповідач вказану претензію отримав та у відповіді на неї повідомив про визнання заборгованості за поставлений Товар, при цьому вказав про намір сплатити такий борг, на підтвердження чого зазначив про перерахування на рахунок позивача 1 000 000 РФ (а.с. 59, 61).

Відсутність повної оплати вартості поставленого Товару стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

При вирішенні спору, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

При цьому, сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України (ст. 43 Закону). У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець - за договором купівлі-продажу (ст. 44 Закону).

Контрактом № 42 від 29.05.2014, з приводу виконання якого вирішується спір у даній справі, передбачено, що порядок вирішення спорів між сторонами регулюється діючим законодавством України (п. 7.1.); при неможливості вирішення спору дружнім шляхом, такі спори вирішуються господарським судом по місцю знаходження Продавця (п. 7.4.).

Викладене вище підтверджує правомірність звернення ТОВ "Бантишівський щебінь" саме до господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ "Дорстройпоставка", даний спір підлягає вирішенню в порядку чинного законодавства України.

Мова судочинства, якою здійснюється господарський процес у справі, згідно ст. 3 Господарського процесуального кодексу України та ст. 14 закону України "Про засади державної мовної політики" - українська.

З огляду на викладене, господарський суд не приймає посилання відповідача у поданому на позов відзиві на нормативні акти, що діють на території Російської Федерації, та відхиляє вказівку на обов'язковість застосування російської мови.

Стаття 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" відносить до видів зовнішньоекономічної діяльності, яку здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, зокрема експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили (ст. 4 Закону).

Стаття 6 наведеного Закону передбачає, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Проте це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Сторонами Контракту в Специфікаціях № 9 від 07.08.2014 та № 11 від 11.09.2014, в межах виконання яких позивачем поставлено Товар, встановлено строк оплати такого Товару - попередня оплата або протягом 10 календарних днів з моменту відвантаження.

Крім того, згідно Інкотермс в редакції 2000 р., посилання на який містять умови Контракту, термін "поставка до кордону" означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. В своєю чергу, Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару та зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу.

Правилами статей 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач зобов'язаний оплатити поставлений позивачем Товар в обумовлені Специфікаціями строки, а саме - не пізніше 10 календарних днів з моменту відвантаження.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджено поставку позивачем товару на загальну суму 2 225 220,00 рублів РФ, тоді як зі сторони відповідача підтверджено лише часткову оплату такої поставки в розмірі 1 000 00,00 рублів РФ.

Вказана оплата врахована позивачем в ціні позову, про що подано заяву від 07.04.2015, у відповідності до якої позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 1 225 220,00 рублів РФ.

Відповідач згідно поданого до справи акта звірки взаєморозрахунків між сторонами підтвердив наявність боргу в розмірі 1 225 220,00 рублів РФ та будь-яких інших доказів оплати до суду не надав.

У відповідності до вищевикладеного, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару та відсутність доказів його повної оплати, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Бантишівський щебінь" про стягнення з ТОВ Дорстройпоставка" 1 225 220,00 рублів РФ є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню. Вказана сума боргу еквівалентна 331 238,23 грн. по офіційному курсу НБУ станом на день подання позову.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстройпоставка" (308000, Російська Федерація, м. Бєлгород, вул. Сумська, 76-Б, ОКПО 92867445, ИНН 3123286002, ОГРН 1113123013134, КПП 322301001) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бантишівський щебінь" (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Короленка, 2А, ідентифікаційний код 35712447) 1 225 220,00 російських рублів, що еквівалентно 331 238,23 грн., а також 6 624,76 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Звернутись у встановленому законом порядку з судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного суду Російської Федерації з метою вручення відповідачу рішення суду.

Повне рішення складено 27.04.2015.

Суддя В.В.Тимошевська