Рішення № 4378724, 13.07.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-3440/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2009 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Бондаренко В.М.

при секретарі : Троян В.Б.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідачів: ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просила суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму основного боргу в розмірі 22250,00 грн., суму відсотків в розмірі 4069,49 грн., інфляційну суму в розмірі 2812,34 грн., суму річних відсотків в розмірі 218,94 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що в серпні 2008 року вона передала у власність ОСОБА_3 грошові кошти в наступному розмірі і строки: 10.08.2008 року – 15 000 грн. зі строком повернення до лютого 2009 року; 01.10.2008 року – 7250 грн. зі строком повернення до лютого 2009 року. Всього було передано 22 250 грн. На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідачкою ОСОБА_3 були видані розписки від 10.08.2008 року, 01.10.2008 року, якими підтверджується факт передачі визначеної грошової суми у розмірі 22 250 грн. У зв’язку з тим, що відповідачка не повернула борг у визначений у розписці строк, вона видала розписку, якою зобов’язалася повернути отриману грошову суму 22250 грн. до лютого 2009 року з урахуванням відсотків – 2 % місячних. В подальшому чоловік відповідачки зобов’язався отримані нею грошові кошти повернути їй разом з дружиною до квітня 2009 року. В установлений в розписці строк грошові кошти повернуті не були. Неодноразові звернення до відповідачів, щодо повернення позики у розмірі 22 250 грн. не призвели до позитивного результату. За період невиплати виданої позики розмір відсотків склав 4069,49 грн. згідно розрахунку: З 11.08.2008 року по 01.10.2008 року – 51 день: 15 000 * 51 день * 0,0666% (2% / 30) = 509,49 грн.; З 01.10.2008 року по 01.06.2009 року – 8 місяців: 22 250 * 8 міс. * 2% = 3560 грн. Розмір суми боргу з урахуванням індексу інфляції складає 25 062,34 грн. Всього розмір інфляційної суми складає 2812,34 грн. Відповідачам відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України належить сплатити три відсотки річних від простроченої суми, що складає 218,94 грн. Крім того, діями відповідачів їй завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що враховуючи свій похилий вік, вона змушена докладати зусиль, щоб вирішити з відповідачами питання повернення боргу, ходити до них і вимолювати свої гроші, які б вона могла витратити для себе та свого чоловіка для підтримання здоров’я, повноцінного харчування, в якому вона собі повинна відмовляти. Вона втратила спокій, на ґрунті цього з’явилася нервова збудженість, хвилювання, погіршився стан здоров’я. Моральну шкоду вона оцінює у 10 000 грн.

В судовому засіданні позивач уточнила свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму основного боргу в розмірі 22250,00 грн., суму відсотків в розмірі 4069,49 грн., інфляційну суму в розмірі 2812,34 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. В своїх поясненнях позивач спиралася на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, а саме: суму основного боргу, суму відсотків, суму інфляції відповідачі визнали в повному обсязі, а суму моральної шкоди відповідачі не визнали.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідачів, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне:

У серпні 2008 року позивач передала у власність ОСОБА_3 грошові кошти в наступному розмірі і строки: 10.08.2008 року – 15 000 грн. зі строком повернення до лютого 2009 року; 01.10.2008 року – 7250 грн. зі строком повернення до лютого 2009 року. Всього було передано 22 250 грн. На підтвердження укладення договору позики та його умов відповідачкою ОСОБА_3 були видані розписки від 10.08.2008 року (а.с. 6), 01.10.2008 року (а.с.7), якими підтверджується факт передачі визначеної грошової суми у розмірі 22 250 грн. У зв’язку з тим, що відповідачка не повернула борг у визначений у розписці строк, вона видала розписку, якою зобов’язалася повернути отриману грошову суму 22250 грн. до лютого 2009 року з урахуванням відсотків – 2 % місячних (а.с.8). В подальшому чоловік відповідачки зобов’язався отримані нею грошові кошти повернути позивачу разом з дружиною до квітня 2009 року (а.с. 9). В установлений в розписці строк грошові кошти повернуті не були. Неодноразові звернення до відповідачів, щодо повернення позики у розмірі 22 250 грн. не призвели до позитивного результату. За період невиплати виданої позики розмір відсотків склав 4069,49 грн. згідно розрахунку: з 11.08.2008 року по 01.10.2008 року – 51 день: 15 000 * 51 день * 0,0666% (2% / 30) = 509,49 грн.; з 01.10.2008 року по 01.06.2009 року – 8 місяців: 22 250 * 8 міс. * 2% = 3560 грн. Розмір суми боргу з урахуванням індексу інфляції складає 25 062,34 грн. Всього розмір інфляційної суми складає 2812,34 грн. Крім того, діями відповідачів їй завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що враховуючи свій похилий вік, вона змушена докладати зусиль, щоб вирішити з відповідачами питання повернення боргу. Вона втратила спокій, на ґрунті цього з’явилася нервова збудженість, хвилювання, погіршився стан здоров’я.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, форма договору позики не порушена.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки за договором позики позикодавець передає позивальникові грошові кошти у власність, а останні згідно з вимогами ст. 60 СК України стають об’єктом спільної сумісної власності подружжя, на спірні правовідносини поширюється правило про солідарну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками. у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача, щодо повернення суми боргу у розмірі 22 250 грн., суми відсотків у розмірі 4069,49 грн., інфляційної суми в розмірі 2812,34 грн. доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають повному задоволенню. Позовні вимоги, щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, так як при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить із вимог розумності і справедливості, а також враховує глибину душевних страждань ОСОБА_1 внаслідок неповернення відповідача боргу за договором позики та вважає, що в рахунок моральної шкоди повинно бути стягнути з відповідачів на користь позивача 2 000 грн.

На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, ч.1 ст. 1049, 1167 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 :

• основну суму боргу в розмірі 22 250 (двадцять дві тисячі двісті п’ятдесят) грн. 00 коп.;

• суму відсотків в розмірі 4069 (чотири тисячі шістдесят дев’ять) грн. 49 коп.;

• інфляційну суму в розмірі 2812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 34 коп.;

• в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 252 (двісті п’ятдесят дві) грн. 00 коп. (р/р: 31217259700032, код одержувача: 24237540 банк «ГУДКУ» в Дніпропетровській області, МФО банка: 805012).

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в солідарному порядку в дохід держави судовий збір в розмірі 391 (триста дев’яносто одна) грн. 32 коп. (р/р 31412537700032, одержувач: державний бюджет м. Павлограда, ЗКПО 24237540, МФО 805012, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Бондаренко