Рішення № 43791705, 15.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. Справа № 911/597/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ та Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до Комунального підприємства “Фастівтепломережа”, м. Фастів

про стягнення 379061,50 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Заступником прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (надалі позивач-1) та Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (позивач-2) заявлено позов до Комунального підприємства «Фастівтепломережа» (надалі відповідач) про стягнення 379061,50 грн. з яких 41799,85 грн. 3% річних та 337261,65 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу від 28.08.2012 р. № 12/737-БО-17.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.03.2015 р.

17.03.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано письмові пояснення по суті позовних вимог.

В судове засідання 18.03.2015 р. з’явились представники як позивачів та відповідача, так і прокурора. Заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, судом оголошено перерву до 15.04.2015 р., про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.

14.04.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача було подано заперечення на позовну заяву.

У судове засідання 15.04.2015 р. з’явились представники прокурора, позивачів та відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх часників судового процесу, суд

встановив:

22 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (позивач-1, продавець) та Комунальним підприємством «Фастівтепломережа» (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/737-БО-17, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а покупець зобов’язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі – газ), на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 серпня 2012 року по 21 грудня 2012 року газ обсягом до 840,0 тис. куб. м. (вісімсот сорок тисяч куб. м.), у тому числі по місяцях кварталів:

місяць

обсяг

місяць

обсяг

липень

-

жовтень

190,0

серпень

0,0

листопад

300,0

вересень

0,0

грудень

350,0

ІІІ кв.

0,0

IV кв.

840,0

У п. 5.2. договору визначено, що ціна за 1000 куб. м. газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляду цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ – 2%;

- податок на додану вартість за ставкою – 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами – 305,60 грн., крім того ПДВ – 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ – 366,72 грн. (триста шістдесят шість гривень 72 коп.).

До сплати за 1000 куб. м. природного газу – 3884,78 грн., крім того ПДВ – 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ – 4661,74 (чотири тисячі шістсот шістдесят одна гривня, 74 коп.) гривень.

Пунктом 6.1. договору обумовлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний рахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п’ять) років.

У п. 11.1. сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 серпня 2012 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків – до повного їх виконання.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений відтисками печаток юридичних осіб.

На виконання умов договору позивач-2 поставив протягом жовтня-грудня 2012 р., а відповідач прийняв газ обсягом 804,514 куб. м., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2012 р. на суму 669117,61 грн., від 30.11.2012 р. на суму 1156632,65 грн., від 31 грудня 2012 р. на суму 1924681,62 грн., на загальну суму – 3750431,88 грн.

Відповідно до умов договору (п. 6.1), відповідач повинен був остаточно розраховуватись за фактично спожиті обсяги газу на підставі вказаних актів до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судом встановлено, що відповідач сплатив повністю суму основного боргу за вказаними актами прийому-передачі – 22.09.2014 р.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо своєчасної сплати коштів за поставлений позивачем у жовтні-грудні 2012 року природний газ на підставі договору від 28.08.2012 р. № 12/737-БО-17.

У своїх запереченнях відповідач не погоджується із позовними вимогами та зазначає, що у даному випадку порушено інтереси не держави, а самостійного суб’єкта господарювання – ПАТ «НАК «Нафтогаз України», а тому, на думку відповідача, прокурором було неправильно визначено позивача.

До зазначених тверджень суд ставиться критично з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; 5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Частиною першою ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно частини другої ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/99 від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 встановлено, що оскільки «інтереси держави» с оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подасться позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, обгрунтовуючи інтереси держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» необхідно зазначити, що відповідно до статуту НАК «Нафтогаз України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (в редакції від 2 грудня 2009 року № 1354), остання утворена на виконання Указу Президента України №151 від 25 лютого 1998 року «Про реформування нафтогазового комплексу України». Акціонером НАК «Нафтогаз України» є держава в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Метою діяльності компанії є сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузей, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, а також задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах, здійснюючи управління об'єктами державної власності, виконуючи завдання та функції, покладені на неї державою у газовій та нафтопереробній галузях.

Порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати за спожитий газ завдає шкоди фінансово-економічним інтересам держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та НАК «Нафтогаз України», які в даному випадку позбавлені можливості виконувати завдання, покладені державою у газовій та нафтопереробній галузях, забезпечувати енергетичну безпеку держави, тому, прокуратура Деснянського району на підставі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» звернулась з даним позовом до суду в інтересах держави в особі зазначених позивачів.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частини першої ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини другої статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачем основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 41799,85 грн. 3% річних та 337261,65 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних, за період з 26.04.2014 р. по 22.09.2014 р. від несвоєчасно сплачених сум основного боргу, суд вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 41799,85 грн. задовольняє повністю, оскільки позивачем відповідний розрахунок виконано арифметично вірно.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за період з квітня 2014 р. по серпень 2014 р. від несвоєчасно сплаченої суми основного боргу, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 337261,65 грн. задовольняє частково, а саме у частині стягнення 325481,46 грн., оскільки відповідний розрахунок позивачем виконано арифметично невірно.

Судові витрати, відповідно до частини п’ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Фастівтепломережа” (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. С. Палія, буд. 9; код ЄДРПО України 05387624) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПО України 20077720) – 41799 (сорок одна тисяча сімсот дев’яносто дев’ять) гривень 85 коп. 3% річних, 325481 (триста двадцять п’ять тисяч чотириста вісімдесят одна) гривня 46 коп. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Комунального підприємства “Фастівтепломережа” (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. С. Палія, буд. 9; код ЄДРПО України 05387624) в доход Державного бюджету України (за кодом бюджетної класифікації: ГУ ДКУ у Київський області, р/р 31214206783001, МФО 821018, код за ЄДРПО України 37955989) – 7345 (сім тисяч триста сорок п’ять) гривень 63 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.04.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін