Ухвала суду № 43790712, 27.04.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті позовної заяви

27 квітня 2015 р. Справа № 902/595/15

Суддя господарського суду Маслій І.В., розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 64)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7А)

про визнання недійсним висновку з незалежної оцінки майна

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про визнання недійсним висновку з незалежної оцінки майна.

Матеріально-правовою підставою даного позову позивач обрав ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 4 статті 58 вищенаведеного Закону передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна; витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки; у разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

За приписами вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.

Суд вважає, що приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Суд приходить до висновку, що оспорюваний звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.

Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 2 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Визнання вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб’єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

Відтак, учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК України.

Дана позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України № 917/55/14 від 22 квітня 2014 року.

Суд приходить до висновку, що позовна заява про визнання недійсним висновку про оцінку майна не підлягає розгляду в господарських судах на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК, оскільки оскарження даного висновку не в порядку передбаченому статтею 121-2 ГПК України, неможливе.

З огляду на відмову в прийняті позовної заяви, заява позивача про забезпечення позову судом не розглядається.

Керуючись п. 1 ст. 62, ст. 86 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ :

1. У прийнятті позовної заяви №б/н від 23.04.15 про визнання недійсним висновку з незалежної оцінки майна відмовити.

2. Позовні матеріали на 17-тиаркушах повернути позивачу.

3. Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 64, код 35373366) у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір в сумі 3045,00 грн., сплачений квитанціями № 4 від 23.04.2015 р. на суму 1827,00 грн. та № 3 від 23.04.2015 р. на суму 1218,00 грн..

4. Копію позовної заяви б/н. від 23.04.2015р. долучити до примірника ухвали, який залишається в наряді господарського суду.

5. Ухвалу засвідчену гербовою печаткою суду надіслати позивачу.

6. Копію ухвали надіслати відповідачу.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - в наряд

2 - позивачу (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 64)

3 - відповідачу (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7А)