Рішення № 43771498, 15.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015Справа №910/1654/15-г

За позовомПублічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод»доПублічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороніпозивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь»провизнання поруки такою, що частково припиненаСуддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Ципляк П.С.від відповідача:Онищук В.М., Химчук А.В.від третьої особи:Ципляк П.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Донецький металопрокатний завод» (надалі - ПАТ «Донецький металопрокатний завод») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (надалі - «Банк») про визнання поруки такою, що частково припинена.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання поруки за договором поруки 70/Z-5 від 23.12.2010 р. такою, що припинена в частині простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 565 584,80 дол. США та за процентами у розмірі 198 168,21 дол. США.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.02.2015 р., залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь» (надалі - «ТОВ «Електросталь») в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 23.02.2015 р. та 23.03.2015 р. розгляд справи відкладено на 23.03.2015 р. та 15.04.2015 р. відповідно у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача та третьої особи в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання представники відповідача з'явилися, вимоги ухвал суду виконали частково, надали пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України та здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2010 р. між Банком та ТОВ «Електросталь» (позичальник) було укладено кредитний договір №70 (надалі - «Кредитний договір»).

За змістом п. 1.1 Кредитного договору банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 30 000 000 доларів США 00 центів, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 22.12.2013 р., а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором.

Пунктами 1.1.1 та 1.1.2 Кредитного договору сторонами було визначено, що кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування, а також визначено графік кредитування та графік погашення позичальником кредиту.

За змістом а. 1.3 Кредитного договору виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується, зокрема, порукою поручителя.

На виконання умов Кредитного договору ТОВ «Електросталь» було надано кредит на загальну суму 30 000 000,00 дол. США.

В якості забезпечення виконання ТОВ «Електросталь» зобов'язань за Кредитним договором 23.12.2010 р. між Банком та Відкритим акціонерним товариством «Донецький металопрокатний завод», після зміни найменування - ПАТ «Донецький металопрокатний завод», (поручитель) було укладено договір поруки №70/Z-5 (надалі - «Договір поруки»), відповідно до якого поручитель поручився перед Банком за виконання ТОВ «Електросталь» зобов'язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому.

Листами-вимогами №7292/1-2 від 03.10.2013 р. та №9189-1/1-2 від 10.12.2013 р. Банк звертався до ПАТ «Донецький металопрокатний завод» про погашення останнім суми заборгованості боржника за Кредитним договором.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, визнання поруки за Договором поруки такою, що припинена в частині простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 565 584,80 дол. США та за процентами у розмірі 198 168,21 дол. США.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Поясненнями представників сторін підтверджується належне виконання Банком своїх зобов'язань за Кредитним договором та надання третій особі кредиту, сума становить 30 000 000,00 дол. США.

Із змісту Кредитного договору вбачається, що сторони домовилися про обов'язок позичальника сплатити відсотки (проценти), нараховані Банком за користуванням кредитом за погодженою сторонами ставкою.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Договором поруки ПАТ «Донецький металопрокатний завод» поручилося за виконання позичальником (третя особа) зобов'язань за Кредитним договором в т.ч. по поверненню кредиту у розмірі 30 000 000,00 дол. США, сплаті Банку процентів за користування кредитом у розмірі 10% річних, та простроченою сумою кредиту за ставкою та порядку, визначеному Кредитним договором тощо.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За приписами ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

При цьому, якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України в постанові від 19.03.2014 р. у справі 6-20цс14.

Оскільки відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Листами-вимогами №7292/1-2 від 03.10.2013 р. та №9189-1/1-2 від 10.12.2013 р. Банк звертався до ПАТ «Донецький металопрокатний завод» про погашення останнім суми заборгованості боржника за Кредитним договором.

Крім того, згідно повідомлення ТОВ «Електросталь» від 20.01.2015 р. строк оплати заборгованості третьої особи перед Банком за Кредитним договором станом на 01.10.2013 р. станом на 01.10.2013 р. настав на суму 733 253,00 дол. США, а станом на 01.11.2013 р. - 1 565 584,80 дол. США.

За змістом ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 5.1 Договору поруки він набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками банку та поручителя (у випадку наявності у поручителя печатки) і діє до повного виконання зобов'язання за кредитним договором.

За змістом п. 4.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України умова договору про дію поруки до повного виконання забезпеченого зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки. У цьому випадку відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, аналізуючи частину четверту статті 559 Цивільного кодексу України, слід дійти висновку про те, що застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може в судовому порядку реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання.

Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 р. у справі №6-53цс14.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.05.2014 р. Банком було направлено до господарського суду Донецької області позов до ПАТ «Донецький металопрокатний завод» про стягнення заборгованості у розмірі 25 730 932,05 дол. США, за наслідками чого було порушено провадження ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2014 р. у справі №905/3668/14.

В той же час, з урахуванням викладеної позиції граничним строком звернення Банку до позивача у даній справі як поручителя за Договором поруки про стягнення простроченої заборгованості, яка виникла станом на 01.11.2013 р., є 01.05.2014 р.

Більш того, з аналогічних підстав судом встановлено, що граничним строком звернення Банку до позивача у даній справі як поручителя за Договором поруки про стягнення заборгованості за процентами, нарахованими за період з 25.10.2013 р. по 24.11.2013 р. - є24.05.2014 р.

Таким чином, станом на момент звернення Банку до господарського суду Донецької області з відповідним позовом до ПАТ «Донецький металопрокатний завод», порука останнього в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 565 584,80 дол. США та процентів у розмірі 198 168,21 дол. США є такою, що припинена на підставі приписів статті 559 Цивільного кодексу України з 02.05.2014 р. та 25.05.2014 р. відповідно.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог ПАТ «Донецький металопрокатний завод» та визнання такою, що припинена поруку ПАТ «Донецький металопрокатний завод» перед Банком за Договором поруки в частині простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 565 584,80 дол. США з 02.05.2014 р. та в частині простроченої заборгованості за процентами в розмірі 198 168,21 дол. США з 25.05.2014 р.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» задовольнити повністю.

2. Визнати такою, що припинена поруку Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» (83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 13; ідентифікаційний код 05838512) перед Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319) за договором поруки №70/Z-5 від 23.12.2010 р. в частині простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 565 584,80 дол. США з 02.05.2014 р. та в частині простроченої заборгованості за процентами в розмірі 198 168,21 дол. США з 25.05.2014 р.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26; ідентифікаційний код 14359319) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» (83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 13; ідентифікаційний код 05838512) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.04.2015 р.

Суддя В.П. Босий