Постанова № 43766758, 24.04.2015, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11361/14-а

2-а/296/79/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2015 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду міста Житомира розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2014 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до УПСЗН Корольовської районної ради м. Житомира (далі відповідач) про визнання протиправними дій відповідача та зобовязання провести перерахунок та виплату коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою Корольовського районного суду від 24.04.2015 року позовні вимоги за період з 01.06.2014 року по 11.06.2014 року залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання, призначене на 22.04.2014р. не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ст. 35 КАС України, про що є докази в матеріалах справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотань чи заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання суду не подавав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенню ч. 4 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, працює охоронником Коростенського РЕМ виробничого підрозділу ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 р. та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Вказані обставини підтверджуються: копією посвідчення серії Б №054803, копією паспорта серії ВН 249911, довідкою ПАТ «ЕК «Житомиробленерго».

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, Коростенський район Житомирської області, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема:

для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.), у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 520 тис.крб. ( 5,20 грн. за гр.реф.).

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року за № 3-рп/2012, дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону) такі обмеження не встановлені.

Натомість на підставі Закону України від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набув чинності 3 серпня 2014 року, "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" були доповнені п. 6-7, за яким було встановлено, що норми і положення ст. ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року є чинними і підлягають застосуванню норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без будь-яких обмежень.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначених постанов неможливе.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з 12.06.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005 року "Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України " Про державний бюджет на 2014 рік", ст.ст. 161-162, 256 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира щодо невиплати ОСОБА_2 коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 12.06.2014 року по 02.08.2014 року неправомірними.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 доплату до заробітної плати у розмірах визначених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 2-х мінімальних заробітних плат за період з 12.06.2014 року по 02.08.2014 року, з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя К. В. Шалота