Ухвала суду № 43791125, 20.04.2015, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.04.2015 Справа № 908/1352/15-г

Суддя Носівець В.В. розглянувши заяву публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” у справі № 908/1352/15-г:

за позовом публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м. Київ, провулок Шевченка, буд. 12)

до відповідача приватного підприємства “Зернопродукт” (84112, Донецька область, місто Слов’янськ, вул. Чубаря, буд. 3)

про стягнення 16518369,22 грн.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 03 березня 2015 року звернулося публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” з позовною заявою до приватного підприємства “Зернопродукт” про стягнення 16518369,22 грн. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов’язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013 р.

Ухвалою суду від 04.03.2015 року порушено провадження у справі № 908/1352/15-г, присвоєно справі номер провадження 18/38/15, судове засідання призначене на 02.04.2015 р. Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” 02.04.2015 р. надало заяву про вжиття заходів забезпечення позову, якою просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження або зміни місцезнаходження майна, що є предметом застави за договором застави товарів в обороті №6-в від 23.09.2013 р., а саме: макуха (жмых) соєва у кількості 150,0 т., олія (масло) соєва у кількості 3,0 т, що знаходиться за адресою: Донецька область, Слов’янський район, п. Райгородок, вул. Кірова, 41;

- заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження або зміни місцезнаходження майна, що є предметом застави за договором застави № 5-в від 23.09.2013 р., визначене у п. 1.2. договору застави № 5-в від 23.09.2013 р., що знаходиться за адресою: Донецька область, Слов’янський район, п. Райгородок, вул. Кірова, 41;

- накладання арешту на усі грошові кошти відповідача, що містяться на усіх відкритих відповідачем банківських рахунках в усіх банківських установах України в межах суми 16518369,22 грн.

Розглянувши позовні матеріали, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладання арешту на грошові кошти відповідача, що містяться на усіх відкритих відповідачем банківських рахунках в усіх банківських установах України в межах суми 16518369,22 грн. з наступних підстав:

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (із подальшими змінами), заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Щодо заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження або зміни місцезнаходження майна, що є предметом застави за договором застави товарів в обороті №6-в від 23.09.2013 р. та за договором застави № 5-в від 23.09.2013 р., необхідно зазначити наступне:

Пунктом 2.1.4. зазначених договорів визначено, що майно не підлягає вилученню за вимогою третіх сторін, у тому числі уповноважених державних органів, і вільне від будь-яких зобов’язань (у тому числі не знаходиться у податковій заставі) перед третіми особами, крім цього договору та договорів застави майна № 6-в від 20.09.2013 р. та № 5-в від 20.09.2013 р.

Аналіз зазначеного свідчить, що укладаючи правочини сторони заздалегідь обумовили виключне право позивача на предмет застави, тобто заставодержатель отримав право звернути стягнення на майно, його реалізувати та одержати задоволення своїх вимог з вартості майна на свій розсуд.

Позивачем ставляться позовні вимоги про стягнення 16518369,22 грн., в той же час, в заяві позивач просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження або зміни місцезнаходження заставного майна.

Вид заходів забезпечення позову (заборона вчиняти будь-які дії щодо обтяженого майна), який просить застосувати позивач, не відповідає предмету спору.

Отже, в частині заборони вчиняти будь-які дії щодо заставного майна та товарів в обороті, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовляється.

Стосовно вимоги про накладання арешту на грошові кошти відповідача, що містяться на усіх відкритих відповідачем банківських рахунках в усіх банківських установах України в межах суми 16518369,22 грн., суд зазначає наступне:

Підставою для звернення з позовом до суду позивач зазначав неналежне виконанням відповідачем зобов’язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013 р. Пунктом 3.7 вказаного договору встановлено, що забезпеченням кредиту є, зокрема, товари в обороті (соя, олія сої, соєва макуха) та виробниче обладнання (109 одиниць), які належать позичальнику та розташовані за адресою: Донецька область, Слов’янський район, смт. Райгородок, вул. Кірова, 41.

Відповідно до п. 1.2 договору застави товарів в обороті № 6-в від 23.09.2013 р., предметом застави є товари в обороті, що обліковується на балансових рахунках заставодавця, як оборотні активи: соя у кількості 152,30 тн. на суму 760134,29 грн., жмих соєвий у кількості 461,3 тн. на суму 2452578,33 грн., масло соєве у кількості 126,16 тн. на суму 883120,00 грн. Майно може бути замінено на інші товари в обороті, такого ж виду та загальної вартості або його перевищувати.

Пунктом 1.3 договору № 6-в встановлено, що майно належить заставодавцю на праві власності та обліковується на балансі заставодавця, що підтверджується довідкою заставодавця станом від 23 вересня 2013 р. Балансова (залишкова) вартість майна відповідно до довідки заставодавця від 23.09.2013 р. становить 4112437,00 грн.

Положеннями п. 3.1.1 договору № 6-в встановлено, що заставодержатель має право без будь-яких обмежень зі сторони заставодавця перевіряти документально та фактично наявність, розмір, стан і умови збереження майна. За умови настання будь-якого або всіх випадків, зокрема, загибелі, втрати чи пошкодження майна і невиконання при цьому заставодавцем умов, визначених у п. 3.2.1 цього договору; відчуження майна і невиконання при цьому заставодавцем умов, викладених у п. 3.2.2 цього договору вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов’язань, що випливають із кредитного договору. У випадку, якщо вимога заставодавця про дострокове виконання зобов’язання, передбаченого кредитним договором, не буде задоволена заставодавцем протягом 10 календарних днів з дати її відсилання, заставодержатель має право звернути стягнення на майно в повному обсязі, та/або на інше майно та/або майнові права заставодавця у порядку, передбаченому чинним законодавством, здійснити його реалізацію та сумою, вирученою від продажу майна, задовольнити свої вимоги за кредитним договором в повному обсязі (п. 3.1.4 договору).

Пунктом 3.2.2 договору № 6-в встановлено, що при відчуженні заставодавцем майна негайно (але не пізніше, ніж через 2 робочих дні з моменту такого відчуження) надати в заставу інше, належне йому на праві власності майно за згодою заставодержателя. При цьому, вартість, асортимент, кількість, якість та ліквідність такого майна, що передається в заставу, узгоджується письмово сторонами та має дорівнювати або перевищувати загальну вартість, кількість, ліквідність майна, що відчужено. У випадку, якщо така заміна не відбудеться, то заставодержатель набуває права вимагати дострокового виконання заставодавцем зобов’язань, що випливають із кредитного договору, а у випадку його невиконання протягом 10 календарних днів з моменту направлення вимоги звернути стягнення на майно заставодавця у порядку, передбаченому чинним законодавством. Заміна предмету застави на рівноцінне майно за вартістю не потребує додаткового укладання договору про внесення змін та доповнень до цього договору.

Представником Банку 06 березня 2015 року здійснено перевірку майна, переданого приватним підприємством «Зернопродукт» у заставу Банку за договором застави товарів в обороті № 6-в. За результатами проведеної перевірки встановлено, що майно, яке с предметом застави, наявне не в повному обсязі, значна частина відсутня у місці зберігання, про що було складено відповідний акт. Так, за результатами перевірки встановлено, що предмет застави: соя у кількості 152,301 т. на суму 760134,29 грн. відсутня повністю, жмих соєвий у кількості 461,3 т. на суму 2452578,33 грн. наявний лише в розмірі 150,0 т., масло соєве у кількості 126,16 т. на суму 883120,00 грн. наявне лише у кількості 3 т.

З урахуванням виявлених порушень з боку відповідача, позивачем, приймаючи до уваги п. 3.2.2 договору застави та ст. 43 Закону України «Про заставу», спрямована вимога № 19-82 від 23.03.2015 р. з проханням повідомити про причини наявності не в повному обсязі предмета застави у визначеному договором застави місці зберігання; надіслати на адресу заставодержателя для погодження перелік іншого, належного на праві власності ПП «Зернопродукт» майна, вартість, асортимент, кількість, якість та ліквідність якого дорівнює або перевищує загальну вартість, кількість та ліквідність предмету застави, відсутність якого виявлено при перевірці для його наступної передачі у заставу.

Вимога Банку залишена відповідачем поза увагою.

Між тим, 11.03.2015 р. відповідач листом № 59/03 повідомив Банк про початок процедури ліквідації підприємства на підставі рішення власника № 73 від 04.03.2015 р., просив кредиторські вимоги заявляти протягом встановленого чинним законодавством строк.

Аналіз вищенаведених обставин свідчить про порушення відповідачем зобов’язань за договором застави, яке полягає у протиправному продажу/передачі тощо товару, яке є предметом договору застави, не представлення переліку іншого, належного на праві власності ПП «Зернопродукт» майна, вартість, асортимент, кількість, якість та ліквідність якого дорівнює або перевищує загальну вартість, кількість та ліквідність предмету застави, чим порушуються права та законні інтереси заставодержателя.

Прийняття власником ПП «Зернопродукт» рішення про ліквідацію підприємства є підставою вважати про відсутність майна, як грошового так і ліквідного для погашення виниклої заборгованості перед кредиторами до кола якого належить позивач.

Отже позивач обґрунтовано припускає, що зазначені обставини можуть значно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, оскільки відповідачем вчинюються дії щодо реалізації обтяженого на користь позивача майна, списуються грошові кошти, отримані від реалізації товарів в обороті, але не в рахунок погашення кредитної заборгованості. Внаслідок реалізації частини заставного майна (без його заміни), позивач перестав щодо нього мати пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок вартості такого майна.

Розуміючи те, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом, як гарантія реального виконання рішення суду, з огляду на предмет спору (стягнення суми), суд враховує, що у позові про стягнення коштів арешт на майно застосовується лише тоді, коли у боржника відсутні кошти, за рахунок яких можливе виконання рішення про стягнення коштів, при цьому суд повинен визначити співвідношення розміру вартості майна, що належить відповідачеві на праві власності, із сумами позовних вимог та можливих судових витрат.

З огляду на вище зазначене, приймаючи до уваги те, що позивач надав суду документи, які свідчать про можливе невиконання відповідачем рішення суду у даній справі, суд вважає за необхідне заяву позивача – ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про забезпечення позову у справі № 908/1352/15-г – задовольнити частково; у відповідності до ст.ст. 66, 67 ГПК України вжити заходів до забезпечення позову, з метою попередження неможливості виконання рішення, та накласти арешт на грошові кошти, які належать приватному підприємству «Зернопродукт» ідентифікаційний код: 31349282 в межах суми 16591449,22 грн. (16518369,22 грн. та 73080,00 грн. судових витрат)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” про забезпечення позову шляхом заборони ПП “Зернопродукт” вчиняти будь-які дії щодо відчуження або зміни місцезнаходження майна, що є предметом застави за договором застави товарів в обороті №6-в від 23.09.2013 р., а саме: макуха (жмих) соєва у кількості 150,0 т., олія (масло) соєва у кількості 3,0 т, що знаходиться за адресою: Донецька область, Слов’янський район, п. Райгородок, вул. Кірова, 41; заборони ПП “Зернопродукт” вчиняти будь-які дії щодо відчуження або зміни місцезнаходження майна, що є предметом застави за договором застави № 5-в від 23.09.2013 р., визначене у п. 1.2. договору застави № 5-в від 23.09.2013 р., що знаходиться за адресою: Донецька область, Слов’янський район, п. Райгородок, вул. Кірова, 41; накладання арешту на усі грошові кошти ПП “Зернопродукт”, що містяться на усіх відкритих відповідачем банківських рахунках в усіх банківських установах України в межах суми 16518369,22 грн. - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти, які належать приватному підприємству “Зернопродукт” (84112, Донецька область, місто Слов’янськ, вул. Чубаря, буд. 3, код ЄДРПОУ 31349282), в межах суми 16591449,22 грн. (шістнадцять мільйонів п’ятсот дев’яносто одна тисяча чотириста сорок дев’ять грн. 22 коп.).

Ухвала про забезпечення позову у справі № 908/1352/15-г від 20.04.2015 р. є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

Ухвала про забезпечення позову у справі № 908/1352/15-г від 20.04.2015 р. набрала законної сили 20.04.2015 р. та може бути пред’явлена до виконання протягом одного року до 20.04.2016 року.

Суддя В.В. Носівець